Особливості психологічної ресурсності осіб зрілого віку

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Проблема перебування людини у складних життєвих ситуаціях є надзвичайно актуальною в нашому суспільстві у ситуації військового стану країни. Тому в умовах підвищеного стресу наявність ресурсних можливостей набуває нового значення для людини. Інтерес науковців до феномена ресурсності особистості зумовлюється важливою роллю психологічних ресурсів у забезпеченні життєдіяльності людини як у кризових та екстремальних життєвих ситуаціях, так і в ситуаціях професійної діяльності на всіх етапах її життєвого шляху. 2. Проаналізована наукова література щодо психологічної ресурсності особистості. Проблемі вивчення ресурсів особистості, що допомагають конструктивно пережити і здолати кризу, присвячено праці вітчизняних і зарубіжних авторів (А. Г. Амбрумова, Р. А. Ахмеров, А. О. Баканова, В. О. Бодров, С. Л. Братченко, О. А. Бреусенко, І. В. Бринза, В. М. Буганова, Г. О. Вайзер, О. А. Донченко, Л. Г. Дика, В. П. Казміренко, Н. Ф. Каліна, В. В. Козлов, Д. О. Леонтьєв, С. Д. Максименко, О. С. Моховіков, К. А. Муздибаєв, Н. Г. Осухова, О. І. Рассказова, В. А. Роменєць, Г. В. Старшенбаум, T. М. Титаренко, В. О. Татенко, А. А. Фурман, А. В. Фурман, Б. Г. Херсонський, Н. В. Чепелєва, В. Є. Чудновський, В. М. Ямницький). 3. Уточнено поняття «ресурси», «психологічні ресурси». Вивчення теоретико-методологічної літератури показало, що під «ресурсами» розуміється певна пропозиція життєвих можливостей, які суб’єкт може використати як джерело особистісного розвитку, самореалізації та реалізації в діяльності, вибору життєвих стратегій, життєвих можливостей. Психологічним ресурсом є будь-яке заняття чи дія, яка приносить психологічне задоволення і водночас є джерелом сили, енергії, сприяє мотивації задля досягнення цілей, виконання професійних і життєвих завдань, у стресових, кризових ситуаціях, ситуаціях адаптації. Ресурсність особистості характеризуються як здатність людини актуалізувати власні психологічні ресурси з метою саморозвитку, саморозкриття у стосунках і надання підтримки іншим. 4. У психологічній літературі з питання ресурсності особистості даються різні класифікації видів ресурсів: матеріальні об'єкти та нематеріальні (бажання, цілі); зовнішні (соціальна підтримка, родина, друзі, робота, соціальний статус) і внутрішні (впевненість у собі, професійні навички, оптимізм, самоконтроль, життєві цінності, система переконань); фізіологічні (здоров'я, відсутність фізичних вад, фізична витривалість тощо); психологічні (самооцінка, впевненість у собі, почуття контролю, здатність до саморозкриття); когнітивні (здатність до навчання, переконання, здатність структурувати інформацію); екзистенційні; інформаційно-інструментальні; копінг – ресурси. В роботі розглянуті наступні функції ресурсів: інтерпретативна (людина усвідомлює трансформацію, що вона її переживає, приймаючи особистий внесок) й перетворювальна (особистість розпоряджається власними ресурсами, тобто їх знає, використовує та оновлює). Аналіз психологічної літератури виявив, що серед психологічних ресурсів особистості вчені виокремлюють такі поняття, як «життєстійкість» та «особистісний потенціал». Під «життєстійкістю» розуміється особлива структура установок і навичок, яка дозволяє трансформувати зміни в можливості, відображає психологічну живучість і ефективність людини, пов’язану з її мотивацією до подолання стресових життєвих ситуацій. Це енергозберігаючий механізм виживання під час життєвих труднощів і соціальних змін, який дозволяє індивіду зберегти свій особистісний потенціал для досягнення мети та завдань. «Особистісний потенціал» – це інтегральна системна характеристика індивідуально-психологічних особливостей особистості, яка є основою здатності особистості виходити у своїй життєдіяльності зі стійких внутрішніх критеріїв і орієнтирів і зберігати стабільність смислових орієнтацій на фоні тиску та зміни зовнішніх умов. 5. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження щодо вивчення особливостей психологічної ресурсності осіб зрілого віку, за результатами якого зроблено наступні висновки: більшість досліджуваних осіб зрілого віку мають ресурсність на середньому та низькому рівні, тобто вони в важкі періоди переживають негативні емоції, думки, зв’язані з емоційним, психічним та фізичним виснаженням, недостатній потенціал психологічних ресурсів, деякі не відчувають здатності бути компетентними у життєвих і професійних питаннях, у них немає впевненості у прийнятті рішень, вони не завжди адекватно оцінюють себе та ситуації, схильні діяти не конструктивно. У більшості респондентів нормальний баланс між життєвими розчаруваннями і досягненнями, менша вразливість до стресу та нормальний адаптаційний потенціал, але деякі з них не здатні до попередження, усунення, зменшення стресу або відновлення первісного стану, тому що арсенал внутрішніх резервів не дозволяє повноцінно функціонувати у своєму житті, проявляти та реалізовувати свій особистісний потенціал. 6. Проаналізовано підходи та методики корекції психологічної ресурсності особистості. Серед сучасних напрямків консультування та психотерапії психологічних ресурсів особистості виокремлюють особистісноорієнтований підхід. Було проаналізовано ефективні техніки актуалізації психологічної ресурсності особистості.