Розвиток критичного мислення молодших школярів в умовах інклюзивного освітнього простору

Abstract

Українське освітнє середовище змінюється досить стрімко, починаючи з реформи освіти у 2016 році. Варто зазначити, що у 2020 році реформа освіти переживає другу стадію. Головною метою запланованих змін виступає гуманізація сучасної української школи та покращення якості освітніх послуг шляхом розроблення нової методологічної бази освіти. Розвитку зазнала й інклюзивна освіта: від теоретичних ідей включення дітей з особливими освітніми потребами Міністерство освіти і науки України перейшло до практичної імплементації такої ідеї в реальний освітній процес. Інклюзивна освіта за своїм змістовним наповненням може і не відрізнятися від звичайної освіти, а, отже, розвиток мисленнєвих процесів та критичного мислення зокрема залишається провідною задачею сучасної освіти. Актуальність дослідження обраної теми визначається необхідністю проведення комплексного психолого-педагогічного дослідження розвитку критичного мислення молодших школярів з інклюзією. Метою пропонованої роботи є комплексний аналіз процесів розвитку критичного мислення у молодших школярів в інклюзивному освітньому середовищі. Визначена мета зумовила вирішення таких завдань: 1. Розкрити сутність інклюзивної освіти, її становлення на сучасному етапі розвитку освіти. 2. З’ясувати сутність критичного мислення та його роль у формуванні інноваційного соціального середовища. 3. Встановити психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку з особливими потребами. 4. Обґрунтувати технології розвитку критичного мислення та запропонувати комплекс уроків з формування критичного мислення у молодших школярів у класах з інклюзією. Об'єктом дослідження виступає процес розвитку критичного мислення учнів початкової школи. Предметом дослідження визначено особливості розвитку критичного мислення молодших школярів з інклюзією. Для досягнення мети дослідження і вирішення означених завдань були використані наступні методи: 1) метод критичного аналізу, який використовується протягом усього дослідження під час аналізу наукової літератури;2) метод педагогічного експерименту, який використано у третьому розділі дослідження під час проведення уроків з розвитку критичного мислення;3)метод анкетування, який застосовується по відношенню до учнів початкових класів у третьому розділі дослідження;4) метод соціологічного аналізу, який застосовується у третьому розділі під час аналізу діяльності класу з інклюзивними дітьми. Наукова новизна роботи полягає у поданні комплексного науково-методологічного дослідження розвитку критичного мислення в учнів початкових класів з інклюзією. Практичною базою дослідження стала розробка комплексу уроків з формування критичного мислення у молодших школярів з інклюзією і їхнє проведення у якості педагогічного експерименту на базі Веселодолинського НВК «ЗОШ Ӏ-ӀӀӀ ступенів – ДНЗ» Тарутинського району, Одеської області. Практичну значущість дослідження обумовлює можливість використання отриманих результатів під час підготовки студентів до семінарських або практичних занять, при написанні курсових робіт, в організації класної діяльності у школі при роботі з інклюзивними класами. Матеріалом дослідження послужили наукові публікації із теми, дані анкетування молодших школярів у класах з інклюзією в початковій школі та власне експериментальне дослідження. Результати апробації. Наукові результати магістерської роботи доповідалися на наукових конференціях, а саме: 1) Барбакар Г. Розвиток критичного мислення на уроках в початковій школі. Інновації в освітньому процесі: методологія, тенденції, технології. Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції. Ізмаїл: РВВ ІДГУ. 2020. 186 с. 2) Барбакар Г. Ефективні методи розвитку критичного мислення у молодших школярів. Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Переяслав ‒ 2020. Вип. 66. 287 с. Структура дослідження. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Список використаної літератури охоплює 69 джерел теоретичної та довідкової літератури. Загальний обсяг роботи 82 сторінки. У вступі визначаються тема і завдання дослідження, зазначається його об'єкт, предмет, задачі, методи та теоретична база. У першому, теоретичному розділі, розглядається характеристика інклюзії в освітніх умовах України та досвід організації інклюзивної освіти у провідних країн світу. У другому розділі визначаються особливості розвитку критичного мислення молодших школярів: наводиться визначення критичного мислення, аналізується технологія його розвитку та роль критичного мислення. У третьому розділі пропонується методологічна розробка розвитку критичного мислення у молодших школярів в класах з інклюзією. Висновки магістерської роботи відображають результати проведеного дослідження.