Гендерні особливості схильності до віктимної поведінки

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Проблема віктимної поведінки стає все більш актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства. Негативні процеси, які відбуваються в соціальному середовищі, а саме нестабільність в соціально-економічній та політичній сферах, окрім цього пандемія COVID-19 внесла значні зміни до звичного ритму життя всього суспільства, також вплинув високий рівень безробіття. Все це обумовлює незворотній ріст ризиків віктимізації населення. Варто зазначити, що соціум знаходитьсяв екстремальних умовах, таких,що різко відрізняються від звичайних і в силу цього впливають на психіку, що не адаптована до них, як стресора.Екстремальність полягає в тому, що ситуації, вторгаючись у відносно усталені протягом життя індивіда, можливі негативнінаслідки для її здоров’я, життєвого плану, кар’єри, також на способі життя, стосунках з іншими особами, на благополуччі. Обґрунтувано поняття «віктимна поведінка», «віктимність», «віктимізація», описано соціально-психологічні детермінанти віктимної поведінки; досліджено гендерні особливості схильності до віктимної поведінки у студентів ВНЗ. 2. Віктимність, як одна з детермінант віктимної поведінки та як властивість людини має в своїй основі взаємодію комплексу соціально-психологічних та індивідуально-особистісних характеристик. В даний час у психологічній науці залишаються маловивчені проблеми генези віктимної поведінки, системи факторів, що детермінують її виникнення, особливості прояву віктимної поведінки у молоді. 3. Аналіз результатів дослідження встановив, що існують гендерні особливості схильності до віктимної поведінки. Так, для чоловіків характерні такі значимі поведінкові патерни: схильність до агресивної, саморуйнівної віктимної поведінки, це в свою чергу впливає на показники реалізованої віктимності, що являє собою статистично більшим ніж для вибірки жінок. Встановлено, що для жінок є характерними наступні поведінкові характеристики: вони більш схильні до некритичної, залежної та безпорадної віктимної поведінки, тобто для жінок є притаманною пасивна модель жертви. 4. Тюторінг та менторство є ефективнии способами для профілактики підвищення віктимності під час юнацького віку, адже зіштовхнувшись з новими умовами життя, для успішної адаптації юнакам необхідний спеціальний супровід, що буде мати позитивний вплив для засвоєння конструктивних форм поведінки та підвищення рівня успішної адаптації.