Динаміка мовної ситуації в місті Ізмаїл

Abstract

АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи Кислякової (Бондаренко) Олександри Юріївни «ДИНАМІКА МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В МІСТІ ІЗМАЇЛ» Кваліфікаційна робота студентки 64Ф групи факультету української та іноземної філології освітнього ступеня магістр спеціальності 014 Середня освіта, предметної спеціальності (014.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2023). Кваліфікаційна робота має таку структуру: вступ, три розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, список використаних джерел. Обсяг її основного тексту становить 86 сторінок. Актуальність дослідження зумовлена тим, що вивчення динаміки мовної ситуації в Ізмаїлі дозволить побачити ефективні кроки мовної і освітньої політики, які змінювали мовну ситуацію, і неефективні заходи, зробити роботу над помилками, відкоригувати подальшу мовну політику України щодо збільшення ефективности удержавлення української мови в поліетнічних місті і регіоні. Метою праці є характеристика динаміки мовної ситуації в Ізмаїлі в часі як джерело для розпрацювання подальшої, більш ефективної мовної та освітньої політики України з удержавлення української мови в поліетнічних регіонах, зміцнення і закріплення її у функції засобу міжетнічної комунікації. Об’єктом дослідження є мовна ситуація в місті Ізмаїл в різні періоди історії, зміни які відбувалися в мовній ситуації міста. Предметом дослідження стали динамічні процеси в мовній ситуації міста Ізмаїл, їхні причини, мовна ситуація в Ізмаїлі на різних синхронних зрізах як результат мовної і освітньої політики різних держав і адміністративних утворень, мовна і освітня політика з точки зору ефективности її впливу на мовну ситуацію. У дослідженні використано описовий лінгвістичний метод, а також соціолінгвістичні методи опитування, включеного і невключеного спостереження, вивчення документальних джерел, медіа тощо та застосовано дискурсивний критичний аналіз інформації з різних джерел різних синхронних зрізів. Теоретична значущість праці полягає в тому, що вона може допомогти теоретично осмислити деякі характеристики мовної ситуації в місті Ізмаїл та її динаміки, оцінку функціонування мови як засобу міжетнічного спілкування як маркера стану удержавлення цієї мови; вплив зовнішніх мовних і освітніх політик інших держав на мовну ситуацію в Україні та її регіонах, конкуренцію внутрішньої мовної політики із зовнішніми тощо. Практичну значущість дослідження вбачаємо в тому, що аналіз динаміки мовної ситуації в м. Ізмаїл дозволить уникнути в майбутньому виявлених помилок у реалізації національної мовної політики як в Ізмаїлі, так і в інших полімовних містах і регіонах України, сприятиме ефективному, конструктивному і безконфліктному мовному будівництву в них. У першому розділі «Міське мовлення як обʼєкт лінгвістичних досліджень» висвітлено основні напрямки у вивченні мови міста, подано загальну характеристику тенденцій розвитку сучасного спілкування в містах України, описано мовну ситуації як поняття соціолінгвістики. Другий розділ «Мовна ситуація в місті Ізмаїл та її динаміка в часі» присвячено описові мовної ситуації в м. Ізмаїл у контексті мовної ситуації в Україні та в регіоні, представлено мовні біографії мешканців міста як джерело інформації про мовну ситуацію в ньому. У третьому розділі «Особливості навчання української мови в закладах загальної середньої освіти полімовного м. Ізмаїл» проаналізовано актуальні проблеми навчання української мови в закладах загальної середньої освіти м. Ізмаїл, схарактеризовано сучасні підходи до навчання української мови школярів-інофонів в закладах загальної середньої освіти м. Ізмаїл тощо. Висновки. Російсько-українська війна різко змінила оцінне ставлення до російської і української мов, які до цього часу конкурували між собою у функції засобу міжетнічної комунікації. Російська мова, оцінена більшістю мовців як «мова ворога», «мова окупанта» та под. використовується ними менше, знижується й її естетичне сприйняття мовцями. Українська ж мова, навпаки, сприймається як мова миру, злагоди, єднання, як оберіг, як мова не чужа (навіть для болгар, молдован, албанців тощо), а своя, рідна. Знати, використовувати українську мову стає престижніше, таким чином мовці демонструють свій патріотизм, прихильність Україні.