http://hdl.handle.net/123456789/606 Tue, 21 Apr 2026 08:28:58 GMT 2026-04-21T08:28:58Z http://hdl.handle.net/123456789/2514 Title: Формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом у навчальних центрах Державної прикордонної служби України Authors: Перегняк, І.В.; Perehniak, I.V. Abstract: АНОТАЦІЯ Перегняк І.В. Формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом у навчальних центрах Державної прикордонної служби України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – освітні, педагогічні науки. – Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Ізмаїл, 2022. У дисертації розв’язано наукове завдання щодо формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом у процесі навчання у навчальних центрах Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ). На сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогіки проблема професійної підготовки військовослужбовців різних категорій досліджують чимало науковців. Проте проблематика формування правової компетентності у військовослужбовців за контрактом у навчальних центрах прикордонного відомства ще не була предметом спеціального наукового дослідження. У дисертаційному дослідженні розкрито авторське розуміння правової компетентності військовослужбовця за контрактом ДПСУ та її базові параметри (критерії, показники діагностування). Конструкт «правова компетентність військовослужбовця за контрактом ДПСУ» трактуємо як його професійно важливе інтегроване утворення, систему знань категорій права, своїх прав та обов’язків, умінь їх активно відстоювати й захищати, навичок і вмінь використовувати наявні юридичні механізми для захисту прав і інтересів держави та громадян на державному кордоні, цінностей і мотивів правової культури, що проявляється у відповідальній поведінці і забезпечує результативну взаємодію з особами, які перетинають державний кордон. Правова компетентність військовослужбовців за контрактом ДПСУ містить у собі такі складові, що характеризують їх як професіоналів: правові знання, законослухняну позицію, позитивний соціально-правовий досвід, професійно важливі уміння, самооцінку та контроль, домінувальні цінності та мотиви професійної діяльності; осмисленість професійної діяльності. Основними критеріями діагностування сформованості правової компетентності військовослужбовців за контрактом ДПСУ є знаннєворегулювальний, особистісно-іміджевий, діяльнісно-комунікативний і рефлексивний (суб’єктний). Знаннєво-регулювальний критерій дає можливість з’ясувати рівні засвоєння військовослужбовцями за контрактом правових знань: розуміння сутності, змісту, цілей і завдань правозастосовної діяльності; знання ефективного виконання обов’язків за посадою; обізнаність із методами та способами виконання обов’язків. Особистісно-іміджевий – визначає наявність професійно важливих та особистісних якостей, які впливають на результативність професійної діяльності. Показниками цього критерію є професійно важливі і необхідні для професійної діяльності якості; усвідомлення значущості своєї діяльності; прагнення до підвищення рівня правової компетентності, самовдосконалення та саморозвитку. Діяльнісно-комунікативний – розкриває здатність використовувати професійно важливі знання під час реалізації правозастосовних функцій у процесі професійної діяльності. Показниками цього критерію є професійні правозастосовні уміння; оволодіння методами, способами і досвідом самостійного розв’язання фахових завдань. Рефлексивний – визначає здатність військовослужбовця осмислити передумови, закономірності і механізми власної професійної діяльності, соціального та індивідуального способу існування. Він передбачає об’єктивне самооцінювання власних дій у процесі цілеспрямованої професійної діяльності, що дає можливість виокремити складові успіху або виявити причини невдачі своєї діяльності. Визначено рівні сформованості правової компетентності військовослужбовців за контрактом ДПСУ – високий, достатній, базовий і допустимий. Результат оцінювання за відповідним компонентом у діапазоні 10-12 балів відповідає високому рівню сформованості правової компетентності військовослужбовців за контрактом, у діапазоні 7-9 – достатньому, у діапазоні 4-6 – базовому та у діапазоні 1-3 – допустимому. Визначено й теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом у навчальних центрах ДПСУ: професійна підготовка військовослужбовців на засадах компетентнісного підходу з урахуванням моделі сучасного військовослужбовця за контрактом ДПСУ; регулярний моніторинг якості фахової підготовки військовослужбовців за контрактом відповідно до вимог професійної діяльності; інтеграція змістових модулів правових дисциплін і дисциплін за фахом, де системостворювальною є роль елективних курсів; активізація професійного самовдосконалення військовослужбовців шляхом педагогічного керівництва цим процесом; забезпечення інформаційно-розвивального освітнього середовища через комплексне використання дидактичних ресурсів інформаційнокомунікаційних технологій (далі – ІКТ). Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування правової компетентності у військовослужбовців за контрактом у навчальних центрах Державної прикордонної служби України (професійна підготовка військовослужбовці на засадах компетентнісного підходу з урахуванням моделі сучасного військовослужбовця за контрактом ДПСУ; регулярний моніторинг якості фахової підготовки військовослужбовців за контрактом відповідно до вимог професійної діяльності; інтеграція змістових модулів правових дисциплін та дисциплін за фахом, де системостворювальною є роль елективних курсів; активізація професійного самовдосконалення військовослужбовців шляхом педагогічного керівництва цим процесом; забезпечення інформаційно-розвивального освітнього середовища через комплексне використання дидактичних ресурсів ІКТ); спроєктовано професійно орієнтовану модель формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом, яка спрямована на оволодіння сукупністю загальних теоретичних знань і практичних навичок у галузі права; вдосконалено: структурно-компонентний склад поняття «правова компетентність військовослужбовців за контрактом Державної прикордонної служби України» (пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, функціональний та комунікаційний компоненти) і критеріальний підхід (знаннєво-регулювальний, діяльнісно-комунікативний, особистісно-іміджевий і рефлексивний) шляхом наповнення їх відповідним змістом; визначено показники критеріїв діагностування сформованості правової компетентності у військовослужбовців за контрактом та схарактеризовано її рівні сформованості (високий, достатній, базовий і допустимий); дістали подальшого розвитку методичні аспекти професійної підготовки військовослужбовців за контрактом у Державній прикордонній службі України; зокрема, з цією метою розроблено Проєкт універсальної посадової інструкції фахівця морського та кінологічного профілю, що розширило їх знання та набуття вмінь від суто профільних до правоохоронних функцій; Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що зміст, форми і методи формування правової компетентності у військовослужбовців за контрактом, передбачені обґрунтованими у дослідженні педагогічними умовами, втілено в практику роботи навчальних центрів ДПСУ; створено «Тренажери з адміністративно-юрисдикційної діяльності» для виконання окремих операцій з адміністративноюрисдикційної діяльності, за допомогою якого курсанти вивчають не тільки теоретичні аспекти, а й виконують практичні завдання (вирішують службові ситуації); «Тренажер з навігації» для вивчення курсантами навчального центру Морської охорони міжнародних нормативно-правових документів з питань судноплавства; навчально-методичне забезпечення – елективні курси «Правоохоронна діяльність (моряк)» та «Правоохоронна діяльність (кінолог)», що інтегрували в собі низку інших дисциплін. Ці педагогічні інструменти запроваджено в навчальному процесі під час викладання курсу «Правова підготовка» у Навчальному центрі Морської охорони та Кінологічному навчальному центрі. Матеріали дослідження можуть бути використані в освітньому процесі у навчальних центрах, при підготовці й перепідготовці персоналу ДПСУ в системі курсів підвищення кваліфікації, при створенні програм, методичних посібників і рекомендацій для офіцерів, які працюють із військовослужбовцями за контрактом. На основі аналізу теоретичних джерел і нормативних документів визначено компоненти, критерії та показники сформованості правової компетентності військовослужбовців за контрактом навчальних центрів ДПСУ у процесі професійної підготовки. З урахуванням цих результатів розроблено логіку й методику експериментального дослідження, метою якого було дослідження впливу педагогічних умов на процес формування правової компетентності військовослужбовців за контрактом. Результати дослідно-експериментальної роботи, метою якої було перевірити ефективність обґрунтованих педагогічних умов, вказують на те, що висунуту гіпотезу дослідження підтверджено. Порівняльний аналіз рівнів сформованості правової компетентності військовослужбовців за контрактом – курсантів у контрольних (далі – КГ) та експериментальних групах (далі – ЕГ) до та після формувального етапу експерименту свідчить про те, що кількість курсантів ЕГ із високим рівнем сформованості правової компетентності є набагато більшою, ніж у КГ. Водночас кількість курсантів з низьким рівнем сформованості правових знань, умінь і навичок в ЕГ менше, ніж у КГ. При цьому розподіл курсантів КГ та ЕГ за рівнями сформованості правової компетентності за особистісно-іміджевим, знаннєво-регулювальним, діяльнісно-комунікативним і рефлексивним критеріями відрізняються між собою на рівні статистичної значущості p  0,05 , тобто надійність оцінок не менша ніж 95 %. Статистичну достовірність отриманих результатів доведено за допомогою Т-критерію Вілкоксона. Отримані результати свідчать про те, що підвищення рівня сформованості правової компетентності курсантів в ЕГ на відміну від КГ відбулось саме в результаті впровадження у фахову підготовку обґрунтованих і реалізованих педагогічних умов та передбачених ними педагогічних форм, методів і засобів її формування. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективними напрямами подальших розвідок можна вважати з’ясування ролі інформальної освіти в аспекті компетентного застосування нових інформаційних технологій у процесі розвитку правової компетентності військовослужбовців у навчальних центрах, розроблення системи підготовки військовослужбовців за контрактом на основі визначення базових професійних компетенцій прикордонників. Description: ABSTRACT Perehniak I.V. Formation of legal competence of the contracted servicemen at the training centers of the State Border Guard Service of Ukraine. – The Qualification Scientific Work as a manuscript. Thesis for obtaining the Doctor of Philosophy Degree in Specialty 011 Educational, Pedagogical Sciences. – Izmail State University of Humanities, Izmail, 2022. This dissertation investigates the problem of forming legal competence of the contracted servicemen during the training at the training centers of the State Border Guard Service of Ukraine (SBGSU). At the current stage of development of national Pedagogy, a great number of researchers are studying the professional training of servicemen of various categories. However, the problem of the formation of legal competence of contracted military personnel at the training centers of Ukrainian Border Agency has not been the subject of special research yet. The dissertation study has revealed the author’s understanding of the phenomenon of legal competence of contracted serviceman of the SBGSU and its basic characteristics (criteria, diagnostics indicators). The concept «legal competence of a serviceman under the SBGS contract» is interpreted as a professionally significant integrated property of a person that is based on the system of knowledge of legal categories, his rights and duties, the ability to actively defend and protect them, the skills to use available legal mechanisms to protect the rights and interests of the state and citizens at the state border, the values and motives of legal culture. It is manifested in a responsible behavior and ensures an effective interaction with people crossing the state border. The legal competence of the contracted servicemen of the SBGS consists of the following components which characterize a person: legal knowledge, legal position, positive social and legal experience, professionally important skills, selfassessment and control, motives and sense of professional activity. The main criteria for forming legal competence of the contracted servicemen of SBGS are knowledge-regulatory, personal image-building, activitycommunicative and reflexive-competent. The knowledge-regulatory criterion characterizes the level of legal knowledge acquired by the contract servicemen: their comprehension of the essence, contents, goals and tasks of the law enforcement activity; their ability to effectively perform the duties for the position; their awareness of the methods and ways of performing duties. The personal image-building criterion is defined by the professionally important personal qualities that influence the result of the professional activity. The indicators of this criterion are professionally important and necessary for professional activities, awareness of the significance of their activities; aspiration to raise the level of legal competence, self-improvement and self-development. The activity-communicative criterion is revealed in the ability to use professionally important knowledge during the implementation of law and order functions. The indicators of this criterion are professional law enforcement skills; mastery of methods, techniques and experience of self-directed execution of professional tasks. The reflexive-competent criterion is defined by the ability of a serviceman to comprehend the conditions, regularities and mechanisms of his own professional activity, social and individual way of living. It provides for an objective assessment of his own actions in the process of purposeful professional self-development, which makes it possible to identify the components of success or to identify the causes of failure of one's activity. According to these criteria, the levels of legal competence of the contracted servicemen at the SBGS training centers were determined as high, sufficient, basic and acceptable. The evaluation by the corresponding criteria in the range of 10-12 points corresponds to a high level of legal competence of servicemen under contract, in the range 7-9 - sufficient, in the range 4-6 - basic, and in the range 1-3 - admissible. The following pedagogical conditions for forming legal competence of the contracted servicemen at the training centers of the SBGSU were motivated by: professional training of the servicemen on the basis of a competence-based approach, taking into account the model of a modern serviceman under contract of the SBGSU; regular monitoring of the quality of professional training of contracted servicemen in accordance with the requirements of their professional activity; integration of the content modules of legal disciplines and disciplines in the specialty, where the role of elective courses is system-forming; activation of professional self-improvement of the servicemen through pedagogical guidance of this process; providing informative and developmental educational environment through the integrated use of didactic information communicative technologies (ICT) resources. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: for the first time the pedagogical conditions of forming legal competence of contracted servicemen at the training centers of the State Border Guard Service of Ukraine are substantiated, namely: the professional training of the servicemen on the basis of a competence approach, taking into account the model of a modern serviceman under contract of the SBGSU; regular monitoring of the quality of training of military contracted servicemen in accordance with the requirements of professional activity; integration of content modules of legal disciplines and disciplines in the field, where the role of elective courses is systematically established; active promotion of professional self-improvement of servicemen by pedagogical management of this process; support of informative and developmental educational environment through the integrated use of didactic ICT resources; a professionally oriented model of forming legal competence of contracted servicemen was implemented, which is aimed at mastering general theoretical knowledge and practical skills in the field of law; there were improved: the structural-component composition of the notion «legal competence of contracted servicemen of the State Border Guard Service of Ukraine» (cognitive, motivational-value, functional and communication components) and criterial approach (knowledge-regulatory, activitycommunicative, personal and image, and reflexive) by filling them with the appropriate content, the indicators were determined and the levels of legal competence of the military servicemen under the contract were characterized (high, sufficient, basic and acceptable); further development was given to: methodological aspects of professional training of servicemen under contract in the Border Guard Service of Ukraine; the Draft of the universal job description of the specialist of a maritime and cynological profile was developed, that expanded their knowledge and acquiring skills from purely profile to law enforcement functions; The practical significance of the results of the study is that the content, forms and methods of legal competence formation of contracted servicemen, provided by substantiated pedagogical conditions in the study, are implemented in the practice of SBGSU training centers activities; it has been developed "Simulators of administrative and jurisdictional activities" to perform certain operations of administrative and jurisdictional activities, where cadets study not only theoretical aspects, but also perform practical tasks (solve business situations); "Navigation simulator" for cadets studying of international legal documents on shipping at the Marine Guard Training Center; educational and methodological support - elective courses "Law enforcement (sailor)" and "Law enforcement (canine)", which are integrated with a number of other disciplines. These pedagogical tools were introduced in the educational process during the teaching of the course "Legal Training" at the Marine Guard Training Center and the Canine Training Center. The research materials can be used in the educational process in training centers and retraining of SBGSU staff, in the system of advanced training courses, in creating programs, manuals and recommendations for officers working with contracted servicemen. Based on the analysis of the theoretical sources and normative documents, the components, criteria and indicators of the forming legal competence of contracted servicemen of SBGSU training centers in the process of professional training were determined. Taking into account these results, the logic and methodology of experimental research were developed, the purpose of which was to study the influence of the pedagogical conditions on the process of forming legal competence of servicemen under contract. The results of the experimental work, which aimed to test the effectiveness of substantiated pedagogical conditions, indicate that the hypothesis of the study was confirmed. A comparative analysis of the levels of forming legal competence of contracted servicemen - cadets in control groups (CG) and experimental groups (EG) before and after the formative stage of the experiment shows that the number of cadets - participants in EG - with a high level of legal competence is much greater than the number of cadets with the same level in CG. At the same time, the number of cadets with a low level of legal knowledge, skills and abilities in EG is less than in CG. At the same time, the distribution of CG and EG cadets according to the levels of forming legal competence according to personal personal and image, knowledge-regulatory, activity-communicative, reflexive-competent criteria differ in the level of statistical significance p  0,05 , that is the reliability of assessments is not less than 95%. The statistical reliability of the obtained results was proved using the Wilcoxon T-test. The obtained results indicate that the increase in the level of forming legal competence of cadets in EG in contrast to CG occurred as a result of the introduction into professional training a number of reasonable pedagogical conditions and their provided pedagogical forms, methods and tools. The study does not cover all aspects of the research problem. Perspective approaches of further research include clarifying the role of informal education in terms of competent application of new information technologies in the development of legal competence of the servicemen in training centers, the development of a system of training contracted servicemen based on defining basic professional competencies of border guards. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2514 2022-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2508 Title: Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позитивної соціалізації в дітей з особливими потребами Authors: Станєва, Світлана Василівна; Stanieva, Svitlana Vasylivna Abstract: АНОТАЦІЯ Станєва Світлана Василівна «Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до позитивної соціалізації в дітей з особливими потребами» – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки, галузь знань - 01 Освіта/Педагогіка – Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Міністерство освіти і науки України, Ізмаїл, 2026. У дисертації обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження. Розкрито наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів, подано джерельну базу, а також висвітлено форми апробації та впровадження результатів у практику. Дисертація присвячена теоретичній розробці, науковому обґрунтуванню та експериментальній перевірці авторської моделі й педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі, створенні цілісному науково-методичному супроводу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позитивної соціалізації в дітей з особливими освітніми потребами. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури показав, що високий рівень готовності вчителя фізичної культури до роботи в інклюзивному середовищі безпосередньо корелює з ефективністю позитивної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Відтак, сучасні фахівці повинні володіти ґрунтовними знаннями у сфері спеціальної педагогіки та адаптивної фізичної культури, демонструвати здатність до оперативного проектування індивідуальних траєкторій розвитку, забезпечення безбар’єрної комунікації, а також вчасного корегування психоемоційного стану вихованців. Сучасний освітній простір вимагає від майбутніх фахівців високої адаптивності до розмаїття нозологій, вміння інтегрувати інноваційні здоров’язбережувальні технології та розробляти авторські методики соціальної інтеграції засобами рухової активності. Це передбачає поєднання глибокої методичної підготовки з високим рівнем емпатії та креативним підходом до вирішення нестандартних педагогічних ситуацій. Розвиток таких фахових компетентностей сприяє гуманізації освітнього процесу та ефективній реалізації принципів Нової української школи, що відповідає сучасним міжнародним стандартам інклюзивної освіти. Попри важливість якісної підготовки учителів фізичної культури, у сучасному контексті педагогічної освіти України існує низка нагальних суперечностей, зокрема між: зростаючим суспільним запитом на фахівців, здатних забезпечувати позитивну соціалізацію та інклюзивну підтримку дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП), та реальним рівнем готовності випускників до роботи в інклюзивних умовах; нормативно визначеною необхідністю формування інклюзивної компетентності майбутніх учителів фізичної культури та фрагментарною, несистемною реалізацією цього завдання в чинних освітніх програмах і міждисциплінарній підготовці здобувачів вищої освіти; теоретично обґрунтованою значущістю фізичного виховання як фундаментального засобу соціальної інтеграції дітей з ООП та недостатнім методичним забезпеченням практичної діяльності вчителя фізичної культури; потребою в інноваційних підходах до формування готовності майбутніх фахівців та інерційністю традиційних методик викладання професійно орієнтованих дисциплін. Ці протиріччя обумовлюють високу актуальність дисертаційної роботи. У дисертації здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення сутності та структури готовності майбутніх учителів фізичної культури до позитивної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами ООП. Уточнено змістове наповнення готовності та виокремлено її ключові компоненти: мотиваційно-ціннісний, операційно-діяльнісний, комунікативно-емпатійний та аналітико-рефлексивний. Проведено комплексний аналіз сучасного стану професійної підготовки фахівців фізичного виховання, обґрунтовано необхідність оновлення навчального контенту шляхом впровадження інклюзивних педагогічних технологій та інтеграції міждисциплінарних знань. Представлено й експериментально перевірено авторську педагогічну модель, що концептуалізована як цілісна синергетична система, яка складається із загальнокультурного, структурно-змістового, методичного та діяльнісного блоків у єдності з визначеними педагогічними умовами: «формування інклюзивно орієнтованої професійної мотивації майбутніх учителів»; «опанування теоретико-методичних засад інклюзивної фізичної культури»; «практико-орієнтоване навчання на засадах педагогічної практики в інклюзивних закладах»; «стимулювання професійної активності та розвиток творчого потенціалу в умовах інклюзивної освіти». Обґрунтовано та впроваджено авторську методику «Рух до взаємодії», що базується на поєднанні засобів адаптивної фізичної культури з методами соціально-психологічної підтримки, та навчальну дисципліну «Організація фізичного виховання в умовах Нової української школи», що забезпечують системну конвертацію рухової активності учнів у позитивний соціальний досвід. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження були застосовані такі методи: теоретичні - аналіз, синтез, узагальнення та систематизація медико-психологічної, спеціальної та педагогічної літератури для обґрунтування сутності поняття «позитивна соціалізація дітей з ООП»; концептуалізація та структурування нормативно-правової бази та практичного досвіду провідних науковців для окреслення змісту професійної готовності майбутніх учителів; моделювання - для розробки авторської моделі підготовки майбутніх фахівців до інклюзивної діяльності; емпіричні - педагогічне спостереження, анкетування, тестування, методи експертного оцінювання та самооцінювання для виявлення рівнів сформованості готовності студентів; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності розробленої моделі, авторської методики «Рух до взаємодії» та визначених педагогічних умов; статистичні - методи математичної обробки даних, зокрема обчислення критерію Пірсона χ2 для кількісно-якісного аналізу результатів та підтвердження достовірності отриманих даних у КГ і ЕГ. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: - вперше теоретично обґрунтовано, спроектовано та експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позитивної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами, яку концептуалізовано як цілісну синергетичну науково-методичну систему, що базується на інтеграції взаємозалежних блоків: загальнокультурним, що визначає стратегічні орієнтири формування професійної готовності; структурно-змістовим, який ґрунтується на засадах компетентнісного, інклюзивного, адаптивно-функціонального, особистісно орієнтованого підходів; методичного, що охоплює оновлення навчального контенту та впровадження інклюзивних педагогічних технологій; діяльнісним, який містить діагностичний інструментарій для визначення рівнів сформованості відповідних компетентностей; - обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують реалізацію моделі: формування інклюзивно орієнтованої професійної мотивації; опанування теоретико-методичних засад інклюзивної фізичної культури; практико-орієнтоване навчання, що передбачає педагогічну практику в інклюзивних закладах; інтеграція міждисциплінарних знань і досвіду; розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів; стимулювання професійної активності в умовах інклюзивної освіти; - розроблено, впроваджено та експериментально перевірено авторську методику «Рух до взаємодії» для дітей з ООП, що базується на системному поєднанні засобів адаптивної фізичної культури з методами соціально-психологічної підтримки. Методика передбачає поетапне використання ігрових та корекційних вправ для дітей з ООП, які сприяють не лише розвитку фізичних якостей і комунікативних навичок вихованців, а й конвертації їхньої рухової активності у позитивний соціальний досвід, стабільну самооцінку та успішну інклюзію в колектив однолітків; - розроблено та впроваджено у навчальний процес дисципліну «Організація фізичного виховання в умовах Нової української школи», змістове наповнення якого базується на інтеграції авторської програми «Рух до взаємодії»; - уточнено сутність та зміст понять: «позитивна соціалізація дітей з ООП» як складного процесу інтеграції особистості в соціокультурне середовище, що характеризується набуттям соціальної компетентності, емоційної стабільності та почуття приналежності до спільноти засобами адаптованої рухової активності; «готовність майбутніх учителів фізичної культури до позитивної соціалізації дітей з ООП» як інтегративне особистісне утворення, що характеризується наявністю ціннісного ставлення до інклюзивної освіти, системою психолого-педагогічних та спеціальних знань, а також здатністю варіативно застосовувати засоби фізичного виховання для розвитку соціальної компетентності, комунікативних навичок та емоційної стійкості учнів з особливими освітніми потребами. Змістове наповнення готовності майбутніх учителів фізичної культури до формування позитивної соціалізації учнів з ООП через конкретизацію її структурних компонентів (мотиваційно-ціннісний, операційно-діяльнісний, комунікативно-емпатійний, аналітико-рефлексивний), критеріїв (спонукально-смисловий, діяльнісно-процесуальний, особистісний, оцінно-результативний) та відповідних рівнів (репродуктивний, відтворювальний, пошуковий, творчий); Теоретична значущість проведеного наукового дослідження полягає в: - уточненні та поглибленні наукових уявлень про сутність та структуру «готовності майбутніх учителів фізичної культури до позитивної соціалізації дітей з ООП» як інтегративного утворення, що базується на ціннісному ставленні до інклюзії та здатності варіативно застосовувати засоби фізичного виховання; - науковому обґрунтуванні авторської моделі та комплексу педагогічних умов, що забезпечують ефективну підготовку фахівців до роботи в інклюзивному освітньому просторі на засадах синергетичного та адаптивно-функціонального підходів; - виявленні взаємозв’язку між спеціально організованою руховою активністю за авторською методикою «Рух до взаємодії» та рівнем соціальної компетентності й емоційної стійкості дітей з особливими потребами, що розширює розуміння соціалізуючого потенціалу фізичної культури; - концептуалізації та моделюванні цілісної науково-методичної системи підготовки учителів фізичної культури, що створює теоретичну основу для подальшого оновлення змісту професійної освіти в контексті реалізації стандартів Нової української школи. Практична значущість дослідження полягає в: - створенні цілісного науково-методичного супроводу підготовки майбутніх учителів фізичної культури, що дозволяє системно розв'язувати завдання позитивної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти; - розробці авторської методики «Рух до взаємодії», інтегрованої в освітній компонент «Організація фізичного виховання в умовах НУШ», що пропонує конкретні алгоритми трансформації стандартних занять у простір інклюзивної взаємодії, де фізична активність виступає інструментом подолання соціальної ізоляції та розвитку емоційної відкритості дітей з ООП; - впровадженні прикладного інструментарію на основі кейс-технологій (сценарії «Коло дружби», «Спортивна соціалізація» тощо) та гейміфікації, що забезпечує гнучку адаптацію вправ під конкретні нозології (сенсорні порушення, розлади ОРА тощо) та розвиває у майбутніх учителів навички фасилітації інклюзивної взаємодії; - розробці низки навчально-методичних праць, зокрема методичних рекомендацій «Методичний супровід позитивної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами», що містять алгоритми моделювання інклюзивного фізкультурно-оздоровчого простору, використання засобів адаптивної фізичної культури для корекції психоемоційного стану дітей та формування навичок конструктивної комунікації в колективі; - розробці та обґрунтуванні системи критеріїв і показників, що дозволяє об’єктивно діагностувати динаміку професійного розвитку здобувачів освіти та здійснювати корекцію їхньої освітньої траєкторії від репродуктивного до творчого рівня готовності. Наукове значення дисертаційного дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретико-методичних засад і прикладного інструментарію, які можуть бути імплементовані в освітній процес ЗВО для якісної модернізації змісту дисциплін «Теорія та методика фізичного виховання», «Адаптивна фізична культура», «Організація фізичного виховання в умовах НУШ». Отримані результати сприяють формуванню у майбутніх учителів фізичної культури здатності до професійного моделювання адаптивно-фізкультурного середовища, застосування методів педагогічної корекції та прогнозування траєкторій соціального розвитку учнів. Вони будуть особливо корисними для науково-педагогічних працівників, викладачів ЗВО, методистів та учителів-практиків Нової української школи, що є критично важливим для забезпечення рівного доступу до якісної освіти та зміцнення соціальної згуртованості суспільства. Description: ANNOTATION Stanieva Svitlana Vasylivna. "Preparation of Future Physical Education Teachers for Positive Socialization of Children with Special Needs" – Qualifying scientific work manuscript. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 011 Educational, Pedagogical Sciences, field of study 01 Education/Pedagogy – Izmail State University of the Humanities, Ministry of Education and Science of Ukraine, Izmail, 2026. The dissertation substantiates the relevance of the researched topic, defines the goal, objectives, object, subject, and research methods. The scientific novelty and practical value of the obtained results are revealed, the source base is provided, and the forms of approbation and implementation of results into practice are highlighted. The thesis is devoted to the theoretical development, scientific substantiation, and experimental verification of the author's model and pedagogical conditions for forming the readiness of future physical education teachers for professional activity in an inclusive educational environment, creating a holistic scientific and methodological support for preparing future physical education teachers for the positive socialization of children with special educational needs. The analysis of specialized scientific and methodological literature showed that a high level of physical education teacher readiness for working in an inclusive environment directly correlates with the effectiveness of the positive socialization of children with special educational needs (SEN). Therefore, modern specialists must possess thorough knowledge in the field of special pedagogy and adaptive physical education, demonstrate the ability to promptly design individual development trajectories, ensure barrier-free communication, and timely correct the psycho-emotional state of students. The modern educational space requires future specialists to have high adaptability to a diversity of nosologies, the ability to integrate innovative health-saving technologies, and develop original methods of social integration through motor activity. This involves combining deep methodological training with a high level of empathy and a creative approach to solving non-standard pedagogical situations. The development of such professional competencies contributes to the humanization of the educational process and the effective implementation of the principles of the New Ukrainian School, which meets modern international standards of inclusive education. Despite the importance of high-quality training for physical education teachers, in the modern context of pedagogical education in Ukraine, there are a number of urgent contradictions, in particular between: the growing social demand for specialists capable of providing positive socialization and inclusive support for children with special educational needs (hereinafter – children with SEN) and the actual level of graduates' readiness to work in inclusive conditions; the normatively determined need for forming the inclusive competence of future physical education teachers and the fragmentary, non-systemic implementation of this task in current educational programs and interdisciplinary training of higher education students; the theoretically substantiated significance of physical education as a fundamental means of social integration for children with SEN and the insufficient methodological support for the practical activities of a physical education teacher; the need for innovative approaches to forming the readiness of future specialists and the inertia of traditional teaching methods of professionally oriented disciplines. These contradictions determine the high relevance of the dissertation work. The dissertation provides a theoretical analysis of scientific approaches to defining the essence and structure of the readiness of future physical education teachers for the positive socialization of children with special educational needs (SEN). The content of readiness has been clarified, and its key components have been identified: motivational-value, operational-activity, communicative-empathetic, and analytical-reflective. A comprehensive analysis of the current state of professional training of physical education specialists was conducted, and the necessity of updating educational content through the introduction of inclusive pedagogical technologies and the integration of interdisciplinary knowledge was substantiated. The author's pedagogical model has been presented and experimentally verified. It is conceptualized as a holistic synergetic system consisting of general cultural, structural-content, methodological, and activity-based blocks in unity with defined pedagogical conditions: "formation of inclusively oriented professional motivation of future teachers"; "mastering the theoretical and methodological foundations of inclusive physical education"; "practice-oriented training based on pedagogical practice in inclusive institutions"; "stimulation of professional activity and development of creative potential in the conditions of inclusive education." The author's methodology "Movement Towards Interaction," based on a combination of adaptive physical education tools with methods of socio-psychological support, and the training discipline "Organization of Physical Education in the Conditions of the New Ukrainian School" have been substantiated and implemented, ensuring the systemic conversion of students' motor activity into positive social experience. To solve the set tasks and achieve the research goal, the following methods were applied: theoretical – analysis, synthesis, generalization, and systematization of medical-psychological, specialized, and pedagogical literature to substantiate the essence of the concept of "positive socialization of children with SEN"; conceptualization and structuring of the regulatory framework and practical experience of leading scientists to outline the content of future teachers' professional readiness; modeling – to develop the author's model for preparing future specialists for inclusive activities; empirical – pedagogical observation, questioning, testing, methods of expert assessment and self-assessment to identify the levels of students' readiness formation; pedagogical experiment – to verify the effectiveness of the developed model, the author's methodology "Movement Towards Interaction," and the defined pedagogical conditions; statistical – methods of mathematical data processing, in particular, the calculation of Pearson's chi-squared test (χ2) for quantitative and qualitative analysis of the results and confirmation of the reliability of the data obtained in the control and experimental groups. Scientific novelty and theoretical significance of the research lie in the fact that: - for the first time, a model for preparing future physical education teachers for the positive socialization of children with special educational needs has been theoretically substantiated, designed, and experimentally verified. It is conceptualized as a holistic synergetic scientific and methodological system based on the integration of interrelated blocks: general cultural, which determines strategic guidelines for the formation of professional readiness; structural-content, based on the principles of competence-based, inclusive, adaptive-functional, and person-centered approaches; methodological, covering the updating of educational content and implementation of inclusive pedagogical technologies; and activity-based, which contains diagnostic tools for determining the levels of formation of relevant competencies; - pedagogical conditions ensuring the implementation of the model have been substantiated: formation of inclusively oriented professional motivation; mastering the theoretical and methodological foundations of inclusive physical education; practice-oriented training involving pedagogical practice in inclusive institutions; integration of interdisciplinary knowledge and experience; development of the creative potential of future teachers; stimulation of professional activity in the conditions of inclusive education; - the author's methodology "Movement Towards Interaction" for children with SEN has been developed, implemented, and experimentally verified, based on a systemic combination of adaptive physical education tools with methods of socio-psychological support.The methodology involves the phased use of game-based and correctional exercises for children with SEN, which contribute not only to the development of physical qualities and communication skills of students but also to the conversion of their motor activity into positive social experience, stable self-esteem, and successful inclusion into the peer group; - the discipline "Organization of Physical Education in the Conditions of the New Ukrainian School" has been developed and implemented into the educational process, the content of which is based on the integration of the author's program "Movement Towards Interaction"; - the essence and content of the following concepts have been clarified: "positive socialization of children with SEN" as a complex process of personal integration into the socio-cultural environment, characterized by the acquisition of social competence, emotional stability, and a sense of belonging to the community through adapted motor activity; "readiness of future physical education teachers for the positive socialization of children with SEN" as an integrative personal formation characterized by a value-based attitude toward inclusive education, a system of psychological, pedagogical, and special knowledge, as well as the ability to variably apply physical education tools to develop social competence, communication skills, and emotional resilience of students with special educational needs. The content of future physical education teachers' readiness to form the positive socialization of students with SEN is detailed through its structural components (motivational-value, operational-activity, communicative-empathetic, analytical-reflective), criteria (motivational-semantic, activity-procedural, personal, evaluative-resultative), and corresponding levels (reproductive, reconstructive, exploratory, creative). The theoretical significance of the conducted scientific research lies in: - clarifying and deepening scientific ideas about the essence and structure of "readiness of future physical education teachers for the positive socialization of children with SEN" as an integrative formation based on a value-oriented attitude toward inclusion and the ability to variably apply physical education tools; - scientific substantiation of the author's model and a set of pedagogical conditions that ensure effective training of specialists for work in an inclusive educational space based on synergetic and adaptive-functional approaches; - identifying the correlation between specially organized motor activity according to the author's methodology "Movement Towards Interaction" and the level of social competence and emotional resilience of children with special needs, which expands the understanding of the socializing potential of physical culture; - conceptualizing and modeling a holistic scientific and methodological system for training physical education teachers, which creates a theoretical basis for further updating the content of professional education in the context of implementing the New Ukrainian School standards. The practical significance of the research lies in: - creating a holistic scientific and methodological support for the training of future physical education teachers, which allows for a systemic solution to the tasks of positive socialization of children with special educational needs in general secondary education institutions; - developing the author's methodology "Movement Towards Interaction," integrated into the educational component "Organization of Physical Education in the Conditions of the NUS," which offers specific algorithms for transforming standard classes into a space of inclusive interaction, where physical activity serves as a tool for overcoming social isolation and developing the emotional openness of children with SEN. - implementing applied tools based on case technologies (scenarios such as "Circle of Friendship," "Sports Socialization," etc.) and gamification, which ensures flexible adaptation of exercises for specific nosologies (sensory impairments, musculoskeletal disorders, etc.) and develops facilitation skills for inclusive interaction in future teachers; - developing a series of scientific and methodological works, including the methodological recommendations "Methodological Support for the Positive Socialization of Children with Special Educational Needs," which contain algorithms for modeling an inclusive physical culture and health-improving space, using adaptive physical education tools to correct the psycho-emotional state of children and forming skills of constructive communication within a group; - developing and substantiating a system of criteria and indicators that allows for the objective diagnosis of the dynamics of students' professional development and the correction of their educational trajectory from a reproductive to a creative level of readiness. The scientific significance of the dissertation research lies in the development and substantiation of theoretical-methodological foundations and applied tools that can be implemented in the educational process of higher education institutions (HEIs) for the high-quality modernization of the content of such disciplines as "Theory and Methodology of Physical Education," "Adaptive Physical Education," and "Organization of Physical Education in the Conditions of the NUS." The results obtained contribute to the formation of future physical education teachers' ability to professionally model an adaptive physical education environment, apply methods of pedagogical correction, and predict trajectories of students' social development. They will be particularly useful for scientific and pedagogical workers, HEI lecturers, methodologists, and practicing teachers of the New Ukrainian School, which is critically important for ensuring equal access to quality education and strengthening the social cohesion of society. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2508 2025-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2500 Title: Формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки Authors: Звєкова, С. М.; Zviekova, S. M. Abstract: АНОТАЦІЯ Звєкова С. М. Формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. − Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Ізмаїл, 2026. У дисертації представлено результати вивчення проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти, що дало можливість науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови ефективності цього процесу в ході професійної підготовки фахівців зазначеної галузі. Доведено, що в контексті останніх тенденцій розвитку сучасного соціуму (цифровізація, соціальні трансформації, зростання конкуренції в глобалізованому світі) активно зростає попит на фахівців, котрі здатні досліджувати складні проблеми у професійному полі множинності задач та невизначеності, пропонуючи дієві підходи до їх вирішення, генеруючи інновації та ефективно їх впроваджуючи. Особливого значення вказана проблема набуває у ракурсі професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти, оскільки, як про це наголошується в професійних, освітніх стандартах, саме від них вимагається проведення широкого спектру досліджень, прийняття на цій основі доцільних рішень, вибір оптимальних методів корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Отже, формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти дозволяє забезпечити краще оволодіння ними широкими професійними знаннями, здатністю активно, творчо мислити, вдосконалювати себе, самостійно продукувати і впроваджувати нові методи, форми, технології навчання в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, приймати рішення та нести відповідальність за їх виконання. 2 У першому розділі («Дослідницька компетентність майбутніх бакалаврів спеціальної освіти як педагогічна проблема») висвітлено сутність дослідницької компетентності майбутнього бакалавра спеціальної освіти, котру варто розуміти як здатність особистості поетапно здійснювати дослідження, вирішуючи складні дослідницькі завдання, що виникають у професійній діяльності, розробляючи та впроваджуючи інновації на основі широкої системи знань (трьох основних вимірів: по-перше, суто фахових, по-друге, про вимоги до проведення наукового пошуку, по-третє, про специфіку досліджень саме в галузі спеціальної освіти), комплексу дослідницьких умінь, мотивів (інтересу до цієї діяльності, глибокого переконання у її спроможності забезпечувати саморозвиток упродовж життя). Структурними компонентами вказаної компетентності були виявлені такі, як-от мотиваційно-особистісний, когнітивно-інформативний, функціональнопроцедурний, аналітично-оцінювальний. Мотиваційно-особистісний компонент відображає прагнення до наукового пошуку, інтерес до дослідницької діяльності, переконання у її пріоритетності в забезпеченні можливості саморозвитку впродовж життя. Когнітивно-інформативний компонент віддзеркалює знання, класифіковані нами відповідно до таких блоків: методологічний, поняттєво-теоретичний, діагностично-емпіричний, експериментально-формувальний, фаховий (котрий відображає професійний, організаційний, педагогічно-корекційний сегменти), пошуково-спеціалізований. Функціонально-процедурний компонент містить комплекс таких дослідницьких умінь: концептуальні, критично-оглядові, експертно-оцінювальні, проєктнореалізаційні, експлікативно-аргументаційні, прогностично-перспективні, дескриптивно-презентаційні. Аналітично-оцінювальний компонент дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти віддзеркалює здатність до аналізу отриманих у процесі наукового пошуку результатів, рефлексії сильних і слабких сторін проведеного дослідження, самооцінки власних дослідницьких досягнень. 3 У другому розділі «Педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки» було теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти: інноватизація змісту підготовки майбутніх бакалаврів відповідно до сучасного наукового доробку в спеціальній освіті; мотиваційно-ціннісна підтримка дослідницької діяльності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти через активізацію інтересів, прагнень та переконання у її важливості для саморозвитку як фахівця-дослідника; діяльнісно-практична орієнтація освітнього процесу з акцентом на зануренні здобувачів вищої освіти у практику наукового пошуку; оцінно-рефлексивний супровід формування дослідницької компетентності задля забезпечення динаміки професійного зростання майбутніх фахівців спеціальної освіти. Було розроблено модель формування дослідницької компетентності майбутнього бакалавра спеціальної освіти, котра мала такі основні складові блоки: цільовий, методологічно-змістовий, організаційно-процесуальний, результативний. Інструментарієм упровадження педагогічних умов був такий: за першою педагогічною умовою відбулося оновлення змісту обов’язкових навчальних дисциплін, розроблення й впровадження спеціалізованих (вибіркових) освітніх компонентів, наприклад, авторського курсу − вибіркового компонента «Дослідницька діяльність в роботі логопеда». Здійснилася й інноватизація змісту практичної підготовки майбутніх бакалаврів упродовж виробничої практики. За другою педагогічною умовою мало місце активне залучення студентів до участі у наукових конференціях, конкурсах, форумах, вебінарах, студентських наукових товариствах, дебатах, проблемному навчанні. Було забезпечено побудову індивідуальної освітньої траєкторії, що передбачало самостійний вибір здобувачем вищої освіти теми власного дослідження згідно своїх інтересів. Використовувався й потенціал неформальної освіти. 4 За третьою педагогічною умовою були розроблені й упроваджені дослідницькі завдання (концептуальні, критично-оглядові, експертнооцінювальні, проєктно-реалізаційні, експлікативно-аргументаційні, прогностично-перспективні, дескриптивно-презентаційні). Крім цього застосовувалися ситуаційні вправи (метод case study), ділові ігри; був активно використаний потенціал волонтерської діяльності здобувачів вищої освіти. Інструментарієм реалізації четвертої педагогічної умови виступили різні форми оцінювання (поточне, формувальне, підсумкове, самооцінювання, взаємооцінювання), створення рефлексивного простору, впровадження індивідуальних рефлексивних щоденників, електронних портфоліо, рубрик оцінювання, проведення самоаналізу виконаних завдань, участь у групових обговореннях результатів досліджень; ефективним було й педагогічне консультування. У третьому розділі «Експериментальна робота з перевірки педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки» було уточнено критерії, показники оцінювання дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти (персональний, пізнавальний, діяльнісно-практичний, рефлексивний). Проведене емпіричне дослідження дозволило розробити такі рівні сформованості дослідницької компетентності: високий, середній, низький. Узагальнюючи емпіричні результати, були визначені середні дані за запропонованим нами критеріально-рівневим апаратом. Високий рівень сформованості дослідницької компетентності до початку впровадження визначених нами педагогічних умов продемонструвало 7,40% студентів у експериментальній групі та 7,30% − у контрольній. Після завершення педагогічного формувального експерименту цей рівень показали вже 64,20% респондентів з експериментальної групи та 27,40% − з контрольної; приріст для експериментальної вибірки склав +56,80%, для контрольної − +20,10. Середній рівень був виявлений на констатувальному етапі у переважної більшості здобувачів вищої освіти: у 64,50% експериментальної вибірки та у 66,00% 5 контрольної. Натомість на контрольному етапі експерименту в експериментальній групі було 35,80% респондентів із середнім рівнем (приріст був негативним й дорівнював -28,70%), а в контрольній групі - 67,70% (приріст був позитивним: +1,70%). Низький рівень сформованості дослідницької компетентності на констатувальному етапі був виявлений майже у чверті респондентів (28,10% − у експериментальній групі та 26,70% − у контрольній). Впровадження педагогічних умов сприяло тому, що в експериментальній групі не було жодного респондента з низьким рівнем (приріст показав негативну динаміку та склав -28,10%), а в контрольній групі, де ці умови не реалізувалися, низький рівень був виявлений у 4,90% (приріст також є негативним: -21,80%). Використані методи математичної статистики (дисперсійний аналіз, вичислення F-критерію Фішера) підтвердили ефективність розроблених та впроваджених педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти. Наукова новизна дослідження полягає в такому: – вперше визначено, обґрунтовано й апробовано педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти (інноватизація змісту підготовки майбутніх бакалаврів відповідно до сучасного наукового доробку в спеціальній освіті; мотиваційно-ціннісна підтримка дослідницької діяльності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти через активізацію інтересів, прагнень та переконання у її важливості для саморозвитку як фахівця-дослідника; діяльнісно-практична орієнтація освітнього процесу з акцентом на зануренні здобувачів вищої освіти у практику наукового пошуку; оцінно-рефлексивний супровід формування дослідницької компетентності задля забезпечення динаміки професійного зростання майбутніх фахівців спеціальної освіти); – уточнено сутність поняття «дослідницька компетентність майбутніх бакалаврів спеціальної освіти» (як здатність особистості поетапно здійснювати дослідження, вирішуючи складні дослідницькі завдання, що виникають у професійній діяльності, розробляючи та впроваджуючи інновації на основі 6 широкої системи знань (трьох основних вимірів: по-перше, суто фахових, подруге, про вимоги до проведення наукового пошуку, по-третє, про специфіку досліджень саме в галузі спеціальної освіти), комплексу дослідницьких умінь, мотивів (інтересу до цієї діяльності, глибокого переконання у її спроможності забезпечувати саморозвиток упродовж життя), його структуру (мотиваційноособистісний, когнітивно-інформативний, функціонально-процедурний, аналітично-оцінювальний компоненти), визначено критерії, показники, рівні сформованості зазначеної компетентності (високий, середній, низький); – подальшого розвитку набули положення про організацію волонтерської діяльності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у ході їхньої професійної підготовки. Практична значущість дослідження полягає в тому, що педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти пройшли апробацію, отож можуть бути впроваджені в процесі професійної підготовки як бакалаврів, так і магістрів, а також підвищення кваліфікації фахівців-практиків. Висновки та рекомендації дисертації можна використовувати для оновлення змісту лекцій, практичних занять, створення навчальних посібників, методичних порад з освітніх компонентів «Педагогіка», «Вступ до спеціальності з основами наукових досліджень», «Спеціальна педагогіка», «Інноваційні технології в логопедії», «Альтернативна комунікація», «Дослідницька діяльність в роботі логопеда» (який є авторським курсом), для підготовки здобувачів вищої освіти до виробничої (педагогічної практики), науково-дослідницької діяльності, зокрема написання курсових робіт. Description: ABSTRACT Zviekova S. M. Development of research competence of future bachelors of special education in the process of professional training. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the programme subject area 011 011 Educational and pedagogical sciences. − Izmail State University of Humanities, Izmail, 2026. The dissertation presents the results of studying the problem of forming research competence of future bachelors of special education, which made it possible to scientifically substantiate and experimentally verify the pedagogical conditions of the effectiveness of this process during the professional training of specialists in the specified field. The study proves that, in the context of the latest trends in the development of modern society (digitalization, social transformations, increased competition in the globalized world), the demand for specialists who are able to investigate complex problems in the professional field of multiplicity of tasks and uncertainty, offering effective approaches to their solution, generating innovations and effectively implementing them. This problem is of particular importance in the perspective of professional training of future bachelors of special education, since, as emphasized in professional, educational standards, it is they who are required to conduct a wide range of research, make appropriate decisions on this basis, and choose optimal methods of correctional work with children with special educational needs. Therefore, the formation of research competence of future bachelors of special education allows them to better master broad professional knowledge, the ability to think actively, creatively, improve themselves, independently produce and implement new methods, forms, and technologies of teaching in working with children with special educational needs, make decisions and be responsible for their implementation. The first section («Research competence of future bachelors of special education as a pedagogical problem») highlights the essence of the research 14 competence of a future bachelor of special education, which should be understood as the ability of an individual to gradually conduct research, solving complex research tasks that arise in professional activity, developing and implementing innovations based on a broad system of knowledge (three main dimensions: first, purely professional, second, about the requirements for conducting scientific research, third, about the specifics of research specifically in the field of special education), a complex of research skills, motives (interest in this activity, deep conviction in its ability to ensure self-development throughout life). The structural components of the specified competence were identified as motivational-personal, cognitive-informative, functional-procedural, analyticalevaluative components. The motivational-personal component reflects the desire for scientific research, interest in research activities, and belief in its priority in ensuring the possibility of self-development throughout life. The cognitive-informative component reflects knowledge classified by us according to the following blocks: methodological, conceptual and theoretical, diagnostic and empirical, experimental and formative, professional (which reflects professional, organizational, pedagogical and correctional segments), and specialized. The functional-procedural component contains a complex of the following research skills: conceptual, critical-reviewed, expert-evaluative, project-implementable, explanatory-argumentative, prognosticperspective, descriptive-presentational. The analytical-evaluative component of the research competence of future bachelors of special education reflects the ability to analyze the results obtained in the process of scientific research, reflect on the strengths and weaknesses of the research conducted, and self-assess one's own research achievements. In the second section «Pedagogical conditions for the development of research competence of future bachelors of special education in the process of professional training» the pedagogical conditions for the formation of research competence of future bachelors of special education were theoretically substantiated: innovation of the content of training of future bachelors in accordance with modern scientific achievements in special education; motivational and valuable support of research 15 activities of future bachelors of special education through the activation of interests, aspirations and conviction in its importance for self-development as a specialistresearcher; activity-practical orientation of the educational process with an emphasis on immersing higher education applicants in the practice of scientific search; evaluative and reflective support for the development of research competence in order to ensure the dynamics of professional growth of future specialists in special education. A model for the formation of research competence of a future bachelor of special education was developed, which had the following main constituent blocks: target, methodological-content, organizational-procedural, and effective. The tools for implementing pedagogical conditions were as follows: under the first pedagogical condition, the content of compulsory academic disciplines was updated; specialized (elective) educational components were developed and implemented, for example, an author's course − an elective component «Research activities in the work of a speech therapist». The content of practical training of future bachelors during practice was also innovated. According to the second pedagogical condition, students were actively involved in participating in scientific conferences, competitions, forums, webinars, student scientific societies, debates, and problem-based learning. An individual educational trajectory was built, which provided for the independent choice of the topic of their own research by the higher education applicant according to their interests. The potential of informal education was also used. According to the third pedagogical condition, research tasks were developed and implemented (conceptual, critical-reviewed, expert-evaluative, projectimplementable, explanatory-argumentative, prognostic-perspective, descriptivepresentational). In addition, situational exercises (case study method), professional games were used; the potential of volunteer activities of higher education applicants was actively used. The tools for implementing the fourth pedagogical condition were various forms of assessment (current, formative, summative, mutual assessment, self- 16 assessment), the creation of a reflective space, the introduction of individual reflective diaries, electronic portfolios, assessment rubrics, conducting self-analysis of completed tasks, participation in group discussions of research results; pedagogical consulting was also effective. In the third section «Experimental work on testing pedagogical conditions for the development of research competence of future bachelors of special education in the process of professional training», the criteria and indicators for assessing the research competence of future bachelors of special education (personal, cognitive, activity-practical, reflective) were specified. The conducted empirical study allowed us to develop the following levels of research competence formation: high, average, low. Summarizing the empirical results, the average data were determined according to the criterion-level apparatus proposed by us. A high level of research competence formation before the implementation of the pedagogical conditions we identified was demonstrated by 7.40% of students in the experimental group and 7.30% in the control group. After the completion of the pedagogical formative experiment, this level was already shown by 64.20% of respondents from the experimental group and 27.40% from the control group; the increase for the experimental sample was +56.80%, for the control sample − +20.10. The average level was detected at the ascertaining stage in the vast majority of higher education applicants: in 64.50% of the experimental sample and in 66.00% of the control sample. In contrast, at the control stage of the experiment, in the experimental group there were 35.80% of respondents with an average level (the increase was negative and equal to -28.70%), and in the control group − 67.70% (the increase was positive: +1.70%). A low level of research competence formation at the ascertaining stage was detected in almost a quarter of respondents (28.10% in the experimental group and 26.70% in the control group). The implementation of pedagogical conditions contributed to the fact that in the experimental group there was no respondent with a low level (the increase showed negative dynamics and amounted to -28.10%), and in the control group, where these conditions were not implemented, a low level was detected in 4.90% (the 17 increase is also negative: -21.80%). The methods of mathematical statistics used (variance analysis, calculation of Fisher's F-criterion) confirmed the effectiveness of the developed and implemented pedagogical conditions for the formation of research competence of future bachelors of special education are effective and efficient. The scientific novelty of the study is as follows: – for the first time, the pedagogical conditions for the formation of research competence of future bachelors of special education have been defined, substantiated and tested (innovation of the content of training of future bachelors in accordance with modern scientific achievements in special education; motivational and valuable support for the research activities of future bachelors of special education through the activation of interests, aspirations and conviction in its importance for selfdevelopment as a specialist-researcher; activity-practical orientation of the educational process with an emphasis on immersing higher education applicants in the practice of scientific research; evaluative and reflective support for the formation of research competence in order to ensure the dynamics of professional growth of future specialists in special education); – the essence of the concept of «research competence of future bachelors of special education» has been clarified (as the ability of an individual to gradually carry out research, solving complex research tasks that arise in professional activity, developing and implementing innovations based on a broad system of knowledge (three main dimensions: first, purely professional, second, on the requirements for conducting scientific research, third, on the specifics of research specifically in the field of special education), a complex of research skills, motives (interest in this activity, deep conviction in its ability to ensure self-development throughout life), its structure (motivational-personal, cognitive-informative, functional-procedural, analytical-evaluative components), criteria, indicators, levels of formation of the specified competence (high, average, low) have been determined; – further development has been provided for the provisions on the organization of volunteer activities of future bachelors of special education during their professional training. 18 The practical significance of the study is that the pedagogical conditions for the development of research competence of future bachelors of special education have been tested, and therefore can be implemented in the process of professional training of both bachelors and masters, as well as advanced training of practicing specialists. The conclusions and recommendations of the dissertation can be used to update the content of lectures, practical classes, create teaching aids, methodological advice on the educational components «Pedagogy», «Introduction to the specialty with the basics of scientific research», «Special pedagogy», «Innovative technologies in speech therapy», «Alternative communication», «Research activities in the work of a speech therapist» (which is an author's course), to prepare higher education applicants for pedagogical practice, scientific and research activities, in particular writing coursework. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2500 2026-01-01T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2373 Title: Формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці Authors: Терзі, Г. А.; Terzi, Hanna Abstract: АНОТАЦІЯ Терзі Г. А. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань «01 – Освіта/Педагогіка» за спеціальністю «011 – Освітні, педагогічні науки», спеціалізація – теорія і методика професійної освіти / Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Зміст анотації. Морський та внутрішній водний транспорт є одним з найбільш розвинених і стратегічно важливих секторів світової економіки. Сучасна освітня політика України спрямована на формування високопрофесійних та конкурентоспроможних фахівців, які здатні до самореалізації та неперервного професійного зростання. Вчені підкреслюють, що підготовка майбутніх фахівців у будь-якій галузі освіти базується на принципах компетентнісного підходу. Цей підхід передбачає не лише набуття знань, умінь і навичок, а й формування компетентностей, необхідних для ефективного вирішення професійних завдань. Високі вимоги до підготовки майбутніх фахівців морського профілю потребують інтеграції інноваційних технологій, форм і методів навчання в освітній процес. Це забезпечить ефективне засвоєння освітньо-професійних програм здобувачами вищої освіти, сприятиме формуванню загальних і професійних компетентностей, що підвищить рівень професіоналізму в цілому. 3 У межах цього дисертаційного дослідження вирішується важливе наукове завдання, яке полягає у виокремлені, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов, необхідних для цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці. У першому розділі – «Теоретичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами» – розглядається питання формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці як важлива педагогічна проблема. В цьому контексті уточнено визначення поняття «професійна компетентність майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами», яке інтерпретується як складне багатофакторне утворення особистості, що включає систему наукових знань і вмінь фахівця, здатність адаптувати їх у професійну діяльність, ціннісних орієнтацій, наявність стійкої готовності до професійного зростання. Зазначена система виступає інструментом забезпечення досягнення визначених в освітньопрофесійній програмі результатів навчання, водночас сприяючи ефективній організації освітнього процесу та реалізації його стратегічних цілей. Детально розглянуто та схарактеризовано структуру формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами, що включає інтеграцію чотирьох основних компонентів: професійно-мотиваційного (розвиток внутрішньої мотивації до професійної діяльності, формування позитивного ставлення до майбутньої професії та готовності до професійного зростання), когнітивнозмістового (набуття знань і теоретичних основ, які є базою для подальшого застосування в професійній діяльності), діяльнісного (розвиток практичних умінь та навичок, необхідних для ефективної роботи в реальних умовах професії) та рефлексивно-особистісного компонентів (самопізнання, 4 самооцінка та особистісний розвиток, що є важливими аспектами професійної готовності фахівців). Кожен з цих компонентів виконує важливу роль у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців морського профілю, особливо в умовах впровадження сучасних інноваційнометодичних технологій в освітній процес. Зроблено порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у закладах вищої освіти морського профілю України. У другому розділі дисертаційного дослідження – «Технологія формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці» – визначено та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці, а саме: поглиблення окремих аспектів професійної підготовки з урахуванням Міжнародної Конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками і доповненнями 1995 р. та Манільськими поправками від 25.06.2010 р. та Модельних курсів ІМО; використання інноваційних технологій (симуляторів, тренажерів віртуальної реальності, інтерактивних дощок та елективних курсів) під час підготовки майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами; забезпечення мотивації до майбутньої професійної діяльності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами. З метою реалізації організаційно-педагогічних умов розроблено структурну модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці. Запропонована модель має чітку блокову структуру, що включає цільовий, організаційно-методичний, змістово-технологічний, результативно-рефлексивний блоки. Цільовий блок моделі визначає основні орієнтири для підготовки майбутніх фахівців управління судновими 5 технічними системами і комплексами у неперервній підготовці відповідно до сучасних потреб на ринку праці, підкреслюючи значущість соціального замовлення на підготовку конкурентоспроможних фахівців, здатних до ефективної професійної діяльності в умовах глобалізаційних змін і мультикультурного середовища. Окреслено мету дослідження – цілеспрямоване формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці. Організаційно-методичний блок у представленій моделі є основою для обґрунтування логічного зв’язку між науковими підходами (компетентнісний, особистісно-орієнтований, діяльнісний, системний, технологічний) та принципами, які включають загальнодидактичні (науковість, свідомість, системність та послідовність, наочність, неперервність) та специфічні (особистісного цілевизначення, зв’язку навчання з життям, професійної спрямованості та відповідальності). У межах змістово-технологічного блоку детально охарактеризовано основні аспекти процесу формування професійної підготовки компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці, які включають не лише зміст освітніх компонент, а й нормативно-правову базу, що регулює цей процес. Значну увагу приділено інноваційним технологіям (симулятори, тренажери віртуальної реальності, інтерактивні дошки та елективні авторські курси), які є необхідними для підвищення ефективності формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами. У результативно-рефлексивному блоці дослідження визначено компоненти, критерії та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці. Моніторинг динаміки формування професійної компетентності має на меті відстеження змін у готовності 6 здобувачів вищої освіти до професійної діяльності на різних етапах їх підготовки. Удосконалено діагностичний інструментарій для дослідження формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці. Діагностика здійснювалася за такими критеріями: мотиваційно-ціннісний (оцінка рівня мотивації до професійного розвитку, ціннісні орієнтації щодо важливості суднових технічних систем і комплексів у професійній діяльності), когнітивний (рівень знань і розуміння теоретичних аспектів управління судновими технічними системами та здатність застосовувати ці знання на практиці), праксеологічний (вміння здійснювати практичну діяльність, пов’язану з управлінням технічними системами на суднах, здатність використовувати набуті знання та навички для вирішення реальних професійних завдань), особистісний (саморозвиток, рефлексія, адаптація до змін у професійній сфері, готовність до роботи в колективі та ефективної взаємодії в умовах професійних ситуацій). Для кожного з цих критеріїв визначено відповідні показники та рівні готовності: високий, достатній, середній та початковий, що дозволяє здійснювати точну оцінку формування професійної компетентності. Описано покрокову технологію підготовки майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці, яка забезпечує комплексний підхід до формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами, дозволяючи їм отримувати теоретичні знання та здобувати досвід у своїй професійній діяльності. У третьому розділі – «Організація та результати педагогічного експерименту» – висвітлено організацію та методику проведення педагогічного експерименту, наведено етапи проведення експериментального дослідження та здійснено аналіз отриманих результатів. Педагогічний експеримент, що проводився в період з 2022 по 2025 роки, складався з трьох етапів: інформаційно-пошуковий, 7 проєктувальний та дослідницько-експериментальний. Кожен етап реалізовувався циклічно в межах дослідження, що охоплювало заклади вищої освіти, а саме: Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Київського інституту водного транспорту імені гетьмана Петра КонашевичаСагайдачного Державного університету інфраструктури і технологій, Національний університет «Одеська морська академія», Дунайський інститут Національного університету «Одеська морська академія», Одеський національний морський університет та Херсонська державна морська академія. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше сформульовано авторське визначення ключового поняття дослідження «професійна компетентність майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами», яке розглядається як складне багатофакторне утворення особистості, що включає систему наукових знань і вмінь фахівця, здатність адаптувати їх у професійну діяльність, ціннісних орієнтацій, наявність стійкої готовності до професійного зростання; визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці (поглиблення окремих аспектів професійної підготовки з урахуванням Міжнародної Конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками і доповненнями 1995 р. та Манільськими поправками від 25.06.2010 р. та Модельних курсів ІМО; використання інноваційних технологій (симуляторів, тренажерів віртуальної реальності, інтерактивних дощок та елективних курсів) під час підготовки майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами; забезпечення мотивації до майбутньої професійної майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами); 8 розроблено та адаптовано до освітнього процесу структурну модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці, що відображає зв’язок між метою, методами, принципами та підходами побудови змісту освітнього процесу у закладах вищої освіти морського профілю з урахуванням цілей, теорії та практики, засобів навчання, форм організації освітнього процесу; описано покрокову технологію підготовки майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці; впроваджено в освітній процес елективний авторський курс «Професійна компетентність майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці»; створено діагностичний інструментарій оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці за чітко визначеними компонентами (професійно-мотиваційний, когнітивнозмістовий, діяльнісний, рефлексивно-особистісний), критеріями й показниками, що характеризують високий, достатній, середній, початковий рівні; удосконалено змістове наповнення електронного навчальнометодичного комплексу освітньої компоненти «Менеджмент морських ресурсів» для здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Управління судновими технічними системами і комплексами»; розроблено та інтегровано в освітній процес навчальні посібники «Професійна компетентність майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці» та «Менеджмент морських ресурсів»; уточнено та розширено сутнісні характеристики та структуру формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління 9 судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці у закладах вищої освіти морського профілю. подальшого розвитку набули наукові положення щодо організації та навчально-методичного супроводу процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці у закладах вищої освіти морського профілю. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні й впровадженні в освітній процес закладів вищої освіти морського профілю елективного авторського курсу «Професійна компетентність майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці»; електронного навчально-методичного комплексу освітньої компоненти «Менеджмент морських ресурсів» для здобувачів вищої освіти освітньо-професійної програми «Управління судновими технічними системами і комплексами»; покрокової технології підготовки майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці; навчальних посібників у співавторстві «Професійна компетентність майбутніх фахівців управління судновими технічними системами і комплексами у неперервній підготовці» та «Менеджмент морських ресурсів»; методичних вказівок до виконання лабораторної роботи «Аналіз роботи пуско-реверсивної системи малообертового двигуна серії МС-С» з дисципліни «Теорія та засоби управління судновими енергетичними установками; переліку контрольних запитань, тестів, завдань прикладного матеріалу («кейс-ситуації»). Результати проведеного дослідження можуть бути ефективно використані для подальшого вдосконалення рівня сформованості професійної компетентності у неперервній підготовці майбутніх фахівців морського та внутрішнього водного транспорту, зокрема у підготовці здобувачів освіти галузі знань 27 «Транспорт» спеціальності 271 «Морський та внутрішній водний транспорт» освітньо-професійної програми 271.02 «Управління 10 судновими технічними системами і комплексами». Крім того, вони можуть бути практично значущими в системі підвищення кваліфікації науковопедагогічних працівників, зокрема під час проведення науково-методичних вебінарів, семінарів, тренінгів та інших наукових заходів. Ці результати можуть стати основою для формування ефективної системи неперервної підготовки та розвитку професійної компетентності як здобувачів вищої освіти, так і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти морського профілю. Це, у свою чергу, сприятиме покращенню якості підготовки майбутніх фахівців, підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку праці та забезпеченню високого рівня професіоналізму в умовах постійно змінюваного морського середовища Description: ABSTRACT Hanna Terzi. Formation of Professional Competence of Future Specialists in the Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management in Lifelong Learning. – Qualification research work, presented as manuscript. The dissertation to obtain the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge «01 – Education / Pedagogy», specialty «011 – Educational, Pedagogical Sciences», specialization – Theory and Methodology of Vocational Education / Izmail State University of Humanities. Abstract content. Maritime and inland water transport is one of the most developed and strategically important sectors of the global economy. The current educational policy of Ukraine is aimed at the formation of highly qualified and competitive professionals who are capable of self-realization and continuous professional development. The researchers emphasize that the training of future specialists in any field of education is based on the principles of a competency-based approach. This approach involves not only the gaining of knowledge, skills, and abilities but also the development of competencies necessary for effectively solving professional tasks. High standards in the training of future maritime professionals require the integration of innovative technologies, forms, and teaching methods into the educational process. This will ensure the effective assimilation of educational and professional programs by higher education applicants and promote the development of both general and professional competencies, thereby enhancing the overall level of professionalism. Within the framework of this dissertation research, an important scientific task is addressed – the identification, theoretical substantiation, and experimental verification of organizational and pedagogical conditions necessary for the purposeful formation of the professional competence of future specialists in the Ship’s engineering systems and complexes operation and management in lifelong learning. 12 The first chapter – «Theoretical Foundations for the Formation of Professional Competence of Future Specialists in the Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management» – examines the formation of professional competence of future specialists in this field within the framework of continuous training as a significant pedagogical issue. In this context, the concept of "professional competence of future specialists in the Ship’s engineering systems and complexes operation and management " is clarified. It is interpreted as a complex, multifactorial personal formation that encompasses a system of scientific knowledge and skills, the ability to adapt them to professional activities, value orientations, and a stable readiness for professional growth. This system serves as a tool for achieving the intended learning outcomes defined by the educational and professional program, while also contributing to the effective organization of the educational process and the realization of its strategic goals. The structure of professional competence formation for future specialists in Ship’s engineering systems and complexes operation and management is analyzed and characterized in detail. It integrates four key components: professional-motivational component (focused on developing intrinsic motivation for professional activity, fostering a positive attitude towards the chosen profession, and building readiness for professional development); cognitive-content component (involving the acquisition of knowledge and theoretical foundations that serve as a basis for further practical application in professional activities); activity-based component (aimed at developing practical skills and abilities essential for effective performance under real-world professional conditions); reflective-personal component (including selfawareness, self-assessment, and personal development, which are crucial aspects of professional readiness). Each of these components plays a vital role in the process of forming the professional competence of future maritime specialists, particularly in the context of implementing modern innovative and methodological technologies into the educational process. A comparative analysis is conducted on the content of professional training for future specialists in the Ship’s engineering 13 systems and complexes operation and management in Ukrainian higher education institutions specializing in maritime education. The second chapter of the dissertation – «The Technology of Forming Professional Competence of Future Specialists in the Ship’s engineering systems and complexes operation and management in Lifelong Learning» – defines and theoretically substantiates the organizational and pedagogical conditions necessary for the development of professional competence in future specialists in the ship’s engineering systems and complexes operation and management in lifelong learning. These conditions include: enhancement of specific aspects of professional training in accordance with the International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers (STCW), 1978, as amended in 1995 and supplemented by the Manila Amendments of June 25, 2010, as well as the IMO Model Courses; the use of innovative technologies in the training process, including simulators, virtual reality trainers, interactive whiteboards, and elective courses, which support the development of professional competence in future specialists in ship’s technical system management; ensuring motivation for future professional activity among trainees specializing in the management of ship technical systems and complexes. In order to implement the identified organizational and pedagogical conditions, a structural model for the formation of professional competence of future specialists in the ship’s engineering systems and complexes operation and management was developed. The proposed model has a clearly defined block structure, which includes the following components: target, organizationalmethodological, content-technological, and result-reflective blocks. The target block of the model outlines the main guidelines for the training of future specialists in the ship’s engineering systems and complexes operation and management in Lifelong Learning within continuous professional development. It reflects current labor market demands and emphasizes the importance of meeting the social demand for the preparation of highly qualified and competitive personnel capable of effective professional activity under conditions of globalization and in a 14 multicultural environment. The purpose of the research is defined as the purposeful formation of the professional competence of future specialists in the ship’s engineering systems and complexes operation and management in lifelong learning. The organizational-methodological block of the presented model serves as the foundation for substantiating the logical relationship between various approaches – competency-based, learner-centered, activity-based, systemic, and technological – and pedagogical principles. These principles include both general didactic (scientific rigor, awareness, systematicity and consistency, visualization, and continuity) and specific ones (personal goal-setting, integration of learning with real-life contexts, professional orientation, and responsibility). Within the content-technological block, the key aspects of the process of forming professional competence in future specialists in the management of ship technical systems and complexes through continuous training are thoroughly characterized. This includes not only the content of the educational components but also the regulatory and legal framework that governs this process. Significant attention is given to innovative technologies – such as simulators, virtual reality trainers, interactive whiteboards, and author-developed elective courses – which are essential for enhancing the effectiveness of professional competence formation. In the resultreflective block, the study identifies the components, criteria, and levels of professional competence development in future specialists in the ship’s engineering systems and complexes operation and management in lifelong learning. The monitoring of the dynamics of professional competence formation is aimed at tracking changes in the readiness of higher education applicants for professional activity at various stages of their training. The diagnostic toolkit for studying the formation of professional competence in future specialists in the ship’s engineering systems and complexes operation and management in lifelong learning was improved. The diagnostic process was carried out based on the following criteria: motivational-value criterion – assessment of the level of motivation for professional development and value orientations 15 regarding the importance of ship technical systems and complexes in professional activity; cognitive criterion – evaluation of the level of knowledge and understanding of theoretical aspects of managing ship technical systems and the ability to apply this knowledge in practice; praxeological criterion – assessment of the ability to carry out practical activities related to the management of technical systems on ships and the capacity to use acquired knowledge and skills to solve real professional tasks; personal criterion – evaluation of self-development, reflection, adaptation to changes in the professional field, readiness to work in a team, and ability to interact effectively in professional contexts. For each of these criteria, relevant indicators and levels of readiness were defined: high, sufficient, average, and initial, which allows for a precise assessment of the formation of professional competence. A step-by-step training technology was developed for future specialists in the ship’s engineering systems and complexes operation and management in lifelong learning. This technology ensures a comprehensive approach to the formation of their professional competence by enabling them to acquire theoretical knowledge and gain practical experience in their professional field. The third chapter – «Organization and Results of the Pedagogical Experiment» – presents the organization and methodology of the pedagogical experiment, outlines the stages of the experimental research, and provides an analysis of the results obtained. The pedagogical experiment, conducted over the period from 2022 to 2025, consisted of three stages: the informational-search stage, the design stage, and the research-experimental stage. Each stage was implemented cyclically within the framework of the study, which involved several institutions of higher education, namely: Izmail State University of Humanities, Kyiv Institute of Water Transport named after Hetman Petro Konashevych-Sahaidachny of the State University of Infrastructure and Technologies, National University «Odesa Maritime Academy», Danube Institute of the National University «Odesa Maritime Academy», Odesa National Maritime University, and Kherson State Maritime Academy. 16 The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that: for the first time, an author's definition of the key concept of the research, «professional competence of future specialists in the management of ship technical systems and complexes» has been formulated: this concept is viewed as a complex, multifactorial formation of the personality, which includes a system of scientific knowledge and skills of the specialist, the ability to adapt them to professional activities, value orientations, and a stable readiness for professional growth; the organizational and pedagogical conditions for the process of forming professional competence in future specialists in the management of ship technical systems and complexes within continuous training have been defined, theoretically substantiated, and experimentally verified. These conditions include: the deepening of specific aspects of professional training in accordance with the International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers (STCW) 1978, as amended in 1995 and supplemented by the Manila Amendments of June 25, 2010, and the IMO Model Courses; the use of innovative technologies (such as simulators, virtual reality trainers, interactive whiteboards, and elective courses) during the training of future specialists in the management of ship technical systems and complexes; the provision of motivation for future professionals specializing in the management of ship technical systems and complexes; a structural model for the formation of professional competence in future specialists in the management of ship technical systems and complexes within continuous training has been developed and adapted to the educational process. This model reflects the connection between the goals, methods, principles, and approaches to the construction of the educational content in maritime higher education institutions, taking into account the objectives, theory and practice, teaching tools, and forms of organizing the educational process; a step-by-step technology for the training of future specialists in the management of ship technical systems and complexes within continuous education has been described; 17 an elective author’s course titled «Professional Competence of Future Specialists in the Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management in Lifelong Learning» has been implemented into the educational process; a diagnostic toolkit for assessing the levels of professional competence formation in future specialists in the management of ship technical systems and complexes within continuous education has been created. This toolkit is based on clearly defined components (professional-motivational, cognitive-content, operational, and reflective-personal), criteria, and indicators that characterize the high, sufficient, medium, and initial levels; the content of the electronic teaching and methodological complex for the educational component «Marine Resources Management» has been improved for higher education students enrolled in the educational-professional program «Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management»; textbooks titled «Professional Competence of Future Specialists in the Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management in Lifelong Learning» and «Marine Resources Management» have been developed and integrated into the educational process; the essential characteristics and structure of the formation of professional competence in future specialists in the management of ship technical systems and complexes within continuous education in maritime higher education institutions have been clarified and expanded; the scientific principles regarding the organization and educationalmethodological support of the process of forming professional competence in future specialists in the management of ship technical systems and complexes within continuous education in maritime higher education institutions have undergone further development. The practical significance of the obtained research results lies in the development and implementation of the following into the educational process of maritime higher education institutions: the elective author’s course «Professional 18 Competence of Future Specialists in the Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management in Lifelong Learning»; the electronic teaching and methodological complex for the educational component «Marine Resources Management» for higher education students in the educationalprofessional program «Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management»; a step-by-step technology for the training of future specialists in the management of ship technical systems and complexes within continuous education; co-authored textbooks «Professional Competence of Future Specialists in the Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management in Lifelong Learning» and «Marine Resources Management»; methodical guidelines for performing laboratory work «Analysis of the Starting-Reversing System of Low-Speed Engine of the MS-C Series» in the course «Theory and Means of Managing Ship Power Installations»; a list of control questions, tests, applied material tasks («case situations»). The results of the conducted research can be effectively used for the further improvement of the level of professional competence formation in the continuous education of future specialists in maritime and inland water transport, particularly in the training of students in the field of knowledge 27 «Transport», specialty 271 «Maritime and Inland Waterway Transport», educational-professional program 271.02 «Ship’s Engineering Systems and Complexes Operation and Management». Furthermore, they can be practically significant in the system of professional development of scientific and pedagogical staff, especially during the conduct of scientific-methodological webinars, seminars, training sessions, and other scientific events. These results can serve as a foundation for the formation of an effective system of continuous education and professional competence development for both higher education students and scientific-pedagogical staff of maritime higher education institutions. This, in turn, will contribute to improving the quality of training for future specialists, enhancing their competitiveness in the labor market, 19 and ensuring a high level of professionalism in the constantly changing maritime environment. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2373 2025-01-01T00:00:00Z