Вплив ділових конфліктів жінок в організації на психічний стан

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1.Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Шлях становлення хороших робочих відносин в трудових колективах тернистий і важкий, в ньому завжди мали, мають і матимуть місце конфлікти – зіткнення позицій та інтересів як окремих індивідуумів, так і груп людей. Причини конфліктів криються як в індивідуальному розвитку кожної особистості, так і в особливості розвитку людини в процесі пізнання світу і побудові відносин в суспільстві, в якому він проживає. Не існує організацій, а так само і трудових колективів, в яких не мають місце конфлікти. 2. Проаналізована наукова література щодо впливу ділових конфліктів жінок на психічний стан у організації. Так, типологія й причини конфліктів досліджується в роботах В. Базилевич, Т. Баштук, В. Гарантурова, Л. Герасіна, Л. Карамушка та ін.; прояви гендерності в організаційних конфліктах у працях науковців та дослідників Е. Богданов, О. Зінчина, А. Кибанов, І. Калінкіна. 3.У першому розділі роботи був проведений науково-теоретичний аналіз конфліктів в організації, визначено, що конфлікт – це протиріччя, суперництво в зв’язку з відмінностями поглядів щодо певних питання в соціумі. Кожен конфлікт має свою причину походження, і керівники повинні знати які риси поведінки і характеру притаманні конфліктним особистостям . Характеризуючи конфлікти в організації, зробили висновки, що в організації кожен працівник і група працівників мають свої цілі. У деяких випадках ці цілі визначені і оформлені документально (наприклад, в статуті підприємства, в положенні про підрозділ підприємства). 4. Описано гендерний конфлікт у різних типах освітніх організацій й внутрішньо-особистісний гендерний конфлікт професійної ролі у працюючих жінок: стан проблеми і деякі шляхи її вирішення, та визначено, що у досить великої кількості чоловіків і жінок, особливо працюючих в нестатево-типічній сфері діяльності, є ознаки того чи іншого типу внутрішньо-особистісного гендерного конфлікту. 5. Проведено якісний та кількісний аналіз ефективності впроваджених супроводжувальних та корекційних заходів.. Аналіз результатів за проведеною методикою «Акцентуації характеру» Г. Шмішека, К. Леонгарда для досліджуваного педагогічного колективу переважаючими типами акцентуацій характеру є гіпертимний тип і емотивний. Аналіз результатів за опитувальником К. Томаса «Стратегія і тактика поведінки в конфліктній ситуації» для досліджуваного колективу найбільш властивий такий тип поведінки в конфлікті, як компроміс та співробітництво (співпраця). Це характеризується здатністю співробітників в конфліктних ситуаціях знайти відповідне рішення для всіх сторін конфлікту. Заключним етапом дослідження було проведення тестування В. Ф. Ряховського «Рівень конфліктності особистості» Дане тестування дозволяє нам оцінити загальний рівень конфліктності педагогів, виявити взаємозв’язок з характерологічними особливостями і стратегіями поведінки. 65% респондентів набрали від 18 до 20 балів, що свідчить наявності низького рівня конфліктності (на відміну від початкових даних 15%). У 20% відсотків бали варіювалися від 21 до 23 і виявлено рівень конфліктності нижче середнього (на відміну від початкових даних 25%). 15 % опитаних (на відміну від початкових даних 60%) набрали від 27 до 29 балів, що говорить про середній рівень конфліктності.