Особливості потребової сфери особистості, що самореалізується

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Найважливішою умовою успішності в будь-який діяльності і в той же час яскравим показником потенційних можливостей професіонала є його соціально-психологічні якості і компетентність, тому формування саме цих психологічних складових особистості є однією з серйозних завдань, які вирішуються в процесі вузівської підготовки. Особлива увага в сучасних умовах повинна приділятися проблемі формування та розвитку ціннісного ядра особистості майбутнього фахівця, можливості самореалізації, а це, в свою чергу, вимагає нового підходу до його професійної підготовки. 2. Проаналізована наукова література щодо проблеми потребової сфери та самореалізації особистості. Українські та російські науковці (К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, Г. Батіщев, О. Бондаренко, Є. Головаха, Л. Коган, Г. Костюк, О. Кроник, О. Леонтьєв, П.Лушин, В. Муляр, В. Панок, В. Роменець, С. Рубінштейн, Л. Сохань, Т. Титаренко та ін.) розглядають самореалізацію як свідомий, цілеспрямований процес розкриття й опредметнення сутнісних сил особистості в її різноманітній практичній діяльності. Становлення суспільно активної та гармонійно розвиненої особистості великою мірою залежить від особистих зусиль самої людини, орієнтованих на самовдосконалення та самореалізацію як неодмінну умову досягнення успіху у житті (С. Максименко, М. Пірен, Т. Говорун, Л. Деміна). Процес формування самореалізації та самовизначення учнів у пізнавальній навчальній діяльності розглядали такі автори, як: Б.Г. Ананьєв, Л. І. Божович, М.Р. Гінзбург, С.А. Іванушкіна, Н. С. Пряжников та інші. 3. Уточнено поняття «самореалізація» та «самоактуалізація». Під самореалізацією розуміється вища стадія процесу формування людської особистості, результат її зростання і вдосконалення, продукт розвитку людського потенціалу, прагнення випробувати і виявити свої сили і здібності. Самоактуалізація розглядається як розкриття особистістю своїх потенцій і творчих здібностей, подолання негативних впливів середовища, які заважають її саморозвитку і самоствердженню. 4. Серед психологічних явищ, пов'язаних з самореалізацією, велика кількість дослідників розглядають мотиваційно-потребову сферу особистості. У зв’язку з тим, в роботі вивчаються такі психологічні феномени, як потреби та мотивація. Під потребами людини розуміється стан індивіда, створений випробовуваною їм нуждою в об'єктах, необхідних для його існування і розвитку, часто переживається як внутрішнє напруження і спонукає психічну активність. Мотивація - це внутрішня детермінація поведінки і діяльності, притаманна конкретному індивіду, тобто сукупність стійких мотивів, що відображають його устремління і формують, закріплюють основні напрямки його діяльності. 5. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження щодо вивчення особливостей самоактуалізації й потребової сфери студентів та школярів., за результатами якого зроблено наступні висновки: 1) особи з високим рівнем самоактуалізаціїї особистості в основному вибирають такі соціально-психологічні настанови, як орієнтація на альтруїзм, орієнтація на гроші та орієнтація на свободу. Учні та студенти с низьким рівнем самоактуалізації особистості в більшій мірі вибирають орієнтацію на свободу, орієнтацію на працю, орієнтацію на гроші. У досліджуваних з високим рівнем самоактуалізації особистості за всіма показниками соціально-психологічних настанов більш високі бали, крім показника «орієнтація на егоїзм». Особливо вони розрізняються за показниками «орієнтація на процес», «орієнтація на альтруїзм» та «орієнтація на владу». У осіб з високим рівнем самоактуалізації найбільше виражено компоненти «комфорт», «загальна активність» та «життєзабезпечення». Досліджувані з низьким рівнем самоактуалізації мають більш виражені бали за показниками «комфорт», «загальна активність» та «спілкування». 2) студенти мають вище рівень самоактуалізації , ніж школяри, а саме за такими показниками, як: «орієнтація в часі», «цінності», «висока потреба в пізнанні», «прагнення до творчості», «контактність», «автономність», «саморозуміння», «гнучкість в спілкуванні. 3) студенти більше орієнтовані на альтруїстичні цінності, свободу, процесс роботи та гроші; а школяри - на результат, свободу та процес роботи. У студентів виявлено вище результати показників таких соціально-психологічних настанов, як орієнтація на «процес» і «альтруїзм», при цьому у учнів більш виражений показник «егоїзм». 4) Вивчення показників мотиваційної структури особистості у студентів та учнів встановило, що за багатьма показниками, а саме: «життєзабезпечення», «комфорт», «соціальний статус», «соціальна корисність» у студентів рівень вище. При цьому, у студентів домінують такі шкали показників мотиваційної структури особистості як: комфорт, загальна активність, життєзабезпечення. Серед старшокласників було виявлено такі показники, як загальна активність, комфорт, спілкування.