http://hdl.handle.net/123456789/2130 2026-07-27T10:26:50Z 2026-07-27T10:26:50Z Цибуленко, Наталія Валеріївна Tsybulenko, Nataliia http://hdl.handle.net/123456789/2581 2026-07-21T06:19:01Z 2026-06-22T00:00:00Z

Хрещення Русі-України як цивілізаційний вибір Цибуленко, Наталія Валеріївна; Tsybulenko, Nataliia Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено комплексному дослідженню процесу хрещення Русі-України як визначального цивілізаційного вибору, що зумовив подальший вектор історичного, політичного та культурного розвитку держави. У першому розділі проаналізовано історико-політичний контекст Русі напередодні хрещення. Визначено, що криза язичницького політеїзму та потреба в консолідації розрізнених племен вимагали кардинальних реформ. Окрему увагу приділено методології дослідження, яка базується на принципах історизму, об’єктивності та системності, із застосуванням порівняльно-історичного та цивілізаційного підходів. У другому розділі досліджено безпосередній перебіг подій та ключові аспекти християнізації. Розкрито внутрішню та зовнішню політику князя Володимира Великого, спрямовану на реформування релігійної сфери. Детально розглянуто організаційні етапи процесу хрещення, особливості ліквідації язичницьких культів, а також специфіку поширення нової віри серед різних верств населення та в регіонах держави. У третьому розділі обґрунтовано сутність цивілізаційного вибору та його довгострокові наслідки. Виявлено масштабні соціокультурні зміни в Київській Русі після прийняття християнства, зокрема розвиток писемності, архітектури, освіти та трансформацію суспільної моралі. Доведено, що акт хрещення став ключовим фактором повноцінної інтеграції Русі у тогочасний європейський політичний, релігійний та культурний простір. У висновках узагальнено результати дослідження, які підтверджують, що прийняття християнства Володимиром Великим було не просто зміною культу, а стратегічним геополітичним кроком. Цей крок остаточно закріпив за Руссю-Україною статус європейської християнської держави та заклав фундамент її цивілізаційної ідентичності. Ключові слова: Хрещення Русі-України, Володимир Великий, цивілізаційний вибір, християнізація, європейська інтеграція. The christening of Rus'-Ukraine as a Civilizational Choice. The qualification bachelor's thesis is devoted to a comprehensive study of the process of christen of Rus-Ukraine as a defining civilizational choice that determined the further vector of historical, political and cultural development of the state. The first chapter analyzes the historical and political context of Rus on the eve of baptism. It is determined that the crisis of pagan polytheism and the need to consolidate disparate tribes required radical reforms. Special attention is paid to the research methodology, which is based on the principles of historicism, objectivity and systematicity, with the use of comparative historical and civilizational approaches. The second chapter examines the immediate course of events and key aspects of Christianization. The internal and external policy of Prince Volodymyr the Great, aimed at reforming the religious sphere, is revealed. The organizational stages of the baptism process, the features of the liquidation of pagan cults, as well as the specifics of the spread of the new faith among different segments of the population and in the regions of the state are considered in detail. The third chapter substantiates the essence of the civilizational choice and its long-term consequences. Large-scale socio-cultural changes in Rus after the adoption of Christianity are revealed, in particular the development of writing, architecture, education and the transformation of social morality. It is proved that the act of baptism became a key factor in the full integration of Rus into the European political, religious and cultural space of that time. The conclusions summarize the results of the study, which confirm that the adoption of Christianity by Vladimir the Great was not just a change of cult, but a strategic geopolitical step. This step finally secured the status of a European Christian state for Rus-Ukraine and laid the foundation for its civilizational identity. Key words: christening of Rus'-Ukraine, Volodymyr the Great, civilizational choice, Christianization, European integration.

2026-06-22T00:00:00Z Морару, Богдан Олегович Moraru, Bogdan http://hdl.handle.net/123456789/2343 2025-06-30T06:29:04Z 2025-06-26T00:00:00Z

Регіональні особливості розвитку цукрової промисловості в Україні (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Морару, Богдан Олегович; Moraru, Bogdan Анотація. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню питання регіональних особливостей становлення та розвитку цукрової промисловості в Україні у другій половині XIX - на початку XX століття. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення регіонального розвитку цукрового виробництва в Україні в досліджуваний період, як важливого аспекту економічної історії України. Дослідження регіональної специфіки розвитку цукроваріння надає змогу використовувати отриманий досвід для подальшого вдосконалення сучасної цукрової промисловості України. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі регіональних особливостей становлення та розвитку цукрової промисловості в Україні у другій половині XIX - на початку XX століття. У першому розділі аналізується процес зародження цукроваріння в Україні та появи перших цукрових заводів й визначаються основні регіони розвитку цукрової промисловості та їх специфіку. У другому розділі висвітлюється економічний розвиток цукрової промисловості в Україні в досліджуваний період, охарактеризовується технічне оснащення цукрових підприємств, а також співставляється політика урядів Російської імперії та Української Народної Республіки щодо розвитку цукрового виробництва в Україні. У третьому розділі досліджується відносини учасників цукрового виробництва та аналізується становлення нових підприємницьких родів та їхню діяльність, а також розглядаються умови праці робітників цукрових заводів. Результатом дослідження є комплексне висвітлення економічного становища цукрової промисловості в різних регіонах України в другій половині ХІХ – початку ХХ століття і ролі підприємців та робітників у розвитку цукрового виробництва. Summary. The qualification work is dedicated to the study of the regional features of the formation and development of the sugar industry in Ukraine in the second half of the 19th - early 20th centuries. The relevance of the research topic is due to the need for a comprehensive study of the regional development of sugar production in Ukraine during the studying period, as an important aspect of the economic history of Ukraine. Research into the regional specifics of the development of sugar production makes it possible to use obtained experience for further improvement of the modern sugar industry of Ukraine. The purpose of the study is to conduct a comprehensive analysis of the regional characteristics of the formation and development of the sugar industry in Ukraine in the second half of the 19th - early 20th centuries. The first chapter analyses the process of the emergence of sugar making in Ukraine and appearance of the first sugar factories, and identifies the main regions of development of the sugar industry and their specifics. The second chapter highlights the economic development of the sugar industry in Ukraine during the studied period, characterizes the technical equipment of sugar enterprises, and compares the policy of the governments of the Russian Empire and the Ukrainian People's Republic regarding the development of sugar production in Ukraine. The third chapter examines the relationships between participants in sugar production and analyses the formation of new entrepreneurial families and their activities, as well as examines the working conditions of sugar factory workers. The result of the research is a comprehensive coverage of the economic situation of the sugar industry in various regions of Ukraine in the second half of the 19th and early 20th centuries and the role of entrepreneurs and workers in the development of sugar production.

2025-06-26T00:00:00Z Гараба, Аліна Віталіївна Haraba, Alina Vitaliivna http://hdl.handle.net/123456789/2331 2025-06-10T07:54:35Z 2022-01-25T00:00:00Z

Повсякденне життя студентів Ізмаїльського державного педагогічного інституту в 1952–1991 рр. Гараба, Аліна Віталіївна; Haraba, Alina Vitaliivna Анотація: Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню особливостей побуту і дозвілля студентів Ізмаїльського державного педагогічного інституту, характеристиці рівня їх матеріального добробуту, розкриттю сутності основних напрямів культурного життя студентів, їх участі у науковому, громадському, спортивному житті університету та міста. У роботі розкриті особливості навчального процесу Ізмаїльського державного педагогічного інституту протягом 1952–1991 рр., досліджено ідеологічний чинник в освітній діяльності, подана характеристика умов життя та побуту студентів інституту, розглянуто участь студентів у громадському житті міста, а також розкритий культурно-дозвіллєвий аспект. В першу чергу була проаналізована історіографія проблеми та визначена джерельна база дослідження. Виявлено, що дослідженню повсякдення студентів, які навчались у вишах Одеської області присвячена дуже мала кількість праць. Поверховий аналіз студентського життя здійснювався переважно у інших хронологічних рамках, зокрема періоду колективізації та індустріалізації, або повоєнної доби. В ході дослідження нами було використано об’ємну джерельну базу, представлену наказами директорів Ізмаїльського державного педагогічного інституту у досліджуваний період. Звіти вишу про фінансування, навчально-матеріальне та матеріально-побутове забезпечення ІДПІ та студентів були використані для вивчення матеріально-побутових умов, навчальної та наукової діяльності студентів. Джерельна база дослідження була доповнена спогадами випускників інституту, зібрані авторкою шляхом їх опитування. Прослідковано суспільне становище студентів ІДПІ у зазначений період, яке оцінили як активне. Водночас перепоною на шляху вільної активності були ідеологічні чинники, які відіграли неоднозначну роль у визначенні студентських суспільних позицій. Директори постійно слідкували за дисципліною серед викладачів та студентів, що підтверджується наказами про адміністративні покарання за різні провини. У досліджуваний період проводилися різні ідеологічні заходи, які допомагали студентам виробити дисципліну та відповідальність. Проаналізовано участь студентів у науковому житті інституту. В сфері науки, студентська молодь залучалася до наукових гуртків (педагогічний, філологічний) та до наукових заходів у вигляді олімпіад, конференцій та різного роду конкурсів. Додатково розглянуто участь студентів у різноманітних заходах, що проводились на республіканському, регіональному, місцевому рівнях (наприклад, перепис населення 1967 р.). Їх залучали до міських заходів, які з нагоди святкувань державних свят, спартакіад тощо. До певної міри активність була і результатом державної молодіжної політики. Починаючи з 60-х рр. студенти ІДПІ все частіше й активніше почали залучатись до сільськогосподарських робіт. Розглянувши особливості матеріально-економічного положення студентства, було встановлено, у зазначений період побутове життя було задовільним. У гуртожитках були достатньо комфортні умови проживання. Незважаючи на те, що графік навчального життя у студентів був достатньо щільний, вони все ж таки знаходили час для дозвілля та приємного проведення часу. Студенти ІДПІ проводили свій вільний час по-різному: брати участь у гуртках художньої самодіяльності, відвідувати спортивні секції, займатися самовихованням у гуртожитках, ходили у кінотеатри, дискотеки тощо. Таким чином, у результаті дослідження була складена загальна картина повсякдення студентів ІДПІ зазначеного періоду. Abstract: The qualification work is devoted to the study of the peculiarities of the everyday life and leisure of students of the Izmail State Pedagogical Institute, the characterization of their material well-being, and the revelation of the main directions of the students’ cultural life, as well as their participation in the scientific, social, and sports life of the university and the city. The work reveals the features of the educational process at the Izmail State Pedagogical Institute during the period from 1952 to 1991, investigates the ideological factor in educational activity, provides a description of the living and domestic conditions of the institute’s students, examines their participation in public life, and highlights the cultural and leisure aspects. First and foremost, the historiography of the problem was analyzed, and the source base of the research was identified. It was found that very few studies are devoted to the everyday life of students who studied at higher educational institutions in the Odesa region. The analysis of student life was often superficial and focused primarily on other chronological periods, particularly the collectivization, industrialization, or postwar periods. In the course of the study, an extensive source base was used, including orders issued by the directors of the Izmail State Pedagogical Institute during the studied period. Reports of the university on financing, educational, and material-technical support for the ISPI and its students were utilized to explore the material and living conditions, as well as the educational and scientific activities of students. The source base was also supplemented by memoirs of the institute’s graduates, collected by the author through surveys. The social position of ISPI students during the specified period was traced and assessed as active. At the same time, ideological factors acted as obstacles to free activity and played an ambiguous role in shaping students’ social positions. Principals constantly monitored discipline among both teachers and students, which is confirmed by administrative orders regarding penalties for various offenses. During the studied period, various ideological activities were conducted to help students develop discipline and responsibility. The participation of students in the scientific life of the institute is analyzed. In the field of science, students were involved in academic circles (pedagogical, philological), as well as in scientific activities such as olympiads, conferences, and various competitions. In addition, student participation in events held at the republican, regional, and local levels is considered (e.g., the 1967 population census). They were involved in city events on the occasion of state holidays, Spartakiads, and other celebrations. To a certain extent, student activity was also the result of state youth policy. From the 1960s onward, ISPI students increasingly participated in agricultural work. Having studied the material and economic status of the students, it was established that their everyday life during the given period was satisfactory. The dormitories offered fairly comfortable living conditions. Despite their busy academic schedules, students still found time for leisure and pleasant pastimes. ISPI students spent their free time in various ways: participating in amateur artistic clubs, attending sports sections, engaging in self-education in dormitories, going to cinemas, discos, etc. Thus, as a result of the research, a general picture of the everyday life of ISPI students during the specified period was created.

2022-01-25T00:00:00Z Кіру, Жасмін Степанівна Kiru, Jasmin http://hdl.handle.net/123456789/2132 2024-07-18T09:41:52Z 2024-06-27T00:00:00Z

Повсякденне життя шляхти Речі Посполитої в XVII ст. Кіру, Жасмін Степанівна; Kiru, Jasmin Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню повсякденного життя шляхти Речі Посполитої у XVII ст. Розглянуто стан наукової розробки проблеми в зарубіжній та вітчизняній історіографії. Основою джерельної бази дослідження стали різноманітні документи з досліджуваного періоду, в основному опубліковані окремо або в рамках тематичних збірок. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових принципів та методів пізнання, використання яких спрямоване на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів, явищ. Досліджено Сарматизм як образ життя шляхти Речі посполитої. Виявлено, що він є поєднанням філософії, світогляду, ідей з матеріальною побутовою культурою і бароковими віяннями. Сарматизм багато в чому сприяв єднанню Королівства Польського і Великого князівства Литовського. Матеріальним виявом сарматизму виступав сарматський портрет. Він перебуває поза живописом XVII в. Це пояснює те, що художники того часу використовували специфічні для живопису засоби: поверх об'єктів, що зображуються, вводили текст, що займає чималу частину роботи; використовували атрибутику та геральдику як джерело інформації. Дані елементи надають якусь мозаїчність і роблять сарматський портрет унікальним у своєму роді. Розглянуто воїнську культуру нобілітету в контексті сарматизму. Внаслідок довгих і завзятих тренувань, засвоєння досвіду попередніх поколінь, ідеалів лицарства представникам шляхти часом вдавалося досягти неймовірних результатів на полях битв. Шляхтичі, навчаючись почитати своє походження, свій рід, освоюючи обов'язки громадянина, були готові віддати своє життя за країну. Завдяки високоякісній військовій підготовці, набутим навичкам, ці лицарі стійко долали труднощі, що виникали на шляху служіння своїм ідеалам. Проведено аналіз стилю життя шляхетського стану. Нобелі Речі посполитої у своєму побутовому просторі прагнули підкреслити своє привілейоване становище. Тому ті, хто займав вищі щаблі шляхетського стану не скупилися на багаті шати, смачну їжу, шикарне внутрішнє оздоблення додому тощо. Шляхетський стан у своїй повсякденності, а також у святковій культурі всіляко намагався підкреслити своє привілейоване становище, показати свою міць як людям нижчого рангу в рамках своєї держави, так і всьому світу не тільки через військову сферу, а й буденність. Тому шляхтичі та шляхтянки не шкодували своїх коштів і дозволяли собі дорогий одяг, смачну їжу, шикарні світські прийоми та багато іншого. The qualification work is dedicated to the study of the everyday life of the nobility of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the 17th century. The state of scientific development of the problem in foreign and domestic historiography is considered. The basis of the source base of the research was a variety of documents from the studied period, mostly published separately or as part of thematic collections. The methodological basis of the research is a set of general scientific principles and methods of cognition, the use of which is aimed at an objective, comprehensive coverage of events, facts, and phenomena. Sarmatism as a way of life of the nobility of the Polish-Lithuanian Commonwealth was studied. It was revealed that it is a combination of philosophy, worldview, ideas with material household culture and baroque trends. Sarmatism in many ways contributed to the unification of the Kingdom of Poland and the Grand Duchy of Lithuania. The Sarmatian portrait was a material manifestation of Sarmatism. He is outside the painting of the 17th century. This explains the fact that the artists of that time used tools specific to painting: on top of the depicted objects, they entered the text, which occupies a considerable part of the work; used paraphernalia and heraldry as a source of information. These elements give a kind of mosaic and make the Sarmatian portrait unique in its kind. The warrior culture of nobility in the context of Sarmatism is considered. As a result of long and diligent training, assimilation of the experience of previous generations, ideals of chivalry, representatives of the nobility sometimes managed to achieve incredible results on the battlefields. The nobles, learning to respect their origin, their lineage, mastering the duties of a citizen, were ready to give their lives for the country. Thanks to high-quality military training, acquired skills, these knights steadfastly overcame the difficulties that arose on the way to serving their ideals. An analysis of the lifestyle of the nobility was carried out. The Nobles of the Commonwealth sought to emphasize their privileged position in their living space. Therefore, those who occupied the highest ranks of the nobility did not skimp on rich robes, delicious food, chic interior decoration at home, etc. The aristocracy in its everyday life, as well as in its festive culture, tried in every possible way to emphasize its privileged position, to show its power both to people of a lower rank within its state and to the whole world, not only through the military sphere, but also through everyday life. That is why noblemen and noblewomen did not spare their money and allowed themselves expensive clothes, delicious food, elegant social receptions and much more.

2024-06-27T00:00:00Z