http://hdl.handle.net/123456789/1672 2026-04-21T21:53:45Z 2026-04-21T21:53:45Z Шило, Карина Русланівна Shilo, Karina http://hdl.handle.net/123456789/1897 2023-03-01T10:35:15Z 2023-01-24T00:00:00Z

Title: Прагмалінгвістичний аспект мови персонажів у п’єсах Олександра Островського Authors: Шило, Карина Русланівна; Shilo, Karina Abstract: Актуальність вивчення прагмалінгвістичного аспекту мови персонажів у п’єсах Олександра Островського (1823-1886) обумовлена високим художнім рівнем творів автора, їх яскраво репрезентованою культурологічною проблематикою, яка дозволяє на лінгвістичному рівні реконструювати мовну картину світу різних прошарків російського суспільства ХІХ ст. Мета дослідження полягає у висвітленні особливостей художньої комунікації персонажів Олександра Островського на матеріалі п’єси «Безприданниця» (1879). Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань: студіювання засобів категоризації соціального статусу персонажів (становий, професійний, кар’єрний, майновий, культурний) на основі прагмалінгвістичного аналізу мовних актів героїв п’єси «Безприданниця» в контексті лінгвокультурологічних засад вивчення мови як вербального коду культури. Предмет дослідження: мова художніх персонажів п’єси Олександра Островського «Безприданниця», що належать до різних соціальних груп, на рівні умови вживання та сприйняття засобів мови, які використовуються для передачі різних інтенцій в процесі мовної комунікації. Об’єкт дослідження: мовні акти героїв п’єси Олександра Островського «Безприданниця» під час безпосередньої комунікативної взаємодії із встановленням соціокультурних, вікових, мовних та інших особливостей індивідів, як є носіями морально-етичних норм даної культури, а також прийнятих у цій культурі тактик вербальної та невербальної поведінки. Наукову новизну роботи становить лінгвопрагматичний аспект дослідження, який дозволяє відтворити вербальний код російської культури ХІХ ст. на основі мовних актів персонажів п’єси Олександра Островського «Безприданниця». Перший розділ праці носить теоретичний характер і скерований на аналіз лінгвокультурологічних засад вивчення мови як вербального коду культури. У другому розділі дослідниця послідовно вибудовує парадигму прагмалінгвістичних особливостей комунікації персонажів п’єси Олександра Островського «Безприданниця». Третій розділ роботи містить методичні рекомендації щодо лінгвокультурологічної підготовки школярів. Description: The relevance of the study of the pragmalinguistic aspect of the language of the characters in the plays of Alexander Ostrovsky (1823-1886) is due to the high artistic level of the author's works, as well as their vividly represented cultural issues, which allows us to reconstruct the linguistic picture of the world of different strata of Russian society in the 19th century at the linguistic level. The purpose of the study is to highlight the features of the artistic communication of the characters of Alexander Ostrovsky based on the material of the play "Dowry Woman" (1879). Achieving the goal involves solving the following tasks: studying the means of categorizing the social status of the characters (residential, professional, career, property, cultural) based on the pragmalinguistic analysis of the speech acts of the characters of the play "Dowry Woman" in the context of the linguistic and cultural principles of studying language as a verbal code cultures. The subject of the study: the language of the artistic characters of Oleksandr Ostrovsky's play "Dowry", belonging to different social groups, at the level of the conditions of use and perception of the means of language used to convey various intentions in the process of language communication. The object of the study: the speech acts of the characters of Oleksandr Ostrovsky's play "Dowry Woman" during direct communicative interaction with the establishment of socio-cultural, age, linguistic and other characteristics of individuals, as the bearers of the moral and ethical norms of this culture, as well as the tactics adopted in this culture verbal and non-verbal behavior. The scientific novelty of the work is the linguistic-pragmatic aspect of the study, which allows to reproduce the verbal code of Russian culture of the 19th century, based on the speech acts of the characters of Oleksandr Ostrovsky's play "Dowry Woman". The first section of the work is theoretical in nature and is directed to the analysis of the linguistic and cultural foundations of the study of language as a verbal code of culture. In the second chapter, the researcher consistently builds a paradigm of pragmalinguistic features of communication of the characters of Oleksandr Ostrovsky's play "The Dowager". The third section of the work contains methodical recommendations for linguistic and cultural training of schoolchildren.

2023-01-24T00:00:00Z Кондратюк, Ірина Анатоліївна Kondratiuk, I. http://hdl.handle.net/123456789/1673 2022-02-04T19:29:24Z 2022-02-04T00:00:00Z

Title: Духовні шукання Григорія Сковороди в контексті російської естетико-філософської думки XVIII-ХІХ Authors: Кондратюк, Ірина Анатоліївна; Kondratiuk, I. Abstract: Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра за спеціальністю 014 - Середня освіта. Вчені неодноразово відзначали типологічну близькість богошукальної філософської доктрини Г. Сковороди із теоріями виразників російської неакадемічної релігійно-філософської думки, яку у XVIII ст. репрезентували представники російського православного сектантства (духобори, молокани тощо) та масони-розенкрейцери (М. Новиков, І. Лопухін, І. Шварц та ін.). Пошуки тогочасної європейської релігійно- філософської думки були насамперед представлені в роботах німецьких містиків (Й. М. Екгарта, Й. Таулера, Г. Сузо, Я. Беме, А. Селезія), які через посередництво неймовірно популярних в Росії на початку ХІХ ст. масонських доктрин опосередковано вплинули на формування майбутніх богошукальних теорій, відображених у вченнях про «зрячий розум» і «живознаніє» російських слов’янофілів (О. Хом’якова, І. Киреєвського, К. Аксакова та ін.), про «цільне знання» Вол. Соловйова, «метафізику серця» П. Юркевича, «інтуїтивізм» Н. Лосського, онтологічний статус істини релігійних філософів ХХ ст.: В. Ерна, Є. Трубецького, П. Флоренського, О. Лосєва, С. Булгакова. У першому розділі «Підвалини неортодоксального богослов’я XVIII ст. на теренах Російської імперії» розглянуто релігійні переконання представників російського православного сектантства XVIII cт. та богошукальні ідеї російських масонів-розенкрейцерів. У другому розділі «Світогляд Г. Сковороди в контексті російського богошукання XVIII-ХІХ cт.» проаналізована містична основа естетико- філософських поглядів Г. Сковороди та типологічна парадигма богошукальних ідей Г. Сковорода та представників російського неакадемічного богослов’я ХІХ ст. В Третьому розділі «Методичні рекомендації щодо вивчення творчості Григорія Сковороди в ЗОШ» розглянуто педагогічний потенціал філософських концепцій Григорія Сковороди та вчення Григорія Сковороди на сцені шкільного театру на основі п’єси для школярів Тетяни Шевчук «Григорій Сковорода: шлях мудреця» (2011). Результати кваліфікаційної роботи доповідалися на двох науково- практичних конференціях Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Description: Qualification work for a master's degree in specialty 014 - Secondary education. Scientists have repeatedly noted typological proximity of the Godshaped philosophical doctrine of G. Skovoroda with the theories of speakers of Russian non-academic religious and philosophical thought, which in the XVIII century. Representatives of Russian Orthodox sectarianism (duplicate, milk, etc.) and Masons-Rosencraeker (M. Novikov, I. Lopukhin, I. Schwartz, etc.) represented. The search for this European religious philosophical thought was primarily presented in the works of German mysticists (Y. M. Eergerta, Y. Tauter, G. Suso, Y. Beme, A. Selesia), which through the mediation are incredibly popular in Russia at the beginning of the nineteenth century. Masonic doctrines indirectly influenced the formation of future God-hearted theories reflected in the doctrines of "starving mind" and "Breathing" of Russian Slavophiles (O. Khamakova, I. Kireevsky, K. Aksakov, etc.), about "whole knowledge" . Solovyov, "Metaphysics of the heart" P. Yurkevich, "Intuitivism" N. Lossky, ontological status of the truth of religious philosophers of the twentieth century: V. Earn, Ern, E. Trubetsky, P. Florensky, O. Losva, S. Bulgakov. In the first section "The foundations of the unorthodox theology of the XVIII century. On the territory of the Russian Empire "religious beliefs of representatives of the Russian Orthodox sectarianism of the XVIII CT are considered. and Godshaped ideas of Russian masons-rosincravers. In the second chapter "World Skovoroda worldview in the context of the Russian Beadness of the XVIII-XIX centuries." The mystical basis of the aestheticphilosophical views of G. Skovoroda and the typological paradigm of the goddast ideas G. Skovoroda and representatives of Russian non-academic theology of the nineteenth century are analyzed. In the third section "Methodical recommendations for the study of Gregory Pans in Zosz" The pedagogical potential of the philosophical concepts Gregory Skovoroda and the doctrine of Gregory Skovoroda on the stage of the school theater on the basis of the play for schoolchildren Tatyana Shevchuk "Gregory Skovoroda: Way of WiseRets" (2011). The results of qualification work were reported at two scientific and practical conferences of the Izmail State Humanitarian University.

2022-02-04T00:00:00Z