Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/2235
Назва: ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІГРОВИХ ДИДАКТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Інші назви: FORMATION OF THE COGNITIVE INTEREST OF PRIMARY PUPSLS BY MEANS OF GAME DIDACTIC TECHNOLOGIES
Автори: Галькевич, Марина Владиславівна
Halkevych, Maryna Vladyslavivna
Ключові слова: пізнавальний інтерес
ігрова діяльність
ігрові дидактичні технології
модель розвитку пізнавальних інтересів
когнітивний показник
мотиваційний показник
гейміфікація та едьютейнмент
цифровізації освітніх ресурсів
інтерактивні освітні платформи і сервіси
cognitive interest
game activity
game didactic technologies
model of development of cognitive interests
cognitive indicator
motivational indicator
gamification and education
digitalisation of educational resources
interactive educational platforms and services
Дата публікації: 24-гру-2024
Бібліографічний опис: Галькевич М. В. Формування пізнавального інтересу учнів початкової школи засобами ігрових дидактичних технологій : Кваліфікаційна робота здобувача освітнього ступеня магістр спеціальності 013 Початкова освіта. Освітньої програми: Початкова освіта. Позашкільна освіта / Кер. : канд. пед. н., доц. Холостенко Ю. В. – Ізмаїл, 2024. – 83 с.
Короткий огляд (реферат): Анотація до магістерськоїроботи магістрантки 641 групи педагогічного факультету ІДГУ на тему: « ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ІГРОВИХ ДИДАКТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ » Галькевич Марина Владиславівна Темою цього дослідження є формування пізнавального інтересу учнів початкової школи засобами ігрових педагогічних технологій. Об'єктом дослідження є формування пізнавального інтересу молодших школярів. Предметом дослідження виступають засоби ігрових педагогічних технологій як спосіб формування пізнавального інтересу молодших школярів. Ігрова діяльність - це потужний катализатор і багатогранна, результативна мотивація в навчанні дітей молодшого шкільного віку. У будьякій грі активізуються всі психологічні процеси, вона дозволяє гармонійно поєднати емоції та раціональне навчання школярів. Ігрова діяльність є елементом розвитку пізнавального інтересу дітей цього віку, формуючи його складові, необхідні для освоєння навчальної діяльності (інтелектуальна, мотиваційна та практична). Включення в навчання ігрових технологій у період навчання є дуже важливим засобом підвищення якості знань учнів за предметом. Тому кожному вчителю слід застосовувати творчий підхід до навчання. Щоб дітям було комфортно і цікаво, вчитель повинен пам'ятати наступні правила: діти не повинні залишатися самі собі; будь-яка вільна хвилина заповнюється грою або іншою справою, яка подобається дитині. З метою визначення готовності використання ігрового моделювання майбутніми вчителями початкових класів, було проведено анкетування студентів педагогічних спеціальностей, які навчаються на педагогічному факультеті Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Усього до опитування долучилося 10 здобувачів освіти 2-3 курсу навчання. Підсумовуючи результати опитування, можна зауважити, що здобувачі позитивно оцінюють вплив ігрового моделювання на процес навчання учнів і готові йому навчатись, однак, потребують додаткового навчання та підготовки. Було розроблено та представлено модель розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів формами позаурочної ігрової діяльності. Враховуючи необхідність теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки розробленої автором моделі розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у позашкільній діяльності. Після розробки запропонованої моделі вона була протестована автором в межах експериментального дослідження розвитку пізнавальних інтересів 39 учнів початкових класів однієї паралелі протягом 3 місяців експерименту. Також у експериментальній роботі взяли участь 3 педагоги та 39 батьків учнів. Дослідження проводилося на базі Ізмаїльської гімназії №10 з початковою школою Ізмаїльського району Одеської області. На етапі формування з учнями експериментальної групи проводилися позаурочні заняття протягом трьох місяців. На завершальному етапі була здійснена підсумкова діагностика для визначення рівня пізнавального інтересу молодших школярів, під час якої в експериментальній групі була виявлена позитивна динаміка вираженості пізнавального інтересу за всіма критеріями: • когнітивний показник: кількість учнів з продуктивним рівнем зросла на 5,3 %; підвищення на оптимальному рівні склало 10,7 %; на 16 % зменшилась кількість молодших школярів, що перебувають на елементарному рівні розвитку пізнавального інтересу; • мотиваційний показник: показники продуктивного рівня зросли удвічі; оптимального рівня - на 10,7 %; на 21,4 % зменшилися показники елементарного рівня. Показники в контрольній групі були принципово інші, а саме зниження показників продуктивного рівня за всіма критеріями разом з незначним підвищенням оптимального рівня за когнітивним критерієм (3,4 %) та процесуальним (5,2 %). Також спостерігається зниження показників оптимального рівня на 1,7 % за мотиваційним критерієм і на 3,4 % за емоційновольовим. Ми виявили, що в процесі роботи з учнями експериментальної групи в них відбулася значна зміна домінуючих напрямків інтересів - від переважного інтересу до художньої та фізкультурно-спортивної діяльності до пріоритетних інтересів до математики, техніки, природознавства, вивчення природи і комунікативних навичок, тоді як у учнів контрольної групи подібні зміни мали менш виражений характер. В результаті теоретичних і експериментальних досліджень автором було сформульовано власне визначення пізнавального інтересу молодших школярів; визначені когнітивний, мотиваційний, емоційно-вольовий і процесуальний критерії пізнавального інтересу, а також три рівні його розвитку у молодших школярів: елементарний, оптимальний і продуктивний. Також автором зроблено висновок про необхідність використання для удосконалення позаурочної діяльності у напрямку розвитку пізнавальних інтересів поєднання пізнавальної, гральної діяльності, проблемно-ціннісного спілкування загальноінтелектуальної і загальнокультурної спрямованості, які сприяють залученню всіх суб'єктів освітнього процесу; застосування активних і інтерактивних форм і методів організації освітньої діяльності (зокрема, гейміфікація та едьютейнмент); цифровізації освітніх ресурсів, заснованої на застосуванні інтерактивних освітніх платформ і сервісів. Крім того, суттєва позитивна динаміка пізнавального інтересу, відзначена в експериментальній групі, дозволяє говорити про підтвердження висунутої гіпотези і ефективності розробленої автором моделі розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у позаурочній діяльності. Підбиваючи підсумок вищевикладеного, зауважимо, що ігрові технології мають особливе педагогічне значення, яке виражається в наступному: гра сприяє інтенсифікації розвитку дитини; є ефективним і перевіреним засобом соціалізації учнів; засобом залучення учнів до світу культури; засобом розвитку інтересу до освітньої діяльності та іншими.
Опис: Аnnotation to a master's thesis masters of 641 groups of the pedagogical faculty of IDGU on the topic: " FORMATION OF THE COGNITIVE INTEREST OF PRIMARY PUPSLS BY MEANS OF GAME DIDACTIC TECHNOLOGIES " Halkevych Maryna Vladyslavivna The subject of this research is the formation of cognitive interest among elementary school students through the use of game-based pedagogical technologies. The object of the study isthe formation of cognitive interest in younger schoolchildren. The subject of the research is the means of game-based pedagogical technologies as a way to shape the cognitive interest of younger schoolchildren. Game activity serves as a powerful catalyst and multifaceted, effective motivation in the education of elementary school children. In any game, all psychological processes are activated, allowing for a harmonious combination of emotions and rational learning for students. Game activity is an element in the development of children's cognitive interest at this age, shaping its components necessary for mastering educational activities (intellectual, motivational, and practical). Incorporating game technologies into teaching during the learning period is a crucial means of enhancing students' subject knowledge quality. Therefore, it is essential for every teacher to apply a creative approach to teaching. To ensure children's comfort and interest, the teacher should adhere to the following rules: children should not be left alone; any free moment should be filled with a game or other activity that the child enjoys. In order to determine the readiness of future primary school teachers to use game modeling, a survey of students of pedagogical specialties studying at the Pedagogical Faculty of the Izmail State Humanitarian University was conducted. A total of 10 students from the 2nd and 3rd years of study participated in the survey. Summarizing the survey results, it can be noted that students positively assess the impact of game modeling on the learning process of students and are willing to learn it, however, they require additional training and preparation. A model for the development of cognitive interests in elementary school students through extracurricular game-based activities has been developed and presented. Recognizing the necessity of theoretical substantiation and experimental validation of the model developed by the author, a study on the development of cognitive interests in elementary school students through extracurricular activities was conducted. Following the development of the proposed model, it was tested by the author within an experimental study on the development of cognitive interests in 39 students of the same grade over a 3-month experimental period. Additionally, 3 teachers and 39 parents of students participated in the experimental work. The research was conducted on the basis of Izmailsk gymnasium No. 10 with the primary school of Izmailsk district of Odesa region. During the formation stage, extracurricular sessions were conducted with students from the experimental group over a period of three months. At the final stage, a summative assessment was conducted to determine the level of cognitive interest among elementary school students, during which positive dynamics in the expression of cognitive interest were observed in the experimental group across all criteria: • Cognitive indicator: the number of students at the productive level increased by 5.3%; the increase at the optimal level was 10.7%; there was a 16% decrease in the number of elementary school students at the rudimentary level of cognitive interest development. • Motivational indicator: the indicators at the productive level doubled; at the optimal level, they increased by 10.7%; there was a 21.4% decrease in indicators at the elementary level. The indicators in the control group were fundamentally different, namely a decrease in indicators at the productive level across all criteria, along with a slight increase in the optimal level by cognitive criterion (3.4%) and procedural (5.2%). Additionally, a decrease in indicators at the optimal level by 1.7% for the motivational criterion and by 3.4% for the emotional-volitional criterion was observed. We found that during the work with students in the experimental group, significant changes in dominant interests occurred - from a predominant interest in artistic and physical activities to prioritizing interests in mathematics, technology, natural sciences, nature exploration, and communication skills, whereas similar changes in students of the control group had a less pronounced character. As a result of theoretical and experimental research, the author formulated their own definition of cognitive interest in elementary school students; cognitive, motivational, emotional-volitional, and procedural criteria of cognitive interest were identified, as well as three levels of its development in elementary school students: elementary, optimal, and productive. The author also concluded on the necessity of using a combination of cognitive, game-based activities, problem-value communication, general intellectual, and cultural orientation to improve extracurricular activities aimed at developing cognitive interests, which contribute to engaging all participants of the educational process; applying active and interactive forms and methods of organizing educational activities (including gamification and edutainment); digitization of educational resources based on the use of interactive educational platforms and services. Furthermore, the significant positive dynamics of cognitive interest observed in the experimental group allows us to confirm the hypothesis and the effectiveness of the model developed by the author for the development of cognitive interests in elementary school students through extracurricular activities. In summary, itshould be noted that game technologies hold special pedagogical significance, which is expressed in the following: games contribute to intensifying child development; they are an effective and proven means of student socialization; a means of engaging students in the world of culture; a tool for developing interest in educational activities, among others.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://hdl.handle.net/123456789/2235
Розташовується у зібраннях:013 Початкова освіта. Позашкільна освіта

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Галькевич М.В._МАГІСТЕРСЬКА.pdfФормування пізнавального інтересу учнів початкової школи засобами ігрових дидактичних технологій847.91 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.