http://hdl.handle.net/123456789/1660 2026-07-11T08:42:27Z http://hdl.handle.net/123456789/2572 Title: Психологічні особливості прояву та детермінант агресивності студентської молоді в умовах воєнного стану Authors: Чебану, Анастасія Олексіївна; Chebanu, Anastasiia Abstract: Анотація кваліфікаційної роботи бакалавра спеціальності 053 Психологія Чебану Анастасії Олексіївни на тему: «Психологічні особливості прояву та детермінант агресивності студентської молоді в умовах воєнного стану» Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей прояву та детермінант агресивності студентської молоді в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психологічної напруженості, емоційної нестабільності, тривожності та соціальної дезадаптації молоді внаслідок тривалого впливу воєнних стресогенних чинників. За сучасних умов проблема агресивної поведінки студентів набуває особливого значення, оскільки негативно позначається на міжособистісній взаємодії, психологічному благополуччі, навчальній діяльності та професійному становленні майбутніх фахівців. У першому розділі роботи здійснено теоретико-методологічний аналіз феномену агресивності як складного багатовимірного психологічного утворення, розкрито сучасні наукові підходи до розуміння агресії та агресивної поведінки, охарактеризовано основні види і форми агресивних проявів студентської молоді, визначено психологічні та соціально-психологічні чинники, що детермінують агресивність в умовах воєнного стану. Проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених щодо проблем агресії, психологічної адаптації та психічного здоров’я молоді. Другий розділ присвячено емпіричному дослідженню психологічних особливостей прояву агресивності студентської молоді. Для реалізації мети дослідження використано комплекс психодіагностичних методик, зокрема опитувальник діагностики показників і форм агресії А. Басса – А. Даркі, методику діагностики рівня особистісної та ситуативної тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, а також авторську анкету. У дослідженні взяли участь 74 здобувачі вищої освіти ІІІ–IV курсів різних спеціальностей. Аналіз отриманих результатів дозволив визначити рівень, форми прояву та основні психологічні детермінанти агресивності студентської молоді в умовах воєнного стану. На основі результатів дослідження було розроблено та науково обґрунтовано програму соціально-психологічного тренінгу, спрямовану на профілактику агресивної поведінки, розвиток навичок емоційної саморегуляції, конструктивної комунікації, ефективного подолання конфліктних ситуацій і формування конструктивних моделей поведінки студентської молоді. Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукових уявлень про психологічні особливості прояву агресивності та чинники її формування в умовах воєнного стану. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його результатів у діяльності практичних психологів закладів вищої освіти, центрів психологічної підтримки та інших установ, що здійснюють психологічний супровід студентської молоді. Результати дослідження апробовано на ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна психологія: проблеми і перспективи» (м. Ізмаїл, 2026 р.). Ключові слова: агресивність, агресія, агресивна поведінка, студентська молодь, воєнний стан, психологічні детермінанти, психологічна адаптація, психічне здоров’я, тривожність, емоційна саморегуляція, психологічна профілактика, соціально-психологічний тренінг, конструктивна поведінка, психологічна підтримка. Description: Annotation Bachelor’s qualification work Specialty 053 Psychology Anastasiia Chebanu Topic: Psychological Characteristics of the Manifestation and Determinants of Aggressiveness among University Students under Martial Law Conditions The qualification thesis is devoted to the study of the psychological characteristics of the manifestation and determinants of aggressiveness among university students under martial law conditions. The relevance of the research is determined by the increasing psychological tension, emotional instability, anxiety, and social maladjustment experienced by young people as a consequence of prolonged exposure to wartime stressors. Under current conditions, the problem of aggressive behaviour among students has become particularly significant, as it adversely affects interpersonal interaction, psychological well-being, academic performance, and the professional development of future specialists. The first chapter presents a theoretical and methodological analysis of aggressiveness as a complex multidimensional psychological phenomenon. It examines contemporary scientific approaches to understanding aggression and aggressive behaviour, characterizes the principal types and forms of aggressive manifestations among university students, and identifies the psychological and socio-psychological factors determining aggressiveness under martial law conditions. The chapter also reviews the scientific works of Ukrainian and international scholars devoted to the problems of aggression, psychological adaptation, and the mental health of young people. The second chapter focuses on the empirical investigation of the psychological characteristics of aggressiveness among university students. To achieve the research objectives, a comprehensive set of psychodiagnostic instruments was employed, including the Buss–Durkee Hostility Inventory, the State–Trait Anxiety Inventory (STAI) by C. Spielberger and Yu. Khanin, as well as an author-designed questionnaire. The study involved 74 third- and fourth-year university students representing various academic specialties. The analysis of the obtained results made it possible to determine the levels, forms of manifestation, and principal psychological determinants of aggressiveness among university students under martial law conditions. Based on the research findings, a scientifically substantiated socio-psychological training programme was developed to prevent aggressive behaviour, enhance emotional self-regulation skills, improve constructive communication, facilitate effective conflict resolution, and promote constructive behavioural patterns among university students. The theoretical significance of the study lies in expanding scientific understanding of the psychological characteristics of aggressiveness and the factors contributing to its development under martial law conditions. The practical significance of the research is reflected in the possibility of applying its findings in the professional activities of educational psychologists, psychological support centres, and other institutions providing psychological assistance and support to university students. The research findings were presented at the 12th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Modern Psychology: Problems and Prospects” (Izmail, 2026). Keywords: aggressiveness, aggression, aggressive behaviour, university students, martial law, psychological determinants, psychological adaptation, mental health, anxiety, emotional self-regulation, psychological prevention, socio-psychological training, constructive behaviour, psychological support. 2026-06-23T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2571 Title: Особливості психоемоційних станів у студентів-початківців під час воєнного стану Authors: Поркару, Наталія Костянтинівна; Porkaru, Nataliia Abstract: Анотація на кваліфікаційну роботу студентки Поркару Н.К. на тему «Особливості психоемоційних станів у студентів-початківців під час воєнного стану». Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження. В умовах повномасштабного вторгнення студенти-першокурсники опинилися перед подвійним викликом: адаптацією до навчання у ЗВО та хронічним воєнним стресом. Встановлено, що психоемоційний стан безпосередньо впливає на академічну успішність, а рання психологічна інтервенція здатна запобігти хронізації дистресу. Незважаючи на наявні дослідження психічних станів та адаптації студентів, комплексний аналіз психоемоційних станів саме студентів-початківців в умовах воєнного стану залишається недостатньо розробленим, що зумовлює наукову і практичну значущість роботи. 2. Проаналізована наукова література щодо психоемоційних станів. Феномен психоемоційного стану досліджували А. М. Грись, Л. О. Котлова, Г. Є. Гришина, Н. Фріда. Когнітивну модель стресу і подолання розробили Р. Лазарус і С. Фолкман; теорію психологічного благополуччя – К. Ріфф; концепцію посттравматичного зростання – Р. Теддесі і Л. Калхун. Адаптацію першокурсників вивчали Т. В. Бєлих, Н. В. Жигайло, О. В. Луньова. Психологічні наслідки воєнного стану висвітлено у працях О. А. Блінова, Н. Е. Мілорадової, В. В. Доценко, І. В. Чорної, Г. Туркало, С. В. Харченко, О. В. Волянської. Мета даної кваліфікаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей психоемоційних станів студентів-першокурсників в умовах воєнного стану, а також у розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо психологічної підтримки. 3. Уточнено поняття «психоемоційний стан». Психоемоційний стан визначено як інтегральну, динамічну характеристику психічного функціонування особистості, що відображає якість і знак її емоційного переживання дійсності в певний момент часу, включає суб’єктивний, фізіологічний і поведінковий компоненти та детермінований взаємодією зовнішніх умов (воєнний стан) і внутрішніх особливостей особистості (когнітивна оцінка, емоційна регуляція, резилентність). 4. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів емпіричного дослідження. Емпірично встановлено, що переважна більшість студентів мають високий рівень ситуативної тривожності та помірний або високий рівень сприйнятого стресу, а суб’єктивне благополуччя є зниженим порівняно з нормативними показниками. Дівчата демонструють достовірно вищі рівні тривожності, ніж хлопці. Виявлено тенденцію до вищого психоемоційного дистресу у студентів, чиї родичі залучені до бойових дій. Домінуючими копінг-стратегіями є пошук соціальної підтримки та позитивна переоцінка; стратегія уникнення (особливо у хлопців) позитивно корелює з тривожністю. Розроблено систему практичних рекомендацій щодо психологічної підтримки першокурсників (психологічна просвіта, групова робота, індивідуальне консультування, робота з середовищем, цифрова підтримка) та індивідуальної саморегуляції (тілесні техніки, когнітивна перебудова, інформаційна гігієна, соціальна підтримка, режим сну, майндфулнес). Студенти-першокурсники в умовах воєнного стану характеризуються підвищеною тривожністю та зниженою стресостійкістю, що потребує цілеспрямованої психологічної допомоги, орієнтованої як на зменшення симптомів, так і на розвиток ресурсів резилентності. Результати дослідження можуть бути використані психологічними службами ЗВО для розробки програм супроводу студентів-початківців. Description: Abstract for the qualifying work of student Porkaru N.K. on the topic "Features of psycho-emotional states of beginner students during martial law". The qualifying work contains the following stages of research: 1. The relevance and problems of the research are identified. Relevance of the research. In the context of a full-scale invasion, first-year students face a double challenge: adapting to studying at a higher education institution and coping with chronic war-related stress. It has been established that the psycho-emotional state directly affects academic performance, and early psychological intervention can prevent the chronicity of distress. Despite existing research on mental states and student adaptation, a comprehensive analysis of psycho-emotional states specifically of beginner students under martial law remains insufficiently developed, which determines the scientific and practical significance of the work. 2. The scientific literature on psycho-emotional states is analyzed. The phenomenon of psycho-emotional state was studied by A.M. Hrys, L.O. Kotlova, H.Ye. Hryshyna, and N. Frijda. The cognitive model of stress and coping was developed by R. Lazarus and S. Folkman; the theory of psychological well-being by C. Ryff; the concept of post-traumatic growth by R. Tedeschi and L. Calhoun. The adaptation of first-year students was studied by T.V. Bielikh, N.V. Zhyhailo, and O.V. Lunova. The psychological consequences of martial law are highlighted in the works of O.A. Blinov, N.E. Miloradova, V.V. Dotsenko, I.V. Chorna, H. Turkalo, S.V. Kharchenko, and O.V. Volianska. The purpose of this qualifying work is to provide a theoretical substantiation and empirical study of the features of psycho-emotional states of first-year students under martial law, as well as to develop scientifically grounded recommendations for psychological support. 3. The concept of "psycho-emotional state" is clarified. Psycho-emotional state is defined as an integral, dynamic characteristic of an individual's mental functioning, reflecting the quality and sign of their emotional experience of reality at a given moment in time, encompassing subjective, physiological, and behavioral components, and determined by the interaction of external conditions (martial law) and internal characteristics of the personality (cognitive appraisal, emotional regulation, resilience). 4. A quantitative and qualitative analysis of the results of the empirical study is carried out. It has been empirically established that the vast majority of students have a high level of situational anxiety and a moderate or high level of perceived stress, while subjective well-being is reduced compared to normative indicators. Girls demonstrate significantly higher levels of anxiety than boys. A tendency towards higher psycho-emotional distress is found among students whose relatives are involved in combat operations. The dominant coping strategies are seeking social support and positive reappraisal; the avoidance strategy (especially among boys) positively correlates with anxiety. A system of practical recommendations for psychological support of first-year students (psychological education, group work, individual counseling, work with the environment, digital support) and individual self-regulation (bodily techniques, cognitive restructuring, information hygiene, social support, sleep regime, mindfulness) is developed. First-year students under martial law are characterized by increased anxiety and reduced stress resistance, which requires targeted psychological assistance focused on both symptom reduction and the development of resilience resources. The results of the study can be used by psychological services of higher education institutions to develop support programs for beginner students. 2026-06-23T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2570 Title: Особливості психоемоційного стану підлітків в умовах воєнного конфлікту Authors: Попова, Діана Вікторівна; Popova, Diana Abstract: Анотація Кваліфікаційна робота На тему: «Особливості психоемоційного стану підлітків в умовах воєнного конфлікту» Студента спеціальності 053 Психологія Попової Діани Вікторівни Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Воєнний конфлікт в Україні супроводжується тривалим впливом численних стресогенних чинників, які негативно позначаються на психічному здоров’ї підростаючого покоління. Особливо вразливою до наслідків воєнного стресу є учні підліткового віку, оскільки саме в цей віковий період відбувається інтенсивне становлення особистості, формування самосвідомості, системи цінностей, емоційно-вольової сфери та механізмів психологічної саморегуляції. Постійне перебування в умовах небезпеки, невизначеності майбутнього, вимушених змін способу життя та соціальних втрат може спричиняти підвищення рівня тривожності, емоційного напруження, астенічних проявів і труднощів психологічної адаптації. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває дослідження особливостей психоемоційного стану підлітків в умовах воєнного конфлікту та визначення ефективних засобів його психологічної оптимізації. 2. Проаналізована наукова література щодо психологічних особливостей психоемоційного стану особистості. Теоретичні засади дослідження психічних і психоемоційних станів висвітлено у працях О. С. Вавринів, М. Й. Варія, В. Л. Зливкова, С. Д. Максименка, С. М. Миронця, І. С. Поповича, О. В. Тімченка, В. М. Юрченка та інших учених. Психологічні особливості підліткового віку, закономірності розвитку особистості та формування емоційної сфери досліджували І. С. Булах, Р. В. Павелків, В. М. Поліщук, Н. М. Токарева, А. В. Шамне, І. І. Штих та інші науковці. Питання впливу воєнного конфлікту на психічне здоров’я дітей та підлітків розкрито у працях О. М. Басенко, А. А. Беженської, К. Журби, В. Л. Зливкова, С. Лукомської, Н. Оніщенко, О. О. Щербакової, О. Ф. Яцини та інших дослідників. 3. Уточнено поняття «психоемоційний стан». Психоемоційний стан розглядається як інтегральна характеристика психічного функціонування особистості, що відображає особливості емоційного реагування, рівень психічної напруги, адаптаційні можливості та загальне психологічне благополуччя людини. У структурі психоемоційного стану важливе місце посідають тривога, фрустрація, емоційне напруження, астенічні прояви та інші психічні стани, які можуть змінюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Встановлено, що підлітковий вік характеризується підвищеною емоційною чутливістю, нестійкістю психоемоційної сфери та значною залежністю від соціального оточення, що підсилює вразливість підлітків до впливу воєнних стресорів. 4. Аналіз емпіричних даних засвідчив наявність у значної частини підлітків проявів підвищеної тривожності, фрустрації, емоційного напруження та астенічних реакцій. Отримані результати свідчать, що тривалий вплив воєнного конфлікту негативно позначається на психоемоційному благополуччі підлітків, ускладнює процеси психологічної адаптації та може сприяти формуванню несприятливих психічних станів. Водночас встановлено, що рівень вираженості негативних психоемоційних проявів варіює залежно від індивідуально-психологічних особливостей особистості та наявних адаптаційних ресурсів. 5. Аналіз психологічної літератури дозволив обґрунтувати доцільність використання комплексу засобів оптимізації психоемоційного стану підлітків в умовах воєнного конфлікту. Найбільш ефективними визначено психоедукаційні, когнітивно-поведінкові, арттерапевтичні, тілесно-орієнтовані та соціально-психологічні технології, спрямовані на зниження рівня тривожності, розвиток навичок емоційної саморегуляції, зміцнення адаптаційних ресурсів особистості та підвищення психологічної стійкості підлітків до впливу воєнних стресорів. Ключові слова: психоемоційний стан, підлітки, воєнний конфлікт, тривожність, фрустрація, астенічний стан. Description: ABSTRACT Qualification work On the topic: «Features of the psycho-emotional state of adolescents under conditions of military conflict» Student of specialty 053 Psychology Popova Diana The qualification work includes the following stages of research: 1. The relevance and problems of the research are identified. The military conflict in Ukraine is accompanied by the prolonged influence of numerous stress-inducing factors that adversely affect the mental health of the younger generation. Adolescents are particularly vulnerable to the consequences of war-related stress, as this developmental period is characterized by intensive personality formation, the development of self-awareness, value orientations, the emotional-volitional sphere, and mechanisms of psychological self-regulation. Continuous exposure to danger, uncertainty about the future, forced lifestyle changes, and social losses may contribute to increased anxiety, emotional tension, asthenic manifestations, and difficulties in psychological adaptation. In this regard, the study of the psycho-emotional state of adolescents in the context of military conflict and the identification of effective means for its psychological optimization acquire particular scientific and practical significance. 2. The scientific literature on the psychological characteristics of the individual’s psycho-emotional state has been analyzed. The theoretical foundations of the study of mental and psycho-emotional states have been presented in the works of O. S. Vavryniv, M. Y. Varii, V. L. Zlyvkov, S. D. Maksymenko, S. M. Myronets, I. S. Popovych, O. V. Timchenko, V. M. Yurchenko, and other scholars. Psychological characteristics of adolescence, patterns of personality development, and the formation of the emotional sphere have been investigated by I. S. Bulakh, R. V. Pavelkiv, V. M. Polishchuk, N. M. Tokareva, A. V. Shamne, I. I. Shtykh, and other researchers. The impact of military conflict on the mental health of children and adolescents has been examined in the studies of O. M. Basenko, A. A. Bezhenska, K. Zhurba, V. L. Zlyvkov, S. Lukomska, N. Onishchenko, O. O. Shcherbakova, O. F. Yatsyna, and other scholars. 3.The concept of the «psycho-emotional state» has been clarified. The psycho-emotional state is considered an integral characteristic of an individual's mental functioning, reflecting the peculiarities of emotional responses, the level of psychological tension, adaptive capacities, and overall psychological well-being. Within the structure of the psycho-emotional state, anxiety, frustration, emotional tension, asthenic manifestations, and other mental states occupy an important place, as they may change under the influence of external and internal factors. It has been established that adolescence is characterized by heightened emotional sensitivity, instability of the psycho-emotional sphere, and considerable dependence on the social environment, which increases adolescents’ vulnerability to the effects of war-related stressors. 4. The analysis of empirical data revealed that a significant proportion of adolescents demonstrate manifestations of increased anxiety, frustration, emotional tension, and asthenic reactions. The obtained results indicate that the prolonged impact of military conflict adversely affects the psycho-emotional well-being of adolescents, complicates the processes of psychological adaptation, and may contribute to the development of unfavorable mental states. At the same time, it was found that the severity of negative psycho-emotional manifestations varies depending on individual psychological characteristics and the availability of adaptive personal resources. 5. The analysis of psychological literature made it possible to substantiate the feasibility of using a comprehensive system of means aimed at optimizing the psycho-emotional state of adolescents under conditions of military conflict. Psychoeducational, cognitive-behavioral, art-therapeutic, body-oriented, and socio-psychological technologies were identified as the most effective approaches. These interventions are aimed at reducing anxiety levels, developing emotional self-regulation skills, strengthening personal adaptive resources, and enhancing adolescents’ psychological resilience to the impact of war-related stressors. Keywords: psycho-emotional state, adolescents, military conflict, anxiety, frustration, asthenic state. 2026-06-23T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2569 Title: Психологічні особливості стресостійкості підлітків в умовах війни Authors: Подолян, Марина Меркуріївна ‎; Podolian, Maryna Abstract: Анотація Кваліфікаційна робота На тему: «Психологічні особливості стресостійкості підлітків в умовах війни» Студента спеціальності 053 Психологія Подолян Марина Меркуріївна ‎ Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується тривалим впливом воєнних дій, що супроводжуються підвищеним психоемоційним навантаженням, переживанням небезпеки, соціальною нестабільністю та невизначеністю майбутнього. Особливо вразливою до впливу воєнних стресорів є підлітки, оскільки саме в цей віковий період відбуваються інтенсивні процеси формування самосвідомості, особистісної ідентичності, емоційно-вольової сфери та механізмів психологічної адаптації. За умов тривалого психотравмувального впливу війни підвищується ризик виникнення емоційної напруженості, тривожності, дезадаптаційних проявів та виснаження особистісних ресурсів, що актуалізує проблему розвитку стресостійкості підлітків. 2. Проаналізована наукова література щодо психологічних особливостей стресостійкості особистості. Теоретичні засади дослідження стресу, стресостійкості та психологічної адаптації особистості висвітлено у працях О. О. Когут, О. М. Кокуна, М. В. Корольчук, В. М. Крайнюк, Л. Б. Наугольник, Т. М. Титаренко, М. М. Шпака та інших учених. Особливості впливу війни на психічне здоров’я дітей та підлітків, проблеми їхньої психологічної адаптації та розвитку резильєнтності розкрито у працях О. М. Басенко, Н. Бастун, А. А. Беженської, К. Журби, А. Кабанцевої, С. Лукомської, М. Маркової, Н. Оніщенко, О. Панченка, Ю. Удовенко, О. О. Щербакової та інших дослідників. 3. Уточнено поняття «стресостійкість». Стресостійкість розглядається як складне інтегративне особистісне утворення, що забезпечує здатність людини ефективно функціонувати, підтримувати психологічну рівновагу та адаптуватися до несприятливих умов життєдіяльності. Встановлено, що стресостійкість формується під впливом особистісних, психологічних, соціальних та середовищних чинників і охоплює емоційний, когнітивний, поведінковий та соціальний компоненти. Визначено, що підлітковий вік є сензитивним періодом розвитку стресостійкості, оскільки характеризується підвищеною емоційною чутливістю, нестійкістю самооцінки, активним становленням самосвідомості та недостатньою сформованістю механізмів саморегуляції, що впливає на особливості реагування на стресові ситуації. 4. Аналіз емпіричних даних засвідчив наявність у частини досліджуваних недостатнього рівня стресостійкості, підвищеного психоемоційного напруження та проявів стресових реакцій, що свідчить про труднощі психологічної адаптації до умов воєнного стану та потребу у психологічній підтримці підлітків. Водночас встановлено, що частина респондентів демонструє достатній рівень адаптаційних ресурсів та здатність до конструктивного подолання стресових ситуацій. 5. Аналіз психологічної літератури дозволив обґрунтувати доцільність використання комплексу засобів розвитку стресостійкості підлітків в умовах війни. Найбільш ефективними визначено психоедукаційні, когнітивно-поведінкові, арт-терапевтичні, релаксаційні та соціально-психологічні технології, спрямовані на розвиток навичок емоційної саморегуляції, формування адаптивних копінг-стратегій, зміцнення особистісних ресурсів, підвищення адаптаційного потенціалу та збереження психічного здоров’я підлітків в умовах воєнного часу. Ключові слова: стресостійкість, підлітковий вік, воєнний стан, стрес, психологічна адаптація, психоемоційний стан, копінг-стратегії, психологічна підтримка, психологічна корекція. Description: ABSTRACT Qualification work On the topic: «Psychological characteristics of adolescents’ stress resilience in wartime conditions» Student of specialty 053 Psychology Podolian Maryna The qualification work includes the following stages of research: 1. The relevance and problems of the research are identified. The current stage of Ukrainian society's development is characterized by the prolonged impact of military actions accompanied by increased psycho-emotional strain, experiences of danger, social instability, and uncertainty about the future. Adolescents are particularly vulnerable to the influence of wartime stressors, as this developmental period is marked by intensive processes of self-awareness formation, personal identity development, emotional and volitional maturation, and the establishment of psychological adaptation mechanisms. Under conditions of prolonged psychotraumatic exposure to war, the risk of emotional tension, anxiety, maladaptive manifestations, and depletion of personal resources increases, thereby highlighting the importance of studying adolescents' stress resilience. 2. Scientific literature on the psychological characteristics of stress resilience has been analyzed. The theoretical foundations of stress, stress resilience, and psychological adaptation have been presented in the works of O. O. Kohut, O. M. Kokun, M. V. Korolchuk, V. M. Krainiuk, L. B. Nauholnyk, T. M. Tytarenko, M. M. Shpak, and other scholars. The impact of war on the mental health of children and adolescents, as well as the problems of their psychological adaptation and resilience development, have been examined in the works of O. M. Basenko, N. Bastun, A. A. Bezhenska, K. Zhurba, A. Kabantseva, S. Lukomska, M. Markova, N. Onishchenko, O. Panchenko, Yu. Udovenko, O. O. Shcherbakova, and other researchers. 3. The concept of «stress resilience» has been clarified. Stress resilience is considered a complex integrative personal construct that ensures an individual's ability to function effectively, maintain psychological balance, and adapt to adverse living conditions. It has been established that stress resilience is formed under the influence of personal, psychological, social, and environmental factors and encompasses emotional, cognitive, behavioral, and social components. Adolescence has been identified as a sensitive period for the development of stress resilience, as it is characterized by heightened emotional sensitivity, unstable self-esteem, active self-awareness formation, and insufficiently developed self-regulation mechanisms, all of which influence responses to stressful situations. 4. The analysis of empirical data revealed that some respondents demonstrated insufficient levels of stress resilience, increased psycho-emotional tension, and manifestations of stress reactions, indicating difficulties in psychological adaptation to wartime conditions and the need for psychological support. At the same time, it was found that some respondents demonstrated sufficient adaptive resources and the ability to cope constructively with stressful situations. 5. The analysis of psychological literature made it possible to substantiate the feasibility of using a comprehensive set of methods aimed at developing adolescents' stress resilience under wartime conditions. Psychoeducational, cognitive-behavioral, art-therapeutic, relaxation-based, and socio-psychological interventions were identified as the most effective approaches. These methods are aimed at developing emotional self-regulation skills, fostering adaptive coping strategies, strengthening personal resources, enhancing adaptive potential, and preserving adolescents' mental health during wartime. Keywords: stress resilience, adolescence, martial law, stress, psychological adaptation, psycho-emotional state, coping strategies, psychological support, psychological intervention. 2026-06-23T00:00:00Z