Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/2027
Назва: Лінгвопрагматичні засоби вираження схвалення в англомовних художніх текстах
Інші назви: Linguopragmatic means of expressing approval in English fiction texts
Автори: Каражекова, Олександра Іванівна
Karazhekova, Oleksandra
Ключові слова: засоби вираження
вислови схвалення
комунікативна мета
мовленнєвий акт
прагматичний статус
means of expressing
statements of approval
communicative purpose
speech acts
pragmatic meaning
Дата публікації: 23-січ-2024
Бібліографічний опис: Каражекова О. І. Лінгвопрагматичні засоби вираження схвалення в англомовних художніх текстах : Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня магістр спеціальності 014 Середня освіта. Предметної спеціальності: 014.021 Англійська мова і література, освітньої програми: Середня освіта: англійська мова і література / Кер. : канд. філ. н., доц. Сорока Т. В. – Ізмаїл, 2024. – 122 с.
Короткий огляд (реферат): В магістерському дослідженні на тему «Лінгвопрагматичні засоби вираження схвалення в англомовних художніх текстах» розглянуто комунікативно-прагматичні, когнітивні, лексико-синтаксичні та етнокультурні особливості ВС в англійській мові. Схвалення розуміється як мовленнєва дія, що вживається мовцем з певною комунікативною метою: висловити щире, об'єктивне, позитивне ставлення до об'єкта схвалення і/або справити позитивний емоційний вплив на слухача. З точки зору прагматичного статусу, схвалення визначається як полілокутивний МА, в якому має місце специфічне, притаманне саме даному прагматичному типу висловлювання поєднання двох або більше іллокутивних сил: первинного (основного) прагматичного значення, що реалізується за допомогою різних типів, що складають дане висловлювання МА – констативов, експресивів, перформативів, директивів і квесітівов і значення висловлення – вторинного прагматичного значення, що накладається на основне і певним чином модифікує його. Утворені в результаті двоіллокутивні мовленнєві одиниці є показником прагматичної багатозначності схвалення в англомовній діяльності мовців. Прагматичне варіювання іллокуції схвалення проявляється, зокрема, в таких модифікаціях, як прямі і непрямі ВС. Розмежування проводиться за принципом відповідності/невідповідності структурно-семантичного змісту висловлювання його іллокутивній функції. Невідповідність семантики висловлювання його іллокутивному значенню вважається ознакою непрямого ВС. В кваліфікаційній роботі встановлено, що в залежності від типів мовленнєвих актів, які складають ядро ВС, виділяються наступні їх різновиди: констативи або ствердження (395 прикладів – 63,4% від загальної кількості), експресиви або вираження почуттів (97 прикладів – 15,5% від загальної кількості), директиви, тобто спонукання до дії (83 приклади – 13,3% від загальної кількості), перформативи або речення-констатація і здійснення дії одночасно (33 приклади – 5,3% від загальної кількості) та квеситиви чи речення-запитання (15 прикладів – 3,5% від загальної кількості). Схвалення є оцінним мовленнєвим актом та входить в один ряд з такими мовленнєвими актами, як комплімент, самопохвала, іронія та лестощі. Ці мовленнєві акти є оцінними висловлюваннями, тобто мовленнєвими діями, які використовує мовець з метою продемонструвати своє позитивне чи негативне ставлення до того чи іншого об'єкту, дати йому свою власну оцінку. Незважаючи на певні схожості у використанні, схвалення відрізняється від інших перерахованих оцінних мовленнєвих актів особливою прагматичної специфікою, яка не дозволяє ототожнювати його з іншими оцінними актами, що позначають позитивну оцінку мовленнєвими діями. Зазначена специфіка полягає в творчому, індивідуально-авторському характері схвалення, який зумовлений щирістю, що виражається мовцем для позитивної оцінки особистості, якостей або діяльності адресата. На відміну від інших оцінних мовленнєвих актів схвалення є щирим і об'єктивним опису особистості адресата, його якостей, дій та вчинків. Схвалення поширюється в межах кооперативного простору комунікації, який передбачає наявність постійних для адресанта психологічних параметрів, які можна визначити як позитивний емоційний настрій, здатність до емпатії, бажання підтримувати відносини комунікативного комфорту, поліпшуючи емоційний стан об’єкта оцінки. Дослідно-експериментальна робота в 11 класі показала, що після пояснення особливостей мовленнєвого акту компліменту та впровадження комплексу вправ учні успішно покращили навички діалогічного мовлення, що свідчить про практичну значущість даних завдань. Учні навчилися не тільки генерувати усні висловлювання, а й певну рольову поведінку. Вони оволоділи роллю як того, хто говорить, так і роллю слухача англійською мовою. Отже, отримані під час проведеної експериментальної роботи результати підтвердили, що розроблений комплекс вправ сприяє розвитку навичок говоріння. Комплекс завдань, впроваджених у процес навчання, сприяли реалізації мовленнєвого акту комплімент у мовленні учнів 11 класу.
Опис: The master's study on the topic "Linguopragmatic means of expressing approval in English fiction texts" examines the communicative-pragmatic, cognitive, lexical-syntactic and ethno-cultural features of English statements of approval (SA). Approval is understood as a speech action taken by the speaker for a specific communicative purpose: to express a sincere, objective, positive attitude towards the object of approval and/or to have a positive emotional impact on the listener. From the point of view of pragmatic status, approval is defined as a polyangular speech act, in which there is a specific combination of two or more illocative forces inherent in this particular pragmatic type of utterance: the primary (main) pragmatic meaning, realized by means of various types that make up this utterance – constatives, expressives, performatives, directives and quesitives, and the meaning of the utterance – a secondary pragmatic meaning, superimposed on the main one and modifying it in a certain way. The resulting two-angle speech units are indicators of the pragmatic ambiguity of approval in English speakers’ activities. The pragmatic variation of the approval illocation manifests itself, in particular, in such modifications as direct and indirect changes. The distinction is made based on the principle of correspondence/inconsistency of the structural and semantic content of an utterance with its illocative function. The discrepancy between the semantics of an utterance and its illocative meaning is considered a sign of an indirect meaning. It was established that depending on the types of speech acts that make up the core of SA. The following varieties are distinguished of SA: constatives or statements (395 examples – 63.4% of the total number), expressives or expression of feelings (97 examples – 15.5% of the total number), directives, that is, motivation to act (83 examples – 13.3% of the total number), performatives or sentences-stating and performing an action simultaneously (33 examples – 5.3% of the total number) and quessitives or sentences-questions (15 examples – 3.5% of the total number). Approval is an appreciative Speech Act and is included in the same row with speech acts such as compliments, self-praise, irony, and flattery. These speech acts are evaluative statements, that is, speech actions that the speaker uses in order to demonstrate his positive or negative attitude to a particular object, to give it his own assessment. Despite certain similarities in use, approval differs from other listed evaluative speech acts by a special pragmatic specificity, which does not allow it to be identified with other evaluative acts that denote a positive assessment by speech actions. This specificity lies in the creative, individual author's nature of approval, which is due to the sincerity expressed by the speaker for a positive assessment of the addressee's personality, qualities or activities. Unlike other evaluative speech acts, approval is a sincere and objective description of the addressee's personality, qualities, actions, and actions. Approval extends within the cooperative communication space, which implies the presence of constant psychological parameters for the addressee, which can be defined as a positive emotional mood, the ability to empathize, the desire to maintain relationships of communicative comfort, improving the emotional state of the object of assessment. Approval extends within the cooperative communication space, which implies the presence of constant psychological parameters for the addressee, which can be defined as a positive emotional mood, the ability to empathize, the desire to maintain relationships of communicative comfort, improving the emotional state of the object of assessment. Experimental work in the 11th grade showed that after explaining the features of the speech act of a compliment and implementing a set of exercises, students successfully improved their dialogic speech skills, which indicates the practical significance of these tasks. Students learned not only to generate oral statements, but also certain role-playing behavior. They have mastered the role of both a speaker and a listener in English. So, the results obtained during the experimental work confirmed that the developed set of exercises contributes to the development of speaking skills. A set of tasks implemented in the learning process contributed to the implementation of the speech act compliment in the speech of students of the 11th grade.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/2027
Розташовується у зібраннях:014 Середня освіта: англійська мова і література

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Магістреська_Каражекової_Олександри_4.pdfЛінгвопрагматичні засоби вираження схвалення в англомовних художніх текстах1.85 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.