Методологія та організація педагогічних досліджень вчителя музичного мистецтва

Abstract

Музична педагогіка є невід’ємною компонентою музичного мистецтва як складної комплексної системи. Музично-педагогічна наука як одна з основоположних галузей музикології та дослідницький напрям функціонує та розвивається у широкому культурному просторі загальної гуманітаристики у постійних інтегративних зв’язках із суспільно-культурологічними та мистецтвознавчими науками (філософія, культурологія, історія культури, загальна історія, педагогіка, психологія, естетика, літературознавство, театрознавство, тощо). Сучасна методологія викладання комплексу музичноісторичних, музично-теоретичних та музично-виконавських дисциплін, що є базовими для формування фахових компетентностей на другому (магістерському) рівні вищої музичної освіти, ґрунтується на тісній взаємодії сучасної музично-педагогічної науки з новітніми досягненнями в мистецтвознавстві та гуманітаристиці. Сучасна соціокультурна ситуація та духовне становлення суспільства характеризуються інтенсивним розвитком демократичних процесів, утвердженням гуманістичних відносин, пробудженням творчого самопізнання та вивільненням творчих здібностей і можливостей. Водночас початок ХХІ століття характеризується потоком методологічних підходів та освітніх теорій, педагогічних та музикознавчих методик. Це зумовлює необхідність коригування цілей і змісту методологічної підготовки та методологічних засад вищої музичної освіти. Це повʼязано з тим, що музиканти і вчителі музики з вищою освітою, зокрема магістерського рівня, повинні бути озброєні професійною самостійністю, компетентностями, концептуальним мисленням і здатністю до самостійної роботи у вирішенні професійних завдань. Реконструкція методології навчання музичного мистецтва є основою для формування професійного розвитку студентівмузикантів. Можливості для реалізації цих важливих завдань сучасні вчені (І. Зязюн [25], І. Бех [2], А. Козир [12], О. Олексюк [19, 20], Н. Овчаренко [17], В. Орлов [21], Г. Падалка [23, 24], І. Полубоярина [28], А. Растригіна [32], О. Реброва [29], О. Рудницька [33], Н. Сегеда [34], Т. Смирнова [37], Т. Ткаченко [39], В. Черкасов [40, 41], В. Шейко [45], О. Щолокова [46]) вбачають у тому, що вища музична освіта розвивається від репродуктивно-рецептивного підходу до концептуально-творчого створення спеціальних умов для переходу до 4 концептуально-творчого підходу. Йдеться про роль глибокого усвідомлення і рефлексивного знання методології та історії музичної педагогіки, що виявляється в дослідницькому підході до педагогічної діяльності музикантів і здатності реалізовувати творчий підхід до музичної освіти на додаток до традиційної музичної освіти. Цей шлях можна подолати лише шляхом цілеспрямованої методологічної та теоретичної підготовки студентів, яка є невідʼємною складовою цілісної системи вищої музичної (мистецької) освіти для студентів, магістрантів та аспірантів педагогічних університетів. Це означає, що кожному вчителю музичного мистецтва необхідно вміти досліджувати свою професійну діяльність, осмислювати ефективність застосовуваних методів викладання, аналізувати та конструювати результати та зміст музичної освіти, а також усвідомити для себе вихідні настанови та принципи такого дослідження. Проте аналіз практики показує, що і у студентів-випускників, і досвідчених викладачів загалом спостерігається неналежний рівень методологічної компетентності. Вчителі не мають чіткого уявлення про методологію, а саме поняття «методологія» асоціюється у них найчастіше лише з науково-дослідною діяльністю, в якій вони також не почуваються компетентними. Методичні рекомендації укладено з метою формування методологічної компетентності здобувачів (магістрів) вищої освіти щодо організації здійснення педагогічного дослідження та забезпечення поглибленої теоретичної та практичної підготовки вчителів музичного мистецтва до написання науково-дослідницьких робіт з урахуванням сучасних вимог до рівня і якості наукових досліджень відповідно до робочої програми і силабусу «Методологія та організація педагогічних досліджень вчителя музичного мистецтва» (2023 р.) для магістрів вищих навчальних закладів. Науково-дослідницька діяльність є одним з елементів професійної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва. Її організація розглядається як низка цілеспрямованих процесуальних дій субʼєкта (викладача, студента тощо) в навчальний та позанавчальний час відповідно до методик, що гарантують реалізацію індивідуально-орієнтованої моделі взаємодії, спрямованої на формування компетентностей, необхідних майбутньому фахівцю. Управління педагогічною практикою здобувачів вищої освіти включає прийоми організації та управління їхньою діяльністю, відбору та структурування її змісту (проєктування завдань), а також контролю ефективності організації та результативності виконання завдань. Одним із головних показників для вчителів кожної спеціальності є володіння логічним мисленням, уміння розпізнавати закономірності та явища освітньої діяльності на методологічному рівні, а також пояснювати їх. Звісно, методологічна освіта музичних дослідників і вчителів музики відрізняється. Якщо перший має відкривати нові знання і «продукувати» їх, то завдання вчителя музичного мистецтва полягає насамперед у тому, щоб грамотно і творчо застосовувати їх на практиці. У цьому випадку на перший план виходить педагогічна рефлексія змісту і процесу музичної освіти та власної професійної діяльності. Все це вимагає цілеспрямованої, професійно орієнтованої методичної підготовки. У найширшому філософському розумінні методологія визначається як вчення про наукове пізнання і спосіб перетворення людської дійсності. Якщо теорія музичної освіти і педагогіки включає в себе, перш за все, її систему категорій і закономірностей, а методика музичної освіти – методи, способи і прийоми навчання музики, то методологію музичної освіти і педагогіки можна розглядати в трьох аспектах: як методологію наукової демонстрації музичної освіти і педагогіки свого предмета, дослідження як наукову демонстрацію методології певної проблеми і як сукупність методів музичнопедагогічного дослідження. Фахові методологічні знання та творчий досвід практичної діяльності дають змогу вчителю музики отримати відповідні орієнтири для аналізу й успішного розвʼязання різноманітних професійних проблем і завдань, а також розвивати свою індивідуальну творчу позицію в процесі науково-дослідницької діяльності. Програму навчальної дисципліни «Методологія та організація педагогічних досліджень вчителя музичного мистецтва» укладено відповідно до освітніх вимог кредитно-модульної системи. Програма визначає обсяги знань, які повинні опанувати студенти відповідно до вимог, зокрема, алгоритму вивчення навчального матеріалу, методичного забезпечення, складові та методику оцінювання навчальних досягнень студентів. Мета курсу – забезпечити методологічну підготовку та організацію педагогічних досліджень майбутніх вчителів музичного мистецтва на основі компетентнісного підходу. Завдання курсу: 6 - надати майбутнім вчителям музичного мистецтва теоретичні знання з методології музично-педагогічної освіти; - створити умови для набуття методологічних умінь і навичок, необхідних для майбутньої науково-дослідницької діяльності; - забезпечити умови для набуття методологічних умінь і навичок, необхідних для педагогічних досліджень майбутніх вчителів музичного мистецтва; - спрямувати майбутніх вчителів музичного мистецтва до отримання дослідницьких та експериментальних результатів відповідно до сучасних вимог; - зацікавити магістрантів до самостійної науково-дослідницької діяльності з актуальних проблем музично-педагогічної освіти; забезпечити умови для практичної реалізації результатів науково-дослідницької діяльності магістрантів через підготовку наукових тез та кваліфікаційних робіт. У результаті вивчення дисципліни «Методологія та організація педагогічних досліджень вчителів музичного мистецтва» здобувачі отримають знання про: - соціальну значущість музики та педагогіки; - сутність музично-педагогічної науки та практики; - зміст музично-педагогічної методології; - особливості методичної компетентності вчителя музики; - зміст аналізу методики музичної освіти. Здобувачі повинні уміти: - професійно аналізувати філософську, загальнонаукову та прикладну літературу з питань музичної педагогіки; - здійснювати професійну рефлексію змісту, процесів та власної педагогічної діяльності в галузі музичної освіти; - творчо застосовувати набуті методологічні знання для проєктування процесів музичної освіти. Успіх чи неуспіх формування професійного мислення вчителя музики значною мірою залежить від його володіння методологічним аналізом педагогічних проблем музичної освіти. Це передбачає вміння обʼєктивно виявляти розбіжності між набутими знаннями та результатами практики на науковій основі, спираючись на дані відповідних наук. Основний фокус курсу спрямовано на формування дослідницької компетентності майбутніх учителів музики. В результаті магістранти мають набути наступні програмні результати навчання: - розуміння цінностей та норм проведення досліджень у сучасному суспільстві; - здатність обирати дослідницький інструментарій відповідно до специфіки дослідження; - здатність формулювати дослідницькі програми, планувати діяльність та прогнозувати її результати; - досвід пошуку необхідної інформації в процесі дослідження; - здатність збирати інформацію; - здатність аналізувати та узагальнювати інформацію; - знання мультимедійних технологій та вміння застосовувати їх у дослідницькій діяльності; - досвід підготовки та представлення результатів дослідження науковій спільноті; - вміння аналізувати результати досліджень та застосовувати їх для вирішення освітніх завдань. Методичні рекомендації «Методологія та організація педагогічніх досліджень вчителя музичного мистецтва освіти» сприятимуть формуванню у студентів наукового світогляду, методологічної культури; оволодінню методологією наукового дослідження в педагогіці; формуванню навичок та компетенцій дослідницької діяльності серед студентів; збагаченню наукової ерудиції майбутніх вчителів музичного мистецтва закладу загальної середньої освіти; формуванню вмінь користуватися науковими джерелами та інформаційними системами, готувати та презентувати результати наукових досліджень; розвитку творчих якостей особистості; сприятимуть формуванню фахових компетентностей.