Особливості психоемоційних станів у студентів-початківців під час воєнного стану

Abstract

Анотація на кваліфікаційну роботу студентки Поркару Н.К. на тему «Особливості психоемоційних станів у студентів-початківців під час воєнного стану».

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження. В умовах повномасштабного вторгнення студенти-першокурсники опинилися перед подвійним викликом: адаптацією до навчання у ЗВО та хронічним воєнним стресом. Встановлено, що психоемоційний стан безпосередньо впливає на академічну успішність, а рання психологічна інтервенція здатна запобігти хронізації дистресу. Незважаючи на наявні дослідження психічних станів та адаптації студентів, комплексний аналіз психоемоційних станів саме студентів-початківців в умовах воєнного стану залишається недостатньо розробленим, що зумовлює наукову і практичну значущість роботи. 2. Проаналізована наукова література щодо психоемоційних станів. Феномен психоемоційного стану досліджували А. М. Грись, Л. О. Котлова, Г. Є. Гришина, Н. Фріда. Когнітивну модель стресу і подолання розробили Р. Лазарус і С. Фолкман; теорію психологічного благополуччя – К. Ріфф; концепцію посттравматичного зростання – Р. Теддесі і Л. Калхун. Адаптацію першокурсників вивчали Т. В. Бєлих, Н. В. Жигайло, О. В. Луньова. Психологічні наслідки воєнного стану висвітлено у працях О. А. Блінова, Н. Е. Мілорадової, В. В. Доценко, І. В. Чорної, Г. Туркало, С. В. Харченко, О. В. Волянської. Мета даної кваліфікаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей психоемоційних станів студентів-першокурсників в умовах воєнного стану, а також у розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо психологічної підтримки. 3. Уточнено поняття «психоемоційний стан». Психоемоційний стан визначено як інтегральну, динамічну характеристику психічного функціонування особистості, що відображає якість і знак її емоційного переживання дійсності в певний момент часу, включає суб’єктивний, фізіологічний і поведінковий компоненти та детермінований взаємодією зовнішніх умов (воєнний стан) і внутрішніх особливостей особистості (когнітивна оцінка, емоційна регуляція, резилентність). 4. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів емпіричного дослідження. Емпірично встановлено, що переважна більшість студентів мають високий рівень ситуативної тривожності та помірний або високий рівень сприйнятого стресу, а суб’єктивне благополуччя є зниженим порівняно з нормативними показниками. Дівчата демонструють достовірно вищі рівні тривожності, ніж хлопці. Виявлено тенденцію до вищого психоемоційного дистресу у студентів, чиї родичі залучені до бойових дій. Домінуючими копінг-стратегіями є пошук соціальної підтримки та позитивна переоцінка; стратегія уникнення (особливо у хлопців) позитивно корелює з тривожністю. Розроблено систему практичних рекомендацій щодо психологічної підтримки першокурсників (психологічна просвіта, групова робота, індивідуальне консультування, робота з середовищем, цифрова підтримка) та індивідуальної саморегуляції (тілесні техніки, когнітивна перебудова, інформаційна гігієна, соціальна підтримка, режим сну, майндфулнес). Студенти-першокурсники в умовах воєнного стану характеризуються підвищеною тривожністю та зниженою стресостійкістю, що потребує цілеспрямованої психологічної допомоги, орієнтованої як на зменшення симптомів, так і на розвиток ресурсів резилентності. Результати дослідження можуть бути використані психологічними службами ЗВО для розробки програм супроводу студентів-початківців.