Лінгвориторична організація звернень до нації німецьких федеральних канцлерів (на матеріалі текстів канцлера А. Меркель)

Abstract

Наукове дослідження присвячене вивченню лінгвориторичної організації звернень до нації німецьких федеральних канцлерів (на матеріалі текстів канцлера А. Меркель). Джерельну базу дослідження склали публічні виступи Ангели Меркель з 2009 до 2021 рік, опубліковані у вигляді текстів на офіційному сайті федерального канцлера Німеччини. Сукупний обсяг вибірки проаналізованого матеріалу становив 565 промов (2594 друковані сторінки). Проаналізовані визначення поняття «дискурс» дозволяють стверджувати, що даний термін, як він розуміється в сучасній лінгвістиці, близький за змістом до поняття «текст», однак підкреслює динамічний характер мовного спілкування, що розгортається в часі; на противагу цьому текст мислиться переважно як статичний об’єкт, результат мовної діяльності. Деякі дослідники трактують дискурс, що включає одночасно два компоненти: і динамічний процес мовної діяльності, вписаної в її соціальний контекст, і її результат (тобто текст); саме таке розуміння є найбільш доцільним. Корпус дослідження склали публічні виступи Ангели Меркель з 2009 до 2021 року. Виконаний аналіз матеріалу дозволяє зробити такі висновки. 1. Встановлено, що вступ до публічної політичної мови складається з трьох елементів: звернення, етикетних формул вітання та подяки та зачинів. Основне завдання цієї частини – залучення та утримання уваги аудиторії. З іншого боку, вступ передбачає введення у наступний зміст і спрямованість промови, тобто, воно виконує проспективну функцію. 2. Серед вищезазначених елементів вступу було виділено та класифіковано їх мовні способи реалізації. Наприклад, зачин характеризується різними прийомами захоплення уваги, до яких вдається політик: звернення до події, часу, місця; слогани та гасла; оповідання, засноване на особистому досвіді; цитування відомої особистості та ін. 3. В основній частині виступу переважає поєднання таких функціонально-смислових типів мови, як оповідання, опис та міркування. Головне завдання основної частини полягає у розкритті переконливого потенціалу суспільної політичної мови. Так, для доказу своїх тез Ангела Меркель використовує різноманітні емоційно та логічно значущі аргументи: статистичні дані, посилання на відомі джерела, апеляція до авторитетів, посилання на думку політиків, цитати, апеляція до публіки, положення законів та офіційних документів. Подібна техніка аргументації значно підвищує ефективність суспільної мови. 4. Виявлено, що висновок складається з власне висновку та кінцівки. У власному висновку політик, впливаючи емоційно та інтелектуально, намічає майбутні цілі та завдання, акцентує увагу на подальших ідеях чи співпраці. В кінці обов’язково містяться формули звернень і слова подяки, що беруть участь у створенні рамкової структури публічної мови. Проаналізувавши матеріал ми зробили певні висновки. По-перше, у зверненнях до широкої аудиторії найбільш продуктивними є форми meine Damen und Herren та meine sehr geehrten Damen und Herren. Стосовно осіб однієї професійної сфери мовець використовує Exzellenzen, liebe Kolleginnen und Kollegen, liebe Kollegen (до осіб чоловічої статі). Тим часом у текстах виступів ми не знаходимо окрему форму звернення до осіб жіночої статі liebe Kolleginnen. Також було виявлено, що найбільш частотними формами звернень на урочистих заходах виявляються: werte Gäste, liebe Gäste, sehr geehrte Gäste, werte Festversammlung (з метонімічним перенесенням). По-друге, у зверненнях до певної особи високий показник частотності складає форма Sehr geehrter + Herr + посада/звання/прізвище, sehr geehrter + Herr + посада + lieber + ім’я + прізвище, sehr geehrte + Frau + посада/звання/прізвище. Отримані дані підтверджують думку про те, що найчастіше посади в політичній сфері займають чоловіки. По-третє, показово, що у текстах промов відсутня форма звернення Sehr verehrter + Herr + посада/звання до осіб чоловічої статі. По-четверте, на підставі аналізу можна зробити висновки, що іноді форма звернення залежить безпосередньо від намірів мовця. В цьому у разі форми звернень мають дружню, інтимну та довірчу тональність. Для неї висловлювання А. Меркель, крім прийнятого в офіційному спілкуванні звернення, використовує або sehr geehrter Herr + посада/звання/прізвище з додатком lieber + ім’я адресата, або форму звернення рідною для адресата мовою. Цей факт свідчить про зацікавленість того, хто говорить у підтримці тісного контакту з адресатом. Таким чином, форма звернення в мовному етикеті може змінюватися в таких ситуаціях. На підставі проведеного частотного аналізу можна говорити про значну роль зачину в композиційній побудові публічної мови, що впливає на досягнення когнітивного, психологічного та емоційного контакту. В результаті проведеного аналізу виступів Ангели Меркель були зроблені такі висновки: 1) набір мовних стратегій та тактик, що використовуються в рамках текстів одного типу є практично незмінним. Базовими стратегіями є: стратегія самопрезентації, інформаційно-інтерпретаційна стратегія, аргументативна стратегія, стратегія формування емоційного настрою адресата та агітаційна стратегія; 2) як показало дослідження фактичного матеріалу, з плином часу Ангела Меркель відчуває все більшу особисту відповідальність за політичні рішення, що проявляється у найчастішому використанні займенника 1-ї ос. одн. ich; 3) використовувані в аналізованих текстах мовні стратегії доповнені елементом емоційності. 4) відмітною ознакою текстів виступів А. Меркель є комбіноване використання мовних стратегій та тактик, що служить ефективнішому досягненню комунікативних цілей. Вивчені публічні виступи Ангели Меркель відрізняються яскраво вираженими рисами діалогізації на різних рівнях: лексичному, морфологічному, синтаксичному. В результаті дослідження були виявлені найбільш типові прийоми діалогізації: цитація, непряма мова, посилання на чужу думку, питально-відповідальні конструкції, риторичні питання, форми непрямого та прямого імперативу, невизначено-особисті конструкції з модальним дієсловом, засоби вираження смислових позицій, когезійні засоби. Введення елементів діалогу Ангелою Меркель підпорядковано цілі оживлення монологічного мовлення та залучення уваги, встановлення та підтримання контакту з аудиторією. За допомогою проаналізованих прийомів посилюється як емоційний вплив, так і вплив інтелектуального характеру. Після проведення лінгвістичного аналізу було виявлено: по-перше, синтаксичне оформлення публічних виступів Ангели Меркель характеризується превалюванням підрядного зв’язку над складовою, наявністю розгалуженої системи додаткових речень, які багато в чому обумовлюється письмовою основою публічного виступу та бажанням політика різнобічно розкрити тему та передати більш точну інформацію. По- друге, на підставі лінгвостилістичного аналізу були виділені найбільш частотні синтактико-стилістичні засоби, які роблять політичний твір експресивно-рельєфний: перерахування, повтор, синтаксичний паралелізм (анафора та епіфора), інверсія, питально-відповідні конструкції, риторичне питання, антитеза. Відмінна особливість використовуваних німецьким політиком синтактико-стилістичних засобів полягає у структуруванні викладу, надання логічного характеру та усунення смислових акцентів. Крім того, розглянуті мовні фігури надають необхідний для оратора експресивний ефект, посилюючи цим емоційну залученість адресата.