Психологічна корекція тривожності методами тілесно-орієнтованої терапії

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота магістранта спеціальності 053 Психологія Дукової Ксенії Анатоліївни на тему: Психологічна корекція тривожності методами тілесно-орієнтованої терапії

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Напружена епідеміологічна, політична, економічна ситуація останніх років, що супроводжується постійним фоновим побоюванням можливої загрози життю та здоров'ю, неминуче актуалізує екзистенційні переживання, серед яких на перший план виходить тривога. Інформаційне середовище, в яке занурена сучасна людина, активно індукує тривогу не тільки у зв'язку з великою кількістю агресивно і тривожно забарвленого контенту, а й через високу швидкість, інвазивність і колосальний обсяг даних, що надходять. Наразі фахівці в галузі практичної психології, психологічні служби, волонтери вимагають ефективних рішень зниження рівня ситуативної та особистісної тривожності у представників різних вікових категорій, особливо цивільного дорослого населення. У зв'язку з цим розроблення психологічних способів профілактики, психокорекційних програм та використання різноманітних методів з подолання емоційної незрілості особистості, підвищення ефективності оволодіння власними емоційними станами, розвитку навичок самоконтролю, корекції емоційної напруженості та тривожності дорослих й зумовлюють актуальність піднятої проблематики. Проаналізована наукова психологічна література. Загально-теоретичні психологічні проблеми тривоги та тривожності досліджували: В. Астапов, В. Березін, Ю. Забродін, О. Захаров, К. Ізард, Л. Костіна, Н. Левітов, Р. Мей, Г. Прихожан, І. Рантбут, Ф. Ріман, Г. Салліван, Ч. Спілбергер, Д. Тейлор, З. Фройд, Е. Фромм, Ю. Ханін, К. Хорні, С. Храбра, Ю. Щербатих та ін. Дослідженням феноменології особистісної тривожності та її важливому впливу на всі форми людської діяльності присвячено роботи К. Ізарда, Р. Лазаруса, М. Левітова, А. Прихожан, Я. Рейковського, Ч. Спілбергера, Дж. Тейлор, Б. Філіпса, Ю. Ханіна, К. Хорні та ін. Психологічні аспекти тривожності дорослих висвітлені у працях наступних вчених: А. Адлера, Ф. Березіна, О. Воскресенської, Г. Габдрєєвої, О. Галієвої, Г. Гольєвої, В. Долгової, К. Ізарда, Є. Ільїна, А. Кемпінські, М. Кордуелла, М. Кричфалушій, Г. Льдокової, Р. Нємова, Ю. Нуллєра, Р. Овчарової, А. Прихожан, Я. Рейковського, М. Скворцової, Ч. Спілбергера, Дж. Тейлора, З. Фройда, Е. Хорнблоу, О. Царькової, К. Ясперса та інших. Серед українських досліджень, присвячених феномену тривожності, можна виокремити роботи таких авторів, як І. Блохіна, О. Волошко, О. Галієва, Є. Живцова, Х. Ільків, І. Каськов, В. Коваль, І. Мудрак та ін. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити особливості тривожності дорослих та її корекції методами тілесно-орієнтованої терапії. Об'єкт дослідження – тривожність як соціально-психологічне явище. Предмет дослідження – психологічна корекція тривожності методами тілесно-орієнтованої психотерапії. У рамках емпіричного дослідження застосовано такі методики, як «Шкала самооцінки тривожності» Ч. Спілбергера; тест атрибутивних стилів Л. Рудіна (ТАС); «Особистісна шкала проявів тривоги» Дж. Тейлор в модифікації В. Норакідзе для діагностування загального рівня особистісної тривожності дорослих; «Арка» О. Лоуена. Експериментальною базою дослідження стали співробітники компанії UZUM (Узбекістан) віком від двадцяти п'яти до тридцяти п'яти років в обсязі 40 осіб. З'ясовано: 50% і 52,5% респондентів мають середній рівень ситуативної і особистісної тривожності, відповідно 30% і 20% респондентів мають високий рівень ситуативної та особистісної тривожності. Всього 20% опитуваних мають низький рівень ситуативної тривожності та 27,5% дорослих мають низький рівень особистісної тривожності. Більшій частині опитуваних дорослих - 60% , притаманна переважно оптимістична реакція на події, що відбуваються у житті особистості. Такі люди схильні переважно тверезо оцінювати ситуацію і контролювати її. Песимізм же як стиль поведінки притаманний більше ніж третині респондентів - у 40% . Такі люди інколи схильні драматизувати, що може завадити їх повсякденним заняттям, а будь-які радісні або моменти вдачі вони вважають чистою випадковістю, яка, скоріш за все, більше не повториться. 60% респондентів притаманна переважно оптимістична реакція на події, що відбуваються у житті особистості. Такі люди схильні переважно тверезо оцінювати ситуацію і контролювати її. Песимізм же як стиль поведінки притаманний більше ніж третині респондентів - 40% респондентів. Такі люди інколи схильні драматизувати, що може завадити їх повсякденним заняттям, а будь-які радісні або моменти вдачі вони вважають чистою випадковістю, яка, скоріш за все, більше не повториться. Нестача цілісності в тілі діагностувалась у однієї особи (2,5%); правильна арку зробили 3 особи, загальна скутість та жорсткість у тілі виявлена у 45% респондентів (18 осіб), гіперподатливість спини становить 15 %, розрив у дузі у 27,5 % , поділ тіла на сегменти у одній особи. Враховуючи визначені в емпіричному дослідженні показники, була розроблена та впроваджена програма психологічної корекції тривожності у дорослих методами тілесно-орієнтованої терапії. Зазначено ефективність методів тілесно-орієнтованої психотерапії для зниження тривожності: 40% респондентів мають низький рівень ситуативної тривожності, у 42,5% дорослих спостерігається низький рівень особистісної тривожності; середній рівень ситуативної тривожності спостерігається у 40% респондентів, а особистісної у 42,5% респондентів; високий рівень ситуативної та особистісної тривожності складає 20% і 15% відповідно. Двадцяти чотирьом особам, що складає 60%, притаманна переважно оптимістична реакція на події, що відбуваються у житті особистості. Песимізм же як стиль поведінки притаманний шістнадцяти особам, що складає 40%. Показники за шкалою оптимізм збільшились у 6 осіб, що складає 15 відсотків, і відповідно зменшились на 15 відсотків показники за шкалою песимізм (у 6 осіб). Нестача цілісності в тілі, яка була у однієї особи – зникла; розподіл тіла на сегменти, який був у однієї особи, зник. Правильну Арку зробило десять осіб , що складає 25 % респондентів. Показники з загальної стислості і твердості в тілі у 18 учасників (45 %) так і залишилась, гіперподатливість спини виявлена вже у чотирьох учасників, що на 5 % знижує показники; розрив у дузі залишився у 20 % учасників (8 осіб), у трьох учасників відсутній; поділ тіла на сегменти, який спостерігався у одного учасника, зник. Загальний високий рівень тривожності знизився, а низький рівень тривожності збільшився.