Молодіжні соціолекти в сучасній українській мові

Abstract

У роботі описані аспекти вивчення сленгу в мовознавстві, розглянуті класифікації сленгізмів. Увагу зосереджено на вивченні соціолекті аніме, кей-поперів та фікрайтерів, зокрема здійснено тематичну диференціацію сленгізмів, схарактеризовано шляхи походження та творення сленгу, виявлено особливості освоєння запозичених сленгізмів українською мовою на фонетичному, графічному, морфологічному рівнях. Мета дослідження полягає в описі молодіжного сленгу аніме, кей-поперів та фікрайтерів як мовного явища з позицій тематичної розмаїтості, походження, творення. У роботі розв’язуються такі завдання, як-от: схарактеризувати поняття сленгу, визначити аспекти його вивчення та розглянути класифікації сленгізмів в українському мовознавстві; описати сленг аніме/отаку, кей-поперів та фікрайтерів за тематичними групами; з’ясувати особливості походження та способи творення сленгових одиниць означених соціолектів; виявити специфіку освоєння іншомовних сленгізмів українською мовою нафонетичному, графічному та морфологічному рівнях. Об’єктом дослідження виступають соціолекти аніме/отаку, кей-поперів, фікрайтерів. Предметом вивчення є зафіксовані в їх мовленні лексичні сленгізми, диференційовані за тематичними групами та їх фонетичні і морфологічні риси. У роботі застосовано такі методи дослідження, як квантитативний – для визначення кількості сленгізмів з метою встановлення їх частотності та структурування змісту дослідження;описовий, що полягає в класифікації та характеристиці лексичних утворень соціолекту; порівняльний – для зіставлення сленгових одиниць, що характеризують субкультури аніме, кей-поперів та фікрайтерів. Актуальність дослідження,присвяченого вивченню соціолектів сучасної молоді віком від 13 до 35 років, визначається інтенсивним розвитком субкультур аніме, кей-поперів та фікрайтерів на території України в останнє десятиліття. До того ж, виявлено цілковиту відсутність досліджень про сленг представників цих субкультур на матеріалі української мови. Наукова новизна роботиполягає у спробі класифікувати сленгові лексичні утворення, поява яких зумовлена поширенням нових для України субкультур аніме, кей-поперів та фікрайтерів. Практичне значення. Результати дослідження можна використовувати у роботі наукових гуртків з української мови у середній та вищій школах. Матеріали стануть у нагоді при підготовці курсових та магістерських робіт. Джерельну базу дослідження становлятьрезультати Інтернет-опитування представників україномовних молодіжних спільнот аніме, кей-поперів та фікрайтерів; їхнє усне мовлення, зафіксоване під час особистого спілкування; Інтернет-словники молодіжного сленгу; а також українські Інтернет-ресурси (форуми), присвячені спілкуванню анімешників, кей-поперів та фікрайтерів. У першому розділі «Сленгова лексика як об’єкт лінгвістичного опису» схарактеризовано поняття сленгу, визначено аспекти його вивчення та розглянуті класифікації сленгізмів в українському мовознавстві. Другий розділ «Тематична диференціація сленгу молодіжних субкультур» присвячено тематичній класифікації сленгу аніме/отаку, кей-поперів та фікрайтерів. У третьому розділі «Молодіжні соціолекти з погляду походження та творення» з’ясовано особливості походження та способи творення сленгових одиниць означених соціолектів; виявлено специфіку освоєння іншомовних сленгізмів українською мовою нафонетичному, графічному та морфологічному рівнях. У ході студіювання соціолекті аніме, кей-поперів та фікрайтерів було встановлено, що сленг аніме складає 43,2% усіх зафіксованих одиниць, сленг кей-поперів – 33, сленг фікрайтерів – 23,8%. Щодо походження виявлено основні джерелапояви сленгізмів. Так, соціолект представників аніме репрезентує приклади прямих запозичень з японської та англійської мов, семантичні запозичення, переосмислення значень деяких загальновживаних слів. У соціолекті кей-поперів, як і в мовленні анімешників значна частина сленгових одиниць запозичена з корейської мови, решта слів потрапила в українську мову безпосередньо з англійської або через посередництво російської мови. Крім того, для інноваційних найменувань реалій свого життя любителі кей-попу використовують дослівний переклад, русизми та власне українське словотворення. Мова фікрайтерів тісно пов’язана з молодіжним сленгом кей-поперів, анімешників/отаку, серіаломанів і характеризується лексичними запозиченнями з англійської, японської, корейської мов. Носії соціолекту активно використовують русизми та власне українські новотвори. Встановлено, що виникнення сленгових неологізмів прямо залежить від уподобань представників субкультур, їх вікової групи, появи нових реалій, назви яким іще немає.