Арт-терапія як провідний напрям психологічної допомоги дітям у кризових станах

Abstract

В існуючих нині в Україні політичних, соціально-економічних умовах, проблема психологічної допомоги дітям, які знаходяться у кризових станах, постраждали внаслідок травмуючих обставин, є гостро актуальною. Події останніх років обумовлюють увагу науковців і практиків до зростаючої емоційної напруги у суспільстві, руйнування безпечності оточуючого середовища, різкого порушення звичного способу життя, різного роду втрат. У зв’язку з цим стрімко зростає кількість дітей, які переживають емоційне неблагополуччя. Тому є вкрай важливою робота практичних психологів, спрямована на збереження і зміцнення психічного здоров’я українських дітей. Ефективним засобом під час психологічної допомоги дітям у кризових станах постає використання потужного потенціалу атр-терапевтичних технологій. Сучасні дослідження в галузі арт-терапії доводять її ефективність у вирішенні різних психологічних проблем, зокрема, корекції психічного стану дітей з обмеженими можливостями здоров'я (О. Ю. Токарєва), корекції виразності акцентуацій та профілактики їх розвитку (Т. Ф. Макарічева), використання арт-терапії з дітьми із важких сімей (М. С. Вальдес), у дітей-сиріт в умовах дитячого будинку (М. Ю. Кочеткова), профілактики та корекції девіантної поведінки дітей (І. В. Зеленкова), емоційного розвитку дітей (О. В. Тараріна), вирішення внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів та розвитку креативного мислення (М. Л. Наумова), соціалізації дітей із проблемною поведінкою (Л. Р. Халіулліна, Ф. Г. Мухлісова), допомоги дітям у кризовій ситуації (М. Х. Ізотова, В. М. Сорокін). Незважаючи на наявні наукові дослідження, проблема застосування арт-терапії в психологічній допомозі залишається актуальною і затребованою на сучасному етапі розвитку науки і практики. Мета дослідження полягає в науково-теоретичному дослідженні особливостей арт-терапії як провідного напрямку психологічної допомоги дітям в кризових станах та обґрунтуванні програми подолання кризових станів засобами арт-терапії. Об’єкт дослідження: ресурси арт-терапевтичної роботи як процес корекційного відновлення дітей. Предмет дослідження: особливості програми психологічної допомоги дітям в кризових станах засобами арт-терапії. Здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми арт-терапії як методу психологічної допомоги кризовим дітям. Аналіз наукових джерел дозволив навести визначення понять: «психологічна допомога», «арт-терапія», «кризові стани». Розглянуто мету, завдання, основні функції, види, особливості, переваги, показання для використання арт-терапії з кризовими дітьми. Вивчено психологічні особливості дітей в кризових станах через призму когнітивної, емоційної та поведінкової складових. Висвітлено специфіку використання терапїї мистецтвом з кризовими дітьми, зазначені рекомендації, щодо роботи з ними. Здійснено емпіричне дослідження особливостей арт-терапії як провідного напрямку психологічної допомоги дітям у кризових станах. З метою виявленя у освітньому закладі кризових дітей здійснено діагностику їх психологічних особливостей. Наведено аналіз, обробку та інтерпретацію даних дослідження. Визначено основну експериментальну групу респондентів. Отримані дані свідчили про невідкладну необхідність забезпечення психологічної допомоги цим дітям, яку було надано, застосовуючи потужний потенціал арт-терапевтичних технологій. Розроблено, апробовано та експериментально перевірено на ефективність програму психологічної допомоги для дітей в кризових станах засобами арт-терапії. Ця система занять лікуванням мистецтвом була орієнтована на рішення наступних завдань: зниження тривожності, соціальної боязкості, зняття емоційної напруги; створення умов зниження страху самовираження; підвищення впевненості у собі; розвиток здатності до самоконтролю. Дослідження впливу впровадження арт-терапевтичної програми показало: діти у кризових станах набули можливості усвідомлено й продуктивно отримати новий власний емоційний, тілесний та когнітивний досвід у безпечних і комфортних умовах. Лікування мистецтвом сприятливо вплинуло на психоемоційний стан дітей. Зменшилися тривожність та почуття страху, образи, провини, незахищеності, безпорадності. Не такими різкими стали коливання настроїв. Відреагувались сильні емоції. Частиною дітей були пережиті травматичні події минулого. Діти здобули навички, які допомогли їм утримуватися в теперішньому часі. В деяких учнів спостерігалось покращення стану фізичного здоров'я, нормалізація сну. Гармонізувалися рівні самооцінки та домагань. Збільшилась кількість продуктивних та адаптивних копінг-стратегій, зменшилась конфліктність. Діти налагодили теплі міжособистісні стосунки, посилили своє відчуття безпеки та захищеності у колекиві, здобули нові стратегії отримання та надання допомоги. Ряду дітей рекомендовано і надалі отримувати психологічну допомогу з використанням арт-терапевтичних технік та прийомів з профілактичними та психокорекційними цілями. Впровадження арт-терапевтичної програми, дало суттєвий позитивний ефект, дозволило кризовим дітям швидше проходити складні етапи в житті, зцілюватися та відновлювати втрачене здоров'я. Емпірично доведено: арт-терапія є ресурсним, дієвим та ефективним напрямом психологічної допомоги дітям в кризових станах.