Внесок греків та болгар в економічний розвиток Південної Бессарабії (1812 - 1912 рр.)

Abstract

Кваліфікаційна робота на здобуття другого рівня вищої освіти за спеціальністю – 014.03 – середня освіта, історія. – Ізмаїльський державний гуманітарний університет. – Ізмаїл, 2021. У магістерській роботі проаналізовано господарську діяльність балканських переселенців на території Бессарабії. Мета нашої кваліфікаційної роботи полягає у визначенні ролі та місця ділової взаємодії болгар та греків, а також аналізу внеску кожного з них у розвиток економічних процесів Південної Бессарабії. Аналіз наявної наукової літератури з окресленої проблеми свідчить про фрагментарне висвітлення її окремих епізодів у історіографії. Залучення широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел дозволило заповнити прогалини, які протягом довгого часу існували в історичній науці й дати власне бачення участі грецької та болгарської спільнот в економічному житті Буджаку. Досліджуючи причини еміграції та особливості розселення греків та болгар на територію Південної Бессарабії, нами було виявлено наступне: 1) переселення греків та болгар з історичної батьківщини має всі риси вимушеної еміграції, сьогодні таке явище має назву гуманітарної катастрофи; 2) у зв'язку з господарською спеціалізацією, греки надавали перевагу містам, а болгари здебільшого селилися в селах або невеликих містах; 3) чисельність болгарської групи була значно більшою, аніж грецької. Установлено, що положення населення значно покращилося після отримання колоністського статусу, який передбачав звільнення на деякий час від оподаткування та рекрутчини, відведення під господарства великої кількості землі. Це відкрило широкі перспективи для розвитку землеробства та скотарства. Порівнюючи соціально-правове становище, ми можемо стверджувати що для облаштування колоністів влада створила достатньо сприятливі умови. Слід зазначити, що у питанні грецького облаштування головну роль відігравала політична ситуація. Аналізуючи положення “Статуту про іноземні колонії”, ми дійшли висновку що колонізація Південної Бессарабії не зводилася лише до привласнення цих території. Новоприєднана провінція становила елемент нової організації простору. Завдяки попередньому господарському досвіду переселенцям вдалося досить швидко облаштуватися на новому місці. Відбулися позитивні зміни в господарстві колоністів, що прискорило процес товаризації сільського господарства у поселеннях, а також зумовило включення населення не лише до регіональної, а й загальноросійської економічної системи. Промислово-ремісниче виробництво колоністів орієнтувалося на потреби ринку та наявну сировинну базу. Встановлено надзвичайно низький відсоток зайнятих у промисловості людей. Розвиток промислового виробництва в регіоні гальмували відсутність достатньої державної підтримки, дефіцит капіталів, кваліфікованих спеціалістів та сировини. Розвиток торгівлі передусім позв'язують з діяльністю греків. У роботі зазначено що економічна взаємодія поліетнічного населення позитивно вплинула на розвиток регіону.