Роль бессарабських аристократів у медичній допомозі армії під час військових конфліктів середини ХІХ – початку ХХ ст.

Abstract

Ефективне функціонування будь-якої держави залежить від якісної роботи інститутів влади. При цьому важливою складовою залишається участь мешканців в усіх процесах, які відбуваються в країні. Одним із проявів громадянської свідомості є надання допомоги соціально незахищеним представникам різних верств населення. На сучасному етапі розвитку людства благодійна діяльність заслуговує особливої уваги. Сьогодні наша держава посідає 81-е місце зі 144 у світовому рейтингу благодійності, зокрема 29% українців беруть участь у доброчинній діяльності. У непростих умовах воєнного часу в Україні активізовано волонтерський рух, створено значну кількість організацій, метою яких є підтримка збройних сил держави та допомога населенню, що постраждало від бойових дій. Військові конфлікти середини ХІХ – початку ХХ ст. продемонстрували медичну непідготовленість Російської імперії, що призвело до значних людських втрат. Саме за часів Східної війни була започаткована приватна благодійність, оскільки в цей час приходить розуміння, що пораненим необхідна реальна допомога. Усі стани імперії, в тому числі й бессарабські дворяни, були втягнуті в тягар воєнного часу, при цьому вони швидко стали ініціаторами зборів пожертв на потреби армії, військовослужбовців та їх родин. Аристократи виступали організаторами вивезення поранених воїнів з театрів бойових дій; забезпечували дворянські санітарні потяги й евакуаційні лазарети; відкривали та фінансували медичні заклади; за власний рахунок утримували ліжка в шпиталях; жертвували бинти, корпію, полотно для перев’язувального матеріалу; організовували діяльність загонів сестер милосердя.