http://hdl.handle.net/123456789/3 2026-04-22T00:50:04Z 2026-04-22T00:50:04Z Ярчук, Г. Ганчева, К. Yarchuk, G. Hancheva, K. http://hdl.handle.net/123456789/1628 2022-01-19T09:28:05Z 2021-01-01T00:00:00Z

Особливості підготовки вчителя фізичної культури в умовах інклюзивної освіти Ярчук, Г.; Ганчева, К.; Yarchuk, G.; Hancheva, K. У статті наголошено, що відповідно до сформованої в науці та практиці різних країн позиції, вчитель в інклюзивному класі виступає посередником соціальної справедливості та безпосереднім провідником реформ у системі освіти. Така дефініція вчителя пояснюється його практикою, яка створює інклюзивне навчальне середовище та дозволяє дітям з психофізичними порушеннями повністю реалізовувати свої освітні права, не будучи виключеними із системи загальної освіти (з необхідністю навчатися у спеціальній/корекційній школі). Важливість роботи з підготовки вчителів масових шкіл до реалізації інклюзії детермінувала наукові дослідження в різних країнах, включаючи Україну. Також окреслено, що у той же час поки що не знайшли нормативного закріплення підходи щодо важливих аспектів, що визначають такі сутнісні характеристики інклюзивної освіти, як особливості організації освітнього процесу в установах дошкільної та загальної середньої освіти, адаптація змісту освіти з урахуванням особливих освітніх потреб дітей та наступності різних рівнів освіти, зміст підготовки педагогів, здатних вирішувати професійні завдання у новій освітній ситуації та інших. Також зроблено висновки, що включаючи у підготовку педагогів фізичної культури гуманітарні технології, здійснюється не тільки активне освоєння теоретичних засад інклюзії, а й усвідомлення педагогами гуманістичної цінності інклюзивної освіти, прийняття учнів з ООП як повноцінних учасників освітнього процесу. Персоніфікований характер професійного саморозвитку педагогів фізичної культури забезпечується з допомогою активного освоєння змісту шляхом вирішення професійних завдань. Безпосередньо феномен «готовності педагога до роботи в умовах інклюзивної освіти» є складним, системним науковим об’єктом і відповідно має розглядатися з різних позицій. У статті зроблено акцент на те, що особистісна компетентність вчителя фізичної культури та його моральна позиція повинні вибудовуватися на основі соціальної моделі та теорії про особливих освітні потреби. Тобто всі індивідуальні особливості дітей з ООП слід розглядати, перш за все, не як прояви та наслідки патології (особисту проблему дитини), а як педагогічне завдання необхідних змін та нововведень у системі загальної освіти та, більш вузько, у процесі навчання. The article emphasizes that in accordance with the position formed in science and practice of different countries, a teacher in an inclusive classroom acts as a mediator of social justice and a direct leader of reforms in the education system. This definition of a teacher is explained by his practice, which creates an inclusive learning environment and allows children with mental and physical disabilities to fully exercise their educational rights without being excluded from the general education system (with the need to study in a special / correctional school). The importance of working to prepare mainstream school teachers for inclusion has determined research in various countries, including Ukraine. It is also outlined that at the same time approaches to important aspects that determine such essential characteristics of inclusive education as the peculiarities of the organization of the educational process in preschool and general secondary education institutions, adaptation of the content of education taking into account the special educational needs of children and continuity of different levels of education, the content of teacher training, able to solve professional problems in a new educational situation and others. It was also concluded that by including humanitarian technologies in the training of physical education teachers, not only the active development of theoretical principles of inclusion is carried out, but also teachers’ awareness of the humanistic value of inclusive education, admission of PLO students as full participants in the educational process. The personalized character of professional self-development of teachers of physical culture is provided by means of active development of the maintenance by the decision of professional problems. The phenomenon of «teacher’s readiness to work in an inclusive education» is a complex, systematic scientific object and should be considered from different points of view. The article emphasizes that the personal competence of a physical education teacher and his moral position should be based on a social model and theory of special educational needs. That is, all the individual characteristics of children with PD should be considered, first of all, not as manifestations and consequences of pathology (personal problem of the child), but as a pedagogical task of necessary changes and innovations in general education and, more narrowly, in learning

2021-01-01T00:00:00Z Циганенко, Л. Tsyganenko, L. http://hdl.handle.net/123456789/1627 2022-01-19T09:22:03Z 2021-01-01T00:00:00Z

Діяльність лабораторії усної історії в контексті національно-патриотичного виховання студентської молоді (з досвіду роботи Ізмаїльського державного гуманітарного університету) Циганенко, Л.; Tsyganenko, L. Головною домінантою національно-патріотичного виховання студентів гуманітарних університетів є закріплення у людини ціннісного ставлення до історії власного народу та української держави, що є консолідуючим чинником у розвитку суспільства й нації в цілому. В контексті розгляду основних пріоритетів національнопатріотичного виховання студентської молоді гуманітарних університетів висвітлено значення та роль діяльності лабораторії усної історії, яка спрямована на пошук, збір та збереження інформації (спогади, анкети, кіно та фото документи). Оцінено досвід та перспективи кафедри історії та методики її навчання Ізмаїльського державного гуманітарного університету в цьому процесі, розглянуто можливості вдосконалення сталих форм національно-патріотичного виховання студентства. Спільні дослідження в рамках лабораторії дозволити зібрати та викласти в мережі Інтернет матеріали до науково-дослідних проектів «Друга Світова війна очима бессарабських дітей» та «Голод 1946-1947 рр. у Південній Бессарабії: спогади та історія». В рамках роботи лабораторії вже було проведено семінар-інтенсив для учителів шкіл міста та району на тему: «Усна історія як трендова інтрига сучасної науки», під час якого учителя отримали практичні рекомендації щодо організації пошукових усноісторичних досліджень. Змістовне наповнення діяльності Центра (лабораторії) усної історії ІДГУ охоплює цілу низку актуальних питань, пов’язаних з різними аспектами історії регіону, дослідження яких сприятиме формуванню цілісного сприйняття краю як невід’ємної частини Української держави; дозволить ознайомитися з кращими традиціями народів, що мешкають на дунайському узбережжі; сприятиме підвищенню рівня національної свідомості студентівгуманітаріїв та стане ефективним чинником на шляху самоідентифікації нації. Саме в цьому полягає одне з основних завдань освіти для миру та становлення громадянського суспільства. The main dominant of the national-patriotic education of students studying at universities of humanities is the reinforcement of a person’s values-based attitude to the history of their own people and the Ukrainian state, which is a consolidating factor in the development of the society and the nation as a whole. In the context of considering the main priorities of the national-patriotic education of students of universities of humanities, the importance and role of the oral history laboratory, which is aimed at finding, collecting and storing information (memories, questionnaires, movies and photos), is revealed. The experience and prospects of the Department of History and Methods of Teaching of Izmail State University of Humanities in this process are summed up. The possibilities of improving sustainable forms of the national- patriotic education of students are considered. Joint research within the laboratory has allowed to collect and publish on the Internet the materials for research projects «World War II Through the Eyes of Bessarabian Children» and «The Famine of 1946-1947 in Southern Bessarabia: Memories and History». As part of the laboratory, a workshop was held for school teachers of the town and district on the topic: «Oral history as a Trend Intrigue of Modern Science», during which teachers received practical advice on the organization of exploratory oral research. The activity of the Center (Laboratory) of Oral History of ISUH covers a number of topical issues related to various aspects of the history of the region, the study of which will contribute to the formation of a holistic perception of the region as an integral part of the Ukrainian state, will get acquainted with the best traditions of the peoples living on the Danube coast, will help raise the national consciousness level of students studying humanities and will be an effective factor in the self-identification of the nation. This is one of the main tasks of education for peace and the formation of civil society.

2021-01-01T00:00:00Z Сілаєв, В. Silaev, V. http://hdl.handle.net/123456789/1626 2022-01-17T10:28:51Z 2021-01-01T00:00:00Z

Ефективность методичної роботи з підвищення результативності навчально-виховного процесу Сілаєв, В.; Silaev, V. У статті розглянуті поняття підвищення якості навчальної та методичної роботи закладу освіти. Виділені особливості управління навчальним закладом. Обґрунтовано поняття «методична робота», основні підходи до її реалізації. Виділені теоретичні та практичні особливості управління методичною роботою в навчальному закладі. Описана методична робота щодо організації інноваційної діяльності закладу освіти як передумова підвищення результативності навчально-виховного процесу. Проведена дослідно-пошукова робота з виявлення ефективності методичної роботи на підвищення результативності навчально-виховного процесу та надане наочне підтвердження експериментальної роботи. Управління інноваційним розвитком розглядається як елемент загального стратегічного розвитку освітнього закладу. Проведення методичної роботи щодо організації інноваційної діяльності з підвищення результативності навчально-виховного процесу передбачає цілеспрямований процес застосування інновацій (зміни всередині системи) та експериментальної перевірки результативності та можливостей використання інновацій. Практична значущість експериментального дослідження полягає в тому, що його висновки і матеріали можуть бути використані педагогамиметодистами в організації методичної роботи в освітньому закладі з метою підвищення результативності навчально-виховного процесу The article considers the concept of defining an educational institution. Features of educational institution management are highlighted. The concept of «methodological work» and the main approaches to its study are substantiated. Theoretical and practical features of managing methodological work in an educational institution are highlighted. Methodological work on the organization of innovative activities of an educational institution as a prerequisite for improving the effectiveness of the educational process is described. Experimental search work was carried out to identify the effectiveness of methodological work to improve the effectiveness of the educational process and provide visual confirmation of the experimental work. Innovative development management is considered as an element of the overall strategic development of an educational institution. Conducting methodological work on the organization of innovation activities to improve the effectiveness of the educational process involves a purposeful process of applying innovations (changes within the system) and experimental verification of the effectiveness and opportunities for using innovations. The experiment involved 16 teachers and students in grades 1-9. The practical significance of the experimental study lies in the fact that its conclusions and materials can be used by teachers-methodologists in the organization of methodological work in an educational institution in order to increase the effectiveness of the educational process.

2021-01-01T00:00:00Z Рубан, А Ruban, A. http://hdl.handle.net/123456789/1625 2022-01-17T10:21:54Z 2021-01-01T00:00:00Z

Вплив соціальних мереж на формування ідентичності підлітків та молоді Рубан, А; Ruban, A. У процесі інформаційної соціалізації особливе значення належить міжпоколінній трансмісії як фактору, що визначає освоєння та присвоєння норм та цінностей соціальної сучасної дійсності. У статті наведено огляд сучасних досліджень, присвячених проблемі цифрової соціалізації, а також мережному спілкуванню. Висунута проблематика є актуальною у світлі того, що цифрове середовище, зокрема середовище віртуальних соціальних мереж, дедалі більше інтегрується в процеси та простір соціалізації людини, і питання того, як людина в ній розвивається, живе та реалізує свої потреби, набувають все більшої значущості. Проводиться аналіз впливу соціальних мереж формування ціннісних установок сучасної молоді. Розкривається значення інформаційнокомунікативних технологій у процесі деформації ціннісних орієнтирів. Виявляються особливості сучасних уявлень молоді про місце соціальних цінностей у життєвому просторі. Узагальнюється досвід негативного впливу соціальних мереж у процесі становлення системи цінностей молоді. Доведено, що вплив соціальних мереж неоднозначний, але негативний вплив гостріше відчувається і тягне быльш негативні наслідки. У свідомості сучасної молоді відбувається витіснення суспільно значимих цінностей орієнтирами індивідуалістичного порядку, дедалі частіше спостерігаються суперечливі настанови та ціннісні орієнтації, відсутня цілісна картина світу. Осмислено роль мотиваційної спрямованості та освіти, розвитку у процесі становлення цифрової ідентичності. Вивчено особливості цифрової ідентичності сучасного молодого покоління. Проаналізовано особливості інформаційних переваг, зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на характеристики інформаційного простору та зміст найбільш значущої для молоді інформації. In the process of information socialization, special importance belongs to intergenerational transmission as a factor that determines the development and assignment of norms and values of social modern reality. The article provides an overview of current research on the problem of digital socialization, as well as network communication. The issues raised are relevant in light of the fact that the digital environment, in particular the environment of virtual social networks, is increasingly integrated into the processes and space of human socialization, and the question of how people develop, live and realize their needs is becoming increasingly important. The analysis of influence of social networks of formation of value attitudes of modern youth is carried out. The importance of information and communication technologies in the process of deformation of values is revealed. The peculiarities of modern ideas of young people about the place of social values in the living space are revealed. The experience of negative influence of social networks in the process of formation of the system of values of youth is generalized. It is proved that the influence of social networks is ambiguous, but the negative impact is felt more acutely and has more negative consequences. In the minds of modern youth there is a displacement of socially significant values by landmarks of the individualistic order, more and more often there are contradictory guidelines and value orientations, there is no holistic picture of the world. The role of motivational orientation and education, development in the process of formation of digital identity is comprehended. The peculiarities of the digital identity of the modern young generation are studied. Features of information preferences, external and internal factors influencing the characteristics of the information space and the content of the most important information for young people are analyzed.

2021-01-01T00:00:00Z