Адаптація першокласників до навчання у школі

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Проблема психологічної адаптації особистості завжди перебувала в центрі уваги вітчизняної психології. Особливо важливою стає проблема готовності та адаптації першокласника до школи. Основна мета початкової школи - допомогти учням молодшого шкільного віку розвинути їхній емоційний, інтелектуальний, соціальний, фізичний стан та забезпечити їм ефективну психологічну підтримку. Зараз на етапі модернізації освітнього процесу сучасна школа шукає найефективніші форми індивідуалізації та підходу до першокласника. 2. Аналіз наукової теоретичної та практичної літератури дозволив зрозуміти,що адаптація в системі психологічного знання є однією зі значних категорій, яка розкриває можливість і необхідність особистості підлаштовуватися під мінливі умови життя, що є головною умовою стабільності суспільної системи та її розвитку. З позицій психології, адаптація – це процес набуття певного психологічного статусу, оволодіння певними функціями психологічної ролі. Також,визначили, що шкільна адаптація позначається на фізіологічному та психологічному стані дитини. До найбільших труднощів, які властиві молодшим школярам, відносяться: тривале навантаження, нестійкість функціональних станів, стомлюваність нервової системи, низька і нестійка працездатність. Адаптація дітей до школи – багатопланове явище. При високому рівні адаптації школяр вже виступає суб’єктом навчальної діяльності, займає в класі високий соціометричний статус, орієнтований на самоосвіту, має розвинену навчальну мотивацію, хорошу успішність, довільну регуляцію. Середній рівень адаптації говорить про необхідність дорослому допомагати і контролювати роботу першокласника, при цьому дитині комфортно в класі, де вона має багато товаришів. Низький рівень адаптації (дезадаптація) свідчить про слабке звикання дитини до школи, труднощі з засвоєнням знань і навичок, низької працездатності, несформованої мотивації навчання, несприятливому становищі в середовищі однолітків, негативне ставлення до школи. 3.Уточнено поняття«адаптація» – це процес пристосування до середовища, який може протікати на різних рівнях: біологічному, фізіологічному, психологічному, соціальному, соціально-психологічному, соціально-педагогічному . Адаптація є індивідуальним процесом, заснованим на аналізі потреб і мотивів особистості. Крім того, розрізняють адаптацію як процес і адаптованість як результат. 4.Визначені основні види адаптації та адаптаційного періоду. Адаптацію ділять на 2 види: соціально-психологічну і фізіологічну. Проаналізуємо соціально-психологічну адаптацію, яка являє собою процес освоєння соціально-психологічних рольових функцій, придбання людьми соціально-психологічного статусу. При цьому згодом підвищується адаптованість людини.Виділяються 3 види адаптивності: - зовнішня адаптивність. Людина, яка не перебудовуючись внутрішньо, залишається самодостатньою і зберігає своє обличчя; - внутрішня адаптивність передбачає абсолютну адаптацію осіб, тобто з’являється зміна концепцій і функціональних структур людини; - змішана адаптивність передбачає вид адаптивності, при якій людина частково пристосовується до суспільства, його цінностей і норм, а й зберігає індивідуальність і своє «Я». 5.Проведено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження щодо психологічних особливостей адаптації першокласників до школи. В ході дослідження було застосовано комплекс діагностичного інструментарію які склали відомі класичні психодіагностичні методики. Для дослідження рівня готовності та адаптації молодших школярів до школи, діагностика тривожності, самооцінки та навчальної мотивації використано такі методики: Тест Керна-Йїрасека, Методика «Будиночки», методика Н.Г. Лусканової – анкета «Оцінка рівня шкільної мотивації», методика «Кактус» (М.А. Панфілова), методика Єлфимової Н.В. «Лесеня спонукань» спрямованої на діагностику навчальної мотивації молодших школярів,тощо. Було виявлено що: 1. учні з високим рівнем адаптації позитивно ставляться до школи: правила і вимоги сприймають адекватно; навчальний матеріал засвоюють легко; глибоко і повно оволодівають програмовим матеріалом; розв'язують ускладнені задачі, чемні, уважно вислуховують вказівки, пояснення вчителя; доручення виконують охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляють високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готуються до всіх уроків; мають у класі позитивний статус. 2. Учні з середнім рівнем адаптації позитивно ставляться до школи: відвідування уроків не викликає в них негативних переживань, розуміють навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоюють основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язують типові задачі; зосереджені і уважні під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребують контролю з боку дорослого; зосередженим бувають тільки тоді, коли роблять щось цікаве для себе; майже завжди готуються до уроків; доручення виконують сумлінно; дружать з багатьма однокласниками. 3. Учні з низьким рівнем адаптації негативно або байдуже ставляться до школи: часто скаржаться на здоров'я, погане самопочуття, у них переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоюють фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляють до них інтересу; до уроків готуються нерегулярно, потребують постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; можуть зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребують значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивні, близьких друзів не мають, знають імена й прізвища лише частини однокласників. 6. Задля успішної адаптації першокласників вчителям та батькам були запропоновані методичні рекомендації які полягають у створенні умов для збереження фізичного та психічного здоров’я першокласників, що є найважливішим фактором їх успішної психофізіологічної, навчальної та соціально-психологічної адаптації.