Аргументація в політичному англомовному дискурсі

Abstract

Кваліфікаційна робота на тему «Аргументація в політичному англомовному дискурсі» присвячена актуальному дослідженню одного з напрямів політичної лінгвістики і спрямована на встановлення особливостей впливу політичного мовлення на масового адресата. Теоретичним підгрунтям дослідження є поняття політичної комунікації, політичних жанрів, політичного дискурсу, політичної аргументації. До політичного дискурсу відносяться інавгураційні промови президентів, парламентські та інші політичні виступи, урядові постанови, політичні розділи ЗМІ, політичні ток-шоу та інтерв'ю, тощо. Полісуб'єктність політичного дискурсу поряд з різними комунікативними ролями його учасників, визначає аргументативні стратегії поведінки мовця по відношенню до аудиторії, що часто мають маніпулятивний контекст. Дискурсивна стратегія аргументації дозволяє дати оцінку аргументам, що використовуються. Практичний розділ дослідження представляє лінгвістичний аналіз промов та виступів президентів США: Джо Байдена, Барака Обами, Біла Клінтона, Дональда Трампа, віце-президента США Камали Харіс, прем'єр-міністрів Вликобританії: Тоні Блера, Терези Мей, Ріші Сунака, Девіда Кемерона, та лідера лейбористської партії Великобританії Джеремі Корбіна а також політичних матеріалів на віртуальних сторінках агенції CNN, газетних видань The Washington Post, The New York Times, New York Daily News, політичного шоу The Rachel Maddow Show, та видання Business Insider. У роботі розглянуто різноманітні частотні способи лінгвістичної аргументації, а саме ототожнення мовця з адресатом, причинно-наслідкові зв'язки між висловлюваннями, статистичні дані, факти з минулого, свідчення очевидців, посилання на власні спогади, вживання антитези, представлення матеріалу за принципом «плюс-мінус», коли «своє» як позитивне протиставляється «чужому» як негативному, спирання на стереотипи, соціальні норми та авторитети, навмисне вживання семантично порожніх фраз, перенесення уваги адресата з основних проблем на деталі, вживання слів-команд за допомогою, дієслів «think, listen, do, go, start», прийом трюїзмів як навіювання потрібної ідеї, що повинна без сумніву сприйматися як правильна та правдива, вживання політичних термінів, ідеологем, ярликів. Підкреслено, що найбільш ефективним вважається вплив, що поєднує в собі елементи раціонального та емоційного. Аргументами в політичному дискурсі стають політичні евфемізми та дісфемізми, різноманітні повтори, пасивні конструкції з дієсловами «to seem, to believe, to consider» тощо. При дослідженні метафор англомовного політичного дискурсу виокремлено образи, які можуть бути актуалізовані у вигляді наступних груп: «natural phenomena», «sports», «theatre», «economics», «religion», «militaristic sphere», «migrantion». У третьому розділі кваліфікаційної роботи проаналізоівно виклики та вимоги до навчання англійської мови у старшій школі. Підкреслено, що зміни базуються на законі України «Про загальну середню освіту», на Концепції профільного навчання у старшій школі, на Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та інших нормативно-правових документах. Урок англійської мови у старшій школі, ставить на меті формування, розвиток та вдосконалення умінь і навичок спілкування. Для цього впроваджуються нові форми навчання, надаються інтерактивні, творчі заняття, змінюється сам підхід до викладання англійської мови. Підкреслено необхідність не просто навчити учнів старшої школи правильно висловлюватися на англійській мові, а саме вести полемічну бесіду, відстоювати свою точку зору, вміти правильно подавати інформацію, що спирається на навички аргументовного мовлення. З цією метою при навчанні англійської мови у старшій школі використовують тренінги ефективної аргументації, дебатні онлайн школи, спрямовані на розвиток інтелектуальних здібностей та навичок англомовної аргументації.