http://hdl.handle.net/123456789/2130 Tue, 21 Apr 2026 18:25:03 GMT 2026-04-21T18:25:03Z http://hdl.handle.net/123456789/2343 Title: Регіональні особливості розвитку цукрової промисловості в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Authors: Морару, Богдан Олегович; Moraru, Bogdan Abstract: Анотація. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню питання регіональних особливостей становлення та розвитку цукрової промисловості в Україні у другій половині XIX - на початку XX століття. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення регіонального розвитку цукрового виробництва в Україні в досліджуваний період, як важливого аспекту економічної історії України. Дослідження регіональної специфіки розвитку цукроваріння надає змогу використовувати отриманий досвід для подальшого вдосконалення сучасної цукрової промисловості України. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі регіональних особливостей становлення та розвитку цукрової промисловості в Україні у другій половині XIX - на початку XX століття. У першому розділі аналізується процес зародження цукроваріння в Україні та появи перших цукрових заводів й визначаються основні регіони розвитку цукрової промисловості та їх специфіку. У другому розділі висвітлюється економічний розвиток цукрової промисловості в Україні в досліджуваний період, охарактеризовується технічне оснащення цукрових підприємств, а також співставляється політика урядів Російської імперії та Української Народної Республіки щодо розвитку цукрового виробництва в Україні. У третьому розділі досліджується відносини учасників цукрового виробництва та аналізується становлення нових підприємницьких родів та їхню діяльність, а також розглядаються умови праці робітників цукрових заводів. Результатом дослідження є комплексне висвітлення економічного становища цукрової промисловості в різних регіонах України в другій половині ХІХ – початку ХХ століття і ролі підприємців та робітників у розвитку цукрового виробництва. Description: Summary. The qualification work is dedicated to the study of the regional features of the formation and development of the sugar industry in Ukraine in the second half of the 19th - early 20th centuries. The relevance of the research topic is due to the need for a comprehensive study of the regional development of sugar production in Ukraine during the studying period, as an important aspect of the economic history of Ukraine. Research into the regional specifics of the development of sugar production makes it possible to use obtained experience for further improvement of the modern sugar industry of Ukraine. The purpose of the study is to conduct a comprehensive analysis of the regional characteristics of the formation and development of the sugar industry in Ukraine in the second half of the 19th - early 20th centuries. The first chapter analyses the process of the emergence of sugar making in Ukraine and appearance of the first sugar factories, and identifies the main regions of development of the sugar industry and their specifics. The second chapter highlights the economic development of the sugar industry in Ukraine during the studied period, characterizes the technical equipment of sugar enterprises, and compares the policy of the governments of the Russian Empire and the Ukrainian People's Republic regarding the development of sugar production in Ukraine. The third chapter examines the relationships between participants in sugar production and analyses the formation of new entrepreneurial families and their activities, as well as examines the working conditions of sugar factory workers. The result of the research is a comprehensive coverage of the economic situation of the sugar industry in various regions of Ukraine in the second half of the 19th and early 20th centuries and the role of entrepreneurs and workers in the development of sugar production. Thu, 26 Jun 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2343 2025-06-26T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2331 Title: Повсякденне життя студентів Ізмаїльського державного педагогічного інституту в 1952–1991 рр. Authors: Гараба, Аліна Віталіївна; Haraba, Alina Vitaliivna Abstract: Анотація: Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей побуту і дозвілля студентів Ізмаїльського державного педагогічного інституту, характеристиці рівня їх матеріального добробуту, розкриттю сутності основних напрямів культурного життя студентів, їх участі у науковому, громадському, спортивному житті університету та міста. У роботі розкриті особливості навчального процесу Ізмаїльського державного педагогічного інституту протягом 1952–1991 рр., досліджено ідеологічний чинник в освітній діяльності, подана характеристика умов життя та побуту студентів інституту, розглянуто участь студентів у громадському житті міста, а також розкритий культурно-дозвіллєвий аспект. В першу чергу була проаналізована історіографія проблеми та визначена джерельна база дослідження. Виявлено, що дослідженню повсякдення студентів, які навчались у вишах Одеської області присвячена дуже мала кількість праць. Поверховий аналіз студентського життя здійснювався переважно у інших хронологічних рамках, зокрема періоду колективізації та індустріалізації, або повоєнної доби. В ході дослідження нами було використано об’ємну джерельну базу, представлену наказами директорів Ізмаїльського державного педагогічного інституту у досліджуваний період. Звіти вишу про фінансування, навчально-матеріальне та матеріально-побутове забезпечення ІДПІ та студентів були використані для вивчення матеріально-побутових умов, навчальної та наукової діяльності студентів. Джерельна база дослідження була доповнена спогадами випускників інституту, зібрані авторкою шляхом їх опитування. Прослідковано суспільне становище студентів ІДПІ у зазначений період, яке оцінили як активне. Водночас перепоною на шляху вільної активності були ідеологічні чинники, які відіграли неоднозначну роль у визначенні студентських суспільних позицій. Директори постійно слідкували за дисципліною серед викладачів та студентів, що підтверджується наказами про адміністративні покарання за різні провини. У досліджуваний період проводилися різні ідеологічні заходи, які допомагали студентам виробити дисципліну та відповідальність. Проаналізовано участь студентів у науковому житті інституту. В сфері науки, студентська молодь залучалася до наукових гуртків (педагогічний, філологічний) та до наукових заходів у вигляді олімпіад, конференцій та різного роду конкурсів. Додатково розглянуто участь студентів у різноманітних заходах, що проводились на республіканському, регіональному, місцевому рівнях (наприклад, перепис населення 1967 р.). Їх залучали до міських заходів, які з нагоди святкувань державних свят, спартакіад тощо. До певної міри активність була і результатом державної молодіжної політики. Починаючи з 60-х рр. студенти ІДПІ все частіше й активніше почали залучатись до сільськогосподарських робіт. Розглянувши особливості матеріально-економічного положення студентства, було встановлено, у зазначений період побутове життя було задовільним. У гуртожитках були достатньо комфортні умови проживання. Незважаючи на те, що графік навчального життя у студентів був достатньо щільний, вони все ж таки знаходили час для дозвілля та приємного проведення часу. Студенти ІДПІ проводили свій вільний час по-різному: брати участь у гуртках художньої самодіяльності, відвідувати спортивні секції, займатися самовихованням у гуртожитках, ходили у кінотеатри, дискотеки тощо. Таким чином, у результаті дослідження була складена загальна картина повсякдення студентів ІДПІ зазначеного періоду. Description: Abstract: The qualification work is devoted to the study of the peculiarities of the everyday life and leisure of students of the Izmail State Pedagogical Institute, the characterization of their material well-being, and the revelation of the main directions of the students’ cultural life, as well as their participation in the scientific, social, and sports life of the university and the city. The work reveals the features of the educational process at the Izmail State Pedagogical Institute during the period from 1952 to 1991, investigates the ideological factor in educational activity, provides a description of the living and domestic conditions of the institute’s students, examines their participation in public life, and highlights the cultural and leisure aspects. First and foremost, the historiography of the problem was analyzed, and the source base of the research was identified. It was found that very few studies are devoted to the everyday life of students who studied at higher educational institutions in the Odesa region. The analysis of student life was often superficial and focused primarily on other chronological periods, particularly the collectivization, industrialization, or postwar periods. In the course of the study, an extensive source base was used, including orders issued by the directors of the Izmail State Pedagogical Institute during the studied period. Reports of the university on financing, educational, and material-technical support for the ISPI and its students were utilized to explore the material and living conditions, as well as the educational and scientific activities of students. The source base was also supplemented by memoirs of the institute’s graduates, collected by the author through surveys. The social position of ISPI students during the specified period was traced and assessed as active. At the same time, ideological factors acted as obstacles to free activity and played an ambiguous role in shaping students’ social positions. Principals constantly monitored discipline among both teachers and students, which is confirmed by administrative orders regarding penalties for various offenses. During the studied period, various ideological activities were conducted to help students develop discipline and responsibility. The participation of students in the scientific life of the institute is analyzed. In the field of science, students were involved in academic circles (pedagogical, philological), as well as in scientific activities such as olympiads, conferences, and various competitions. In addition, student participation in events held at the republican, regional, and local levels is considered (e.g., the 1967 population census). They were involved in city events on the occasion of state holidays, Spartakiads, and other celebrations. To a certain extent, student activity was also the result of state youth policy. From the 1960s onward, ISPI students increasingly participated in agricultural work. Having studied the material and economic status of the students, it was established that their everyday life during the given period was satisfactory. The dormitories offered fairly comfortable living conditions. Despite their busy academic schedules, students still found time for leisure and pleasant pastimes. ISPI students spent their free time in various ways: participating in amateur artistic clubs, attending sports sections, engaging in self-education in dormitories, going to cinemas, discos, etc. Thus, as a result of the research, a general picture of the everyday life of ISPI students during the specified period was created. Tue, 25 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2331 2022-01-25T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2132 Title: Повсякденне життя шляхти Речі Посполитої в XVII ст. Authors: Кіру, Жасмін Степанівна; Kiru, Jasmin Abstract: Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню повсякденного життя шляхти Речі Посполитої у XVII ст. Розглянуто стан наукової розробки проблеми в зарубіжній та вітчизняній історіографії. Основою джерельної бази дослідження стали різноманітні документи з досліджуваного періоду, в основному опубліковані окремо або в рамках тематичних збірок. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових принципів та методів пізнання, використання яких спрямоване на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів, явищ. Досліджено Сарматизм як образ життя шляхти Речі посполитої. Виявлено, що він є поєднанням філософії, світогляду, ідей з матеріальною побутовою культурою і бароковими віяннями. Сарматизм багато в чому сприяв єднанню Королівства Польського і Великого князівства Литовського. Матеріальним виявом сарматизму виступав сарматський портрет. Він перебуває поза живописом XVII в. Це пояснює те, що художники того часу використовували специфічні для живопису засоби: поверх об'єктів, що зображуються, вводили текст, що займає чималу частину роботи; використовували атрибутику та геральдику як джерело інформації. Дані елементи надають якусь мозаїчність і роблять сарматський портрет унікальним у своєму роді. Розглянуто воїнську культуру нобілітету в контексті сарматизму. Внаслідок довгих і завзятих тренувань, засвоєння досвіду попередніх поколінь, ідеалів лицарства представникам шляхти часом вдавалося досягти неймовірних результатів на полях битв. Шляхтичі, навчаючись почитати своє походження, свій рід, освоюючи обов'язки громадянина, були готові віддати своє життя за країну. Завдяки високоякісній військовій підготовці, набутим навичкам, ці лицарі стійко долали труднощі, що виникали на шляху служіння своїм ідеалам. Проведено аналіз стилю життя шляхетського стану. Нобелі Речі посполитої у своєму побутовому просторі прагнули підкреслити своє привілейоване становище. Тому ті, хто займав вищі щаблі шляхетського стану не скупилися на багаті шати, смачну їжу, шикарне внутрішнє оздоблення додому тощо. Шляхетський стан у своїй повсякденності, а також у святковій культурі всіляко намагався підкреслити своє привілейоване становище, показати свою міць як людям нижчого рангу в рамках своєї держави, так і всьому світу не тільки через військову сферу, а й буденність. Тому шляхтичі та шляхтянки не шкодували своїх коштів і дозволяли собі дорогий одяг, смачну їжу, шикарні світські прийоми та багато іншого. Description: The qualification work is dedicated to the study of the everyday life of the nobility of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 17th century. The state of scientific development of the problem in foreign and domestic historiography is considered. The basis of the source base of the research was a variety of documents from the studied period, mostly published separately or as part of thematic collections. The methodological basis of the research is a set of general scientific principles and methods of cognition, the use of which is aimed at an objective, comprehensive coverage of events, facts, and phenomena. Sarmatism as a way of life of the nobility of the Polish-Lithuanian Commonwealth was studied. It was revealed that it is a combination of philosophy, worldview, ideas with material household culture and baroque trends. Sarmatism in many ways contributed to the unification of the Kingdom of Poland and the Grand Duchy of Lithuania. The Sarmatian portrait was a material manifestation of Sarmatism. He is outside the painting of the 17th century. This explains the fact that the artists of that time used tools specific to painting: on top of the depicted objects, they entered the text, which occupies a considerable part of the work; used paraphernalia and heraldry as a source of information. These elements give a kind of mosaic and make the Sarmatian portrait unique in its kind. The warrior culture of nobility in the context of Sarmatism is considered. As a result of long and diligent training, assimilation of the experience of previous generations, ideals of chivalry, representatives of the nobility sometimes managed to achieve incredible results on the battlefields. The nobles, learning to respect their origin, their lineage, mastering the duties of a citizen, were ready to give their lives for the country. Thanks to high-quality military training, acquired skills, these knights steadfastly overcame the difficulties that arose on the way to serving their ideals. An analysis of the lifestyle of the nobility was carried out. The Nobles of the Commonwealth sought to emphasize their privileged position in their living space. Therefore, those who occupied the highest ranks of the nobility did not skimp on rich robes, delicious food, chic interior decoration at home, etc. The aristocracy in its everyday life, as well as in its festive culture, tried in every possible way to emphasize its privileged position, to show its power both to people of a lower rank within its state and to the whole world, not only through the military sphere, but also through everyday life. That is why noblemen and noblewomen did not spare their money and allowed themselves expensive clothes, delicious food, elegant social receptions and much more. Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2132 2024-06-27T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2131 Title: Жінка в соціальному та економічному житті середньовічної Франції Authors: Пинзару, Катерина Сергіївна; Pynzaru, Kateryna Serhiivna Abstract: Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню ролі жінки в соціальному, політичному та економічному житті середньовічної Франції. Розглянуто стан наукової розробки проблеми в зарубіжній та вітчизняній історіографії. Основою джерельної бази дослідження стали різноманітні документи з VІ – XV ст., в основному опубліковані окремо або в рамках тематичних збірок. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових принципів та методів пізнання, використання яких спрямоване на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів, явищ. Досліджено соціальне становище жінки та виявлено, що її статус в період середньовіччя визначався народженням. В період «варварських правд» положення жінки окреслювалось широким спектром прав. Розвиток феодалізму сприяв поступовому погіршенню статусу жінки. Особливо швидко цей процес відбувається з XI ст., коли жінки все більше витісняються з публічної сфери в приватну, а в суспільному житті все виразніше домінують чоловіки. Жінка повністю залежала від чоловіка та уявлялася як частина його особистого майна. Про неї дбали, але від неї і вимагали дотримання певних правил поведінки. Правовий статус жінки за законодавчими нормами був порівняно захищений. Особливо це характерно для раннього середньовіччя. Жінка мала право на майно, на захист у суді та інші привілеї, що загалом мало відрізнялись від чоловічих. Але з плином часу ситуація почала змінювати в гірший бік. Заміжня жінка практично втрачала свою самостійність і в правовому полі повністю залежала від свого чоловіка. Крім того загальний консерватизм та патріархальність середньовічного суспільства сприяли сильному обмеженню прав жінок. Середньовічна думка вважала, що жінки, відомі своїми політичними досягненнями, наслідували чоловічий приклад. Однак, слід зазначити, що, всупереч формальним обмеженням участі жінок у органах влади, насправді вплив їх на державні відносини прослідковується протягом усієї середньовічної історії. Яскравими прикладами цьому слугують біографії Алієнори Аквітанської, Бланки Кастильської та Жанни д'Арк. Основним засобом господарської діяльності в середні віків була земля. Жінка могла отримати її у спадок. Інший шлях – через посаг, який повертався дружині у випадку смерті чоловіка або розірвання шлюбу. Загальна тенденція погіршення статусу жінки у високому середовищі, незважаючи на активність жінок в економічній сфері, зберіглася й посилилася. Поступово накладалося все більше заборон на роботу жінок й істотно обмежувалися їх майнові права. Description: The qualification work is dedicated to the study of the role of women in the social, political and economic life of medieval France. The state of scientific development of the problem in foreign and domestic historiography is considered. The basis of the source base of the research was a variety of documents from the 6th to the 15th centuries, mostly published separately or as part of thematic collections. The methodological basis of the research is a set of general scientific principles and methods of cognition, the use of which is aimed at an objective, comprehensive coverage of events, facts, and phenomena. The social position of a woman was studied and it was found that her status in the Middle Ages was determined by birth. During the period of "barbaric truths", the position of women was defined by a wide range of rights. The development of feudalism contributed to the gradual deterioration of the status of women. This process has been especially rapid since the 11th century, when women are increasingly pushed out of the public sphere into the private sphere, and men increasingly dominate public life. A woman was completely dependent on a man and was seen as a part of his personal property. She was cared for, but she was also required to observe certain rules of behavior. The legal status of women was comparatively protected under the law. This is especially characteristic of the early Middle Ages. A woman had the right to property, to protection in court and other privileges, which generally differed little from men's. But over time, the situation began to change for the worse. A married woman practically lost her independence and was completely dependent on her husband in the legal field. In addition, the general conservatism and patriarchy of medieval society contributed to the strong restriction of women's rights. Medieval thought held that women known for their political achievements followed the male example. However, it should be noted that, despite the formal restrictions on women's participation in government bodies, in fact their influence on state relations can be traced throughout medieval history. Vivid examples of this are the biographies of Eleanor of Aquitaine, Blanca of Castile and Joan of Arc. The main means of economic activity in the Middle Ages was land. A woman could inherit it. Another way is through the dowry, which was returned to the wife in case of her husband's death or divorce. The general trend of deterioration of the status of women in high society, despite the activity of women in the economic sphere, has persisted and intensified. Gradually, more and more bans were imposed on women's work and their property rights were significantly limited. Thu, 27 Jun 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2131 2024-06-27T00:00:00Z