Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/1468
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЦиганенко, Лілія-
dc.contributor.authorTsyganenko, Lilia-
dc.date.accessioned2021-03-11T08:59:20Z-
dc.date.available2021-03-11T08:59:20Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationЦиганенко Л. Історіографічний аналіз в історико-педагогічних розвідках (на матеріалах освітньої діяльності дворян бессарабських міст ХІХ ст.) / Л. Циганенко // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету : збірник наукових праць. Серія: Педагогічні науки. – Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2020. – Вип. 49. – С. 142-154.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/1468-
dc.descriptionOn the example of historiographical analysis of educational activity of the nobles of Bessarabian cities in the 19th century the opportunities for historiographical method for better understanding of learning processes of a separate historical period in a certain region are demonstrated. Pedagogical historiography is a relatively new science, nevertheless, it strengthens its positions steadily. Historiographical analysis, as a special scientific method of historical pedagogical researches, is increasingly spreading these days. In historiographical aspect the methodology of historical pedagogical investigation already has its own fundamental methodological basis, represented in the works of L. Berezivska, N. Hupan, N. Koliada, O. Sukhomlynskyi, in the researches of which the significant role of historiography of a scientific problem for historiographical direction is stressed, the methodological recommendations are presented and the examples of making historiographical analysis are given. Among the researchers, who studied the place and role of Bessarabian nobles in the development of the system of education in the region, are N. Honcharova, L. Tsyganenko, M. Bashly, N. Scherbina and others. They proved that Bessarabia nobility dominated in cultural, literary and artistic life of the region. Bessarabia noble culture, developing in accordance with all-Russia trends, tried to keep its own national and regional peculiarities. Concerning the dissemination of education among different segments of society of the region and the increase of schools infrastructure, part of Bessarabian nobility contributed substantially to the development of pedagogical science and education. Further development of pedagogical historiography demands the creating of new theoretical and methodological approaches, taking into account the achievements and methodologies of either foreign, or domestic historiography; to single out pedagogical historiography into a separate scientific direction and a new academic discipline for students and postgraduates of pedagogical specialties.uk_UA
dc.description.abstractНа прикладі історіографічного аналізу освітньої діяльності дворян бессарабських міст у ХІХ ст. продемонстровано можливості історіографічного методу для кращого розуміння освітніх процесів окремого історичного періоду в певному регіоні. Педагогічна історіографія порівняно нова наука, проте вона поступово зміцнює свої позиції. Історіографічний аналіз, як особливий науковий метод історико-педагогічних досліджень останнім часом набуває все більшого поширення. Методологія історико-педагогічного дослідження в історіографічному аспекті вже має свою ґрунтовну методологічну базу, представлену роботами Л. Березівської, Н. Гупана, Н. Коляди, О. Сухомлинської, в дослідженнях яких наголошено на вагомій ролі історіографії наукової проблеми для історико-педагогічного напряму, подано рекомендації методологічного характеру та наведено приклади здійснення історіографічного аналізу. Серед дослідників, що вивчали місце та роль бессарабських дворян в становленні системи освіти в регіоні, треба назвати Н. Гончарову, Л. Циганенко, М. Башли, Н. Щербину та інших. Вони довели, що дворянство Бессарабії займало провідні позиції в культурному, літературному та мистецькому житті краю. Дворянська культура в Бессарабії розвиваючись в руслі загальноросійських тенденцій, намагалась зберегти власні національні та регіональні особливості. Дбаючи про поширення освіти серед різних верств населення краю й зростання шкільної мережі, частина бессарабського дворянства внесла помітний внесок у розвиток педагогічної науки і освіти. Подальший розвиток педагогічної історіографії потребує вироблення нових теоретичних і методологічних підходів з урахуванням напрацювань і методик як зарубіжної, так і вітчизняної історіографії; виокремлення педагогічної історіографії в окремий науковий напрям та нову навчальну дисципліну для студентів і аспірантів педагогічних спеціальностей.uk_UA
dc.publisherІзмаїл : РВВ ІДГУuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПедагогічні науки;49-
dc.subjectісторіографічний аналізuk_UA
dc.subjectісторико-педагогічні дослідженняuk_UA
dc.subjectбессарабські дворяниuk_UA
dc.subjectосвітиuk_UA
dc.subjectмістаuk_UA
dc.subjecthistoriographical analysisuk_UA
dc.subjecthistorical pedagogical investigationuk_UA
dc.subjectBessarabian noblesuk_UA
dc.subjecteducationuk_UA
dc.subjectcitiesuk_UA
dc.titleІсторіографічний аналіз в історико-педагогічних розвідках (на матеріалах освітньої діяльності дворян бессарабських міст ХІХ ст.)uk_UA
dc.title.alternativeHistoriographical analysis in historical pedagogical investigations (on the material of educational activity of the nobles of Bessarabian cities of the 19th century)uk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник ІДГУ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Циганенко_Л._НВ_49_Педагогічні_науки.pdfІсторіографічний аналіз в історико-педагогічних розвідках (на матеріалах освітньої діяльності дворян бессарабських міст ХІХ ст.)841.05 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.