Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://hdl.handle.net/123456789/2195
Назва: | Формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності |
Інші назви: | Formation of readiness for intercultural interaction in professional activity among future bachelors of philology |
Автори: | Ситнікова, О. В. Sytnikova, O. V. |
Ключові слова: | готовність міжкультурний взаємодія бакалавр філологія професійний діяльність полікультурний комунікативний компетентність вчитель іноземний партнерство проєкт освітній readiness intercultural interaction bachelor philology professional activity multicultural communicative competence teacher foreign partnership project educational |
Дата публікації: | 2024 |
Бібліографічний опис: | Ситнікова О. В. Формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності : Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 01 Освіта / Педагогіка за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки / Кер. : докт. п. н., проф. Князян М. О. – Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Ізмаїл, 2024. – 276 с. |
Короткий огляд (реферат): | АНОТАЦІЯ Ситнікова О. В. Формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. − Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Ізмаїл, 2024. У дисертації подано результати вивчення проблеми формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності, що дозволило науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності цього процесу. Показано, що процеси широкої інтеграції України у світовий економічний та освітній простір актуалізують проблему підготовки фахівців-філологів, які здатні співпрацювати з представниками різних культур, релігій, використовувати мови (державну, іноземні) для вирішення комунікативних завдань у побутовій, освітній, соціальній, професійній, науковій сферах життя. До того ж саме фахівціфілологи покликані у якості перекладачів забезпечувати взаємозв’язок між різними культурами, ознайомлюючи іноземців з багатою українською культурною спадщиною та українців – з надбаннями у світовій культурі. Бакалаври філології у якості вчителів через викладання державної та іноземних мов мають неабиякі можливості впливати на формування конкурентоздатного людського капіталу. Отже, формування готовності майбутніх фахівців-філологів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності сприяє прискоренню міжнародної інтеграції нашої країни, забезпечує входження вищої освіти у європейський освітній простір із збереженням того найкращого досвіду, який був створений в Україні. У першому розділі «Теоретико-методологічний базис формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії» висвітлено вимоги щодо готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності 3 бакалаврів філології крізь призму стандартів та освітньо-професійних програм підготовки фахівців за спеціальністю 035 Філологія. Висвітлено сутність поняття «готовність майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності»; вона відображає здатність взаємодіяти з представниками різних культур на основі гуманістичних цінностей, зацікавленості, прагнення до вивчення культурної спадщини, особливостей поведінки, спілкування, способу життя у різних народів, вміння комунікувати, співпрацювати, обмінюватися знаннями, репрезентувати досягнення власної культури, творчо застосовувати отримані знання в професійній діяльності. Розкрито та схарактеризовано компоненти вказаної готовності: мотиваційно-валюативний, інформаційнокогнітивний, процедурно-функціональний, особистісно-поведінковий компоненти. У другому розділі «Педагогічні умови формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності» теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування зазначеної готовності, а саме: формування особистісних якостей, гуманістичних цінностей, створення інтересу до вивчення різних аспектів міжкультурної взаємодії шляхом насичення змісту занять з обов’язкових та вибіркових освітніх компонент проблематикою міжкультурної освіти; орієнтація здобувачів вищої освіти на дослідницьку діяльність задля цілісного оволодіння системою знань як базової складової готовності до міжкультурної взаємодії; створення творчої атмосфери співпраці, зорієнтованої на формування вмінь успішної міжкультурної взаємодії в професійній діяльності та закладення стартової платформи перспективного саморозвитку майбутнього бакалавра філології як багатокультурної, плюрилінгвальної особистості. Було розроблено модель упровадження зазначених педагогічних умов; її складовими є орієнтаційно-цільова, теоретично-стуктурна, концептуальна, процедурно-інструментальна, результативна. Теоретичними підходами, на основі яких визначено педагогічні умови, були аксіологічний, студентоцентрований, культурологічний, компетентнісний, системний, технологічний, а також 4 принципи (плюрилінгвізму, полілогічності, співтворчості, індивідуалізації, культурного різноманіття). Етапами реалізації педагогічних умов у закладах вищої освіти були стимулюючий, пошуковий, творчий. Обґрунтовано та схарактеризовано інструментарій упровадження педагогічних умов: для першої з них − інтерактивні методи, самостійна робота (самостійно-аналітичні; самостійно-компаративні; самостійно-продуктивні завдання), метод проєктів; для другої – дослідницька діяльність (рецептивноаналітичні, трансформаційно-модифікаційні, продуктивно-креативні дослідницькі завдання); для третьої − творча діяльність (плюрилінгвальні, плюрикультурні завдання), яка втілювалася у формі міжкультурного коворкінгу, «Центру міжкультурних та плюрилінгвальних заходів», «Лабораторії успіху міжкультурної взаємодії». У третьому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії» уточнено критерії (ціннісний, знанієвий, процесуальний, суб’єктний), показники та рівні (високий, вищий за середній, середній, низький) сформованості готовності майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії. Проаналізовано результати констатувального та контрольного етапів експериментальної апробації ефективності визначених нами педагогічних умов. Аналіз середніх результатів свідчить про наявність майже однакового рівня сформованості готовності майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності. Натомість після впровадження визначених педагогічних умов високий рівень сформованості готовності до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності продемонструвало 55,00% у експериментальній групі (приріст дорівнює +55,00%) та 37,00% – у контрольній (приріст склав +37,00%). Рівень «вищий за середній» був виявлений у експериментальній групі 41,00% респондентів (приріст дорівнює +18,00%), у контрольній – у 38,00% (приріст становить +14,00%); середній рівень показали лише 4,00% студентів експериментальної групи (приріст є великим з негативним 5 значенням: -59,00%) та 25,00% – контрольної (приріст є негативним, але не таким переконливим, як у експериментальній групі, й становить -38,00%). Низький рівень після реалізації формувального етапу експерименту не був виявлений у жодного з респондентів з двох груп. Наукова новизна дослідження: полягає в тому, що – вперше визначено, обґрунтовано й апробовано педагогічні умови формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії (формування особистісних якостей, гуманістичних цінностей, створення інтересу до вивчення різних аспектів міжкультурної взаємодії шляхом насичення змісту занять з обов’язкових та вибіркових освітніх компонент проблематикою міжкультурної освіти; орієнтація здобувачів вищої освіти на дослідницьку діяльність задля цілісного оволодіння системою знань як базової складової готовності до міжкультурної взаємодії; створення творчої атмосфери співпраці, зорієнтованої на формування вмінь успішної міжкультурної взаємодії в професійній діяльності та закладення стартової платформи перспективного саморозвитку майбутнього бакалавра філології як багатокультурної, плюрилінгвальної особистості); – уточнено сутність поняття «готовність майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності» (як здатність взаємодіяти з представниками різних культур на основі гуманістичних цінностей, зацікавленості, прагнення до вивчення культурної спадщини, особливостей поведінки, спілкування, способу життя у різних народів, вміння комунікувати, співпрацювати, обмінюватися знаннями, репрезентувати досягнення власної культури, творчо застосовувати отримані знання в професійній діяльності), її структуру (мотиваційно-валюативний, особистісно-поведінковий, інформаційнокогнітивний, процедурно-функціональний компоненти), визначено критерії, показники, рівні сформованості окресленої готовності (високий, вищий за середній, середній, низький); – подальшого розвитку набули положення про організацію проєктної діяльності в професійній підготовці бакалаврів філології. 6 Практична значущість дослідження полягає в тому, що педагогічні умови формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії пройшли апробацію та можуть бути реалізовані в ході професійної підготовки не лише бакалаврів, а й магістрів, підвищення кваліфікації здобувачів вищої філологічної освіти. Висновки дисертації можна використовувати для оновлення змісту лекційних і практичних занять, при створенні підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з навчальних дисциплін «Методика навчання іноземної мови у закладах середньої освіти», «Перша іноземна мова (англійська, французька)», «Друга іноземна мова (англійська, французька)», «Лінгвокраїнознавство» тощо, для підготовки здобувачів вищої освіти до виконання завдань самостійної роботи, написання курсових, дипломних робіт. Ключові слова: готовність, міжкультурний, взаємодія, бакалавр, філологія, професійний, діяльність, полікультурний, комунікативний, компетентність, вчитель, іноземний, партнерство, проєкт, освітній. |
Опис: | ABSTRACT Sytnikova O. V. Formation of readiness for intercultural interaction in professional activity among future bachelors of philology. – Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 011 Educational, pedagogical sciences. - Izmail State Humanitarian University, Izmail, 2024. The dissertation presents the results of the study of the formation problem of future philology bachelors of readiness for intercultural interaction in professional activity, which made it possible to substantiate scientifically and verify experimentally the pedagogical conditions for increasing the effectiveness of this process. It is shown that the processes of broad integration of Ukraine into the world economic and educational space actualize the problem of training philologists who are able to cooperate with representatives of different cultures and religions, use languages (state, foreign) to solve communicative tasks in everyday, educational, social, professional, scientific spheres of life. In addition, philologists are called upon as translators to ensure the relationship between different cultures, acquainting foreigners with the rich Ukrainian cultural heritage and Ukrainians with the heritage of world culture. Bachelors of philology as teachers through the teaching of national and foreign languages have great opportunities to influence the formation of competitive human capital. Therefore, the formation of the readiness of future philologists for intercultural interaction in professional activities contributes to the acceleration of the international integration of our country, ensures the entry of higher education into the European educational space while preserving the best experience that was created in Ukraine. The first chapter "Theoretical-methodological basis of the formation of readiness for intercultural interaction in future bachelors of philology" highlights the requirements for readiness for intercultural interaction in the professional activity of bachelors of philology through the prism of standards and educational and professional training programs for specialists in the specialty 035 Philology. The essence of the concept "readiness of future bachelors of philology for intercultural interaction in professional 11 activity" is highlighted; it reflects the ability to interact with representatives of different cultures on the basis of humanistic values, interest, desire to study cultural heritage, characteristics of behavior, communication, lifestyle of different peoples, the ability to communicate, cooperate, exchange knowledge, represent the achievements of one's own culture, creatively apply the knowledge gained in professional activity. The components of the indicated readiness are revealed and characterized: motivational-evaluative, informational-cognitive, procedural-functional, personal-behavioral components. In the second chapter, "Pedagogical conditions for the formation of readiness for intercultural interaction in professional activities among future bachelors of philology", the pedagogical conditions for the formation of this readiness are theoretically substantiated, namely: the formation of personal qualities, humanistic values, the creation of interest in the study of various aspects of intercultural interaction by saturating the content of classes with compulsory and optional educational components with issues of intercultural education; orienting higher education seekers to research activities for holistic mastery of the knowledge system as a basic component of readiness for intercultural interaction; creation of a creative atmosphere of cooperation, focused on the formation of the skills of successful intercultural interaction in professional activities and laying the starting platform for the prospective selfdevelopment of the future bachelor of philology as a multicultural, plurilingual personality. A model for implementing the specified pedagogical conditions was developed; its components are orientation-target, theoretical-structural, conceptual, proceduralinstrumental, effective. The theoretical approaches on the basis of which pedagogical conditions were determined were axiological, student-centered, cultural, competence, systemic, technological, as well as principles (plurilingualism, polylogicity, co-creation, individualization, cultural diversity). The stages of implementation of pedagogical conditions in institutions of higher education were stimulating, exploratory, and creative. The toolkit for the implementation of pedagogical conditions is substantiated and characterized: for the first of them – interactive methods, independent work 12 (independently analytical; independently comparative; independently productive tasks), project method; for the second – research activity (receptive-analytical transformational-modifying productive-creative research tasks); for the third – creative activity (plurilingual, multicultural tasks), which was embodied in the form of intercultural co-working, "Center for intercultural and plurilingual activities", "Laboratory of intercultural interaction success". In the third section "Experimental verification of pedagogical conditions for the formation of readiness for intercultural interaction among future bachelors of philology" the criteria (value, knowledge, procedural, subject), indicators and levels (high, above average, average, low) of the formation of readiness of future bachelors are specified philology to intercultural interaction. The results of the ascertainment and control stages of the experimental approbation of the effectiveness of the pedagogical conditions defined by us have been analyzed. The analysis of the average results indicates the presence of almost the same level of readiness of future bachelors in philology for intercultural interaction in professional activities. On the other hand, after the implementation of the specified pedagogical conditions, a high level of readiness for intercultural interaction in professional activities was demonstrated by 55.00% in the experimental group (increase equal to +55.00%) and 37.00% in the control group (increase was +37.00%) . The "higher than average" level was found in the experimental group of 41.00% of respondents (the increase is +18.00%), in the control group – in 38.00% (the increase is +14.00%); average level was shown by only 4.00% of the students of the experimental group (the increase is large with a negative value: -59.00%) and 25.00% of the control group (the increase is negative, but not as convincing as in the experimental group, and is - 38.00%). A low level after the implementation of the formative stage of the experiment was not detected in any of the respondents from the two groups. The scientific novelty of the research is that – for the first time, the pedagogical conditions for the formation of readiness for intercultural interaction among future bachelors of philology were defined, substantiated and tested (the formation of personal qualities, humanistic values, the 13 creation of interest in studying various aspects of intercultural interaction by saturating the content of classes from mandatory and optional educational components with the problems of intercultural education; orienting higher education students to research activities for holistic mastery of the knowledge system as a basic component of readiness for intercultural interaction; creation of a creative atmosphere of cooperation aimed at forming the skills of successful intercultural interaction in professional activities and laying the starting platform for the prospective self-development of the future bachelor of philology as a plurilingual personality); – the essence of the concept of "readiness of future bachelors of philology for intercultural interaction in professional activity" was clarified (as the ability to interact with representatives of different cultures on the basis of humanistic values, interest, desire to study cultural heritage, peculiarities of behavior, communication, lifestyle of different peoples, ability to communicate, to cooperate, to exchange knowledge, to represent the achievements of one's own culture, to use creatively the knowledge gained in professional activity), its structure (motivational-evaluative, personal-behavioral, informational-cognitive, procedural-functional components), criteria, indicators, levels of formation of the outlined readiness are determined (high, above average, average, low); – organization of project activities in the professional training of bachelors of philology gained further development. The practical significance of the research lies in the fact that the pedagogical conditions for the formation of readiness for intercultural interaction in future bachelors of philology have passed the test and can be implemented in the course of professional training not only of bachelors, but also of masters, and the qualification improvement of students of higher philological education. The conclusions of the dissertation can be used to update the content of lectures and practical classes, when creating textbooks, study guides, methodological recommendations for the educational disciplines "Methodology of teaching a foreign language in secondary education institutions", "Primary foreign language (English, French)", "Second foreign language (English, 14 French)", "Linguo-regional studies", etc., to prepare students of higher education to perform tasks of independent work, writing coursework, diploma theses. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://hdl.handle.net/123456789/2195 |
Розташовується у зібраннях: | Дисертації |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Ситнікова Ольга_Дисертація_2024_f3602205-4d84-4343-963c-62508c74927f.pdf | Формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності | 11.85 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.