Частини мови у діалектному тексті

Abstract

У статті розглянуто проблему опису і функціонування частин мови в українських діалектах. На прикладі української новожитньої південнобесарабської говірки с. Шевченкове Кілійського р-ну Одеської обл., що співіснує у межиріччі Дністра і Дунаю разом з говірками споріднених (російської, болгарської) та неспоріднених (румунської, гагаузької, албанської, циганської) мов, автор доводить, що діалектний макротекст – графічний аналог фонозаписів діалектного мовлення носіїв говірки – достовірне джерело інформації про функціонування граматичних класів слів. Становлячи певну завершеність, він уможливлює використання статистичних методів та накладання інваріантної наддіалектної моделі, що в свою чергу виявляють нові характеристики реалізації частин мови у говірках – ядерність і периферійність, надлишковість (наявність елементів граматичної системи не властивих літературному стандартові та іншим українським говіркам) та лакунарність (відсутність реалізації притаманних інваріантній наддіалектній моделі складників). Остання особливість проаналізована й в аспекті функціонування граматичних одиниць, який передбачає зіставлення парадигматичних рівнів (форм і значень) як в межах морфологічної системи говірки, так і між стратами.