Вплив війни на психоемоційний стан старшокласників

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. В умовах невизначеності й трансформаційних процесів в Україні, соціально-економічних і політичних потрясінь виникає загроза психічному здоров'ю населенню. Проблематика збереження психічного здоров’я неабияк актуальна з дня повномасштабного вторгнення рф в Україну, особливо в осіб юнацького віку, які якраз перебувають на межі дитинства та дорослості. Проблеми психічного здоров'я не є новими, проте сучасний стан суспільства посилив потребу у вивченні впливу воєнного стану на психічне здоров'я осіб юнацького віку. Різні зміни та нові вимоги, такі як юнацький вік, нові стосунки, розлука з батьками, фінансова нестабільність, робота та навчання, можуть викликати значний стрес, що призводить до проблем з психічним здоров'ям. Обґрунтовано поняття «старшокласник», «юність», «емоційний стан»; виділено й описано психологічні особливості юнацького віку; досліджено прояву стресу у старшокласників в умовах воєнного стану; вивчено особливості психоемоційного стану старшокласників в умовах воєнного стану та методи профілактики та корекції негативних емоційних станів учнів старшого шкільного віку. 2. Вивчення теоретико-методологічної літератури показало, що юнацький вік, який припадає на старші класи, є віковим періодом, коли молода людина вперше опиняється у ситуації, що має ключове значення для становлення її активної життєвої позиції, прийняття основних стратегічних рішень щодо вибору майбутньої професії та щодо окреслення напрямків життєвого шляху й побудови життєвого простору. Центральним новоутворенням є професійне і особистісне самовизначення – потреба юнаків зайняти внутрішню позицію дорослої людини, визначити себе в світі. Теоретично встановлено, що в старшому шкільному віці спостерігається найбільш високий, в порівнянні з іншими віковими групами, рівень тривожності у всіх сферах спілкування, продовження диференціації за силою емоційної реакції, більша екстравертованість, менша імпульсивність і емоційна збудливість, більша емоційна стійкість в порівнянні з підлітками. 3. Аналіз емпіричних даних виявив, що більшість досліджуваних має середній рівень тривожності та стресостійкості, але у деяких старшокласників виникають серйозні проблеми з рівнем тривожності, це підтвердили результати всього комплексу діагностичних методик. Водночас є юнаки, які показали низький рівень стресостійкості, що потребує психокорекційної підтримки з боку фахівців. 4. В роботі досліджено методи та техніки, вправи профілактики та корекції тривожності особистості. Серед основних методів психологічної корекції тривожності особистості виокремлюють різноманітні підходи, такі як когнітивно-поведінкова терапія, релаксація, медитація, дихальні вправи, арт-терапія, групова терапія та інші. Важливим аспектом є ідентифікація та усунення джерел тривожності, а також розвиток стратегій управління стресом. Також використовуються методи психоосвіти, спрямовані на збільшення свідомості особистості про її власні емоції та реакції на стресові ситуації.