Психологічна корекція та профілактика професійного вигорання педагогів

Abstract

У роботі здійснений аналіз професійного вигорання у фахівців педагогічних спеціальностей та способи профілактики і корекції такого явища. Професійне вигорання як явище не є новим, проте в умовах зміни освітніх реалій закладів загальної освіти стало дедалі частіше турбувати представників педагогічних ситуацій. У більшості останніх досліджень із теми зазначається, що така проблема є комплексною, але інтенсифікація відбулася за рахунок різкої зміни умов організації праці вчителів – різкого переходу на дистанційне навчання, викликаного епідемією коронавірусної хвороби. При цьому всьому педагогічні працівники стають нещасними, залишають професію або починають неякісно виконувати службові обов’язки, що актуалізує необхідність вивчення професійного вигорання як явища та способів подолання наслідків цього явища. Метою пропонованої роботи є комплексний аналіз тих дій, які дозволять убезпечувати представників педагогічних спеціальностей від професійного вигорання, а, отже, і розуміння професійного вигорання як психологічного феномену. У роботі розв’язуються такі завдання: дослідити розуміння професійної деструкції; проаналізувати явище професійного вигорання як частину професійної деструкції; навести класифікацію видів професійного вигорання особистості; проаналізувати поняття професійного вигорання у працівників педагогічної сфери; реалізувати профілактику та корекцію професійного вигорання і оцінити її ефективність. Об’єктом дослідження є вивчення професійного вигорання у фахівців педагогічних спеціальностей. Предметом дослідження є аналіз способів профілактики та корекції професійного вигорання у працівників педагогічних спеціальностей. Гіпотеза дослідження будувалася на припущенні про те, що рівень професійного вигоряння педагогів школи зміниться, якщо проводити психологічну корекцію професійного вигоряння. У роботі застосовано такі методи дослідження: описовий, наукової класифікації, структурного аналізу, анкетування, моделювання. У першому «Професійне вигорання у системі професійної деструкції особистості», що має теоретичний характер, розглядається загальне розуміння професійного вигорання, аналізується його співвіднесення з професійною деструкцією та визначаються види професійного вигорання. Другий розділ «Теоретично - методологічний аналіз проблеми професійного вигорання педагогів», присвячений дослідженю професійного вигорання у контексті діяльності представників педагогічних спеціальностей: визначаються особливості вигорання у представників даної професії, зазначаються фактори, що зумовлюють професійне вигорання, класифікуються ознаки професійного вигорання. У ході роботи над третім розділом «Корекція та профілактика професійного вигорання представників педагогічних спеціальностей», було проведено дослідження з виявлення рівня професійного вигорання у педагогів та корекційні заняття щодо подолання професійного вигорання, а також профілактичні рекомендації. Експериментальною базою дослідження був Орлівський заклад загальної середньої освіти Ренійської міської ради. Вибірку дослідження склали 44 педагогів школи у віці від 22 до 67 років (40 жінок, 4 чоловіків). В якості діагностичного інструментарію для виявлення проявів феномену професійного вигорання у педагога використовувалися такі методики: діагностика рівня емоційного вигоряння В.В. Бойка, методика «Діагностика професійного вигорання (Х. Маслач , С. Джексон)» в адаптації Н.Є. Водоп'янової, анкета Е. Ховарда «Як сильно ти схильний до стресу»), математично-статистичний T-критерій Вілкоксона. Після проведення корекційних занять проводилася повторне дослідження. Результати діагностики «до» та «після» реалізації корекції показали такі результати: - низький рівень розвитку емоційного вигоряння «до» - 7% (3 особи), «після»-20% (9 осіб) - середній рівень розвитку емоційного вигоряння «до» - 61% (27 осіб), «після» - 52% (23 особи) - високий рівень розвитку «до» - 32% (14 осіб), «після» - 27% (12 осіб) Також було розроблено рекомендації щодо профілактики професійного вигоряння педагогів школи. Проведене дослідження дає підгрунтя для осмислення актуальності проблеми професійного вигорання як такої і можливість окреслити перспективи подальшої наукової і практичної роботи по вирішенню проблеми профілактики професійного вигорання педагогів.