Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/1097
Назва: Мистецтво мови B. Шекспіра: особливості використання архаїзмів та авторських неологізмів у трагедіях «Гамлет» та «Макбет»
Інші назви: William Shakespeare’s mastery of the language: peculiarities of using archaisms and Shakespeare’s coinages in the tragedies “Hamlet” and “Macbeth”
Автори: Потапенко, Наталія Володимирівна
Potapenko, N.
Ключові слова: новоанглійський період
спеціальна літературна лексика
архаїзм
неологізм
Shakespeare's coinages
концептуальний простір «трагічного»
мовна особистість
мовна картина світу
англомовна лексична компетенція
New English period
special literary vocabulary
archaism
neologism
Shakespeare's coinages
conceptual space of the "tragic"
linguistic personality
linguistic picture of the world
English lexical competence
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Потапенко Н.В. Мистецтво мови B. Шекспіра: особливості використання архаїзмів та авторських неологізмів у трагедіях «Гамлет» та «Макбет» : Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня магістр спеціальності 014.02 Середня освіта (мова і література (англійська)) / Кер.: канд. філол. наук, доц. Олейнікова Г.О. - Ізмаїл, 2020. - 120 с.
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційна робота присвячена аналізу особливостей вживання архаїчних лексичних одиниць та авторських неологізмів в англійській мові на прикладі трагедій В. Шекспіра «Гамлет» та «Макбет». В ході дослідження було простежено своєрідні ознаки мови Вільяма Шекспіра, проведено аналіз компонентів спеціальної літературної лексики (архаїзмів та неологізмів) у зазначених трагедіях та окреслено концепт «трагічного». У даній роботі висвітлено процес становлення національної англійської мови у новоанглійський період Єлизаветинської епохи та виділено специфічні ознаки англійської мови шекспірівської епохи. Зазначено, що мова В. Шекспіра відноситься до ранньоновоанглійського періоду, що охоплює II половину XVI ст. і I половину XVII ст., та характеризується становленням і подальшим розвитком мовних норм національної англійської мови. Мовна особистість В. Шекспіра дозволяє розглянути вплив драматурга на процеси формування англійських слів та зазначити основні принципи словотворчості, серед яких домінуючими є додавання префіксів або суфіксів до існуючих слів та створення власного неологізму, що вказує на переважну лексичну особливість творів В. Шекспіра. Виокремивши архаїзми та неологізми як компоненти спеціальної літературної лексики було виявлено специфічні риси їх використання у трагедіях, що і становило основну мету даного дослідження. В ході проведення аналізу архаїзмів, які були поділені на групи лексичних та граматичних архаїзмів, ми прийшли до висновку, що драматург використовував у трагедіях лексику, яка під час написання тексту ще не вважалася архаїчною, а з розвитком англійської мови застарівала. Цю особливість можна віднести до неповторного авторського стилю. Досліджуючи пласт неологізмів, представлених в аналізованих трагедіях, було установлено часте використання лексичних одиниць з негативним значенням. Тому видалося можливим окреслити концептуальний простір трагічного в п’єсах В. Шекспіра, який розкривається у мовному аспекті трагедійної картини світу, а саме в авторських неологізмах – Shakespeare’s coinages. Подібні словоформи насамперед несуть трагічну передачу емоційного стану героя та відображають трагічність світосприйняття драматурга. Так, уведення у свої трагедії неологізмів з негативною конотацією дозволило авторові розкрити внутрішній стан головних героїв. Результатом проведеного дослідження стало розроблення комплексу вправ для формування англомовної лексичної компетенції учнів 11 класу при вивченні трагедій «Гамлет» та «Макбет» В. Шекспіра. Доведено, що впровадження у навчально-виховний процес запропонованої технології навчання пасивного шару лексики англійської мови підвищує мотивацію навчання, якість і швидкість засвоєння мовного і мовленнєвого матеріалу. Таким чином, проведене дослідження дає можливість стверджувати, що архаїзми та неологізми В. Шекспіра змогли увійти в мову і стати надбанням всього мовного колективу. Їх вивчення дозволяє розширювати словниковий запас і збагачувати знання про англійську мову і культуру.
Опис: The qualification work is devoted to the analysis of the peculiarities of the usage of archaic lexical units and Shakespeare's coinages in the English language based on Shakespeare’s tragedies “Hamlet” and “Macbeth”. In the course of the research the characteristic features of the language of William Shakespeare were observed, an analysis of the components of special literary vocabulary (archaisms and neologisms) in these tragedies was carried out, and the concept of “tragic” was outlined. The paper describes the process of the formation of the national English language in the New English period of the Elizabethan era and specific features of the English language of that time. It is claimed that the language of W. Shakespeare refers to the Early Modern English period, which covers the second half of the XVI century and the first half of the XVII century, and is characterized by the formation and further development of linguistic norms of the national English language. The linguistic personality of Shakespeare makes it possible to consider the influence of the playwright on the processes of forming English words and to indicate the basic principles of word-formation, among which the predominat are adding the prefixes or suffixes to existing words, and the creation of his own neologism, which indicates the prevailing lexical feature of W. Shakespeare's works. The characteristic features of the usage of archaisms and neologisms as components of special literary vocabulary in tragedies are revealed, which is the main purpose of this study. The analysis of the archaisms, which are divided into groups of lexical and grammatical archaisms, indicates that the playwright uses vocabulary in the tragedies that was not considered archaic at the time of writing but became obsolete with the development of the English language. This feature can be attributed to the unique author's style. Exploring the layer of neologisms represented in the tragedies of W. Shakespeare, we have noticed the frequent use of lexical units with negative connotation. Therefore it is possible to outline the conceptual space of the tragic in Shakespeare's plays, which is revealed in the linguistic aspect of the tragic picture of the world, namely in the author's coinages. Shakespeare's coinages denote the tragic emotional state of the characters, and reflect the tragic playwright's worldview. Thus, the introduction of neologisms with a negative connotation allows the author to reveal the inner state of the main characters. The result of the study is the development of the set of exercises for the formation of lexical competence of 11-th grade students for the study of Shakespeare's tragedies of tragedies “Hamlet” and “Macbeth”. It is proved that the implementation of the proposed technology of teaching archaisms and Shakespeare's coinages in the educational process increases the learning motivation, quality and speed of mastering the language and speech material. Thus, the study makes it possible to confirm that archaisms and neologisms of W. Shakespeare become the entire linguistic property. Their investigation enables to enlarge vocabulary and enrich knowledge about the English language and culture.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/1097
Розташовується у зібраннях:Кваліфікаційні роботи

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Потапенко_Н_ Кваліф.робота_Магістр.pdfМистецтво мови B. Шекспіра: особливості використання архаїзмів та авторських неологізмів у трагедіях «Гамлет» та «Макбет»2.15 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.