Формування здоровʼязберігаючої компетенції майбутніх педагогів

Abstract

Стаття розкриває сучасне поняття здорового способу життя, його аспекти. Надається короткий аналіз сучасного стану здоров‟я молоді України, основних складових здорового способу життя, напрямків, що стосуються укріплення здоровʼя. В статті наводяться посилання на законодавчі акти, та державні заходи щодо проблем укріплення здоровʼя населення, а також пропонуються шляхи впливу на формування здоровязберігаючої компетенції майбутніх педагогів. Сучасний етап формування здорового життєздатного покоління визначається соціальною політикою держав. Питання збереження здоров‟я ніколи не втратить своєї актуальності. Серед всіх цінностей, що людина визначає за своє життя, найвагоміше місце займає її здоров‟я та здоров‟я її дітей. Все що стосується підтримки, зміцнення, застосування різних технологій спрямованих на збереження здоров‟я, з давніх часів привертає увагу людства і до теперішнього часу є досить актуальним. Налагодити стосунки між урядом і особистістю через різноманітні громадські організації, навчальні заклади, структурні об‟єднання, здійснювати Концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми «Формування здорового способу життя молоді України» повинен компетентний педагог, викладач. І, вразі готовності до ефективної професійної діяльності, ми зможемо розраховувати на здорове, успішне суспільство нашої країни. Сучасна статистика досить сумна, оскільки свідчить про велику кількість соматичних відхилень, які придбані дітьми і студентами під час навчання. Здоров‟язбережувальна компетенція, основа професійної підготовки вчителів, проблема першочергової важливості вищої освіти сьогодення. Суспільство потребує нового спеціаліста, здатного втілити практичний досвід у галузі здоровʼязбереження. Саме компетентнісний підхід у підготовці майбутніх вчителів формує нові технології в освіті та вирішує суперечності між соціальним замовленням та недостатнім рівнем сформованості здоровʼязбережувальної компетентності.