Українські та болгарські фраземи з семантикою фізіологічної дії

Abstract

У статті здійснено спробу зіставного опису українських та болгарських фразеологізмів на позначення фізіологічних дій, що визначаються різноманіттям значень, як-от: плач, сміх, сон, гнів, смерть, глухість, м’якосердість, уважність, зосередженість, запаморочення, хвороба, старість, сп’яніння, тощо. Ці фразеологічні одиниці утворені завдяки асоціаціям, що виникли на метафоричних та метонімічних перенесеннях, за допомогою яких можна виявити спільні та відмінні риси порівнюваних мов. Фразеологізми відображають національно-культурну специфіку, символічні значення, пов'язані з менталітетом народу. Найбільш яскраво в них відображене все, що пов’язане з людиною та її станом. Таким чином виявляються культурні стереотипи, закріплені в мові, а кожна мова має свою картину світу, яка відображає навколишній світ. Тож, сталі вирази становлять собою одиниці з національно-культурним компонентом або кальки чи безеквівалентні утворення. Значна частина виявлених фразеологічних одиниць характеризується морфологічною варіативністю дієслівних, іменникових, прикметникових компонентів; також багатозначністю, синонімією та антонімією.