http://hdl.handle.net/123456789/1660 2026-07-06T13:01:05Z 2026-07-06T13:01:05Z Новоженіна, Анастасія Сергіївна Novozhenina, Anastasiia http://hdl.handle.net/123456789/2566 2026-07-06T10:25:13Z 2026-06-23T00:00:00Z

Клініко-психологічні особливості кризи середини життя у жінок Новоженіна, Анастасія Сергіївна; Novozhenina, Anastasiia Анотація на кваліфікаційну роботу студентки Новоженіної А.С. на тему «Клініко-психологічні особливості кризи середини життя у жінок» Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження. Криза середини життя є складним етапом у життєвому циклі людини, що супроводжується глибинним переосмисленням досягнень, трансформацією ціннісно-смислової сфери та соціальних ролей. Особливої гостроти цей період набуває у жінок, оскільки на нього припадають суттєві зміни в особистому, професійному та сімейному вимірах: завершення репродуктивного періоду, зміна ролей (матері, дружини, фахівця), а також посилення уваги до власного здоров’я, тілесності та самореалізації. У контексті сучасного українського суспільства з його динамічними зрушеннями у гендерних ролях та соціальних очікуваннях дослідження клініко-психологічних проявів цієї кризи у жінок набуває виняткової значущості через недостатню вивченість взаємозв'язку між її когнітивними, емоційними та соматичними симптомами. 2. Проаналізована наукова література з теми дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці класиків західної психології (Е. Еріксон, Д. Левінсон, Г. Шихі, К. Юнг), концепції сучасних зарубіжних дослідників щодо специфіки жіночого досвіду проживання кризи (Дж. Каплан, С. Нолен-Хоексема, Б. Ньюгартен), а також дослідження механізмів копінг-поведінки (Р. Лазарус) та біографічних криз (Р. Ахмеров, А. Кронік). В українському науковому дискурсі методологічним підґрунтям виступили праці з осмислення життєвого шляху, психологічного благополуччя та адаптації до вікових змін (Т. Титаренко, Н. Чепєлєва, О. Кляпець, О. Музика, С. Максименко, Л. Бурлачук). Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити клініко-психологічні прояви кризи середини життя у жінок для розробки психопрофілактичних рекомендацій. Для досягнення мети вирішувалися такі завдання: проаналізувати теоретичні підходи та гендерну специфіку перебігу кризи середини життя у жінок; охарактеризувати її клініко-психологічні прояви та підібрати комплекс психодіагностичних методик; емпірично дослідити ступінь вираженості та поширеності клініко-психологічних проявів у жінок; на основі отриманих результатів окреслити можливості психологічної підтримки та профілактики. 3. Уточнено поняття «криза середини життя у жінок» та її симптоматика. На основі аналізу теоретико-методологічної літератури встановлено, що горе є інтенсивною, багатовимірною реакцією особистості на значущу втрату, що охоплює когнітивну, емоційну, поведінкову та фізіологічну сфери. Розрізняються нормативне (адаптивне) горе та ускладнена (травматична) реакція горя. Сучасні підходи акцентують увагу не на фіксованих стадіях (Кюблер-Росс), а на завданнях адаптації особистості, пошуку нових смислів та реконструкції життєвого наративу (Р. Неймейєр). Арттерапія розглядається як метод психологічної допомоги, що базується на використанні художньої діяльності для символічного вираження внутрішнього досвіду, регуляції емоційних станів та реінтеграції особистості після кризових подій. Визначальною рисою методу є те, що терапевтичне значення має не художній результат, а сам процес творчості, який активізує механізми символізації, емоційної експресії, нейропсихологічної регуляції та трансформації досвіду. 4. Кількісний та якісний аналіз результатів емпіричного дослідження. Емпірична частина роботи виконувалася на основі дослідження вибірки жінок віком від 35 до 50 років, які проживають у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі. Психодіагностичний комплекс складався з опитувальника тривожності Спілбергера–Ханіна (STAI), депресивної шкали Бека (BDI-II), шкали тривоги Гамільтона (HAM-A), опитувальника соціальної адаптації (SASS) та експрес-оцінки суб'єктивного благополуччя. Статистична обробка результатів підтвердила висунуту гіпотезу: проходження через кризу середини життя супроводжується помітним зростанням тривожних та депресивних симптомів, які заважають нормальній соціальній адаптації. Також виявилося, що робота та стабільні сімейні стосунки діють як захисний буфер — заміжня жінки з активною зайнятістю легше переносять цей етап. Завдяки якічному аналізу вдалося згрупувати учасниць у три типологічні профілі: «Тривожно-депресивний» (39,1% опитаних), «Ідентифікаційно-пошуковий» (34,8%) та «Адаптивно-ресурсний» (26,1%). Результати дослідження пройшли апробацію на XII Всеукраїнській науково-практичній конференції (27 квітня 2026 р., м. Ізмаїл: РВВ ІДГУ) та опубліковані у статті «Клініко-психологічні виміри кризи середини життя у сучасних жінок» у збірнику наукових праць «Сучасна психологія: проблеми і перспективи». У підсумку стає зрозуміло, що те, як жінка дасть собі раду з кризою середини життя, прямо залежить від її навичок саморегуляції, підтримки близьких та реалізованості у професії. Отримані дані дозволили сформулювати практичні рекомендації для диференційованої допомоги жінкам із різними профілями переживання кризового стану. Ці результати будуть корисними для практикуючих психологів, консультантів і соціальних працівників, а також можуть використовуватися під час викладання курсів із вікової та клінічної психології у закладах вищої освіти. Abstract for qualification work by student Novozhenina A.S on the topic « Clinico-Psychological Features of the Midlife Crisis in Women » The qualification work encompasses the following stages of research: 1. Identification of the Research Relevance and Problem. Research relevance. The midlife crisis is a pivotal stage in human development, marked by a major re-evaluation of goals and shifting social roles. For women, this phase is uniquely shaped by a combination of career shifts, changing family dynamics, and early age-related physical changes. Given the high demands placed on women in modern Ukrainian society, examining how this crisis manifests has become increasingly important. However, current literature still lacks a cohesive view on how the emotional, somatic, and psychological symptoms of this transition interact with each other in women. 2. The scientific literature on the research topic is analyzed. The theoretical and methodological basis of the study is the works of the classics of Western psychology (E. Erikson, D. Levinson, G. Sheehy, K. Jung), the concepts of modern foreign researchers on the specifics of women's experience of experiencing a crisis (J. Kaplan, S. Nolen-Hoeksema, B. Newgarten), as well as research on the mechanisms of coping behavior (R. Lazarus) and biographical crises (R. Akhmerov, A. Kronik). In the Ukrainian scientific discourse, the methodological basis was the works on understanding the life path, psychological well-being and adaptation to age-related changes (T. Tytarenko, N. Chepeleva, O. Klyapets, O. Muzyka, S. Maksymenko, L. Burlachuk). The purpose of the study is to theoretically substantiate and empirically investigate the clinical and psychological manifestations of a midlife crisis in women in order to develop psychoprophylactic recommendations. To achieve the goal, the following tasks were solved: to analyze theoretical approaches and gender specificity of the course of the midlife crisis in women; to characterize its clinical and psychological manifestations and select a set of psychodiagnostic methods; to empirically investigate the degree of severity and prevalence of clinical and psychological manifestations in women; based on the results obtained, to outline the possibilities of psychological support and prevention. 3. Conceptual Clarification of "Midlife Crisis in Women" and its Symptomatology. Based on the analysis of theoretical and methodological literature, it was established that grief is an intense, multidimensional reaction of the individual to a significant loss, covering the cognitive, emotional, behavioral and physiological spheres. There are normative (adaptive) grief and a complicated (traumatic) grief reaction. Modern approaches focus not on fixed stages (Kübler-Ross), but on the tasks of personality adaptation, search for new meanings and reconstruction of the life narrative (R. Neimeyer). Art therapy is considered as a method of psychological assistance based on the use of artistic activity for the symbolic expression of internal experience, regulation of emotional states and reintegration of the individual after crisis events. The defining feature of the method is that the therapeutic value is not the artistic result, but the creative process itself, which activates the mechanisms of symbolization, emotional expression, neuropsychological regulation and transformation of experience. 4. Quantitative and Qualitative Analysis of Empirical Findings. The empirical part of the study involved a sample of women aged 35 to 50 living in the city of Izmail and the Izmail district. The diagnostic battery included the Spielberger–Hanin Anxiety Scale (STAI), the Beck Depression Inventory (BDI-II), the Hamilton Anxiety Rating Scale (HAM-A), the Social Adaptation Self-Evaluation Scale (SASS), and a rapid assessment of subjective well-being. The statistical data fully supported the primary hypothesis: navigating the midlife crisis is linked to a notable rise in anxiety and depressive indicators, which directly compromises social adaptation. The data also revealed that employment and family stability act as vital buffers—married, working women tend to handle this transition more smoothly. Through qualitative analysis, the participants were sorted into three distinct psychological profiles: "Anxious-depressive" (39.1%), "Identificational-searching" (34.8%), and "Adaptive-resource" (26.1%). The findings of the study were presented at the 12th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (27 April 2026, Izmail: Publishing Centre of IDGU) and published in the article "Clinico-Psychological Dimensions of Midlife Crisis in Modern Women," in the collected volume Contemporary Psychology: Problems and Perspectives. Ultimately, the findings indicate that how well a woman copes with her midlife transition relies heavily on her self-regulation skills, social support network, and professional fulfillment. The collected data made it possible to draft tailored guidelines for psychologists working with women across different crisis profiles. These insights are highly applicable for counselors, therapists, and social workers, and can be readily integrated into university-level resources on developmental and clinical psychology.

2026-06-23T00:00:00Z Ніколенко, Марія Вікторівна Nikolenko, Mariia http://hdl.handle.net/123456789/2565 2026-07-06T09:50:19Z 2026-06-23T00:00:00Z

Психологічні особливості тривожних станів в підлітковому віці в умовах воєнного стану Ніколенко, Марія Вікторівна; Nikolenko, Mariia Анотація кваліфікаційної роботи бакалавра спеціальності 053 Психологія Ніколенко Марії Вікторівни на тему: «Психологічні особливості тривожних станів в підлітковому віці в умовах воєнного стану». Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних особливостей тривожних станів підлітків в умовах воєнного стану. Проблема тривожності набуває особливої актуальності в сучасних умовах, оскільки воєнні дії супроводжуються постійною загрозою безпеці, високим рівнем невизначеності, вимушеними змінами життєвого середовища та порушенням звичних соціальних зв’язків, що негативно впливає на психоемоційний стан підростаючого покоління. У першому розділі роботи здійснено теоретико-психологічний аналіз феномену тривожності як складного багатовимірного психологічного утворення, розкрито основні наукові підходи до його вивчення, охарактеризовано психологічні детермінанти тривожності в підлітковому віці та визначено соціально-психологічні чинники її розвитку в умовах війни. Проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, які досліджували проблему тривожності, психологічної адаптації та психічного здоров’я особистості в кризових умовах. Другий розділ присвячено емпіричному дослідженню психологічних особливостей тривожних станів підлітків. Для реалізації мети дослідження було використано комплекс психодіагностичних методик: Шкалу ситуативної та особистісної тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, Шкалу тривоги А. Бека та Шкалу резильєнтності Коннора–Девідсона. У дослідженні взяли участь 62 підлітки віком від 13 до 16 років. Аналіз отриманих результатів дозволив визначити рівень ситуативної та особистісної тривожності, особливості прояву тривожної симптоматики, а також роль психологічної стійкості як важливого ресурсу подолання негативного впливу воєнних стресорів. На основі результатів дослідження було розроблено та науково обґрунтовано програму психологічного тренінгу, спрямовану на зниження рівня тривожності підлітків, розвиток навичок емоційної саморегуляції, формування конструктивних копінг-стратегій, підвищення резильєнтності та зміцнення психологічної стійкості в умовах воєнного стану. Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні наукових уявлень про психологічні особливості тривожних станів підлітків та чинники їх формування в умовах війни. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його результатів у діяльності практичних психологів закладів освіти, центрів психосоціальної допомоги та інших установ, що здійснюють психологічний супровід дітей і підлітків. Результати дослідження апробовано на ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна психологія: проблеми і перспективи» (м. Ізмаїл, 2026 р.). Ключові слова: тривожність, тривожні стани, підлітковий вік, воєнний стан, психологічна адаптація, психічне здоров’я, психологічна стійкість, резильєнтність, ситуативна тривожність, особистісна тривожність, емоційна саморегуляція, копінг-стратегії, психологічний тренінг, стресогенні чинники, психологічна підтримка. Annotation Bachelor’s qualification work Specialty 053 Psychology Mariia Nikolenko Topic: Psychological Characteristics of Anxiety States in Adolescence under Martial Law Conditions The qualification thesis is devoted to the study of the psychological characteristics of anxiety states in adolescents under martial law conditions. The issue of anxiety has become particularly relevant in contemporary Ukrainian society, as military actions are accompanied by constant threats to personal safety, high levels of uncertainty, forced changes in living conditions, and disruptions of established social relationships, all of which negatively affect the psycho-emotional well-being of the younger generation. The first chapter presents a comprehensive theoretical and psychological analysis of anxiety as a complex multidimensional psychological phenomenon. It examines the principal scientific approaches to understanding anxiety, identifies the psychological determinants of anxiety during adolescence, and characterizes the socio-psychological factors contributing to its development in wartime conditions. The chapter also reviews the works of Ukrainian and international scholars who have investigated anxiety, psychological adaptation, resilience, and mental health in crisis situations. The second chapter focuses on the empirical study of the psychological characteristics of adolescent anxiety states. To achieve the research objectives, a set of psychodiagnostic instruments was employed, including the State–Trait Anxiety Inventory (STAI) by C. Spielberger and Yu. Khanin, the Beck Anxiety Inventory (BAI), and the Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC). The study involved 62 adolescents aged 13 to 16 years. The analysis of the obtained data made it possible to identify the levels of state and trait anxiety, determine the specific manifestations of anxiety symptoms, and examine the role of psychological resilience as a significant resource for coping with the adverse effects of wartime stressors. Based on the research findings, a psychological training program was developed and scientifically substantiated. The program is aimed at reducing anxiety levels among adolescents, enhancing emotional self-regulation skills, developing constructive coping strategies, strengthening resilience, and promoting psychological stability under martial law conditions. The theoretical significance of the study lies in expanding scientific understanding of the psychological characteristics of adolescent anxiety and the factors contributing to its development in wartime conditions. The practical significance of the research is reflected in the possibility of applying its findings within the activities of educational psychologists, psychosocial support centers, and other institutions providing psychological assistance and support to children and adolescents. The research findings were presented at the 12th All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Modern Psychology: Problems and Prospects” (Izmail, 2026), which confirmed their scientific relevance and practical value. Keywords: anxiety, anxiety states, adolescence, martial law, psychological adaptation, mental health, psychological resilience, resilience, state anxiety, trait anxiety, emotional self-regulation, coping strategies, psychological training, stress factors, psychological support.

2026-06-23T00:00:00Z Козьма, Аліна Яківна Kozma, Alina http://hdl.handle.net/123456789/2564 2026-07-06T09:11:49Z 2026-06-23T00:00:00Z

Психологічні особливості прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану Козьма, Аліна Яківна; Kozma, Alina АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу здобувача освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності: 053 Психологія факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності Козьми Аліни Яківни на тему «Психологічні особливості прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану» Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню психологічних особливостей прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена тим, що в умовах воєнного стану підлітки перебувають під впливом тривалого психоемоційного напруження, невизначеності та порушення відчуття безпеки, що може позначатися на їхньому емоційному стані, поведінкових реакціях і міжособистісній взаємодії. Визначення психологічних особливостей прояву агресивності у підлітковому віці має важливе теоретичне та практичне значення. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану. Об'єкт дослідження – агресивність у підлітковому віці. Предмет дослідження – психологічні особливості прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану. У першому розділі роботи здійснено теоретичний аналіз феномену агресивності у сучасній психологічній науці, розглянуто основні підходи до його розуміння, психологічні механізми виникнення та форми прояву агресивної поведінки. Проаналізовано психологічні особливості прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану та встановлено, що чинниками, які підвищують імовірність агресивних форм реагування, виступають хронічне психоемоційне напруження, переживання небезпеки, підвищена тривожність, труднощі емоційної саморегуляції та соціально-психологічної адаптації. Обґрунтовано значення психологічних засобів профілактики агресивної поведінки підлітків та визначено напрями психологічної підтримки в умовах воєнного стану. У другому розділі представлено організацію та методичне забезпечення емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану. Здійснено аналіз та інтерпретацію результатів дослідження, що дало змогу визначити особливості прояву агресивності у досліджуваних підлітків, встановити переважання вербальних та емоційних форм агресивного реагування, а також з'ясувати характер їхньої поведінки у конфліктних ситуаціях. Практичну цінність роботи становлять розроблені психологічні рекомендації щодо профілактики та зниження проявів агресивності у підлітків в умовах воєнного стану. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні психологічних особливостей прояву агресивності у підлітків в умовах воєнного стану та уточненні чинників, що підвищують імовірність агресивних форм реагування. Ключові слова: агресивність, підлітки, воєнний стан, агресивна поведінка, психологічна підтримка, профілактика, емоційна саморегуляція. ABSTRACT for the qualification paper of the applicant for the Bachelor's degree Specialty 053 "Psychology" Faculty of Management, Administration and Information Activities Alina Yakivna Kozma on the topic "Psychological Characteristics of Aggressiveness Manifestations in Adolescents under Martial Law" The qualification paper is devoted to the study of the psychological characteristics of aggressiveness manifestations in adolescents under martial law. The relevance of the topic is determined by the fact that, under martial law, adolescents are exposed to prolonged psycho-emotional strain, uncertainty, and a disrupted sense of safety, which may affect their emotional state, behavioural responses, and interpersonal interactions. Identifying the psychological characteristics of aggressiveness manifestations during adolescence is of considerable theoretical and practical significance. The aim of the study is to provide a theoretical substantiation and empirical investigation of the psychological characteristics of aggressiveness manifestations in adolescents under martial law. The object of the study is aggressiveness in adolescence. The subject of the study is the psychological characteristics of aggressiveness manifestations in adolescents under martial law. The first chapter presents a theoretical analysis of the phenomenon of aggressiveness in contemporary psychological science and examines the main approaches to its understanding, the psychological mechanisms of its emergence, and the forms of aggressive behaviour. The psychological characteristics of aggressiveness manifestations in adolescents under martial law are analysed, and it is established that chronic psycho-emotional strain, experiences of danger, increased anxiety, difficulties in emotional self-regulation, and socio-psychological adaptation increase the likelihood of aggressive forms of response. The significance of psychological means of preventing aggressive behaviour in adolescents is substantiated, and the directions of psychological support under martial law are identified. The second chapter presents the organisation and methodological support of the empirical study of the psychological characteristics of aggressiveness manifestations in adolescents under martial law. The analysis and interpretation of the obtained results made it possible to determine the peculiarities of aggressiveness manifestations in the surveyed adolescents, establish the predominance of verbal and emotional forms of aggressive responses, and clarify the nature of their behaviour in conflict situations. The practical value of the study lies in the development of psychological recommendations aimed at preventing and reducing manifestations of aggressiveness in adolescents under martial law. The scientific novelty of the study lies in identifying the psychological characteristics of aggressiveness manifestations in adolescents under martial law and clarifying the factors that increase the likelihood of aggressive forms of response. Keywords: aggressiveness, adolescents, martial law, aggressive behaviour, psychological support, prevention, emotional self-regulation.

2026-06-23T00:00:00Z Кашульська, Наталія Григорівна Kashulska, Nataliia http://hdl.handle.net/123456789/2563 2026-07-06T08:50:02Z 2026-06-23T00:00:00Z

Резильєнтність як фундаментальний психологічний ресурс ефективного подолання професійного стресу та забезпечення психічного здоров’я психологів в умовах воєнного стану Кашульська, Наталія Григорівна; Kashulska, Nataliia Анотація на кваліфікаційну роботу студентки Кашульської Н.Г. на тему: «Резильєнтність як фундаментальний психологічний ресурс ефективного подолання професійного стресу та забезпечення психічного здоров’я психологів в умовах воєнного стану» Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню резильєнтності як ключового психологічного ресурсу ефективного подолання професійного стресу та збереження психічного здоров’я практичних психологів в умовах воєнного стану. Актуальність теми зумовлена значним психоемоційним навантаженням на фахівців допоміжних професій під час тривалих воєнних дій, що суттєво підвищує ризик емоційного виснаження, професійного вигорання та вторинної травматизації. Визначення внутрішніх ресурсів, які сприяють збереженню професійної ефективності та психологічного благополуччя психологів, має важливе теоретичне та практичне значення. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення резильєнтності як фундаментального психологічного ресурсу ефективного подолання професійного стресу та забезпечення психічного здоров’я психологів в умовах воєнного стану. Об’єкт дослідження - подолання професійного стресу та забезпечення психічного здоров’я психологів в умовах воєнного стану. Предмет дослідження - резильєнтність як фундаментальний психологічний ресурс ефективного подолання професійного стресу та забезпечення психічного здоров’я психологів в умовах воєнного стану. У першому розділі роботи здійснено теоретичний аналіз поняття резильєнтності у сучасній психологічній науці, розглянуто її структурні компоненти, історичні етапи дослідження та основні підходи. Проаналізовано специфіку професійного стресу у діяльності психологів в умовах воєнного стану, його види та наслідки. Обґрунтовано роль резильєнтності як захисного фактора збереження психічного здоров’я та професійної ефективності фахівців. У другому розділі представлено організацію та методичне забезпечення емпіричного дослідження (шкала резильєнтності К. Девідсона CD-RISC-10, шкала психологічного стресу PSM-25, індекс психологічного благополуччя WHO-5). Здійснено аналіз та інтерпретацію результатів, що дозволило виявити особливості прояву резильєнтності, рівень професійного стресу та психологічного благополуччя у вибірці практикуючих психологів. Практичну цінність роботи становлять розроблені психологічні рекомендації щодо розвитку резильєнтності та профілактики професійного стресу. Наукова новизна дослідження полягає в емпіричному підтвердженні ролі резильєнтності як ключового ресурсу подолання професійного стресу та збереження психічного здоров’я психологів саме в умовах воєнного стану в Україні. Abstract for qualifying work students of Kashulska N. on the topic: «Resilience as a Fundamental Psychological Resource for Effective Overcoming of Professional Stress and Ensuring Mental Health of Psychologists under Martial Law» The qualification paper is devoted to the study of resilience as a key psychological resource for effective overcoming of professional stress and preservation of mental health among practicing psychologists under martial law. The relevance of the topic is determined by the significant psycho-emotional strain experienced by helping professionals during prolonged warfare, which substantially increases the risk of emotional exhaustion, professional burnout, and secondary traumatization. Identifying internal resources that contribute to maintaining professional effectiveness and psychological well-being of psychologists is of considerable theoretical and practical importance. The aim of the study is to provide theoretical substantiation and empirical investigation of resilience as a fundamental psychological resource for effective overcoming of professional stress and ensuring mental health of psychologists under martial law. The object of the study is overcoming professional stress and ensuring mental health of psychologists under martial law. The subject of the study is resilience as a fundamental psychological resource for effective overcoming of professional stress and ensuring mental health of psychologists under martial law. The first chapter presents a theoretical analysis of the concept of resilience in contemporary psychological science, examines its structural components, historical stages of research, and main approaches. The specifics of professional stress in the work of psychologists under martial law, its types, and consequences are analysed. The role of resilience as a protective factor in preserving mental health and professional effectiveness of specialists is substantiated. The second chapter describes the organization and methodological support of the empirical study (using the Connor-Davidson Resilience Scale CD-RISC-10, the PSM-25 Psychological Stress Scale, and the WHO-5 Well-Being Index). The analysis and interpretation of the results allowed determining the characteristics of resilience manifestation, the level of professional stress, and psychological well-being in the sample of practicing psychologists. The practical value of the work lies in the developed psychological recommendations for building resilience and preventing professional stress. The scientific novelty of the study consists in the empirical confirmation of the role of resilience as a key resource for overcoming professional stress and maintaining mental health of psychologists specifically under martial law conditions in Ukraine.

2026-06-23T00:00:00Z