Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/1847
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМєрєуца, Тетяна Геннадіївна-
dc.contributor.authorMierieutsa, Tetiana Hennadiivna-
dc.date.accessioned2023-02-01T12:35:04Z-
dc.date.available2023-02-01T12:35:04Z-
dc.date.issued2023-01-24-
dc.identifier.citationМєрєуца Т. Г. Стресостійкість особистості як психологічний феномен : Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня магістр спеціальності : 053 Психологія, освітньої програми : Психологія / Кер. : канд. псих. наук, доц. Мазоха І. С. – Ізмаїл, 2023. – 91 с.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/1847-
dc.descriptionThe relevance of the proposed research is due to the fact that, although in the conditions of the modern world, the topic of stress-resistance is widely presented in scientific literature, but many researchers notice the complexity and ambiguity of the stress-resistance phenomenon, related concepts and methodological approaches. At the same time, the issues of conditioning, correction and formation of students’ stress-resistance remain insufficiently studied. The objective necessity to solve the above-mentioned problems, the insufficient theoretical and methodological development of the topic of prophylactic increase of stress-resistance determines the scientific relevance of this research topic. The aim of this research is due to study the influence of students’ stress-resistance on the development of their positive attitude towards educational activities. In domestic and foreign psychology, the following outstanding scientists dealt with the problem of stress-resistance: L. M. Abolin, D. Amirkhan, B. G.Ananiev, V. A. Bodrov, B. Kh. Vardanyan, D. Grinberg, L. G. Dyka, P. B. Silberman, W. Cannon, O. O. Konopkin, G. I. Kosytskyi, R. Lazarus, L. Murphy, A. O. Prokhorov, G. Selye, S. Volkman, and Yu. V. Shcherbatykh. The review of apprehension of the term «stress-resistance» in the opinions of scientists in this work made us to rely on the following definition: stress-resistance – is a set of personal qualities that contribute to the successful overcoming of intellectual, emotional, volitional loads that arise in stressful non-standard situations in the process of a person’s life, without serious harmful consequences for his health and activity. An empirical research was conducted, the purpose of which is to determine the level of students’ stress-resistance in the pre-examination period. 45 first-year students of the faculty of management, administration and information activities aged 18 and over took part in the research. For our research we chose such diagnostic methods: the self-assessment test of personality stress-resistance by S. Kouhen and G. Willianson; study stress test by Yu. V. Shcherbatykh; a questionnaire for determining the probability of stress development by J. Taylor in the modification by T. A. Nimchin; stress diagnostic test (degree of self-control and emotional lability under stressful circumstances) according to A. O. Prokhorov’s method. As a result of an experimental research on determining the level of stress-resistance of first-year students in the pre-examination period, based on the results of a quantitative analysis of the four methods used, it was established that out of 45 students, 38% of students (17 people) have a high level of stress-resistance, they behave in stressful situations quite restrained, they are able to withstand stress and its consequences; 47% of students (21 people) have an average level of stress-resistance, they do not always behave correctly and adequately in stressful situations, they experience failures more emotionally, insignificant events can disrupt their emotional balance; 15% of students (7 people) have a low level of stress-resistance, they are less protected from the negative impact of stressors, they are characterized by frequent loss of self-control in stressful situations and inability to control themselves. Psychological recommendations for students on managing stressful conditions and a set of training lessons for the formation of stress-resistance among students were provided. Their main tasks are: 1) increasing cognitive competence; 2) formation of positive thinking skills and self-confidence; 3) expanding the experience of overcoming stressful situations; 4) relieving anxiety and mastering the methods of self-regulation; 5) development of personal mechanisms of stress-resistance and self-control; 6) increasing neuropsychological stability. The total amount of qualification work is 83 pages, and consists of an introduction, three chapters, conclusions and a list of references. The list of references includes 85 sources of reference and theoretical literature.uk_UA
dc.description.abstractАктуальність даного дослідження обумовлена тим, що хоч на сьогодні тема стресостійкості й широко представлена в науковій літературі, проте багато дослідників відзначають складність й неоднозначність феномену стресостійкості та пов’язаних з нею концепцій і методологічних підходів. Водночас маловивченими залишаються питання обумовленості, корекції та формування стресостійкості у студентства. Об’єктивна необхідність вирішення зазначених вище проблем, недостатня теоретико-методологічна розробленість теми профілактичного підвищення стресостійкості обумовлює наукову актуальність теми даного дослідження. Метою запропонованої роботи є вивчення впливу стресостійкості студентів на розвиток їхнього позитивного ставлення до навчальної діяльності. У вітчизняній та зарубіжній психології проблемою стресостійкості займалися такі видатні вчені: Л. М. Аболін, Д. Амірхан, Б. Г. Ананьєв, В. А. Бодров, Б. Х. Варданян, Д. Грінберг, Л. Г. Дика, П. Б. Зільберман, У. Кеннон, О. О. Конопкін, Г. І. Косицький, Р. Лазарус, Л. Мерфі, А. О. Прохоров, Г. Сельє, С. В. Суботін, С. Фолькман, Ю. В. Щербатих. Під розумінням терміну «стресостійкість» у процесі аналізу думок науковців спираємося на таке його визначення: стресостійкість – це сукупність особистісних якостей людини, що сприяють успішному подоланню інтелектуальних, емоційних, вольових навантажень, які виникають у напружених нестандартних ситуаціях в процесі життєдіяльності людини, без серйозних шкідливих наслідків для її здоров’я та діяльності. Було проведено емпіричне дослідження, мета якого полягає у визначенні рівня стресостійкості студентів у передекзаменаційний період. В дослідженні взяли участь 45 студентів-першокурсників факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності віком від 18-ти років. Для діагностики нашого дослідження були підібрані наступні методики: тест на самооцінку стресостійкості особистості С. Коухена та Г. Вілліансона; тест на навчальний стрес Ю. В. Щербатих; опитувальник на визначення ймовірності розвитку стресу Дж. Тейлора у модифікації Т. А. Німчина; тест на діагностику стану стресу (ступеня самоконтролю та емоційної лабільності у стресових умовах) за методикою А. О. Прохорова. Унаслідок проведення експериментального дослідження щодо визначення рівня стресостійкості студентів-першокурсників у передекзаменаційний період за результатами кількісного аналізу чотирьох використаних методик, встановили, що з 45 студентів, у 38% студентів (17 людей) високий рівень стресостійкості, вони поводяться у стресових ситуаціях досить стримано, здатні протистояти стресу та його наслідкам; у 47% студентів (21 людини) середній рівень стресостійкості, вони не завжди правильно та адекватно поводяться у стресових ситуаціях, емоційніше переживають невдачі, незначні події можуть порушити їх емоційну рівновагу; у 15% студентів (7 людей) низький рівень стресостійкості, вони меншою мірою захищені від негативного впливу стресорів, їм характерна часта втрата самоконтролю у стресових ситуаціях і невміння володіти собою. Були надані психологічні рекомендації для студентів щодо управління стресовими станами та комплекс тренінгових занять для формування стресостійкості у студентства. Основними завданнями яких є: 1) підвищення пізнавальної компетентності; 2) формування навичок позитивного мислення та впевненості у собі; 3) розширення досвіду подолання стресових ситуацій; 4) зняття тривожності та оволодіння способами саморегуляції; 5) розвиток особистісних механізмів стресостійкості та самоконтролю; 6) підвищення нервово-психічної стійкості. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи становить 83 сторінки, й складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел і літератури, який охоплює 85 джерел літератури.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.subjectстресuk_UA
dc.subjectстресостійкістьuk_UA
dc.subjectфактори стресостійкостіuk_UA
dc.subjectформування стресостійкостіuk_UA
dc.subjectстресорuk_UA
dc.subjectстудентствоuk_UA
dc.subjectнавчальний стресuk_UA
dc.subjectпередекзаменаційна напругаuk_UA
dc.subjectрівень стресуuk_UA
dc.subjectприйоми зняття стресуuk_UA
dc.subjectознаки екзаменаційного стресуuk_UA
dc.subjectдіагностика стану стресуuk_UA
dc.subjectstressuk_UA
dc.subjectstress resistanceuk_UA
dc.subjectfactors of stress resistanceuk_UA
dc.subjectformation of stress resistanceuk_UA
dc.subjectstressoruk_UA
dc.subjectstudentship, academic stressuk_UA
dc.subjectpre-exam stressuk_UA
dc.subjectstress leveluk_UA
dc.subjectstress relief techniquesuk_UA
dc.subjectfeatures of examination stressuk_UA
dc.subjectdiagnosis of stress stateuk_UA
dc.titleСтресостійкість особистості як психологічний феноменuk_UA
dc.title.alternativeStress resistance personalities as a psychological phenomenonuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:053 Психологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Мєрєуца Т.Г. 61ФЗ.pdfСтресостійкість особистості як психологічний феномен1.47 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.