Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://hdl.handle.net/123456789/859
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГончарова, Н.-
dc.contributor.authorGoncharova, N.-
dc.date.accessioned2019-12-03T10:36:59Z-
dc.date.available2019-12-03T10:36:59Z-
dc.date.issued2019-
dc.identifier.citationГончарова Н. Усноісторичний метод як інструмент вивчення етнофольклорних особливостей / Н. Гончарова // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету : збірник наукових праць. Серія «Історичні науки». – Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019. – Вип. 40. – С. 47-52.uk_UA
dc.identifier.urihttp://hdl.handle.net/123456789/859-
dc.descriptionBy means of oral history, the folklore parallels of Ukrainians, Bulgarians, Moldovans are investigated using the example of the analysis of paremias collected in the South of Ukraine. The question of the feasibility of the system analysis of folklore as the basis of searching-reseach activity in the context of historical research is raised. The methodology of this study is based on general scientific principles (historicity, objectivity, scientific) and historical-scientific methods (historical-genetic, historicaltypological, historical-comparative, chronological), which allowed to objectively reveal the possibilities of oral evidence as a source basis for the folkloristic component of historical research. The study made it possible to come to the following conclusions. The same geographical conditions of living and mutual influence of cultures contributed to the development in Ukrainian, Moldavian and Bulgarian peoples of similar folklore rice. All of this testifies to longterm inter-ethnic contacts and deep interpenetration of cultures. At the same time, despite the joint residence of representatives of the studied nationalities, many ethnic features remained in the multi-ethnic environment. In addition, close proximity, such as the residence of representatives of the Ukrainian, Moldavian or Bulgarian ethnic groups in two parts of the same village, is not necessarily accompanied by their cultural interaction, but on the contrary, sometimes contributes to the exacerbation of mutual «isolation» to external influences. At the present stage in domestic science there is a steady tendency to the perception of utility and awareness of the validity of oral evidence by researchers. Oral sources and the oralhistorical method repeatedly prove their value, and in combination with other types of historical sources – and undoubted universality. And this determines the urgent need for further work in the direction of the transformation of the oral source from an auxiliary, illustrative, application of which is non-binding, to the core of relevant issues for scientific work.uk_UA
dc.description.abstractЗасобами усної історії досліджено фольклорні паралелі українців, болгар, молдован на прикладі аналізу паремій, зібраних на Півдні України. Ставиться питання про доцільність системного аналізу фольклору як основи пошуково-дослідницької діяльності в контексті історичних наукових розвідок. Проведене дослідження дозволило дійти наступних висновків. Однакові географічні умови проживання і взаємовпливи культур сприяли розвитку в українського, молдовського і болгарського народу схожих фольклорних рис. Все це свідчить про довготривалі міжетнічні контакти, глибоке взаємопроникнення культур. У той же час, незважаючи на спільне проживання представників досліджуваних національностей, в поліетнічному середовищі збереглося чимало етнічних особливостей. На сучасному етапі у вітчизняній науці cпостерігається стійка тенденція до сприйняття корисності та усвідомлення валідності усного свідчення широким загалом дослідників. Усні джерела і усноісторичний метод неодноразово доводять свою цінність, а в комплексі з іншими типами історичних джерел – і безперечну універсальність. І це визначає нагальну необхідність подальшої роботи у напрямку перетворення усного джерела з допоміжного, ілюстративного, застосування якого має необов’язковий характер, на основне для наукових робіт відповідної проблематики.uk_UA
dc.publisherІзмаїл : РВВ ІДГУuk_UA
dc.relation.ispartofseriesІсторичні науки;40;-
dc.subjectусна історіяuk_UA
dc.subjectусне джерелоuk_UA
dc.subjectфольклорuk_UA
dc.subjectприслів’яuk_UA
dc.subjectукраїнціuk_UA
dc.subjectмолдованиuk_UA
dc.subjectболгариuk_UA
dc.subjectoral historyuk_UA
dc.subjectoral sourceuk_UA
dc.subjectfolkloreuk_UA
dc.subjectproverbuk_UA
dc.subjectUkrainiansuk_UA
dc.subjectMoldovansuk_UA
dc.subjectBulgariansuk_UA
dc.titleУсноісторичний метод як інструмент вивчення етнофольклорних особливостейuk_UA
dc.title.alternativeThe oral-historical method as a tool of study of ethno-folklore featuresuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий вісник ІДГУ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Гончарова-Н_НВ_40.pdfУсноісторичний метод як інструмент вивчення етнофольклорних особливостей797.97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.