Фразеологізми з компонентом фітонімом в українській мові: когнітивний аспект

Abstract

Структура дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Загальний обсяг дослідження становить 90 сторінки, список використаних джерел та літератури нараховує 116 позицій. Кваліфікаційну роботу присвячено вивченню фразеологізмів з компонентом фітонімом в українській мові. Основна увага приділяється фітофразеологізмам з назвами дерев, кущів та їх частин, квітів та їх насіння, найменуванням городини та трав’янистих рослин. Метою дослідження є вивчення концептуальної складової фітофразем української мови та особливостей їх лінговодидактичного студіювання. У роботі розв’язуються такі завдання: дослідження концептуалізації онімів в українській фітофраземіці; їх диференціація за тематичними групами; характерика інноваційних підходів до вивчення фразеології в новій українській школі; розробка завдань і вправ до підсумкового уроку з фразеології в 5 класі; також рекомендації щодо студіювання означеної проблеми у позашкільній роботі, зокрема під час проведення виховного заходу «Фразеологічний ВООМ». Об’єктом дослідження є фітофразеологізми в сучасній українській мові, а предметом – особливості концептуалізації флороназв в українській фразеології. У кваліфікаційній роботі використовуються такі методи вивчення: описовий – для класифікації та характеристики фітофразем; елементи квантитативного методу – для визначення кількості ФО з фітоназвою; концептуальний аналіз – для опису фітонімів як концептуальних понять в українській фразеології. Актуальність дослідження зумовлена посиленням інтересу до проблем спеціальної фразеології та національної дискурсології в їх взаємозв’язку з феноменом культури етносів, а також з необхідністю вивчення сутнісних характеристик використання фраземіки різних мов. Наукова новизна полягає у спробі опису когнітивної та принагідно етнокультурної специфіки української фітофразеології. Практичне значення полягає в тому, що її результати можуть слугувати основою для подальших наукових розвідок, їх можна застосовувати під час опанування фразеології не лише на уроках української мови, а й у позакласній роботі у закладах середньої освіти. Джерельною базою слугують «Словник фразеологізмів української мови», а також довідкові та лексикографічні праці, власні спостереження. У першому розділі «Фітофразеологія як об’єкт лінгвістичного студіювання», що має теоретичний характер, здійснено аспектуалізацію наукових праць із фітофраземіки; прокоментовано питання когнітивізму і фітоніма як сегменту флорофраземи в змістовому обсязі концепту; висвітлено типологію фітонімів як концептуальних складових у фраземіці та їх роль у національному дискурсі. Другий розділ «Концептуалізація фітонімів в українській фразеології» присвячений описові фразем з концептуалізованими дендронімами, назвами кущів та їх частин, найменуваннями городини, назвами квітів і їх насіння, а також найменуваннями трав’янистих рослин. У третьому розділі «Вивчення теми «Фразеологія» у закладах загальної середньої освіти» представлена спроба пояснити сучасні підходи до вивчення фразеологізмів на уроках української мови, подано вправи і завдання до підсумкового уроку з фразеології у 5 класі. В ході дослідження встановлено, що фразеологічні одиниці з флорономеном утворюють підсистему української фразеології. Вона відображає різні галузі культурного та матеріального життя українців, характеризується національно-культурними особливостями завдяки частотній концептуалізації найменувань рослинного світу, а саме: дерев, кущів та їх частин (35%); городини (30%); квітів та їх насіння, зернових (20%); трав’янистих рослин (15%). Щодо лінгводидактичного аспекту нашого дослідження, то відзначимо, що фразеологію вивчають досить глибоко у 5 класі, і за потребою в інших темах у різних класах. Основними підходами до опанування розділу вважають комунікативний, компетентнісний, текстоцентричний. Запропоновано такі інтерактивні завдання, як «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Мікрофон», «Дерево рішень», «Займи позицію», «Ажурна пилка», «Ток-шоу», «Прес», «Знайди помилку», «Хто скаже останнім?», «Поясни слово», а також тренувальні вправи, аналіз текстів, групування фразеологізмів та роботу зі словником. Для підсумкового уроку, крім традиційних завдань, використано флеш-картки та онлайн-тестування. Також розроблено систему вправ, які послідовно розташовані за складністю та відповідають мотиваційному, закріплювальному, повторювальному та контрольному етапам навчання. Результати нашого дослідження можна використати також у позакласній роботі, зокрема під час проведення лінгвістичної вікторини «Фразеологічний ВООМ». Позакласна робота з української фразеології суттєво поглибить знання завдяки різноманітним методам, прийомам, вправам та завданням; сприятиме розвитку мовно-культурних компетенцій у здобувачів середньої освіти та матиме вплив на формування загальної освіченості школярів.