Психологічна своєрідність розвитку мисленнєвих операцій у молоді

Abstract

Представлене дослідження висвітлює деякі аспекти психологічної своєрідності розвитку мисленнєвих операцій у молоді Проблема розвитку когнітивної сфери особистості юнацького віку в останній час постає пріоритетним завданням фахівців в умовах вишу. Тому постає питання про пошук таких форм організації навчального процесу студентів, які б найбільшою мірою сприяли цьому розвитку. Зусилля науковців та практиків сьогодні спрямовані на пошуки нових організаційних і змістовних компонентів навчальної діяльності, за яких відбувається розвиток мислення юнаків. Метою кваліфікаційного дослідження є виявлення психологічних особливостей розвитку мисленнєвих операцій особистості юнацькому віку та розробка методичних рекомендацій щодо активізації досліджуваного процесу. Задля досягнення сформульованої у роботі мети використовувалися загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення і так далі). А також методики, «числові ряди» автор методики Е. Крепелін, методика яка спрямована на дослідження інтелектуальної лабільності, та методика визначення стилю мислення розроблена А. Харрісон та Р. Бремсона.), що давали можливість експериментально дослідити розвиток мисленнєвих процесів молоді, методи обробки та інтерпретації отриманих даних. В ході теоретичного аналізу були зроблені узагальнення, що мислення має довільний характер та розвивається під впливом культури, а також соціальним досвідом і що мисленнєві процеси не можуть існувати без суспільства, мови, накопичених знань людством, логічних, математичних та інших операцій. Була детально розглянута теорія поетапного формування розумових дій, які ґрунтуються на тому, що психічні процеси є результатом перенесення зовнішніх дій у внутрішню структуру психічної діяльності, а саме: - формування орієнтовної основи дії в її майбутньому практичному плані; - виконання дії у зовнішній формі в практичному плані з реальними предметами; - перенесення дії із зовнішнього плану, в план виконання предметного дії; - перенесення гучно речової дії у внутрішній план; - перехід дії з області інтелектуального контролю, на рівень інтелектуальних умінь та навичок. Розвиток мислення не завжди розвивається прямо пропорційно інтелекту. Але інтелект впливає на розвиток мислення. Так як інтелект передбачає в першу чергу володіння інформацією, його розвиток впливає на широту мислення. В ході проведення емпіричного дослідження було застосовано ряд методик, які виявили зв’язок між отриманими за запровадженими методиками результатами та результатами навчання. Доходимо до висновку, що існує певний зв’язок між розвитком мисленнєвих операцій та успішністю особистості у навчанні, а також між сформованою її мотивацією до навчання та успішністю. Дійсно мотиваційна складова відіграє значну роль в навчанні. Важливими є й задатки до високих показників розвитку мисленнєвих операцій. Було констатовано, що існує певний зв’язок між розвитком мисленнєвих операцій та успішністю в навчанні також простежується зв’язок між мотивацією до навчання та успішністю. Наявність розвитку мислення на високому рівні дає можливість легшого та швидшого оволодіння знаннями, аналізувати матеріал та робити висновки. Особистість з низьким рівне розвитку мисленнєвих операцій навпаки схильна до слабкого засвоєння матеріалу, нові знання запам’ятовуються гірше, та не спроможні ставити чіткі цілі, оперувати наявними даними. Така різниця зумовлена більшою активністю використання під час навчання різних типів та видів мислення. Було запропоновано різновид психологічних методів, способів та технік, спрямованих на активізацію когнітивних процесів у молоді, а також розроблені методичні рекомендації викладачам, психологам, фахівцям які працюють в закладах середньої освіти, професійно-технічних училищах та коледжах. Одним із способів активізації когнітивних процесів, є метод фокальних об'єктів. Він полягає в тому, що ознаки кількох випадково вибраних об'єктів переносяться на даний об'єкт, в результаті чого виходять незвичайні сполучення, що дозволяють долати психологічну інерцію і відсталість або метод морфологічного аналізу який полягає в тому, що спочатку виділяють головні характеристики об'єкта, а потім по кожній з них записують всілякі варіанти елементи, техніка брейн-стормінг тощо.