Особливості розвитку емоційного інтелекту у дітей з інтелектуальними порушеннями

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Один з пріоритетних напрямів Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період з 2012 по 2021 роки передбачає забезпечення особистісного розвитку кожної людини. Зараз особливо актуальними стають дослідження, спрямовані на розроблення сучасних технологій корекційно-компенсаторної роботи для осіб з особливими освітніми потребами та створення умов для реалізації їхніх прав. Формування та розвиток особистості з порушеннями інтелектуального розвитку також пов'язані з трансформаційними процесами у світових освітніх системах, які призводять до якісних змін у суспільній парадигмі. У зв'язку з цим, серед актуальних проблем сучасної спеціальної психології виокремлюються не лише формування побутових навичок (навичок самообслуговування) та отримання базових вмінь і знань у певній професії. Особливу вагу набувають поняття емоційного та соціального інтелекту, формування емоційного інтелекту, розвиток особистісних компетентностей, особистісна саморегуляція, самоконтроль, а також психолінгвістичні особливості емоційної та поведінкової сфери особистості. Відзначається, що своєчасне та коректне формування емоційної сфери на етапі дорослішання особи дозволяє впливати на якісне становлення особистісного самоконтролю, самоідентифікації, формування "Я-концепції" та ефективно пройти інтеграцію, адаптацію та соціалізацію осіб з порушеннями інтелектуального розвитку. Це вимагає створення сприятливих умов для фізичного, інтелектуального, психічного та соціального формування різних аспектів особистості, таких як життєві компетентності, емоційний та соціальний інтелект, емпатія. Проаналізована наукова психологічна література. Роботи вчених, таких як Ґ. Айзенк, Г. Гарднер, Дж. Гілфорд, М. Саллівен, Ч. Спірмен, Р. Стернберг, Л. Терстоун, Р. Торндайк, також вказують на походження та сутність емоційного інтелекту, розглядаючи його як самостійне утворення в структурі академічного інтелекту особистості. У трудах І. Андрєєвої, О. Власової, О. Василенко, С. Деревʼянко, Н. Ковриги, Д. Люсіна, М. Манойлової, Е. Носенко, Д. Пагави, О. Федорової, Л. Чухно та інших науковців проведено дослідження соціально-психологічних властивостей особистості та індивідуальних здібностей, які визначають структурні компоненти емоційного інтелекту та його вплив на процесуально-діяльнісні аспекти особистості. Важливо відзначити, що дослідження наукової категорії "емоційний інтелект" у роботах українських науковців протягом тривалого часу відбувалося через різні складові та суміжні категорії, які не завжди були спрямовані на однозначне розуміння "емоційного інтелекту", як визначено його першодослідниками та фундаторами, такими як американські психологи Р. Бар-Он, Д. Гоулмен, Д. Карузо, Дж. Майєр, П. Саловей, Н. Холл. Мета дослідження полягає в розробці теоретично обґрунтованої та експериментально апробованої системи формування емоційного інтелекту у підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку. Об’єкт дослідження – емоційний інтелект як соціально-психологічний феномен. Предмет дослідження – особливості розвитку емоційного інтелекту у дітей із порушеннями інтелекту. Емпіричні методи включали в себе спостереження, бесіду та використання психодіагностичних методик для збору практичних даних, а саме методику «Опитувальник емоційного інтелекту (Н. Холла)»; «Опитувальник емоційного інтелекту «ЕмІн». Базою дослідження виступили КЗ «Ізмаїльська спціальна загальноосвітня школа № 5» та КЗ «Ізмаїльська гімназія № 10 з початковою школою». Респондентами з КЗ «Ізмаїльська спціальна загальноосвітня школа № 5» є учні 5 класу (7 осіб), 6 клас (7 осіб), 8 клас (6 осіб). Вивчалися особи з діагнозом F70 за МКБ-10, з супутніми та без супутніх порушень. Респондентами з КЗ «Ізмаїльська гімназія № 10 з початковою школою» є учні 5 класу (7 осіб), 6 клас (7 осіб), 8 клас (6 осіб). Всього в дослідженні взяло участь 40 учнів підліткового віку. Встановлено, що інтелект, розглядуваний як категорія наукового пізнання, представляє собою складне багатоструктурне та різновимірне явище. У сучасній психологічній науці існують різноманітні трактування та Отримані результати аналізу емоційного інтелекту у підлітків із порушеннями інтелектуального розвитку вказують на кілька особливостей у їхній емоційній сфері та розумінні емоцій. Підлітки із порушеннями інтелектуального розвитку мають низький рівень емоційної обізнаності, самомотивації та управління власними емоціями. Отримані висновки підтверджують, що підлітки із порушеннями інтелектуального розвитку проявляють низький рівень управління власними емоційними станами. Це викликає труднощі у контролі своїх емоційних переживань, а також може впливати на їхню спроможність розуміти емоційні стани інших людей. Результати методики "ЕмІн" свідчать про те, що підлітки з порушеннями інтелектуального розвитку виявляють високий рівень розуміння емоцій інших та виявляють емпатію. Це свідчить про їхню здатність адаптуватися до емоційних потреб інших та взаємодіяти з оточуючими. За отриманими результатами методики "Опитувальник емоційного інтелекту (Н. Холла)" видно, що підлітки з порушеннями інтелектуального розвитку мають високий рівень викликів у сфері управління власними емоціями. Більшість підлітків характеризується низьким рівнем управління власними емоціями, що може впливати на їхню здатність ефективно реагувати на стресові ситуації та взаємодіяти з іншими людьми. Дані результати також вказують на необхідність спеціалізованої підтримки та інтервенції для розвитку навичок управління емоціями у цієї групи підлітків. Ефективні стратегії навчання та інтервенції можуть включати розвиток навичок саморегуляції, вивчення стратегій вирішення конфліктів та зміцнення соціальних навичок.