Лінгвопрагматичні засоби вираження схвалення в англомовних художніх текстах

Abstract

В магістерському дослідженні на тему «Лінгвопрагматичні засоби вираження схвалення в англомовних художніх текстах» розглянуто комунікативно-прагматичні, когнітивні, лексико-синтаксичні та етнокультурні особливості ВС в англійській мові. Схвалення розуміється як мовленнєва дія, що вживається мовцем з певною комунікативною метою: висловити щире, об'єктивне, позитивне ставлення до об'єкта схвалення і/або справити позитивний емоційний вплив на слухача. З точки зору прагматичного статусу, схвалення визначається як полілокутивний МА, в якому має місце специфічне, притаманне саме даному прагматичному типу висловлювання поєднання двох або більше іллокутивних сил: первинного (основного) прагматичного значення, що реалізується за допомогою різних типів, що складають дане висловлювання МА – констативов, експресивів, перформативів, директивів і квесітівов і значення висловлення – вторинного прагматичного значення, що накладається на основне і певним чином модифікує його. Утворені в результаті двоіллокутивні мовленнєві одиниці є показником прагматичної багатозначності схвалення в англомовній діяльності мовців. Прагматичне варіювання іллокуції схвалення проявляється, зокрема, в таких модифікаціях, як прямі і непрямі ВС. Розмежування проводиться за принципом відповідності/невідповідності структурно-семантичного змісту висловлювання його іллокутивній функції. Невідповідність семантики висловлювання його іллокутивному значенню вважається ознакою непрямого ВС. В кваліфікаційній роботі встановлено, що в залежності від типів мовленнєвих актів, які складають ядро ВС, виділяються наступні їх різновиди: констативи або ствердження (395 прикладів – 63,4% від загальної кількості), експресиви або вираження почуттів (97 прикладів – 15,5% від загальної кількості), директиви, тобто спонукання до дії (83 приклади – 13,3% від загальної кількості), перформативи або речення-констатація і здійснення дії одночасно (33 приклади – 5,3% від загальної кількості) та квеситиви чи речення-запитання (15 прикладів – 3,5% від загальної кількості). Схвалення є оцінним мовленнєвим актом та входить в один ряд з такими мовленнєвими актами, як комплімент, самопохвала, іронія та лестощі. Ці мовленнєві акти є оцінними висловлюваннями, тобто мовленнєвими діями, які використовує мовець з метою продемонструвати своє позитивне чи негативне ставлення до того чи іншого об'єкту, дати йому свою власну оцінку. Незважаючи на певні схожості у використанні, схвалення відрізняється від інших перерахованих оцінних мовленнєвих актів особливою прагматичної специфікою, яка не дозволяє ототожнювати його з іншими оцінними актами, що позначають позитивну оцінку мовленнєвими діями. Зазначена специфіка полягає в творчому, індивідуально-авторському характері схвалення, який зумовлений щирістю, що виражається мовцем для позитивної оцінки особистості, якостей або діяльності адресата. На відміну від інших оцінних мовленнєвих актів схвалення є щирим і об'єктивним опису особистості адресата, його якостей, дій та вчинків. Схвалення поширюється в межах кооперативного простору комунікації, який передбачає наявність постійних для адресанта психологічних параметрів, які можна визначити як позитивний емоційний настрій, здатність до емпатії, бажання підтримувати відносини комунікативного комфорту, поліпшуючи емоційний стан об’єкта оцінки. Дослідно-експериментальна робота в 11 класі показала, що після пояснення особливостей мовленнєвого акту компліменту та впровадження комплексу вправ учні успішно покращили навички діалогічного мовлення, що свідчить про практичну значущість даних завдань. Учні навчилися не тільки генерувати усні висловлювання, а й певну рольову поведінку. Вони оволоділи роллю як того, хто говорить, так і роллю слухача англійською мовою. Отже, отримані під час проведеної експериментальної роботи результати підтвердили, що розроблений комплекс вправ сприяє розвитку навичок говоріння. Комплекс завдань, впроваджених у процес навчання, сприяли реалізації мовленнєвого акту комплімент у мовленні учнів 11 класу.