Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/1675
Назва: Особистісне начало та ідеї виховання в епістолярній спадщині Д. Дідро та Г. Сковороди
Інші назви: Personality and ideas of upbringing in the epistolary heritage of D. Diderot and G. Skovoroda
Автори: Тукалова, Тетяна Андріївна
Tukalova, Tetiana
Ключові слова: епістолярна спадщина
просвітницькі ідеї
філософські погляди
особистісне начало
інтегрований урок
epistolary heritage
enlightenment ideas
philosophical views
personality
integrated lesson
Дата публікації: 4-лют-2022
Бібліографічний опис: Тукалова Т.А. Особистісне начало та ідеї виховання в епістолярній спадщині Д. Дідро та Г. Сковороди : Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня магістр спеціальності 014.023 «Середня освіта» освітньої програми «Середня освіта: французька мова і література» [рукопис] / Кер.: канд.філол.наук, доц. Дзіковська Л.М. - Ізмаїл, 2022. - 83 с.
Короткий огляд (реферат): Лист – безпосереднє відображення природного комунікативного акту, який реалізується в найбільш прямій формі і не обтяжується жанровими обмеженнями, які накладаються усіма іншими різновидами творчої діяльності. Епістолярний жанр – це жанр, близький по своїй поетиці оповідним жанрам, що має яскраво виражену специфіку: наявність в творі автора і адресата, досить вільну композиція і наявність стійких композиційних елементів (дати, місця написання листа, звернення до адресата на початку і в тексті листа , запевнення в дружбі і повазі в кінці послання), стильове і тематичне розмаїття, яскраво виражену індивідуальність автора. Листи, залишаючись фактом приватного життя, надають можливість більш точно зрозуміти естетичні й суспільно-політичні погляди автора, розшифрувати задуми написання того чи іншого твору. Однак варто зазначити, що проблема дослідження епістолярію в творчості Д.Дідро та Г.Сковороди розкрита недостатньо, що обумовлює актуальність теми дослідження. Духовна та творча спадщина і Григорія Сковороди, і Дені Дідро уже понад два сторіччя є об’єктом уваги дослідників. Образи письменників (як особистості й як митці) стали легендарними кожен в своїй країні, адже їм обом вдалося залишити слід у розбудові етико-гуманітарних традицій світового та національного письменства. Новітні літературознавчі дискурси (М.Жулінський, П. Кононенко, Л.Махновець, Г. Сівокінь, Д. Налівайко, В. Шевчук) характеризуються пошуками певних підходів до осмислення творчого феномена Г.Сковороди, даліється однобічність аналізу епістолярної спадщини, упередженість оцінок. Зважаючи на багатовимірну та суперечливу рецепцію творчості і Дені Дідро, і Григорія Сковороди, доречно зробити спробу виявити загальну тенденцію дослідження саме епістолярної спадщини обох майстрів слова. Слід зазначити, що листування письменників – неоднорідне художнє явище, яке містить чимало під жанрових розгалужень, вартісних для дослідження, тому обмежуватися лише одним принципом під час визначення типологічної ієрархії епістолярного жанрового комплексу письменника недоцільно. Отже, ми пропонуємо керуватися літературознавчими принципами та комплексним підходом до визначення типології всієї епістолярної спадщини митця, а не лише окремих циклів його кореспонденції. Саме тому серед ключових факторів під час дослідження письменницьких листів необхідно брати до уваги: детальне вивчення композиції авторських листів, цілісність змісту і форми; авторську манеру і стиль зображення подій крізь призму сприйняття їх автором, пережити емоції та враження від цих подій; функціональні між жанрові та стильові домінанти, інколи – це зрощення кількох жанрів, які важко виокремити; адресатно-рецептивний зв`язок між дописувачами, суб`єктивну спрямованість. Після дослідження епістолярної спадщини Д.Дідро та Г.Сковороди зрозумілим стало те, що тематика їх листів різна. Але письменники співзвучні між собою у тому, що вважають освіту та працю важливими складовими у житті людини. У ході дослідження зроблені висновки про те, що епістолярний жанр переживає не найкращі часи, але письмове мовленнєве спілкування залишається необхідним для людини. Листи відображають не лише наше ставлення один до одного, до дійсності що нас оточує. Вони часом змушують замислитися про вічне і неминуще. При цьому епістолярій не зникає, лист в його традиційному вигляді не йде, а лише видозмінюється. Однак цей факт зовсім не означає його повну мутацію, можливо, це тільки пристосування до нових технічних умов.
Опис: A letter is a direct reflection of the natural communicative act, which is realized in the most direct form and is not burdened by the genre restrictions imposed by all varieties of creative activity. Epistolary genre is a genre close by its poetics to narrative genres having its peculiarities: presence of author and addressee, enough free composition and stable composition elements (date, place of writing, address to the addressee in the beginning and in the text of the letter). The letters are of a relatively free composition, the presence of steady compositional elements (date, place of writing, the address to the addressee at the beginning of the letter, the assurance of friendship and respect at the end of the letter), stylistic and thematic diversity, a pronounced individuality of the author. Letters, remaining a fact of private life, allow to understand more accurately the aesthetic and socio-political views of the author, decipher the intentions of writing a particular work. However, it should be noted that the problem of the study of epistolary in the works of Diderot and Skovoroda is insufficiently disclosed, which determines the relevance of the topic of the study. The spiritual and creative heritage of both Grigory Skovoroda and Denis Diderot have been the object of researchers' attention for more than two centuries. The images of the writers (as individuals and as creators) have become legendary each in their own country, because they both managed to leave a mark in the development of ethical-humanitarian traditions of world and national writing. The newest literary discourses (M. Zhulinsky, P. Kononenko, L. Makhnovets, G. Sivokyn, D. Nalivaiko, V. Shevchuk) are characterized by searches for certain approaches to comprehension of the creative phenomenon of G. Skovoroda. Considering multidimensional and contradictory reception of the works of both Danny Diderot and Grigory Skovoroda, it is appropriate to make an attempt to reveal the general tendency of research of epistolary heritage of both masters of the word. It should be noted that writers' correspondence is a heterogeneous artistic phenomenon, containing many sub-genre branches, worthy of research, so it is inexpedient to be limited to one principle only when determining the typological hierarchy of the epistolary genre complex of the writer. Thus, we propose to be guided by literary principles and a comprehensive approach to determining the typology of the entire epistolary heritage of the artist, not only individual cycles of his correspondence. That is why among the key factors in the study of writer's letters it is necessary to consider: a detailed study of the composition of the author's letters, the integrity of content and form; the author's manner and style of depicting events through the prism of their perception by the author, experiencing emotions and impressions of these events; functional between genres and style dominants, sometimes - the merging of several genres, which are difficult to identify; address-receptive relationship between correspondents, subjective orientation. After studying the epistolary heritage of Diderot and Skovoroda, it became clear that the themes of their letters are different. But the writers are consonant with each other in the fact that they consider education and labor as important components in human life. During the study conclusions were made that the epistolary genre is experiencing bad times, but written verbal communication remains necessary for man. Letters reflect not only our attitude to each other, to the reality that surrounds us. They sometimes make us think about the eternal and lasting. At the same time epistolary does not disappear, the leaf in its traditional form does not go away, but only changes. However, this fact does not mean its complete mutation, perhaps it is only an adaptation to new technical conditions.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/1675
Розташовується у зібраннях:014 Середня освіта: французька мова і література

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Кваліф.робота_магістр_Тукалова_Т.А._2022.pdfОсобистісне начало та ідеї виховання в епістолярній спадщині Д. Дідро та Г. Сковороди1.23 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.