Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/1229
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАнисимова, Євгенія Олександрівна-
dc.contributor.authorAnysymova, Y.-
dc.date.accessioned2020-07-03T11:18:40Z-
dc.date.available2020-07-03T11:18:40Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationАнисимова Є.О. Психологічні чинники професійної рефлексії майбутнього психолога в період навчання у вищому навчальному закладі : Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня бакалавр спеціальності 053 Психологія / Кер.: д-р.психол.наук, проф. Макарчук Н.О. – Ізмаїл, 2020. – 74 с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/1229-
dc.descriptionThe relevance of qualifying work is that without the formation of professional reflection is impossible harmonious development of the components of professional thinking, as well as professionally important qualities. Professional knowledge and skills become a dead weight and are quickly lost without awareness and inner understanding of their specialist, not to mention the development of personal characteristics and psychological positions. Professional reflection is the most important mechanism in the professional activity of a psychologist, which is the basis of self-control, self-regulation of behavior, self-education, planning activities taking into account its features. In fact, the problem of reflection is poorly studied today due to its complexity and is much more often "put and discussed" than actually positively developed. Another specific feature of the problem of reflection is that both historically and from the point of view of modern research in its development is clearly dominated by abstract-philosophical approach, and specific research is represented to a much lesser extent. Theoretical concepts of such well-known domestic and foreign authors as I. Kant, G. Hegel, A. Buzeman, L. S. Vygotsky, A.N. Leontiev, N.I. Gutkina, M. Mamardashvili, M. Bakhtin, V. Karpov, V.V. Ponomareva, P.A. Florensky, V.S. Solovyov, A.F. Losev, V.A. Lektorsky, G.P. Shchedrovitsky, I.M. Semenov, S. Yu. Stepanov, Y.M. Kulyutkin, A.A. Bodalev, E.V. Lushpayeva, I.S. Ladenko and others. The paper discusses the importance of the student's personality in the learning process, the structure of the system of ideas about themselves, and personal factors in the development of professional reflection, which further determines the level of professionalism of the psychologist in practice. The results of our study will help to make the necessary adjustments to the educational environment of students: to emphasize the development of individual characteristics and professional reflection, which is especially important for students majoring in "Psychology". The structural components of the development of professional reflection in students were identified: 1) personal factors: empathy, social intelligence, motivation, reflexivity, meaningful life orientations, the level of internality, which promote professional reflection; 2) components of professional reflection: reflection of own professional competence, reflection of own professional future, reflection of uncertainty of professional activity, reflection of spheres of professional activity, reflection of interaction with associates, reflection of professional interaction with subjects of activity. 3) the learning process, which includes socio-psychological training, personal growth training, passing various types of practice during training, keeping a diary of reflection, works on given topics after the internship; The study found that the development of professional reflection in the learning process is nonlinear: by the third year of study, professional reflection is progressive and has the highest level of growth. A number of measures for the development of professional reflection of students and future psychologists were also proposed.uk_UA
dc.description.abstractАктуальність кваліфікаційної роботи полягає в тому, що без формування професійної рефлексії неможливий гармонійний розвиток складових професійного мислення, а також професійно важливих якостей. Професійні знання та вміння перетворюються на мертвий вантаж і швидко втрачаються без усвідомлення і внутрішнього осмислення їх фахівцем, не кажучи вже про розвиток особистісних особливостей і психологічних позицій. Професійна рефлексія – найважливіший механізм у професійній діяльності психолога, що є основою самоконтролю, саморегуляції поведінки, самовиховання, планування діяльності з урахуванням його особливостей. Насправді, проблема рефлексії сьогодні слабко вивчена через свою складність та значно частіше «ставиться і обговорюється», ніж реально позитивно розробляється. Ще однією специфічною рисою проблеми рефлексії є те, що і в історичному плані, та з точки зору сучасних досліджень в її розробці явно переважає абстрактно-філософський підхід, а конкретно-наукові дослідження представлені у значно меншій мірі. Були розглянуті теоретичні концепції таких відомих вітчизняних та зарубіжних авторів як І. Кант, Г. Гегель, А. Буземан, Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьєв, Н. І. Гуткіна, М. Мамардашвілі, М. Бахтін, А. В. Карпов, В. В. Пономарьова, П. А. Флоренський, В. С. Соловйов, А. Ф. Лосєв, В. А. Лекторський, Г. П. Щедровицький, І. М. Семенов, С. Ю. Степанов, Ю. М. Кулюткін, А. А. Бодалєв, Є. В. Лушпаєва, І. С. Ладенко та інші. В роботі обговорюється значимість особистості студента в процесі навчання, структури системи уявлень про себе, та особистісних чинників розвитку професійної рефлексії, яка в подальшому визначає рівень професіоналізму психолога в практичній діяльності. Результати нашого дослідження допоможуть внести необхідні правки в освітні умови студентів: зробити акцент на розвитку індивідуальних характеристик та професійної рефлексії, що особливо важливо для студентів, що навчаються за спеціальністю «Психологія». Були виявлені структурні компоненти розвитку професійної рефлексії у студентів: 1) особистісні чинники: емпатія, соціальний інтелект, мотивація, рефлексивність, смисложиттєві орієнтації, рівень інтернальності, які сприяють професійної рефлексії; 2) компоненти професійної рефлексії: рефлексія власної професійної компетенції, рефлексія власного професійного майбутнього, рефлексія невизначеності професійної діяльності, рефлексія сфер професійної діяльності, рефлексія взаємодії із суміжниками, рефлексія професійної взаємодії з суб'єктами діяльності. 3) процес навчання, що включає в себе соціально-психологічний тренінг, тренінг особистісного росту, проходження різних видів практики під час навчання, ведення щоденника рефлексії, твори по заданих тем після проходження практик; В ході дослідження встановлено, що розвиток професійної рефлексії в процесі навчання відбувається нелінійно: до третього року навчання професійна рефлексія носить поступальний характер та має найбільш високий рівень росту. Також був запропонований ряд заходів для розвитку професійної рефлексії студентів, майбутніх психологів.uk_UA
dc.subjectпрофесійна рефлексіяuk_UA
dc.subjectпсихологічний чинникuk_UA
dc.subjectprofessional reflectionuk_UA
dc.subjectpsychological factoruk_UA
dc.titleПсихологічні чинники професійної рефлексії майбутнього психолога в період навчання у вищому навчальному закладіuk_UA
dc.title.alternativePsychological factors of professional reflection of the future psychologist during his studies at a higher educational institutionuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кваліфікаційні роботи

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Кваліф.робота_Анисимова_Є.О. _Бакалавр_ 2020.pdfПсихологічні чинники професійної рефлексії майбутнього психолога в період навчання у вищому навчальному закладі1.36 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.