Педагогічні засади розвитку творчого потенціалу молодших школярів в умовах інклюзивного навчання

Abstract

АНОТАЦІЯ до кваліфікаційної роботи Пєєва С. Г. Педагогічні засади розвитку творчого потенціалу молодших школярів в умовах інклюзивного навчання. Рукопис. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 013 Початкова освіта. Освітня програма: «Початкова освіта. Інклюзивна освіта». Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Ізмаїл, 2025. 90 с. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню педагогічних засад розвитку творчого потенціалу молодших школярів в умовах інклюзивного навчання. Актуальність теми зумовлена сучасними трансформаціями освітнього простору України, орієнтованими на реалізацію принципів інклюзії, гуманізації та дитиноцентризму, а також необхідністю створення ефективних умов для розвитку кожної дитини незалежно від її індивідуальних особливостей та освітніх потреб. У контексті Нової української школи творчість розглядається як ключова компетентність, що забезпечує особистісний розвиток, соціалізацію та здатність до адаптації в умовах змінного світу. Основний зміст роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Метою дослідження є наукове обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов, методів і форм розвитку творчого потенціалу молодших школярів в умовах інклюзивного освітнього середовища. Об’єктом дослідження визначено процес розвитку творчого потенціалу молодших школярів у системі інклюзивної початкової освіти, а предметом — педагогічні умови, методики та технології, що забезпечують ефективний творчий розвиток учнів в інклюзивному класі. У роботі творчий потенціал трактується як інтегральна характеристика особистості, що охоплює когнітивні, емоційні, мотиваційні та соціальні 4 компоненти й проявляється у здатності до нестандартного мислення, самовираження, створення нових ідей та конструктивного розв’язання проблем. Особлива увага приділяється розвитку творчого потенціалу молодших школярів з особливими освітніми потребами, для яких інклюзивне освітнє середовище є не лише простором навчання, а й важливим чинником психологічної безпеки, прийняття та підтримки. У процесі дослідження використано комплекс теоретичних і емпіричних методів, зокрема аналіз психолого-педагогічної літератури, узагальнення наукових підходів українських і зарубіжних учених, педагогічне спостереження, анкетування, педагогічний експеримент, порівняльний аналіз результатів до і після впровадження експериментальної роботи. Методологічною основою дослідження виступили гуманістичний, особистісно орієнтований, компетентнісний, діяльнісний та дитиноцентрований підходи. У першому розділі кваліфікаційної роботи розкрито науково-теоретичні засади розвитку творчого потенціалу особистості, визначено його структуру та основні компоненти. Проаналізовано роль інклюзивного освітнього середовища як чинника творчого розвитку творчої особистості молодшого школяра, а також здійснено порівняльний аналіз українських і зарубіжних педагогічних підходів до розвитку творчості дітей з особливими освітніми потребами. Встановлено, що ефективний творчий розвиток можливий за умови створення емоційно безпечного, відкритого та гнучкого освітнього середовища, яке сприяє самовираженню, співтворчості та соціальній взаємодії. Другий розділ присвячено аналізу педагогічних технологій, які сприяють розвитку творчого потенціалу в інклюзивному класі. Обґрунтовано доцільність використання диференційованого навчання, ігрових та артпедагогічних технологій, проєктної діяльності, сучасних інформаційнокомунікаційних технологій та технології емоційно-ціннісного навчання. Визначено їхні можливості щодо стимулювання уяви, когнітивної гнучкості, 5 мотивації до самореалізації та формування позитивної самооцінки в учнів, зокрема дітей з особливими освітніми потребами. У третьому розділі представлено результати експериментального дослідження ефективності запропонованих методик розвитку творчого потенціалу молодших школярів в умовах інклюзії. Розроблено методичні рекомендації щодо організації інтегрованих занять, використання арттерапевтичних засобів, ігрових і рефлексивних методів. Проведено порівняльний аналіз рівнів сформованості творчого потенціалу учнів до і після проведення дослідно-експериментальної роботи, який засвідчив позитивну динаміку за визначеними показниками: зростання креативності, ініціативності, емоційної виразності, здатності до співпраці та зниження рівня тривожності. Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов розвитку творчого потенціалу молодших школярів в інклюзивному освітньому середовищі та в уточненні змісту й структури творчого потенціалу в контексті інклюзивної початкової освіти. Практична значущість роботи полягає в розробці та апробації методичних рекомендацій, які можуть бути використані вчителями початкових класів, асистентами вчителя, фахівцями інклюзивного супроводу, батьками, студентами, а також у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Результати дослідження можуть бути використані у практиці інклюзивної початкової освіти з метою створення умов для всебічного розвитку особистості дитини, формування її творчого потенціалу, емоційного благополуччя та успішної соціальної інтеграції. Робота має теоретичну й практичну цінність та відповідає сучасним вимогам розвитку інклюзивної освіти в Україні.