http://hdl.handle.net/123456789/788 2026-04-08T15:04:54Z 2026-04-08T15:04:54Z Челак, Галина Іванівна Chelak, Halyna http://hdl.handle.net/123456789/2545 2026-04-06T12:06:43Z 2025-12-30T00:00:00Z

Психологічні аспекти переживання стресових подій підлітками в умовах воєнних конфліктів Челак, Галина Іванівна; Chelak, Halyna АНОТАЦІЯ Кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 Психологія Челак Галина Іванівна на тему: «Психологічні аспекти переживання стресових подій підлітками в умовах воєнних конфліктів» Кваліфікаційна робота присвячена комплексному теоретичному та емпіричному дослідженню психологічних особливостей переживання підлітками стресових подій, спричинених воєнними конфліктами. Актуальність дослідження зумовлена тривалим збройним протистоянням в Україні, яке супроводжується зростанням рівня психотравматизації цивільного населення, зокрема дітей і підлітків, що перебувають у зоні підвищеного психологічного ризику. У першому розділі здійснено ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз феномену стресу, психологічної травми, життєстійкості та резилієнс у контексті переживання підлітками подій воєнного характеру. Розкрито психологічні детермінанти стресових реакцій і травматизації, проаналізовано особливості розвитку емоційно-вольової сфери підліткової особистості та соціально-психологічні чинники формування життєстійкості в умовах воєнного конфлікту. У другому розділі представлено результати емпіричного дослідження психоемоційного стану підлітків, які проживають на територіях, що зазнали впливу збройного конфлікту або є приймаючими громадами для внутрішньо переміщених осіб. Дослідження проведено із застосуванням сучасного психодіагностичного інструментарію, зокрема опитувальника психосоціального дистресу (CPDS), Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ) та інструменту скринінгової оцінки психічного здоров’я (MHAI). Здійснено кількісний і якісний аналіз отриманих даних, виявлено особливості психоемоційного реагування, рівень дистресу, труднощі адаптації та ресурсні характеристики життєстійкості підлітків. У третьому розділі теоретично обґрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель психокорекційної підтримки підлітків в умовах воєнного стану, спрямовану на зниження психоемоційного напруження, подолання наслідків травматичного досвіду та розвиток життєстійкості. Запропонована модель ґрунтується на принципах резилієнс-підходу та враховує вікові, емоційні й соціальні особливості підлітків. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі психоемоційного реагування підлітків на стресові події воєнного характеру з урахуванням соціокультурного контексту та у поглибленні наукових уявлень про життєстійкість як інтегративний психологічний ресурс. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів і розробленої психокорекційної моделі в діяльності практичних психологів, соціальних педагогів, освітніх закладів і центрів психосоціальної допомоги дітям та підліткам. ANNOTATION Qualification Thesis Master’s student Specialty 053 Psychology Chelak Halyna on the topic: “Psychological Aspects of Adolescents’ Experience of Stressful Events in Conditions of Armed Conflicts” The qualification thesis is devoted to a comprehensive theoretical and empirical study of the psychological characteristics of adolescents’ experiences of stressful events caused by armed conflicts. The relevance of the research is determined by the prolonged military confrontation in Ukraine, which has led to an increase in the level of psychological traumatization of the civilian population, particularly children and adolescents who belong to a high-risk psychological group. The first chapter provides an in-depth theoretical and methodological analysis of stress, psychological trauma, resilience, and hardiness in the context of adolescents’ experiences of war-related events. Psychological determinants of stress reactions and trauma are examined, as well as the specific features of emotional and volitional development and socio-psychological factors contributing to resilience formation in adolescence. The second chapter presents the results of an empirical study of the psycho-emotional state of adolescents living in areas affected by armed conflict or in host communities for internally displaced persons. The study employed modern psychodiagnostic tools, including the Child Psychosocial Distress Screener (CPDS), the Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ), and the Mental Health Assessment Instrument (MHAI). Quantitative and qualitative analyses of the obtained data were conducted, revealing key indicators of psychosocial distress, adaptation difficulties, and resilience resources. The third chapter substantiates and develops a structural and functional model of psychocorrective support for adolescents in conditions of martial law, aimed at reducing psycho-emotional tension, overcoming the consequences of traumatic experiences, and strengthening resilience. The proposed model is based on the resilience-oriented approach and takes into account adolescents’ age-related, emotional, and social characteristics. The scientific novelty of the thesis lies in a comprehensive analysis of adolescents’ psycho-emotional responses to war-related stressors within a socio-cultural context and in deepening the understanding of resilience as an integrative psychological resource. The practical significance of the study is determined by the possibility of implementing the obtained results and the developed psychocorrective model in the work of psychologists, social educators, educational institutions, and psychosocial support centers for children and adolescents.

2025-12-30T00:00:00Z Христова, Аліна Володимирівна Khrystova, Alina http://hdl.handle.net/123456789/2544 2026-04-06T11:25:06Z 2025-12-30T00:00:00Z

Стресостійкість як особистісно-професійна якість майбутнього психолога Христова, Аліна Володимирівна; Khrystova, Alina Анотація на кваліфікаційну роботу студентки Христоваї А.В. на тему «Стресостійкість як особистісно-професійна якість майбутнього психолога». Представлене дослідження висвітлює проблему підготовки майбутнього психолога до професійної діяльності, яка характеризується високим рівнем емоційного навантаження, психологічної напруги та підвищеною відповідальністю за результати роботи, що виступає значним стресогенним фактором та вимагає від фахівця розвиненої стресостійкості як професійно значущої особистісної якості. Розвиток стресостійкості майбутніх психологів набуває особливої актуальності в контексті зростаючої соціальної потреби в кваліфікованій психологічній допомозі, пов’язаної зі збільшенням рівня стресу в суспільстві, зростанням кількості людей з посттравматичними стресовими розладами, поширенням тривожних та депресивних станів, викликаних соціально-економічною нестабільністю, військовими конфліктами, пандемією та іншими кризовими явищами. У першому розділі роботи проаналізовано теоретико-методологічні засади дослідження стресостійкості в професійній підготовці психолога, проаналізовано поняття, структура та функції стресостійкості як психологічного феномену, розкрито Професійні стресори в діяльності психолога та їхні психологічні наслідки. Визначено основні підходи до розвитку стресостійкості та навичок саморегуляції у процесі фахової підготовки. Другий розділ присвячено організації та проведенню емпіричного дослідження, у межах якого вивчено рівень стресостійкості та її компонентів, виявлено специфіку їхніх психоемоційних проявів. Використано валідні психодіагностичні методики, що дали змогу комплексно проаналізувати показники стресостійкості у студентів-психологів (фахівців-початківців) та досвічених фахівців. У третьому розділі приведено порівняльний аналіз показників стресостійкості у студентів-психологів (фахівців-початківців) та досвічених фахівців. Також проведена якісна інтерпретація отриманих результатів. Здійснено обґрунтування змісту тренінгової програми, спрямованої на розвиток стресостійкості майбутніх психологів. Аналіз емпіричних даних підтвердив наявність статистично значущих відмінностей у рівні стресостійкості фахівців залежно від стажу роботи. Встановлено, що досвідчені працівники (стаж понад 10 років) демонструють вищу резильєнтність та емоційну стабільність (32% мають високий рівень), тоді як фахівці-початківці частіше потрапляють у групу ризику з низькими показниками життєстійкості (майже 17%). Також виявлено пряму кореляцію між рівнем саморегуляції та стресостійкістю, що підтверджує визначальну роль регуляторних механізмів у подоланні професійного стресу. Якісний аналіз результатів дозволив ідентифікувати «мішені» для корекційного впливу: дефіцит когнітивної гнучкості, недостатність навичок асертивної поведінки та схильність до пасивних копінг-стратегій у молодих фахівців. На основі отриманих даних розроблено тренінгову програму розвитку стресостійкості для студентів-психологів. Програма базується на інтегративному підході та реалізується через чотири блоки: діагностичний, теоретичний, практично-тренінговий та рефлексивний. Практична складова побудована за модульним принципом і охоплює розвиток емоційної, когнітивної, поведінкової та психофізіологічної (тілесної) саморегуляції. Запропонована система вправ спрямована на випереджувальне формування тих метакомпетенцій (рефреймінг, емоційна гнучкість, самоконтроль), дефіцит яких було виявлено у практиків-початківців Annotation to the qualification thesis of the student Khrystova A. on the topic “Stress Resistance as a Personal and Professional Quality of a Future Psychologist.” The presented study highlights the problem of preparing a future psychologist for professional activity, which is characterized by a high level of emotional stress, psychological tension and increased responsibility for the results of work, which acts as a significant stress factor and requires the specialist to have developed stress resistance as a professionally significant personal quality. The development of stress resistance of future psychologists is becoming particularly relevant in the context of the growing social need for qualified psychological assistance, associated with an increase in the level of stress in society, an increase in the number of people with post-traumatic stress disorders, the spread of anxiety and depressive states caused by socio-economic instability, military conflicts, pandemics and other crisis phenomena. The first section of the work analyzes the theoretical and methodological principles of studying stress resistance in professional training of a psychologist, analyzes the concept, structure and functions of stress resistance as a psychological phenomenon, reveals Professional stressors in the work of a psychologist and their psychological consequences. The main approaches to the development of stress resistance and self-regulation skills in the process of professional training are determined. The second section is devoted to the organization and conduct of an empirical study, within which the level of stress resistance and its components were studied, the specifics of their psycho-emotional manifestations were revealed. Valid psychodiagnostic methods were used, which made it possible to comprehensively analyze the indicators of stress resistance in psychology students (beginners) and experienced specialists. The third section provides a comparative analysis of the indicators of stress resistance in psychology students (beginners) and experienced specialists. A qualitative interpretation of the results obtained was also carried out. The content of the training program aimed at developing stress resistance in future psychologists was substantiated. The analysis of empirical data confirmed the presence of statistically significant differences in the level of stress resistance of specialists depending on the length of service. It was found that experienced workers (with more than 10 years of experience) demonstrate higher resilience and emotional stability (32% have a high level), while novice specialists are more likely to fall into the risk group with low resilience indicators (almost 17%). A direct correlation was also found between the level of self-regulation and stress resistance, which confirms the decisive role of regulatory mechanisms in overcoming professional stress. Qualitative analysis of the results allowed us to identify "targets" for corrective influence: deficit of cognitive flexibility, lack of assertive behavior skills and a tendency to passive coping strategies in young specialists. Based on the data obtained, a training program for developing stress resistance for psychology students was developed. The program is based on an integrative approach and is implemented through four blocks: diagnostic, theoretical, practical-training and reflective. The practical component is built on a modular principle and covers the development of emotional, cognitive, behavioral and psychophysiological (bodily) self-regulation. The proposed system of exercises is aimed at the proactive formation of those meta-competences (reframing, emotional flexibility, self-control), the deficiency of which was identified in novice practitioners.

2025-12-30T00:00:00Z Кілафли, Любов Іванівна Kilafly, Liubov http://hdl.handle.net/123456789/2543 2026-04-06T11:09:24Z 2025-12-30T00:00:00Z

Розвіток пізнавальної активності дітей раннього дошкільного віку в предметно-ігровому середовищі ЗДО Кілафли, Любов Іванівна; Kilafly, Liubov Анотація Магістерська робота присвячена проблемі розвитку пізнавальної активності дітей раннього дошкільного віку в умовах предметно-ігрового середовища ЗДО. Актуальність дослідження обумовлена тим, що ранній вік є критичним періодом формування основ когнітивної, соціальної та емоційної сфери дитини, а ефективна організація предметно-ігрового середовища та цілеспрямована педагогічна діяльність сприяють розвитку допитливості, самостійності та активного пізнання навколишнього світу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності системи розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку засобами дидактичних ігор у предметно-ігровому середовищі ЗДО. Об’єктом дослідження виступають діти раннього дошкільного віку, а предметом - прояви та рівень їх пізнавальної активності в умовах організованого ігрового середовища. У роботі визначено психологічні та педагогічні особливості розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку, проаналізовано роль предметноігрового середовища як чинника стимулювання пізнавальної діяльності, досліджено основні наукові підходи (когнітивний, культурно-історичний, діяльнісний, гуманістичний) та внесок провідних науковців у вивчення даної проблеми. В межах дослідження розроблено критерії та показники розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку, адаптовані методики її діагностики та комплекс дидактичних ігор, спрямованих на розвиток сенсорних, практичних та дослідницьких умінь. Програма реалізовувалася в умовах ЗДО №8 «Усмішка» з дітьми віком 2–3 роки та включала послідовні блоки сенсорного, практичного та пізнавально-дослідницького розвитку. Експериментальні результати засвідчили посилення мотиваційного, діяльнісного та когнітивного компонентів пізнавальної активності, зростання ініціативності, самостійності та тривалості концентрації уваги дітей, активізацію дослідницької діяльності та розвиток перших елементів логічного мислення. На основі отриманих даних сформульовано методичні рекомендації щодо організації діагностики та розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку в умовах предметно-ігрового середовища ЗДО. Результати роботи можуть бути використані в практичній діяльності педагогів закладів дошкільної освіти для організації дидактичних ігор, розвитку когнітивних та дослідницьких навичок дітей, а також для вдосконалення програм раннього розвитку відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти України щодо формування ключових компетентностей дітей через гру та дослідницьку діяльність. Abstract The master’s thesis is devoted to the problem of developing cognitive activity in early preschool children within the subject–play environment of a preschool educational institution. The relevance of the study is determined by the fact that early childhood is a critical period for the formation of the foundations of a child’s cognitive, social, and emotional development, while effective organization of the subject–play environment and purposeful pedagogical activity contribute to the development of curiosity, independence, and active exploration of the surrounding world. The aim of the study is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of a system for developing cognitive activity in early-age children through didactic games in the subject–play environment of a preschool educational institution. The object of the research is early preschool children, and the subject is the manifestations and level of their cognitive activity in the conditions of an organized play environment. The thesis identifies the psychological and pedagogical features of the development of cognitive activity in early-age children, analyzes the role of the subject–play environment as a factor stimulating cognitive activity, and examines the main scientific approaches (cognitive, cultural-historical, activity-based, and humanistic) as well as the contributions of leading scholars to the study of this problem. Within the framework of the research, criteria and indicators for the development of cognitive activity in early-age children were developed, diagnostic methods were adapted, and a set of didactic games aimed at developing sensory, practical, and research skills was designed. The program was implemented in Preschool Educational Institution No. 8 “Usmishka” with children aged 2–3 years and included consecutive blocks of sensory, practical, and cognitive-research development. The experimental results demonstrated an enhancement of the motivational, activity-based, and cognitive components of cognitive activity, an increase in children’s initiative, independence, and duration of attention concentration, activation of research activity, and the development of the first elements of logical thinking. Based on the obtained data, methodological recommendations for diagnosing and developing cognitive activity in early-age children within the subject–play environment of preschool educational institutions were formulated. The results of the study can be used in the practical activities of preschool teachers for organizing didactic games, developing children’s cognitive and research skills, as well as for improving early childhood development programs in accordance with the requirements of the Basic Component of Preschool Education of Ukraine regarding the formation of key competencies through play and research activities.

2025-12-30T00:00:00Z Філіпова, Марія Андріївна Filipova, Mariia http://hdl.handle.net/123456789/2533 2026-03-30T08:05:28Z 2025-12-29T00:00:00Z

Особливості депресивних переживань старшокласників в умовах воєнного стану Філіпова, Марія Андріївна; Filipova, Mariia Анотація на кваліфікаційну роботу студентки Філіпової М. А. на тему «Особливості депресивних переживань старшокласників в умовах воєнного стану». Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. У сучасному суспільстві, що розвивається, депресія та тривога надзвичайно поширені серед учнів старших класів. Учні, які переживають депресію та тривогу, часто відчувають почуття пригніченості, низьку самооцінку та втрату інтересу до речей, які колись приносили їм радість. Вони часто відчувають сором перед іншими, мають труднощі з концентрацією уваги та погану успішність. Симптоми депресії та тривоги часто ігноруються тими, хто їх переживає, та оточуючими, наприклад, друзями, батьками та вчителями. Однак ігнорування цих симптомів може призвести до психічних розладів і навіть до суїцидальних думок та поведінки. Через тривалий період воєнного стану в Україні зростає потреба в подальших дослідженнях розвитку депресивних переживань серед учнів старших класів під час воєнного стану. 2. Проаналізована наукова література щодо депресивних переживань Феномен депресивних переживань присвячено праці зарубіжних та українських авторів А. Адлер, К. Ізард, Є. М. Калюжна, Р. Мей, Я. М. Омельченко, Є. М. Прихожан, С.А. Прахова, М. Селігман, С.М. Томчук та інші. Наслідки війни та її вплив на формування особистості дітей можна знайти в роботах та дослідженнях І. Д. Бех, Л. М. Карамушка, О. М. Кокун, С. Д. Максименко, В. Г. Панок, Т. М. Титаренко, а наслідки переселення або вимушеної міграції – у роботах та дослідженнях Ю. Ждановича, О. Просіної. Мета даної кваліфікаційної роботи полягає в теоретико-емпіричному вивченню психологічних особливостей депресивних переживань у старшокласників в умовах воєнного стану, а також в дослідженні психологічних методів і технік, спрямованих на профілактику та корекцію депресивних переживань. 3. Розглянута сутність «депресивного стану». Вивчення теоретико-методологічної літератури показало, що сутність депресивних станів у старшокласників досліджується як важливий аспект психічного здоров’я. Особливості розвитку депресивних станів у юнацькому віці в умовах сьогодення підкреслює зв’язок між психосоціальними стресорами та проявами депресивних симптомів, що може призвести до стійких депресивних переживань у старшокласників. Депресивні переживання у старшокласників є складним психоемоційним утворенням, яке формується під впливом як внутрішніх особистісних чинників, так і зовнішнього соціального середовища, а її прояви в старшому шкільному віці часто набувають відносно стабільного характеру та потребують своєчасної діагностики. 4. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження встановив, що більшість досліджуваних не мають депресивних переживань. Низький рівень депресивного переживання свідчить про те, що старшокласники не відчувають значного емоційного стресу чи тривоги у своєму повсякденному житті. В роботі досліджено методи та техніки, вправи для корекції когнітивних викривлень та завдання, що допомагають розвивати альтернативні моделі поведінки у старшому шкільному віці. Серед основних методів психологічної корекції для подолання депресії у старшокласників є сімейна терапія, терапія вирішення проблем та міжособистісна терапія. Abstract for qualifying work students of Filipova M. A. on the topic "Features of depressive experiences of senior-graders in conditions of martial law". The qualification work includes the following research stages: 1. The relevance and problems of the research are revealed. In today’s developing society, depression and anxiety are extremely common among high school students. Students who experience depression and anxiety often experience feelings of sadness, low self-esteem, and loss of interest in things that once brought them joy. They often feel ashamed in front of others, have difficulty concentrating, and perform poorly in school. Symptoms of depression and anxiety are often ignored by those experiencing them and by others, such as friends, parents, and teachers. However, ignoring these symptoms can lead to mental disorders and even suicidal thoughts and behavior. Due to the long period of martial law in Ukraine, there is a growing need for further research into the development of depressive experiences among high school students during martial law. 2. Analyzed scientific literature on depressive experiences The phenomenon of depressive experiences is devoted to the work of foreign and Ukrainian authors A. Adler, K. Izard, E. M. Kalyuzhna, R. May, Ya. M. Omelchenko, E. M. Prykhozhan, S. A. Prakhova, M. Seligman, S. M. Tomchuk and others. The consequences of the war and its influence on the formation of children's personalities can be found in the works and studies of I. D. Bekh, L. M. Karamushka, O. M. Kokun, S. D. Maksymenko, V. G. Panok, T. M. Tytarenko, and the consequences of resettlement or forced migration - in the works and studies of Yu. Zhdanovich, O. Prosina. The purpose of this qualification work is to theoretically and empirically study the psychological characteristics of depressive experiences in high school students under martial law, as well as to study psychological methods and techniques aimed at preventing and correcting depressive experiences. 3. The essence of the “depressive state” is considered. The study of theoretical and methodological literature showed that the essence of depressive states in high school students is studied as an important aspect of mental health. The features of the development of depressive states in adolescence in today's conditions emphasize the connection between psychosocial stressors and manifestations of depressive symptoms, which can lead to persistent depressive experiences in high school students. Depressive experiences in high school students are a complex psycho-emotional formation that is formed under the influence of both internal personal factors and the external social environment, and its manifestations in high school age often acquire a relatively stable character and require timely diagnosis. 4. A quantitative and qualitative analysis of the study results found that most of the subjects do not have depressive experiences. The low level of depressive experiences indicates that high school students do not experience significant emotional stress or anxiety in their everyday lives. The work explores methods and techniques, exercises for correcting cognitive distortions, and tasks that help develop alternative models of behavior in high school age. Among the main methods of psychological correction for overcoming depression in high school students are family therapy, problem-solving therapy, and interpersonal therapy.

2025-12-29T00:00:00Z