Вплив шкільної неуспішності на становлення самооцінки молодшого школяра

Abstract

Актуальність дослідження полягає в тому, що особливо помітним в початковій школі є вплив неуспішності на формування особистісних якостей, а значення неуспішності залишається визначальним для самооцінки молодшого школяра. Заборона бального оцінювання в НУШ виступає паліативом, оскільки негативний вплив шкільної неспішності на формування особистості молодшого школяра не зникає. Неадекватна самооцінка молодшого школяра породжена учбовою неуспішністю може спричинити «втечу від реальності» за допомогою девіантної чи навіть деліквентної поведінки. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити психологічні фактори неуспішності в навчанні та вплив одного з них -тривожності на становлення самооцінки молодшого школяра. Об’єкт дослідження: самооцінка невстигаючого молодшого школяра. Предмет дослідження: зв’язок самооцінки та успішності у навчальній діяльності молодшого школяра. Гіпотеза дослідження: ситуація неуспіху в учбовій діяльності єпсихотравмуючою, вона детермінує недоліки в формуванні особистості та самооцінки зокрема. Тривожність є одним із чинників, що визначає неуспішність та становлення самооцінки молодшого школяра. Умовою підвищення успіхів у навчанні постає формування в невстигаючого учня адекватної самооцінки, яка сприятиме відновленню впевненості у власних здібностях і мотивації в засвоєнні знань. Дослідження тривало протягом півтора року і здійснювалось в два етапи. Констатуючий етап передбачав теоретичний аналіз наукового фонду з проблематики дослідження, вивчення наукової і методичної літератури. Метою формуючого етапу експериментального дослідження було формування адекватної самооцінки та зниження рівня тривожності учнів з низькою навчальною успішністю. Експериментальну базу кваліфікаційної роботи становила Тропівська НВК ЗОШ 1-3 ступеню ДНЗ Татарбунарського району Одеської області.