http://hdl.handle.net/123456789/1878 2026-04-21T14:19:24Z http://hdl.handle.net/123456789/2486 Title: ВНУТРІШНЬОРІВНЕВА ТА МІЖРІВНЕВА ОРГАНІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ГРАМАТИЧНИХ ПАРАДИГМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ТЕОРІЯ ТА ЛІНГВОДИДАКТИКА Authors: Мутавчі, Діана Степанівна; Mutavchi, Diana Abstract: АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи Мутавчі Діани Степанівни «ВНУТРІШНЬОРІВНЕВА ТА МІЖРІВНЕВА ОРГАНІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ГРАМАТИЧНИХ ПАРАДИГМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ТЕОРІЯ ТА ЛІНГВОДИДАКТИКА» Кваліфікаційна робота студентки 64Ф групи факультету української та іноземної філології освітнього ступеня магістр спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями), предметної спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), ОПП «Середня освіта: українська мова і література». Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Ізмаїл, 2025. 86 с. Кваліфікаційна робота має таку структуру: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додаток. Обсяг її основного тексту становить 78 сторінок. Актуальність дослідження зумовлена тим, що чимало граматичних категорій у граматиці схарактеризовано помилково як категорії внутрішньорівневі, а це потребує обґрунтованої корекції; праця сприяє виробленню та усталенню термінів на позначення типів міжрівневих категорій тощо. Метою дослідження є вивчення особливостей міжрівневої організації структури граматичних парадигм граматичних категорій української мови в межах частин мови, в межах лексико- граматичних розрядів, словозмінних класів, а також окремих слів, у теоретичному та лінгводидактичному аспектах. Об’єктом дослідження став характер (внутрішньорівневий та міжрівневий) організації структури граматичних парадигм української мови в теоретичному та лінгводидактичному аспекті. Предметом дослідження стала стала міжрівнева взаємодія, формальна організація та семантичне наповнення одиниць відповідних рівнів. Під час дослідження використано методи спостереження, моделювання, елементи методології функційної граматики, зокрема процедуру перехресного аналізу значущих одиниць мови від форм до значень і від значень до форм. Теоретичне значення. Дослідження сприяє розвитку терміносистеми української лінгвістики, систематизуючи та уточнюючи низку термінів: парадигмологія; неповнота, некомплектність, лакунарність, диспропорція парадигм; морфологічна недостатність та надлишковість граматичних форм у парадигмах; синтагматична парадигматика тощо. Практичне значення полягає у пошукові можливостей уведення апробованих ідей наукової граматики у практику викладання української мови у профільних класах ЗЗСО. У першому розділі «Проблеми вивчення структури граматичних парадигм української мови» розглянуто інноваційні погляди на структуру граматики, проблему поділу граматичних категорій на чисті (чи однорівневі) та міжрівневі (чи категорії мішаного типу). Другий розділ «Міжкатегорійна та внутрішньокатегорійна взаємодія» присвячено докладному аналізу взаємодії різних рівнів мовної структури у випадках взаємодії самих граматичних категорій, коли вони послуговуються одними й тими ж формальними засобами або їхні семантичні поля взаємонакладаються. У третьому розділі «Методичні та практичні засади вивчення організації структури граматичних парадигм української мови в профільних класах» розглянуто питання дистанційного навчання граматики української мови як лінгводидактична інновація, схарактеризовано дидактичний потенціал застосування онлайн- ресурсів у процесі навчання граматики української мови учнів 10-11 класів. Висновки. Аналіз організації структури граматичних парадигм української мови з погляду її рівневої (внутрішньо- чи міжрівневої) організації дозволяє висновкувати, що домінантним типом такої організації в українській мові є саме міжрівнева організація, в якій взаємодіють одиниці морфологічні (словозмінні, формотвірні, словотвірні), синтаксичні та іноді лексичні. У формуванні граматичної компетенції учнів 10-11 класів (профільні класи) значний дидактичний потенціал належить онлайн-ресурсам, адже завдяки ним можна реалізовувати креативні підходи до навчання морфології та синтаксису української мови, застосовувати індивідуальний підхід, розвивати творчу проєктну діяльність здобувачів освіти. Description: SUMMARY MUTAVCHI D. S. INTRA-LEVEL AND INTER-LEVEL ORGANIZATION OF THE STRUCTURE OF GRAMMATICAL PARADIGMS IN THE UKRAINIAN LANGUAGE: THEORY AND LINGUISTIC DIDACTICS. Qualifying scientific work as a manuscript of the student of 64F group of the Faculty of Ukrainian and Foreign Philology. Magister Degree. Specialty 014 Secondary Education, subject specialty 014.01 Secondary Education Ukrainian Language and Literature. Izmail State University for Humanities. Izmail, 2025. 86 p. The qualification work has the following structure: introduction, three sections, conclusions to each section, general conclusions, list of used sources, appendix. The main content of the work is laid out on 78 pages. The relevance of the study is due to the fact that many grammatical categories in grammar are incorrectly characterized as intralingual categories, which requires reasonable correction; the work contributes to the development and establishment of terms for denoting types of interlingual categories, etc. The aim of the study is to examine the features of the interlevel organization of the structure of grammatical paradigms of grammatical categories of the Ukrainian language within parts of speech, within lexical-grammatical categories, inflectional classes, as well as individual words, in theoretical and linguistic- didactic aspects. The object of the study was the nature (intra-level and inter-level) of the organization of the structure of grammatical paradigms of the Ukrainian language in theoretical and linguistic-didactic aspects. The subject of the study was the inter-level interaction, formal organization, and semantic content of units of the corresponding levels. The study used methods of observation, modeling, elements of functional grammar methodology, in particular, the procedure of cross-analysis of meaningful language units from forms to meanings and from meanings to forms. The study contributes to the development of the terminology system of Ukrainian linguistics by systematizing and clarifying a number of terms: paradigmatology; incompleteness, incompleteness, lacunarity, disproportion of paradigms; morphological insufficiency and redundancy of grammatical forms in paradigms; syntagmatic paradigmatics, etc. The practical significance lies in the search for opportunities to introduce proven ideas of scientific grammar into the practice of teaching the Ukrainian language in specialized classes of secondary schools. The first section “Problems in Studying the Structure of Grammatical Paradigms in the Ukrainian Language” examines innovative views on the structure of grammar and the problem of dividing grammatical categories into pure (or single-level) and inter-level (or mixed-type) categories. The second chapter “Inter- category and Intra-category Interaction” is devoted to a detailed analysis of the interaction of different levels of linguistic structure in cases where grammatical categories themselves interact, when they use the same formal means or their semantic fields overlap. The third section “Methodological and Practical Foundations for Studying the Organization of the Structure of Ukrainian Grammatical Paradigms in Specialized Classes” examines the issue of distance learning of Ukrainian grammar as a linguistic and pedagogical innovation and characterizes the didactic potential of using online resources in the process of teaching Ukrainian grammar to 10th and 11th grade students. An analysis of the structure of grammatical paradigms in the Ukrainian language from the perspective of its level-based (intra- or inter-level) organization allows us to conclude that the dominant type of such organization in the Ukrainian language is inter-level organization, in which morphological (inflectional, formative, word-forming), syntactic, and sometimes lexical units interact. In the formation of grammatical competence of students in grades 10-11 (specialized classes), online resources have significant didactic potential, because they allow for the implementation of creative approaches to teaching the morphology and syntax of the Ukrainian language, the application of an individual approach, and the development of creative project activities for students. 2025-12-30T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2484 Title: Українські темпоральні фраземи як засіб удосконалення лексичної компетентності старшокласників Authors: Казанжи, Аліна Іванівна; Kazanzhy, Alina Ivanivna Abstract: АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи «Українські темпоральні фраземи як засіб удосконалення лексичної компетентності старшокласників» Казанжи Аліни Іванівни студентки 64Ф групи факультету української та іноземної філології освітнього ступеня «магістр» з предметної спеціальності 014.01 Українська мова і література (Ізмаїльський державний гуманітарний університет, м. Ізмаїл, 2025 р.). Структура дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, літератури та додатків. Загальний обсяг роботи становить 86 сторінок. Список використаних джерел та літератури має 91 позицію. Метою дослідження є вивчення семантики фразем з темпоронімами як частотних етномаркованих одиниць української фразеології та з’ясування їх ролі в удосконаленні лексичної компетентності учнів профільної школи. У роботі розв’язуються такі завдання: опис українських фразем із часовим значенням; семантична класифікація фразеологізмів з урахуванням національно-культурної специфіки, синонімії та антонімії; розробка вправ для вдосконалення лексичної компетентності старшокласників на уроках і в позакласній роботі. Об’єкт дослідження становлять темпоральні фразеологічні одиниці з національно-культурною семантикою, а предмет – семантичні групи фразем з темпоронімами та сучасні ефективні лінгвометодики вдосконалення лексичної компетентності учнів профільних класів. У кваліфікаційній роботі використовуються такі методи: класифікаційний, описовий, частково – квантитативний; аналіз та синтез, теоретичне осмислення лінгвометодичних інновацій. Актуальність дослідження зумовлена аналізом темпоральних фразеологізмів української мови з національно-культурним змістом, що дозволяє простежити емоційно-оцінний погляд людини на світ та формування традицій різних етносів. Наукову новизну дослідження становить вивчення українських темпоральних фразем як мовних одиниць і водночас як засобу вдосконалення лексичної компетентності учнів старшої школи. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів на уроках української мови під час вивчення розділу «Фразеологія» та в роботі лінгвістичного гуртка для старшокласників. Джерелами для дослідження послужили «Словник фразеологізмів української мови» за ред. В. Білоноженко , «Словник фразеологічних синонімів», словник-довідник «Знаки української етнокультури» В. Жайворонка, «Тематичний словник популярних українських прислів’їв та приказок з коментарями» Я. Шаповал, добірки паремій з темпоральним компонентом, а також власні спостереження. У першому розділі «Темпоральна фразеологія як об’єкт лінгвістичного опису», що має теоретичний характер, розглянуто темпоральні фразеологічні одиниці, їх класифікацію, встановлено аспекти вивчення, висвітлено питання про фразеологізацію часу та особливості темпоральних ФО в контексті лінгвокультури. Другий розділ «Фраземи з компонентом темпоронімом в українській мові» присвячений дослідженню фразеологічних одиниць у відображенні поняття циклічного та лінійного часу. У третьому розділі «Лінгводидактичні основи вдосконалення лексичної компетентності засобами фразеології у старшокласників» з’ясовано, що вивчення фразеології, зокрема темпоральної, у старшій школі сприяє поглибленню лексичної компетентності учнів. Практична спрямованість проявляється через вправи, проєкти, інтерактивні завдання та технологію «перевернутого навчання», які допомагають правильно використовувати фразеологізми у мовленні, створювати тексти, розвивати комунікативні та дослідницькі навички. Description: ABSTRACT of the qualification work «Ukrainian temporal phrasemes as a means of improving the lexical competence of high school students" Kazanzhy Alina Ivanovna student of group 64F of the Faculty of Ukrainian and Foreign Philology with the educational degree "Master" in the subject specialty 014.01 Ukrainian Language and Literature (Izmail State Humanitarian University, Izmail, 2025). The structure of the study consists of an introduction, three sections, conclusions to each of them, general conclusions, a list of sources used, literature and appendices. The total volume of the work is 86 pages. The list of sources and literature used has 91 items. The purpose of the study is to study the semantics of phrases with temporonyms as frequent ethno-marked units of Ukrainian phraseology and to clarify their role in improving the lexical competence of students of a specialized school. The work solves the following tasks: description of Ukrainian phrases with temporal meaning; semantic classification of phraseological units taking into account national and cultural specifics, synonymy and antonymy; development of exercises for improving the lexical competence of high school students in lessons and in extracurricular work. The object of the study is temporal phraseological units with national-cultural semantics, and the subject is semantic groups of phrases with temporonymics and modern effective linguistic methods for improving the lexical competence of students in specialized classes. The following methods are used in the qualification work: classification, descriptive, partially quantitative; analysis and synthesis, theoretical understanding of linguistic and methodological innovations. The relevance of the study is due to the analysis of temporal phraseological units of the Ukrainian language with national-cultural content, which allows us to trace a person’s emotional and evaluative view of the world and the formation of traditions of different ethnic groups. The scientific novelty of the study is the study of Ukrainian temporal phrases as linguistic units and at the same time as a means of improving the lexical competence of high school students. The sources for the study were the “Dictionary of Phraseologisms of the Ukrainian Language” edited by V. Bilonozhenko, “Dictionary of Phraseological Synonyms”, the dictionary-reference book “Signs of Ukrainian Ethnoculture” by V. Zhayvoronko, “Thematic Dictionary of Popular Ukrainian Proverbs and Sayings with Comments” by Ya. Shapoval, collections of paremias with a temporal component, as well as my own observations. In the first section “Temporal Phraseology as an Object of Linguistic Description”, which is of a theoretical nature, temporal phraseological units, their classification, aspects of study are considered, and the issue of phraseologisation of time and the features of temporal FOs in the context of linguistic culture are highlighted. The second section, “Phrases with a Temporonym Component in the Ukrainian Language,” is devoted to the study of phraseological units in reflecting the concepts of cyclical and linear time. The third section, “Linguistic Didactic Foundations of Improving Lexical Competence by Means of Phraseology in High School Students,” reveals that studying phraseology, in particular temporal phraseology, in high school contributes to the deepening of students’ lexical competence. The practical focus is manifested through exercises, projects, interactive tasks, and the “flipped learning” technology, which help to correctly use phraseological units in speech, create texts, and develop communicative and research skills. 2025-12-30T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2481 Title: Технологія підготовки та проведення уроків літератури рідного краю в профільній школі (на матеріалі творчості поетів Придунавʼя) Authors: Рознатовська, Тетяна Василівна; Roznatovska, Tetiana Abstract: АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи Рознатовської Тетяни Василівни на тему: «Технологія підготовки та проведення уроків літератури рідного краю в профільній школі (на матеріалі творчості поетів Придунавʼя)» Кваліфікаційна робота здобувачки освітнього ступеня «магістр» факультету української та іноземної філології спеціальності: 014 Середня освіта; предметної спеціальності: 014.01 Українська мова і література; освітньої програми: «Середня освіта: українська мова і література». Кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Потреба оновлення методологічних і методичних засад навчання української літератури в профільній школі актуалізує потребу пошуку шляхів набуття старшокласниками ключових і предметних компетентностей. У цьому контексті важливого значення набуває необхідність теоретичного обґрунтування та практичного впровадження моделей вивчення літературного краєзнавства на основі новітніх педагогічних технологій, що й визначає актуальність дослідження. Метою кваліфікаційної роботи передбачено теоретико-методологічне обґрунтування наукових підстав і методичну адаптацію запропонованих інноваційних педагогічних технологій на уроках літератури рідного краю у профільній школі. Обʼєктом дослідження є краєзнавчий компонент у структурі шкільної літературної освіти з урахуванням конститутивних аспектів творчості поетів Придунавʼя: Михайла Василюка, Валерія Виходцева, Таміли Кібкало, Галини Лисої, Володимира Реви, Володимира Сімейка. Предмет дослідження – практична реалізація компетентнісного потенціалу уроків літератури рідного краю в профільній школі на засадах новітніх педагогічних технологій. Теоретико-методологічну основу кваліфікаційної роботи визначили елементи різних методів: літературознавчих, емпіричних, загальнонаукових. У вступній частині вміщено усі необхідні реквізити. В теоретичному розділі на основі науково-педагогічних джерел сформульовано методологічну концепцію теорії та практики вивчення літератури рідного краю в профільній школі. Зміст і структуру другого розділу визначило обґрунтування категоріального виміру парадигми компетентнісної освіти та ролі краєзнавчих матеріалів у реалізації компетентнісного потенціалу профільного навчання. У третьому розділі проаналізовано аксіологічну концептосферу творчого доробку придунайських поетів, здійснено літературознавчу інтерпретацію ієрархії в їхній ліриці універсальних, загальнонаціональних і етнокультурних цінностей (естетичних, етичних, духовних). У четвертому розділі представлено методичні моделі застосування інтегративних підходів та ресурсів інноваційних технологій (ейдетика, інтермедіальність) під час вивчення краєзнавчого матеріалу. До цього розділу подано додатки (план-конспект інтегрованого уроку та зразок пошуково-дослідницької роботи). У висновках узагальнено результати дослідження. Вибір технології вивчення літератури рідного краю має свою специфіку, пов’язану з потребою максимальної актуалізації краєзнавчих аспектів літературної освіти. Пропоновані методичні новації створюють сприятливі умови для успішного засвоєння старшокласниками літературного краєзнавства, позитивно впливають на формування та розвиток їхніх ключових і предметних компетентностей. Description: ANNOTATION of the qualification thesis by Roznatovska Tetiana Vasylivna on the theme: "Technology of Preparation and Conducting of Lessons in Local Literature at Specialized Schools (Based on the Works of Poets from the Danube Region)" This qualification thesis was completed by a master's degree student of the Faculty of Ukrainian and Foreign Philology, specialty: 014 Secondary Education; subject specialty: 014.01 Ukrainian Language and Literature; educational program: "Secondary Education: Ukrainian Language and Literature". The qualification thesis consists of an introduction, four chapters, conclusions, a list of references, and annexes. The need to update the methodological and didactic foundations of teaching Ukrainian literature in specialized schools actualizes the necessity to search for ways to develop key and subject-specific competencies among high school pupils. In this context, the theoretical justification and practical implementation of models for studying literary local history based on modern pedagogical technologies become of particular importance - this defines the relevance of the research. The aim of the qualification thesis is to provide a theoretical and methodological justification of the scientific foundations and methodological adaptation of innovative pedagogical technologies for teaching local literature in specialized schools. The object of the research is the local history component within the structure of school literary education, taking into account the constitutive aspects of the works of the poets from the Danube region: Mykhailo Vasyliuk, Valerii Vykhodtsev, Tamila Kibkalo, Halyna Lysa, Volodymyr Reva, and Volodymyr Simeiko. The subject of the research is the practical implementation of the competency-based potential of local literature lessons in specialized schools based on modern pedagogical technologies. The theoretical and methodological foundation of the thesis is defined by elements of various methods: literary studies, empirical, and general scientific. The introductory section contains all the necessary requisites. The theoretical chapter formulates a methodological concept of the theory and practice of studying local literature in specialized schools, based on scientific and pedagogical sources. The content and structure of the second chapter define the categorical dimension of the paradigm of competence-based education and the role of local history materials in realizing the competence potential of specialized education. The third chapter analyses the axiological conceptual sphere of the works of the Danube region poets, provides a literary interpretation of the hierarchy of universal, national, and ethnocultural values in their lyrics (aesthetic, ethical, spiritual). The fourth chapter presents methodological models for applying integrative approaches and using resources of innovative technologies (eidetics, intermediality) in the study of local literature. This chapter also includes annexes (a sample integrated lesson plan and an example of an inquiry-based research activity). The conclusions summarize the results of the research. The selection of technologies for teaching local literature has its own specifics, related to the need for the maximum activation of the local history aspects of literary education. The proposed methodological innovations create favorable conditions for high school pupils to successfully master literary local history and positively influence the formation and development of their key and subject-specific competencies. 2025-12-30T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2318 Title: Українське просторіччя: діалектологічний і соціолінгвістичний підходи Authors: Стоянов, М. Є.; Stoyanov, M. Ye. Abstract: АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи Стоянова Миколи Євгеновича «УКРАЇНСЬКЕ ПРОСТОРІЧЧЯ: ДІАЛЕКТОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХОДИ» Кваліфікаційна робота студента 64Ф групи факультету української та іноземної філології освітнього ступеня магістр спеціальності 014 Середня освіта, предметної спеціальності (014.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2024). Кваліфікаційна робота має таку структуру: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Обсяг її основного тексту становить 89 сторінок. Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення українського просторіччя як складника української загальнонародної мови та водночас нерозпрацьованістю методів дослідження цього явища, необхідністю пошуку для цього нових методів та доцільного комбінування наявних дослідницьких процедур. Об’єктом дослідження стало українське просторіччя як одна з форм української національної мови. Предметом дослідження став статус просторіччя як явища діалектного, соціолінгвального чи проміжного характеру. Метою дослідження є пошук методів і прийомів вивчення українського просторіччя, завдяки яким можна було б отримати більше достовірних знань про це мовне явище. Під час проведення дослідження використано загальнонаукові методи спостереження й моделювання, а також лінгвістичні методи, такі, як описовий, соціолінгвістичні прийоми включеного і невключеного спостереження над просторіччям, анкетування носіїв просторіччя. Наукова новизна магістерської роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу дослідження українського просторіччя як явища полікомпонентного: як діалекту, як соціолекту (жаргону, арго, сленгу), як ідіому, як суржику, як ідіолекту, як мовного стилю. Теоретичне значення. Дослідження має значення для розвитку та вдосконалення методів діалектології та соціолінгвістики, для розпрацювання термінологічного апарату мовознавства. Практичне значення. Дослідження має значення для практики викладання літературного стандарту української мови в умовах просторіччя, сприятиме визначенню мовних рис регіональних варіантів українського просторіччя, подальшій роботі з опису українського просторіччя, створення його словників і граматик. У першому розділі «Просторіччя як об’єкт лінгвістичних досліджень» висвітлено основні проблеми визначення й опису просторіччя, розглянуті фонетичні, морфологічні та синтаксичні риси українського просторіччя. Другий розділ «Лексичні риси українського просторіччя» присвячено аналізу лексико-семантичного рівня мовної структури українського просторіччя, в якому це явище частково накладається на такі соціолінгвістичні поняття як суржик, жаргон, сленг. У третьому розділі «Порушення норм української мови в мовленні старшокласників та шляхи їх подолання» схарактеризовано специфіку формування в учнів 10-11 класів ЗЗСО лексичної та стилістичної компетентності, що пов’язано з подоланням у мовленні просторічних мовних рис. Висновки. Навчання нормам українського літературного стандарту також слід здійснювати з урахуванням зазначених різновидів просторіччя. Опора на знання діалектної основи просторіччя дає можливість вчителю укласти перелік норм і правил, помилки в яких будуть зумовлені діалектною базою носіїв просторіччя, для того, щоб приділяти більше уваги на уроках української мови відповідним темам і орфограмам. Прояв просторіччя як суржику потребує знання вчителем мовної ситуації того регіону України, де він викладає. Таке знання теж дозволить укласти перелік мовних рис, але вже інтерферем, зумовлених впливом певної мови (російської, польської, болгарської, румунської тощо – залежно від мовної ситуації, етномовного складу учнів), і працювати цілеспрямовано над відповідними нормами. В обох випадках вчитель не має ставити за мету викорінити лінгвальну основу просторіччя (рідний діалект чи рідну мову), а лише навчити нормам літературного стандарту і навичкам перемикання на літературний стандарт у тих випадках, коли комунікативна ситуація цього потребує. Description: АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи Стоянова Миколи Євгеновича «УКРАЇНСЬКЕ ПРОСТОРІЧЧЯ: ДІАЛЕКТОЛОГІЧНИЙ І СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХОДИ» Кваліфікаційна робота студента 64Ф групи факультету української та іноземної філології освітнього ступеня магістр спеціальності 014 Середня освіта, предметної спеціальності (014.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2024). Кваліфікаційна робота має таку структуру: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Обсяг її основного тексту становить 89 сторінок. Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення українського просторіччя як складника української загальнонародної мови та водночас нерозпрацьованістю методів дослідження цього явища, необхідністю пошуку для цього нових методів та доцільного комбінування наявних дослідницьких процедур. Об’єктом дослідження стало українське просторіччя як одна з форм української національної мови. Предметом дослідження став статус просторіччя як явища діалектного, соціолінгвального чи проміжного характеру. Метою дослідження є пошук методів і прийомів вивчення українського просторіччя, завдяки яким можна було б отримати більше достовірних знань про це мовне явище. Під час проведення дослідження використано загальнонаукові методи спостереження й моделювання, а також лінгвістичні методи, такі, як описовий, соціолінгвістичні прийоми включеного і невключеного спостереження над просторіччям, анкетування носіїв просторіччя. Наукова новизна магістерської роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу дослідження українського просторіччя як явища полікомпонентного: як діалекту, як соціолекту (жаргону, арго, сленгу), як ідіому, як суржику, як ідіолекту, як мовного стилю. Теоретичне значення. Дослідження має значення для розвитку та вдосконалення методів діалектології та соціолінгвістики, для розпрацювання термінологічного апарату мовознавства. Практичне значення. Дослідження має значення для практики викладання літературного стандарту української мови в умовах просторіччя, сприятиме визначенню мовних рис регіональних варіантів українського просторіччя, подальшій роботі з опису українського просторіччя, створення його словників і граматик. У першому розділі «Просторіччя як об’єкт лінгвістичних досліджень» висвітлено основні проблеми визначення й опису просторіччя, розглянуті фонетичні, морфологічні та синтаксичні риси українського просторіччя. Другий розділ «Лексичні риси українського просторіччя» присвячено аналізу лексико-семантичного рівня мовної структури українського просторіччя, в якому це явище частково накладається на такі соціолінгвістичні поняття як суржик, жаргон, сленг. У третьому розділі «Порушення норм української мови в мовленні старшокласників та шляхи їх подолання» схарактеризовано специфіку формування в учнів 10-11 класів ЗЗСО лексичної та стилістичної компетентності, що пов’язано з подоланням у мовленні просторічних мовних рис. Висновки. Навчання нормам українського літературного стандарту також слід здійснювати з урахуванням зазначених різновидів просторіччя. Опора на знання діалектної основи просторіччя дає можливість вчителю укласти перелік норм і правил, помилки в яких будуть зумовлені діалектною базою носіїв просторіччя, для того, щоб приділяти більше уваги на уроках української мови відповідним темам і орфограмам. Прояв просторіччя як суржику потребує знання вчителем мовної ситуації того регіону України, де він викладає. Таке знання теж дозволить укласти перелік мовних рис, але вже інтерферем, зумовлених впливом певної мови (російської, польської, болгарської, румунської тощо – залежно від мовної ситуації, етномовного складу учнів), і працювати цілеспрямовано над відповідними нормами. В обох випадках вчитель не має ставити за мету викорінити лінгвальну основу просторіччя (рідний діалект чи рідну мову), а лише навчити нормам літературного стандарту і навичкам перемикання на літературний стандарт у тих випадках, коли комунікативна ситуація цього потребує. 2024-12-24T00:00:00Z