http://hdl.handle.net/123456789/1638 2026-04-21T21:14:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2237 Title: Творча діяльність учителя як чинник формування особистості дитини з особливими освітніми потребами Authors: Єніна (Іщенко), Ганна Сергіївна; Yenina (Ishchenko), Hanna Serhiivna Abstract: Анотація У кваліфікаційній роботі, яка має назву «Творча діяльність учителя як чинник формування особистості дитини з особливими освітніми потребами» розкриває питання підготовки вчителя до педагогічної творчості забезпечує його здатність як до формування та розвитку творчої особистості учня з особливими освітніми потребами, так і до власного професійного та особистісного саморозвитку, що є домінуючими цілями його професійної підготовки. У першому розділі кваліфікаційної роботи були досліджені психолого-педагогічні аспекти формування особистості дитини з особливими освітніми потребами, які включають ряд ключових аспектів, таких як-от індивідуалізація, диференційований підхід, соціально-емоційна підтримка та стимулювання розвитку. Врахування унікальних потреб та можливостей кожної дитини з ООП передбачає створення індивідуального підходу до навчання та виховання, що забезпечує ефективний процес розвитку. У другому розділі нашого дослідження розкривається важливість творчого підходу у навчанні та вихованні дітей з ООП та роль інтерактивних методів у розвитку їхніх творчих навичок. Особливості підходу до навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами в контексті творчої діяльності вчителя полягають у необхідності індивідуалізації освітнього процесу. Творчість вчителя дозволяє адаптувати навчальні програми до потреб кожної дитини, стимулювати її мотивацію до навчання та сприяти розвитку важливих навичок, таких як самостійність і креативність. Вчитель, працюючи творчо, створює умови для гармонійного розвитку дітей, підтримуючи їхній інтерес до навчання та сприяючи формуванню позитивної самооцінки. У третьому розділі було проведено емпіричне дослідження, яке присвячене практичному аспекту використання творчої діяльності вчителя для дітей з особливими освітніми потребами (ООП), дало змогу оцінити ефективність творчих методів у навчанні, а також вивчити їхній позитивний вплив на розвиток дітей з ООП. Аналіз ефективності творчих методів показав, що використання творчих підходів у навчанні та вихованні дітей з ООП значно підвищує якість освітнього процесу. Творчі методи, такі як проєктна діяльність, інтерактивні ігри та креативні завдання, стимулюють інтерес дітей до навчання, розвивають їхні когнітивні та моторні навички, сприяють підвищенню активності та самостійності. Таким чином, творчість у діяльності вчителя є потужним інструментом, який допомагає не лише адаптувати освітній процес до потреб кожної дитини, а й сприяє її всебічному розвитку, інтеграції в суспільство та формуванню гармонійної, самодостатньої особистості. Творчий підхід до навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами є невід'ємною складовою інклюзивної освіти. Він дозволяє учителю створювати стимулююче середовище, в якому кожна дитина може розвивати свої здібності та потенціал. Творчі підходи включають у себе використання різноманітних методів, прийомів та інноваційних засобів навчання, спрямованих на стимулювання пізнавальної активності та самореалізації учнів. Description: Annotation The qualification work entitled "Creative activity of a teacher as a factor in the formation of the personality of a child with special educational needs" reveals the issue of training a teacher for pedagogical creativity, ensuring his ability both to form and develop the creative personality of a student with special educational needs, and to his own professional and personal self-development, which are the dominant goals of his professional training. In the first section of the qualification work, the psychological and pedagogical aspects of the formation of the personality of a child with special educational needs were investigated, which include a number of key aspects, such as individualization, a differentiated approach, socio-emotional support and stimulation of development. Taking into account the unique needs and capabilities of each child with special educational needs involves the creation of an individual approach to learning and upbringing, which ensures an effective development process. The second section of our study reveals the importance of a creative approach in teaching and educating children with special educational needs and the role of interactive methods in the development of their creative skills. The features of the approach to teaching and educating children with special educational needs in the context of the teacher's creative activity are the need to individualize the educational process. The teacher's creativity allows you to adapt educational programs to the needs of each child, stimulate their motivation to learn and promote the development of important skills, such as independence and creativity. The teacher, working creatively, creates conditions for the harmonious development of children, supporting their interest in learning and contributing to the formation of positive self-esteem. In the third section, an empirical study was conducted, which is devoted to the practical aspect of using the teacher's creative activity for children with special educational needs (SEN), made it possible to assess the effectiveness of creative methods in teaching, as well as to study their positive impact on the development of children with SEN. Analysis of the effectiveness of creative methods showed that the use of creative approaches in teaching and educating children with SEN significantly improves the quality of the educational process. Creative methods, such as project activities, interactive games and creative tasks, stimulate children's interest in learning, develop their cognitive and motor skills, and contribute to increasing activity and independence. Thus, creativity in the teacher's activity is a powerful tool that helps not only adapt the educational process to the needs of each child, but also contributes to their comprehensive development, integration into society and the formation of a harmonious, self-sufficient personality. A creative approach to teaching and educating children with special educational needs is an integral part of inclusive education. It allows the teacher to create a stimulating environment in which each child can develop their abilities and potential. Creative approaches include the use of various methods, techniques and innovative teaching aids aimed at stimulating cognitive activity and self-realization of students. 2024-12-24T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2235 Title: ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІГРОВИХ ДИДАКТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Authors: Галькевич, Марина Владиславівна; Halkevych, Maryna Vladyslavivna Abstract: Анотація до магістерськоїроботи магістрантки 641 групи педагогічного факультету ІДГУ на тему: « ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІГРОВИХ ДИДАКТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ » Галькевич Марина Владиславівна Темою цього дослідження є формування пізнавального інтересу учнів початкової школи засобами ігрових педагогічних технологій. Об'єктом дослідження є формування пізнавального інтересу молодших школярів. Предметом дослідження виступають засоби ігрових педагогічних технологій як спосіб формування пізнавального інтересу молодших школярів. Ігрова діяльність - це потужний катализатор і багатогранна, результативна мотивація в навчанні дітей молодшого шкільного віку. У будьякій грі активізуються всі психологічні процеси, вона дозволяє гармонійно поєднати емоції та раціональне навчання школярів. Ігрова діяльність є елементом розвитку пізнавального інтересу дітей цього віку, формуючи його складові, необхідні для освоєння навчальної діяльності (інтелектуальна, мотиваційна та практична). Включення в навчання ігрових технологій у період навчання є дуже важливим засобом підвищення якості знань учнів за предметом. Тому кожному вчителю слід застосовувати творчий підхід до навчання. Щоб дітям було комфортно і цікаво, вчитель повинен пам'ятати наступні правила: діти не повинні залишатися самі собі; будь-яка вільна хвилина заповнюється грою або іншою справою, яка подобається дитині. З метою визначення готовності використання ігрового моделювання майбутніми вчителями початкових класів, було проведено анкетування студентів педагогічних спеціальностей, які навчаються на педагогічному факультеті Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Усього до опитування долучилося 10 здобувачів освіти 2-3 курсу навчання. Підсумовуючи результати опитування, можна зауважити, що здобувачі позитивно оцінюють вплив ігрового моделювання на процес навчання учнів і готові йому навчатись, однак, потребують додаткового навчання та підготовки. Було розроблено та представлено модель розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів формами позаурочної ігрової діяльності. Враховуючи необхідність теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки розробленої автором моделі розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у позашкільній діяльності. Після розробки запропонованої моделі вона була протестована автором в межах експериментального дослідження розвитку пізнавальних інтересів 39 учнів початкових класів однієї паралелі протягом 3 місяців експерименту. Також у експериментальній роботі взяли участь 3 педагоги та 39 батьків учнів. Дослідження проводилося на базі Ізмаїльської гімназії №10 з початковою школою Ізмаїльського району Одеської області. На етапі формування з учнями експериментальної групи проводилися позаурочні заняття протягом трьох місяців. На завершальному етапі була здійснена підсумкова діагностика для визначення рівня пізнавального інтересу молодших школярів, під час якої в експериментальній групі була виявлена позитивна динаміка вираженості пізнавального інтересу за всіма критеріями: • когнітивний показник: кількість учнів з продуктивним рівнем зросла на 5,3 %; підвищення на оптимальному рівні склало 10,7 %; на 16 % зменшилась кількість молодших школярів, що перебувають на елементарному рівні розвитку пізнавального інтересу; • мотиваційний показник: показники продуктивного рівня зросли удвічі; оптимального рівня - на 10,7 %; на 21,4 % зменшилися показники елементарного рівня. Показники в контрольній групі були принципово інші, а саме зниження показників продуктивного рівня за всіма критеріями разом з незначним підвищенням оптимального рівня за когнітивним критерієм (3,4 %) та процесуальним (5,2 %). Також спостерігається зниження показників оптимального рівня на 1,7 % за мотиваційним критерієм і на 3,4 % за емоційновольовим. Ми виявили, що в процесі роботи з учнями експериментальної групи в них відбулася значна зміна домінуючих напрямків інтересів - від переважного інтересу до художньої та фізкультурно-спортивної діяльності до пріоритетних інтересів до математики, техніки, природознавства, вивчення природи і комунікативних навичок, тоді як у учнів контрольної групи подібні зміни мали менш виражений характер. В результаті теоретичних і експериментальних досліджень автором було сформульовано власне визначення пізнавального інтересу молодших школярів; визначені когнітивний, мотиваційний, емоційно-вольовий і процесуальний критерії пізнавального інтересу, а також три рівні його розвитку у молодших школярів: елементарний, оптимальний і продуктивний. Також автором зроблено висновок про необхідність використання для удосконалення позаурочної діяльності у напрямку розвитку пізнавальних інтересів поєднання пізнавальної, гральної діяльності, проблемно-ціннісного спілкування загальноінтелектуальної і загальнокультурної спрямованості, які сприяють залученню всіх суб'єктів освітнього процесу; застосування активних і інтерактивних форм і методів організації освітньої діяльності (зокрема, гейміфікація та едьютейнмент); цифровізації освітніх ресурсів, заснованої на застосуванні інтерактивних освітніх платформ і сервісів. Крім того, суттєва позитивна динаміка пізнавального інтересу, відзначена в експериментальній групі, дозволяє говорити про підтвердження висунутої гіпотези і ефективності розробленої автором моделі розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у позаурочній діяльності. Підбиваючи підсумок вищевикладеного, зауважимо, що ігрові технології мають особливе педагогічне значення, яке виражається в наступному: гра сприяє інтенсифікації розвитку дитини; є ефективним і перевіреним засобом соціалізації учнів; засобом залучення учнів до світу культури; засобом розвитку інтересу до освітньої діяльності та іншими. Description: Аnnotation to a master's thesis masters of 641 groups of the pedagogical faculty of IDGU on the topic: " FORMATION OF THE COGNITIVE INTEREST OF PRIMARY PUPSLS BY MEANS OF GAME DIDACTIC TECHNOLOGIES " Halkevych Maryna Vladyslavivna The subject of this research is the formation of cognitive interest among elementary school students through the use of game-based pedagogical technologies. The object of the study isthe formation of cognitive interest in younger schoolchildren. The subject of the research is the means of game-based pedagogical technologies as a way to shape the cognitive interest of younger schoolchildren. Game activity serves as a powerful catalyst and multifaceted, effective motivation in the education of elementary school children. In any game, all psychological processes are activated, allowing for a harmonious combination of emotions and rational learning for students. Game activity is an element in the development of children's cognitive interest at this age, shaping its components necessary for mastering educational activities (intellectual, motivational, and practical). Incorporating game technologies into teaching during the learning period is a crucial means of enhancing students' subject knowledge quality. Therefore, it is essential for every teacher to apply a creative approach to teaching. To ensure children's comfort and interest, the teacher should adhere to the following rules: children should not be left alone; any free moment should be filled with a game or other activity that the child enjoys. In order to determine the readiness of future primary school teachers to use game modeling, a survey of students of pedagogical specialties studying at the Pedagogical Faculty of the Izmail State Humanitarian University was conducted. A total of 10 students from the 2nd and 3rd years of study participated in the survey. Summarizing the survey results, it can be noted that students positively assess the impact of game modeling on the learning process of students and are willing to learn it, however, they require additional training and preparation. A model for the development of cognitive interests in elementary school students through extracurricular game-based activities has been developed and presented. Recognizing the necessity of theoretical substantiation and experimental validation of the model developed by the author, a study on the development of cognitive interests in elementary school students through extracurricular activities was conducted. Following the development of the proposed model, it was tested by the author within an experimental study on the development of cognitive interests in 39 students of the same grade over a 3-month experimental period. Additionally, 3 teachers and 39 parents of students participated in the experimental work. The research was conducted on the basis of Izmailsk gymnasium No. 10 with the primary school of Izmailsk district of Odesa region. During the formation stage, extracurricular sessions were conducted with students from the experimental group over a period of three months. At the final stage, a summative assessment was conducted to determine the level of cognitive interest among elementary school students, during which positive dynamics in the expression of cognitive interest were observed in the experimental group across all criteria: • Cognitive indicator: the number of students at the productive level increased by 5.3%; the increase at the optimal level was 10.7%; there was a 16% decrease in the number of elementary school students at the rudimentary level of cognitive interest development. • Motivational indicator: the indicators at the productive level doubled; at the optimal level, they increased by 10.7%; there was a 21.4% decrease in indicators at the elementary level. The indicators in the control group were fundamentally different, namely a decrease in indicators at the productive level across all criteria, along with a slight increase in the optimal level by cognitive criterion (3.4%) and procedural (5.2%). Additionally, a decrease in indicators at the optimal level by 1.7% for the motivational criterion and by 3.4% for the emotional-volitional criterion was observed. We found that during the work with students in the experimental group, significant changes in dominant interests occurred - from a predominant interest in artistic and physical activities to prioritizing interests in mathematics, technology, natural sciences, nature exploration, and communication skills, whereas similar changes in students of the control group had a less pronounced character. As a result of theoretical and experimental research, the author formulated their own definition of cognitive interest in elementary school students; cognitive, motivational, emotional-volitional, and procedural criteria of cognitive interest were identified, as well as three levels of its development in elementary school students: elementary, optimal, and productive. The author also concluded on the necessity of using a combination of cognitive, game-based activities, problem-value communication, general intellectual, and cultural orientation to improve extracurricular activities aimed at developing cognitive interests, which contribute to engaging all participants of the educational process; applying active and interactive forms and methods of organizing educational activities (including gamification and edutainment); digitization of educational resources based on the use of interactive educational platforms and services. Furthermore, the significant positive dynamics of cognitive interest observed in the experimental group allows us to confirm the hypothesis and the effectiveness of the model developed by the author for the development of cognitive interests in elementary school students through extracurricular activities. In summary, itshould be noted that game technologies hold special pedagogical significance, which is expressed in the following: games contribute to intensifying child development; they are an effective and proven means of student socialization; a means of engaging students in the world of culture; a tool for developing interest in educational activities, among others. 2024-12-24T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2231 Title: Новітні дидактичні технології збагачення словника шестирічних першокласників народознавчою лексикою Authors: Деде, Надія Віталіївна; Dede, Nadiia Vitaliivna Abstract: Анотація Деде Н.В. «Новітні дидактичні технології збагачення словника шестирічних першокласників народознавчою лексикою», 2024. Від рівня ефективності роботи над словом у 1-4 класах багато в чому залежать ступінь опанування галузей Державного стандарту початкової загальної освіти. «Вивчення лексичного матеріалу розширює знання учнів про мову, ознайомлює з одиницею мови – словом, розвиває увагу учнів до значення та вживання слів у мовленні, й отже, є головним джерелом збагачення й увиразненням їхнього словника, формування вмінь правильно, точно й образно використовувати лексику української мови під час продукування власних висловлювань. Мета дослідження – схарактеризувати особливості поповнення та розширення словника шестирічних першокласників під час навчання грамоти засобами текстів народознавчої тематики. Об’єктом дослідження є вивчення лексики молодшими школярами на уроках української мови в першому класі. Предметом дослідження є процес збагачення лексичного складу першокласників у процесі пропедевтичного вивчення української мови засобами використання інноваційних освітніх технологій. Наукова новизна і практичне значення полягають у науковообґрунтованому пошуці шляхів ефективного збагачення словника шестирічних першокласників і створенні системи лексичних вправ на основі народознавчого матеріалу, котрі можна застосовувати на уроках української мови вчителями початкових класів. У роботі проаналізовано психолого-педагогічні та лінгвістичні основи пропедевтичного вивчення лексикології в початковій школі; програмові вимоги щодо вивчення лексики за роками початкового навчання; види лексичних вправ у шкільних підручниках з української мови; розроблено лінгводидактичні умови словникової роботи за народознавчим спрямуванням; перевірено ефективність дослідно-експериментального навчання щодо вивчення лексики народознавчого змісту першокласниками впродовж навчання грамоти. Педагогічний експеримент здійснено на базі початкових класів Саф’янського закладу загальної середньої освіти Саф’янівської сільської ради Ізмаїльского району Одеської області. Description: Аnnotation Dede N.V. «The latest didactic technologies for enriching the vocabulary of six-year-old first-graders with ethnographic vocabulary», 2024. The level of effectiveness of work on the word in grades 1-4 largely depends on the degree of mastery of the branches of the State Standard of Primary General Education. “The study of lexical material expands students’ knowledge of the language, introduces them to the unit of language – the word, develops students’ attention to the meaning and use of words in speech, and therefore is the main source of enrichment and expression of their vocabulary, the formation of skills to correctly, accurately and figuratively use the vocabulary of the Ukrainian language when producing their own statements. The purpose of the study is to characterize the features of replenishing and expanding the vocabulary of six-year-old first-graders during literacy training using ethnographic texts. The object of the study is the study of vocabulary by younger schoolchildren in Ukrainian language lessons in the first grade. The subject of the study is the process of enriching the lexical composition of first-graders in the process of propaedeutic study of the Ukrainian language by means of using innovative educational technologies. The scientific novelty and practical significance lie in the scientifically based search for ways to effectively enrich the vocabulary of six-year-old first-graders and the creation of a system of lexical exercises based on ethnographic material, which can be used in Ukrainian language lessons by primary school teachers. The work analyzes the psychological, pedagogical and linguistic foundations of the propaedeutic study of lexicology in primary school; program requirements for the study of vocabulary by years of primary education; types of lexical exercises in school textbooks on the Ukrainian language; developed linguodidactic conditions for dictionary work in the ethnographic direction; tested the effectiveness of experimental training in the study of vocabulary of ethnographic content by first-graders during literacy training. The pedagogical experiment was carried out on the basis of primary grades of the Safyansk secondary education institution of the Safyanivka village council of the Izmail district of the Odessa region. 2024-12-24T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2230 Title: Вплив ідей Нової української школи на соціокультурний розвиток учнів початкової школи засобами мовно-літературного напряму Authors: Лучинецька, Н.; Luchynetska, N. Abstract: АНОТАЦІЯ Лучинецька Н. Вплив ідей Нової української школи на соціокультурний розвиток учнів початкової школи засобами мовно-літературного напряму. Кваліфікаційна робота для здобуття освіти Магістр зі спеціальності 013 Початкова освіта. Освітня програма: "Початкова освіта. Позашкільна освіта". Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Ізмаїл, 2024. Дата захисту: 24.12.2024 Телефон - 0981193268 Об’єктом кваліфікаційної роботи стало узагальнення способів успішного формування соціокультурної компетентності молодших школярів при вивченні шкільних предметів «Українська мова» та «Літературне читання». Предметом роботи є процес засвоєння соціокультурного досвіду українців у доступній здобувачам початкової освіти мовно-літературній формі. Мета роботи – розкрити сутність соціокультурної компетентності через аналіз наукової літератури, запропонувати активні методи та прийоми її формування при вивчення мови та читання 4-х класах закладу загальної середньої освіти. Актуальність: Сучасні виклики, такі як воєнний стан та зростання мультикультурного середовища, вимагають розвитку у дітей навичок ефективної соціалізації. Недостатній рівень сформованості соціокультурної компетентності учнів ускладнює їхню комунікацію та адаптацію в полікультурному суспільстві. Використання мовно-літературної галузі є ключовим для збереження національної ідентичності та культурних цінностей. Тому дослідження спрямоване на пошук ефективних шляхів формування цих компетентностей в умовах сучасних освітніх змін. У змісті кваліфікаційної роботи передбачається розв’язання таких завдань: 1) вивчити й проаналізувати наукові джерела і передовий педагогічний досвід з проблеми дослідження; 2) довести методологічні основи формування соціокультурної компетентності в молодшому шкільному віці; 3) розкрити структуру та компоненти комплексного поняття «соціокультурна компетентність»; 4) проаналізувати стан роботи з формування соціокультурної компетентності в 4-х класах НУШ; 5) запропонувати модель та технологію формування соціокультурної компетентності здобувачів початкової освіти в змісті предметів мовно-літературної галузі. Експериментальна база дослідження. Базою проведення педагогічного експерименту була Новокапланівська гімназія з дошкільним відділенням і початковою школою Павлівської сільської ради Болградського району Одеської області. Структура та результати дослідження: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і літератури. Позитивна динаміка процесу формування досліджуваної компетентності випускників початкової ланки свідчить про ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи. Отже, застосування технології формування соціокультурної компетентності в четвертих класах позитивно вплинуло на розширення і поглиблення знань школярів про Батьківщину, рідний край, національну культуру і традиції українців. Description: ANNOTATION Luchynetska N. The impact of the ideas of the New Ukrainian School on the socio-cultural development of primary school students through linguistic and literary means. Qualification work for obtaining a Master's degree in the specialty 013 Primary education. Educational program: "Primary education. Extracurricular education." Izmail State Humanitarian University. Izmail, Date of defense: 24.12.2024 Phone - 0981193268 The object of the qualification work was the generalization of methods of successful formation of socio-cultural competence of junior high school students when studying the school subjects "Ukrainian language" and "Literary reading". The subject is the process of assimilation of the socio-cultural experience of Ukrainians in a linguistic and literary form accessible to students of primary education. The purpose of the work is to reveal the essence of socio-cultural competence through the analysis of scientific literature, to propose active methods and methods of its formation in the study of language and reading in the 4th grade of a general secondary education institution. Relevance: Modern challenges, such as martial law and the growth of a multicultural environment, require the development of effective socialization skills in children. The insufficient level of formation of students' sociocultural competence complicates their communication and adaptation in a multicultural society. The use of language and literature is key to preserving national identity and cultural values. Therefore, the research is aimed at finding effective ways of forming these competencies in the conditions of modern educational changes. The content of the qualification work involves solving the following tasks: 1) study and analyze scientific sources and advanced pedagogical experience on the research problem; 2) prove the methodological foundations of the formation of socio-cultural competence in primary school age; 3) reveal the structure and components of the complex concept of "socio-cultural competence"; 4) to analyze the state of work on the formation of socio-cultural competence in the 4th grades of the NUS; 5) to propose a model and technology for the formation of sociocultural competence of students of primary education in the content of linguistic and literary subjects. Experimental research base. The base of the pedagogical experiment was the Novokaplaniv gymnasium with a preschool department and an elementary school of the Pavliv village council of the Bolgrad district of the Odesa region. Research structure and results: the work consists of an introduction, three chapters, conclusions to chapters, general conclusions, a list of used sources and literature. The positive dynamics of the process of formation of the researched competence of the graduates of the primary level testifies to the effectiveness of the conducted research and experimental work. So, the application of the technology of formation of socio-cultural competence in the fourth grades had a positive effect on the expansion and deepening of schoolchildren's knowledge about the Motherland, native region, national culture and traditions of Ukrainians. 2024-12-24T00:00:00Z