http://hdl.handle.net/123456789/1636 Tue, 21 Apr 2026 06:47:48 GMT 2026-04-21T06:47:48Z http://hdl.handle.net/123456789/2503 Title: Психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах закладу загальної середньої освіти Authors: Штанько, Олександра Іванівна; Shtanko, Oleksandra Abstract: АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи «Психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах закладу загальної середньої освіти», 2025 Штанько Олександри Іванівни Керівник: к. пед. н., доц. Мондич О.В. Актуальність теми роботи обумовлена необхідністю забезпечення ефективного психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах сучасної інклюзивної освіти. Супровід у навчальному процесі дозволяє створити умови для розвитку пізнавальної активності, навчальної мотивації та соціальної адаптації дитини, враховуючи її індивідуальні особливості та ресурси родини. Мета роботи – теоретично дослідити та обґрунтувати психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах закладу загальної середньої освіти. Об’єкт дослідження – психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами. Предмет дослідження – організація психолого-педагогічного супроводу в умовах закладу загальної середньої освіти. Методологічна основа дослідження включала аналіз спеціальної та методичної літератури, спостереження, експериментальні та практичні методи роботи з дітьми та їхніми батьками, анкетування, бесіди та використання діагностичних методик. База дослідження: Ізмаїльська початкова школа № 4 Ізмаїльського району Одеської області. Апробація результатів: публікація статті у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції, всеукраїнської наукової конференції, виступи на наукових конференціях. Практичне значення роботи полягає у розробці та апробації комплексної програми психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, що охоплює розвиток пізнавальної активності, навчальної мотивації, корекцію труднощів, соціальну адаптацію, роботу з дітьми, які пережили військові дії, та дистанційний супровід сімей. Модель супроводу сім’ї підвищує компетентність батьків у сфері інклюзивної освіти і забезпечує ефективну взаємодію з педагогами. Результати можуть бути використані педагогами та психологами для організації інклюзивного освітнього процесу. Апробація результатів дослідження підтвердила ефективність розробленої комплексної програми психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами, доцільність її використання в умовах інклюзивного освітнього середовища, а також результативність запропонованої моделі взаємодії педагогів і сім’ї та дистанційних форм супроводу. Description: Abstract The relevance of the research topic is determined by the need to ensure effective psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs in the context of modern inclusive education. Support within the educational process makes it possible to create conditions for the development of cognitive activity, learning motivation, and social adaptation of the child, taking into account individual characteristics and family resources. The purpose of the study is to theoretically investigate and substantiate psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs in the context of a general secondary education institution. The object of the research is psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs. The subject of the research is the organization of psychological and pedagogical support in a general secondary education institution. The methodological basis of the study included analysis of specialized and methodological literature, observation, experimental and practical methods of working with children and their parents, questionnaires, interviews, and the use of diagnostic techniques. The course paper theoretically examines psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs. In the first chapter, the theoretical foundations of support are revealed; pedagogical support in the processes of adaptation and socialization is characterized; psychological and pedagogical correction of learning difficulties and the needs of children and parents for support are analyzed. The second chapter presents methodological aspects of organizing support in an inclusive educational environment, identifies the features of interaction between teachers and the child’s family, and emphasizes the importance of increasing parental competence. The third chapter describes experimental features of supporting children, including those who have experienced military actions, outlines the main directions of psychological and pedagogical work, and analyzes distance support for families. The study confirmed the effectiveness of a comprehensive approach that contributes to the development of cognitive activity, learning motivation, social adaptation, and intellectual abilities of children. The research base was Izmail Primary School No. 4 of the Izmail District, Odesa Region. Approbation of the research results included publication of articles in the proceedings of international and national scientific conferences, as well as presentations at scientific conferences. The practical significance of the study lies in the development and approbation of a comprehensive program of psychological and pedagogical support for children with special educational needs, which includes the development of cognitive activity and learning motivation, correction of learning difficulties, social adaptation, support for children who have experienced military actions, and distance support for families. The proposed model of family support increases parental competence in the field of inclusive education and ensures effective interaction between teachers and families. The results can be used by teachers and psychologists in organizing the inclusive educational process. The approbation of the research results confirmed the effectiveness of the developed comprehensive program of psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs, the feasibility of its application in an inclusive educational environment, as well as the effectiveness of the proposed model of interaction between teachers and families and distance forms of support. Mon, 29 Dec 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2503 2025-12-29T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2496 Title: Наочність і її використання в процесі вивчення математики в початкових класах Authors: Пуйческу, Марія Маринівна; Piuchesku, Mariia Abstract: АНОТАЦІЯ Пуйческу М.М. Наочність і її використання в процесі вивчення математики в початкових класах. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістра» за спеціальністю 013 Початкова освіта. Освітня програма: «Початкова освіта. Інклюзивна освіта». Ізмаїльський державний гуманітарний університет. м. Ізмаїл, 2025. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та методичних засад використання наочності у процесі навчання математики в початкових класах закладів загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена сучасними вимогами до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи, що орієнтується на компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до навчання молодших школярів. У цьому контексті наочність виступає одним із провідних дидактичних засобів, який забезпечує доступність навчального матеріалу, активізацію пізнавальної діяльності та формування стійкого інтересу до вивчення математики. Метою кваліфікаційної роботи є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності методики використання різноманітних засобів наочності, у тому числі інтерактивних, у процесі вивчення математики молодшими школярами. Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такі завдання: Проаналізувати поняття, сутність і значення принципу наочності в педагогічній теорії та практиці. Розглянути класифікацію видів наочності, що застосовуються в початковій школі. Дослідити психолого-вікові особливості молодших школярів як основу ефективного використання наочних засобів. Охарактеризувати види наочних посібників з математики та їх дидактичні можливості. Розробити методику використання наочності при вивченні основних тем курсу математики в початкових класах. Провести педагогічне дослідження з метою визначення ефективності застосування наочних засобів на уроках математики. Проаналізувати результати дослідження та оцінити вплив використання наочності на якість засвоєння математичних знань учнями. Об’єктом дослідження є навчально-пізнавальний процес з математики в початкових класах закладів загальної середньої освіти.Предметом дослідження є методика використання засобів наочності на уроках математики в початковій школі. Кваліфікаційна робота складається з трьох розділів.У першому розділі розкрито теоретичні основи принципу наочності, подано класифікацію видів наочності та обґрунтовано її роль у навчанні молодших школярів з урахуванням психолого-вікових особливостей.У другому розділі охарактеризовано методику використання наочних посібників на уроках математики, розглянуто особливості застосування традиційних та інтерактивних засобів наочності під час вивчення основних тем курсу.У третьому розділі представлено результати педагогічного дослідження ефективності використання наочності, розроблено та апробовано систему уроків з математики, здійснено аналіз отриманих результатів. Висновки дослідження підтверджують, що систематичне та методично обґрунтоване використання різних видів наочності сприяє підвищенню рівня засвоєння математичних знань, розвитку пізнавальної активності та формуванню математичного мислення молодших школярів. Description: ANNOTATION Puichesku M.M. Visualization and its use in the process of teaching mathematics in primary school. Qualification work for obtaining the educational degree of “Master” in the specialty 013 Primary Education. Educational program: “Primary Education. Inclusive Education”. Izmail State University of Humanities. Izmail, 2025. The qualification work is devoted to the study of theoretical and methodological principles of using visualization in the process of teaching mathematics in primary school. The relevance of the research is determined by modern requirements for organizing the educational process within the framework of the New Ukrainian School, which focuses on competency-based, activity-oriented, and learner-centered approaches. In this context, visualization acts as a leading didactic tool that ensures accessibility of educational material, enhances cognitive activity, and increases students’ interest in mathematics. The purpose of the qualification work is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of using various visual aids, including interactive tools, in the process of teaching mathematics to primary school students. The objectives of the research are: To analyze the concept, essence, and significance of the principle of visualization in pedagogical theory and practice. To examine the classification of types of visualization used in primary school. To investigate the psychological and age-related characteristics of primary school students as a basis for effective use of visual aids. To characterize types of visual teaching aids in mathematics and their didactic potential. To develop a methodology for using visualization while studying the main topics of the primary mathematics course. To conduct a pedagogical study to determine the effectiveness of using visual aids in mathematics lessons. To analyze the results of the study and evaluate the impact of visualization on students’ learning outcomes. The object of the research is the educational process of teaching mathematics in primary school. The subject of the research is the methodology of using visual aids in mathematics lessons in primary school. The qualification work consists of three chapters. The first chapter reveals the theoretical foundations of visualization, its classification, and its role in teaching mathematics considering psychological and age-related characteristics of younger students. The second chapter describes the methodology of using visual aids in mathematics lessons, including traditional and interactive visualization tools. The third chapter presents the results of an experimental study, the implementation of a system of lessons using visual aids, and the analysis of their effectiveness. The conclusions confirm that systematic and methodologically grounded use of visualization significantly improves students’ understanding of mathematical concepts, enhances cognitive activity, and contributes to the development of mathematical thinking in primary school students. Mon, 29 Dec 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2496 2025-12-29T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2495 Title: Формування пізнавального інтересу молодшого школяра на інтегрованих уроках в рамках концепції НУШ Authors: Фоміна, Валерія Олександрівна; Fomina, Valeriia Abstract: АНОТАЦІЯ Фоміна В.О. Формування пізнавального інтересу молодшого школяра на інтегрованих уроках в рамках концепції НУШ. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістра» за спеціальністю 013 Початкова освіта. Освітня програма: «Початкова освіта. Інклюзивна освіта». Ізмаїльський державний гуманітарний університет. м. Ізмаїл, 2025. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблеми формування та розвитку пізнавального інтересу молодших школярів у процесі інтегрованого навчання в умовах реалізації концепції Нової української школи. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення мотивації до навчання учнів початкової школи, формування в них стійкого інтересу до пізнавальної діяльності шляхом використання інтегрованих уроків, які відповідають сучасним освітнім вимогам НУШ. Мета кваліфікаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування пізнавального інтересу молодших школярів на інтегрованих уроках у контексті реалізації Концепції Нової української школи. Для досягнення мети дослідження поставлені такі завдання: 1. Визначити психолого-педагогічні особливості розвитку пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці. 2. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми формування пізнавального інтересу молодших школярів та інтеграції навчального змісту в початковій школі. 3. Визначити роль інтеграції змісту освіти у формуванні пізнавального інтересу молодших школярів. 4. Розкрити можливості інтегрованих уроків для стимулювання пізнавальної активності учнів початкових класів. 5. Провести діагностику рівня сформованості пізнавального інтересу молодших школярів. 6. Розробити методичні прийоми для формування та активізації пізнавального інтересу на інтегрованих уроках у початковій школі. 7. Перевірити ефективність запропонованих педагогічних умов у ході експериментальної роботи. Об’єкт дослідження – процес формування пізнавального інтересу молодших школярів. Предметом дослідження є педагогічні умови формування пізнавального інтересу молодших школярів на інтегрованих уроках. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. У першому розділі розкрито теоретичні засади формування пізнавального інтересу школярів. Здійснено аналіз психолого-педагогічних підходів до трактування поняття «пізнавальний інтерес», визначено його функції та роль у навчальній діяльності учнів початкової школи. Охарактеризовано вікові та психологічні особливості розвитку пізнавальної сфери учнів, з’ясовано чинники, що впливають на становлення навчальної мотивації. Особливу увагу приділено аналізу педагогічних умов формування пізнавального інтересу в контексті реалізації концепції Нової української школи, зокрема створенню емоційно безпечного освітнього середовища, урахуванню індивідуальних потреб учнів та розвитку ключових компетентностей. У другому розділі обґрунтовано педагогічний потенціал інтегрованих уроків як ефективного засобу формування пізнавального інтересу молодших школярів. Проаналізовано сутність інтеграції навчального змісту, визначено її переваги для розвитку мотиваційно-пізнавальної сфери учнів. Визначено та описано педагогічні умови формування пізнавального інтересу на інтегрованих уроках, зокрема використання проблемно-пошукових ситуацій, групових та інтерактивних форм роботи, практико-орієнтованих і творчих завдань, ігрових та дослідницьких методів, мультимедійних засобів навчання. На основі теоретичних положень розроблено авторську методику формування пізнавального інтересу молодших школярів в умовах інтегрованого навчання. У третьому розділі подано результати експериментальної роботи, спрямованої на перевірку ефективності запропонованої методики. Описано організацію та етапи педагогічного експерименту, визначено критерії, показники та рівні сформованості пізнавального інтересу молодших школярів. Проведено констатувальний етап дослідження, який засвідчив переважання середнього рівня пізнавального інтересу учнів. У процесі формувального етапу впроваджено розроблену методику в експериментальній групі. Здійснено порівняльний аналіз результатів контрольної та експериментальної груп, що підтвердив позитивну динаміку рівнів пізнавального інтересу учнів та ефективність визначених педагогічних умов. У загальних висновках узагальнено результати дослідження та доведено, що інтегровані уроки за умови цілеспрямованого педагогічного впливу сприяють формуванню стійкого пізнавального інтересу, підвищенню навчальної мотивації, активності та самостійності молодших школярів. Description: ANNOTATION Fomina V. O. Formation of Cognitive Interest of Primary School Pupils in Integrated Lessons within the Framework of the New Ukrainian School Concept. Qualification thesis for obtaining the Master’s degree in Specialty 013 Primary Education. Educational Program: Primary Education. Inclusive Education. Izmail State University of Humanities, Izmail, 2025. The qualification thesis is devoted to the study of the problem of formation and development of cognitive interest of primary school pupils in the process of integrated learning under the conditions of implementing the concept of the New Ukrainian School. The relevance of the research is determined by the need to increase learning motivation of primary school pupils and to form a stable interest in cognitive activity through the use of integrated lessons that meet the modern educational requirements of the New Ukrainian School. The purpose of the qualification thesis is to theoretically substantiate and experimentally verify pedagogical conditions for the formation of cognitive interest of primary school pupils in integrated lessons within the context of implementing the New Ukrainian School Concept. To achieve the research purpose, the following objectives were set: 1. To determine psychological and pedagogical features of cognitive interest development in primary school age. 2. To analyze psychological and pedagogical literature on the problem of forming cognitive interest of primary school pupils and integrating educational content in primary school. 3. To define the role of educational content integration in forming cognitive interest of primary school pupils. 4. To reveal the possibilities of integrated lessons for stimulating cognitive activity of primary school pupils. 5. To diagnose the level of cognitive interest formation in primary school pupils. 6. To develop methodological techniques for forming and activating cognitive interest in integrated lessons in primary school. 7. To verify the effectiveness of the proposed pedagogical conditions through experimental work. The object of the research is the process of forming cognitive interest of primary school pupils. The subject of the research is pedagogical conditions for forming cognitive interest of primary school pupils in integrated lessons. The master’s thesis consists of an introduction, three chapters, conclusions to each chapter, general conclusions, and a list of references. The first chapter reveals the theoretical foundations of forming cognitive interest of pupils. Psychological and pedagogical approaches to interpreting the concept of «cognitive interest» are analyzed, its functions, and role in the educational activity of primary school pupils are determined. Age-related and psychological features of cognitive development of primary school pupils are characterized, and factors influencing the formation of learning motivation are identified. Special attention is paid to the analysis of pedagogical conditions for forming cognitive interest in the context of implementing the New Ukrainian School concept, including the creation of an emotionally safe educational environment, consideration of individual pupils’ needs, and development of key competencies. The second chapter substantiates the pedagogical potential of integrated lessons as an effective means of forming cognitive interest of primary school pupils. The essence of educational content integration is analyzed, and its didactic possibilities and advantages for the development of pupils’ motivational and cognitive sphere are determined. Pedagogical conditions for forming cognitive interest in integrated lessons are identified and described, including the use of problem-based situations, group and interactive forms of work, practice-oriented and creative tasks, game-based and research methods, and multimedia learning tools. Based on theoretical provisions, an author’s methodology for forming cognitive interest of primary school pupils in the context of integrated learning is developed. The third chapter presents the results of experimental work aimed at verifying the effectiveness of the proposed methodology. The organization and stages of the pedagogical experiment are described, and criteria, indicators, and levels of cognitive interest formation in primary school pupils are determined. The ascertaining stage of the research revealed the predominance of a medium level of cognitive interest among pupils. During the formative stage, the developed methodology was implemented in the experimental group. A comparative analysis of the results of the control and experimental groups confirmed a positive dynamics in the levels of pupils’ cognitive interest and the effectiveness of the defined pedagogical conditions. The general conclusions summarize the research results and prove that integrated lessons, under conditions of purposeful pedagogical influence, contribute to the formation of stable cognitive interest, increased learning motivation, activity, and independence of primary school pupils. Mon, 29 Dec 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2495 2025-12-29T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2494 Title: Педагогічні умови розвитку у першокласників загальнонавчальних умінь і навичок Authors: Малинська, Ганна Павлівна; Malynska, Hanna Abstract: АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу здобувача освітнього ступеня «магістр» освітньої програми «Початкова освіта. Інклюзивна освіта» педагогічного факультету Малинської Ганни Павлівни на тему «Педагогічні умови розвитку у першокласників загальнонавчальних умінь і навичок» Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Метою дослідження є поглиблення наукових уявлень про сутність загальнонавчальних умінь і навичок та визначення педагогічних умов їх розвитку у дітей 5–7 років, зокрема у дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Об’єктом дослідження виступають діти віком 6–7 років із ООП, предметом – освітньо-педагогічні умови формування загальнонавчальних умінь і навичок у старших дошкільників та учнів першого класу в умовах сучасної освіти. У першому розділі досліджено сучасну дитину 5–7 років як представника цифрового покоління, визначено особливості розвитку її навчальної компетентності та охарактеризовано динаміку інтересу до навчання в інклюзивному просторі. Другий розділ присвячено педагогічним умовам розвитку загальнонавчальних умінь і навичок: розглянуто педагогічне партнерство «дорослий – дитина», дитиноцентризм та інтерактивні форми навчання, роль дозвілля як чинника розвитку навчальних умінь, а також представлено результати експериментальної перевірки ефективності запропонованих підходів. Отримані результати можуть бути використані вихователями старших груп ЗДО, вчителями першокласників та батьками для оптимізації освітнього процесу, розвитку навчальних компетентностей дітей та забезпечення їх успішності у навчанні. Description: ANNOTATION for the qualification work of a candidate for the educational degree "Master" of the educational program "Primary Education. Inclusive Education" faculty of Education Malynska Hanna on the topic "Pedagogical conditions for the development of general educational skills and abilities in first-graders" The qualification work consists of an introduction, three chapters, conclusions, a list of sources used, and appendices. The aim of the study is to deepen scientific understanding of the essence of general learning skills and to identify pedagogical conditions for their development in children aged 5–7 years, particularly in children with special educational needs (SEN). The object of the study is children aged 6–7 years with SEN, and the subject is the educational and pedagogical conditions for forming general learning skills in senior preschoolers and first-grade students within the context of modern education. The first chapter examines the contemporary child aged 5–7 as a representative of the digital generation, identifies the features of their learning competence development, and characterizes the dynamics of interest in learning in an inclusive environment. The second chapter focuses on pedagogical conditions for the development of general learning skills: it considers the pedagogical partnership of «adult–child,» child-centered approaches, and interactive learning methods, the role of leisure as a factor in developing learning skills, and presents the results of an experimental verification of the effectiveness of the proposed approaches. The results obtained can be used by senior preschool educators, first-grade teachers, and parents to optimize the educational process, develop children’s learning competencies, and ensure their academic success. Fri, 26 Dec 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2494 2025-12-26T00:00:00Z