Агресивність військовослужбовців: прояв та корекція

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота На тему: “Агресивність військовослужбовців: прояв та корекція” Студентки спеціальності 053 Психологія Освітньої програми: Психологія: клінічна психологія Постельникова А. О.

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження психологічних особливостей агресивної поведінки військовослужбовців зумовлена недостатньою науковою розробкою цієї теми. Розуміння основних форм агресивної поведінки серед військовослужбовців, вивчення їхніх психологічних механізмів, є важливою психологічною та науково-практичною задачею. У діяльності військових є різноманітні ситуації психологічної боротьби, конфліктів та агресивного спілкування, які впливають на їх емоційний стан і, в результаті, на їх діяльність. Питання агресії та агресивної поведінки залишаються досить актуальними для сучасних дослідників. 2. Проаналізована наукова література щодо прояву агресивності у звичайних людей та військових. Збільшення випадків відхилень у розвитку особистості серед українського населення, особливо агресивна поведінка серед молоді, викликає необхідність проведення психологічних досліджень. Зокрема, терористичні акти, нові форми злочинності і вплив сцен насильства, які масово поширюються через мас-медіа, спричиняють зростання стурбованості серед міжнародної громадськості. Наприклад, Г. Васильєв та Г. Кокощук вивчали особливості прояву агресії серед військовослужбовців, в той час як Л. Гуменюк та І. Синчук звертали увагу на аспекти агресивності військових у контексті психічного здоров’я. Проблему факторів, що впливають на агресивну поведінку військових, досліджували Ю. Підлісний та інші вчені. Конрад Лоренц стверджував, що агресивність є вродженою рисою людини, подібно до інстинкту у тварин. У людини ця агресивність переважає над інстинктом стримування через менший розвинений механізм для контролю агресивних дій. Згідно з цією теорією, людина може керувати своєю жорстокістю, що призводить до формування як позитивної, так і негативної агресії. 3. Уточнено поняття “ПТСР” саме у військовослужбовців. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є серйозним психічним захворюванням, яке може розвинутися у військовослужбовців після пережитих травматичних подій, таких як бойові дії. Наприклад, вчені А. Ю. Гільман та Н. П. Кулеша надають загальне уявлення про причини формування ПТСР, вказуючи на те, що цей розлад може виникати під впливом будь-якого сильного переживання, яке виходить за межі звичайних життєвих ситуацій. Згідно з визначенням, наданим Американською психіатричною асоціацією, ПТСР відзначається постійними спогадами про травматичну подію та намаганням уникнути будь-якого нагадування про неї. Цей розлад може супроводжуватись підвищеним рівнем збудження та стійкими негативними думками та емоціями, включаючи агресивні та деструктивні прояви. 4. Аналіз емпіричних даних виявив, що лише 13% мають низький рівень агресивності, 53% – середній рівень, а 34% – високий рівень. Ці результати дозволяють зробити висновок, що переважна більшість військовослужбовців виявила помірний рівень ворожості у стосунках з іншими людьми. Ці чоловіки демонструють стан розгубленості, що виражається у відчутті безсилля, нерозумінні навіть простих ситуацій та змін свого психічного стану. Характерною рисою для них є стан тривоги, що передбачає відчуття зростаючої небезпеки і напружене очікування негативного результату. Цей стан супроводжується руховим збудженням, тривожними виразами та інтонаціями, а також перебільшеними реакціями. Отримані результати дослідження свідчать про те, що військовослужбовці ЗСУ виявили загалом низькі рівні агресивності, несхожі на встановлені стереотипи про їх високу агресивність. 5. В роботі досліджено методику діагностики агресії, яка базується на роботі А. Басса та А. Дарки, з адаптацією від О. Осницького. Ця методика дозволила нам оцінити рівень агресивності серед військовослужбовців шляхом аналізу їхніх реакцій на різні ситуації та стимули. Також було досліджено методику Г. Айзенка для визначення самооцінки психічних станів. Наприкінці було запропоновано програму авторського тренінгу що являється інтегрованою, універсальною системою цілеспрямованого психологічного тренування людини.