Взаємодія літературної і діалектної форм української мови в мультилінгвальному ареалі

Abstract

Кваліфікаційна робота студентки 63Ф групи факультету української філології та соціальних наук освітнього ступеня магістр спеціальності 035 Філологія (035.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2018). Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладений на 76 сторінках. Список використаних джерел налічує 72 позиції. Актуальність роботи зумовлена необхідністю глибшого вивчення широкого спектру явищ взаємодії, взаємовпливу, взаємозв’язків різних форм національної мови в аспекті мовних контактів ідіомів. Дуже зручними природними лабораторіями для таких спостережень стають мультилінгвальні ареали, зокрема південнобессарабський регіон –полімовне, полідіалектне, поліетнічне, полікультурне середовище. Метою дослідження стало моделювання конфігурації складної багатоаспектної взаємодії і взаємозв’язків мікроідіомів (говірок, діалектів, наріч, різних соціальних різновидів мови тощо), а також літературного стандарту, як складників національної української мови; особливості такої взаємодії в умовах її функціонування в мультилінгвальному ареалі межиріччя Дністра і Дунаю. Об’єкт дослідження у роботі – складні взаємозв’язки, різновекторні взаємовпливи, взаємодія літературної і діалектної форм національної української мови як лінгвістична проблема, евристичний потенціал її розкриття. Предмет дослідження – явища взаємодії різних форм української національної мови в аспекті мовних контактів ідіомів на прикладі їхніх проявів як діалектної форми і літературного стандарту в різних етнічних групах її носіїв мультилінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю. Джерелами дослідження стали записи діалектного мовлення, зроблені упродовж 2019-2020 рр., записи мовлення діалектоносіїв південнобессарабського регіону з діалектного фонофонду кафедри української мови і літератури ІДГУ, карти «Атласу українських говірок межиріччя Дністра і Дунаю», свідчення переписів населення України, проведених Державною службою статистики України, про мовний і національний склад ареалу межиріччя Дністра і Дунаю, анкетні дані учнів шкіл регіону з самооцінкою національної, мовної ідентичності, рівня знань рідної та державної мов, власного говіркового мовлення, характеру мовної поведінки. У роботі використано описовий, зіставний, структурний і порівняльно-історичний методи. Наукова новизна. У праці вперше досліджено проблемні аспекти мовної взаємодії в мультилінгвальних ареалах задля глибшого розкриття складних механізмів контактування ідіомів, взаємозв’язку літературної і діалектної форм національної мови. Теоретичне значення праці убачаємо в тому, що проведене дослідження дозволяє уточнити терміни (і їхні дефініції) на позначення форм буття національної мови, зокрема, літературна форма мови чи літературний стандарт / літературна мова, діалект, розмовна мова, а також рідна мова, материнська мова тощо. Практичне значення праці полягає в тому, що вона фіксує і впорядковує нові соціолінгвальні та діалектні мовні факти; виявляє залежність характеру взаємовпливу літературної і діалектної форм української мови від територіальних та соціолінгвальних чинників мовного буття, що своєю чергою відкриває можливість пошуку і впровадження більш ефективних методик мовної освіти, заходів мовної політики, поліпшення роботи з удержавлення української мови в полілінгвальних регіонах. У першому розділі «Діалекти і літературна мова: інтегральне та диференційне» висвітлено дискусійні погляди на поняття «літературна мова», з’ясовано співвідношення літературної і національної мови, літературної мови і мови художньої літератури, літературної і розмовної мови, проаналізовано різні погляди вчених на кореляцію термінів «літературний стандарт» і «діалект»; уточненню аспектів зв’язків літературної мови та діалектів, зокрема у світлі соціальної значущості (етноконсолідаційної, державотворчої) національної мови, мовної еволюції особистості тощо. Другий розділ «Взаємодія діалектів і літературної мови як проблема лінгвоукраїністики» присвячено описові дискусійних питань співвідношення літературної форми мови та українських діалектів у вітчизняному мовознавстві; окресленню ролі діалектів у формуванні літературного стандарту української мови; розкриттю проблеми взаємовпливів літературної і діалектної форм української національної мови на сучасному етапі її розвитку; характеристиці евристичного потенціалу ареалу межиріччя Дністра і Дунаю для вивчення взаємовпливу літературного та діалектного різновидів української мови; висвітленню моделювання впливів полілінгвального середовища на мовні навички щодо використання державної мови діалектоносіїв з різною рідною мовою та культуру їхньої мовної поведінки; з’ясуванню характеру взаємодії літературного стандарту і діалекту в говірках ареалу різних генетичних і динамічних типів: мішаних і моногенних, стійких і редуктивних, основної і новішої формації тощо в різних мікроареалах Південної Бессарабії. У результаті проведеного дослідження дійшли таких висновків. Взаємозв’язок літературної мови і діалектів, що здається на перший погляд нескладним, таким, що знаходиться на поверхні, самоочевидним, насправді є набагато складнішим і важливішим для мовознавства питанням. Науковий аналіз, спостереження над різновекторною взаємодією різних ідіомів, різних форм національних мов у полілінгвальному регіоні межиріччя Дністра і Дунаю, розкриває всю складність цього питання, а також допомагає побачити помилки традиційних підходів до розв’язання цієї проблематики у лінгвістичній науці (соціолінгвістиці, діалектології, ортології, лінгводидактиці), що стають на заваді розкриттю і розумінню, і особливо, доведенню до широкого загалу істинної конфігурації взаємозв’язку і взаємодії цих двох основних форм національної мови.