Духовні шукання Григорія Сковороди в контексті російської естетико-філософської думки XVIII-ХІХ

Abstract

Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня магістра за спеціальністю 014 - Середня освіта. Вчені неодноразово відзначали типологічну близькість богошукальної філософської доктрини Г. Сковороди із теоріями виразників російської неакадемічної релігійно-філософської думки, яку у XVIII ст. репрезентували представники російського православного сектантства (духобори, молокани тощо) та масони-розенкрейцери (М. Новиков, І. Лопухін, І. Шварц та ін.). Пошуки тогочасної європейської релігійно- філософської думки були насамперед представлені в роботах німецьких містиків (Й. М. Екгарта, Й. Таулера, Г. Сузо, Я. Беме, А. Селезія), які через посередництво неймовірно популярних в Росії на початку ХІХ ст. масонських доктрин опосередковано вплинули на формування майбутніх богошукальних теорій, відображених у вченнях про «зрячий розум» і «живознаніє» російських слов’янофілів (О. Хом’якова, І. Киреєвського, К. Аксакова та ін.), про «цільне знання» Вол. Соловйова, «метафізику серця» П. Юркевича, «інтуїтивізм» Н. Лосського, онтологічний статус істини релігійних філософів ХХ ст.: В. Ерна, Є. Трубецького, П. Флоренського, О. Лосєва, С. Булгакова. У першому розділі «Підвалини неортодоксального богослов’я XVIII ст. на теренах Російської імперії» розглянуто релігійні переконання представників російського православного сектантства XVIII cт. та богошукальні ідеї російських масонів-розенкрейцерів. У другому розділі «Світогляд Г. Сковороди в контексті російського богошукання XVIII-ХІХ cт.» проаналізована містична основа естетико- філософських поглядів Г. Сковороди та типологічна парадигма богошукальних ідей Г. Сковорода та представників російського неакадемічного богослов’я ХІХ ст. В Третьому розділі «Методичні рекомендації щодо вивчення творчості Григорія Сковороди в ЗОШ» розглянуто педагогічний потенціал філософських концепцій Григорія Сковороди та вчення Григорія Сковороди на сцені шкільного театру на основі п’єси для школярів Тетяни Шевчук «Григорій Сковорода: шлях мудреця» (2011). Результати кваліфікаційної роботи доповідалися на двох науково- практичних конференціях Ізмаїльського державного гуманітарного університету.