Кваліфікаційні роботиhttp://hdl.handle.net/123456789/7892024-03-29T13:49:04Z2024-03-29T13:49:04ZПарадигмологія діалектної форми української мовиМеліхова, Дар’я ЛеонідівнаMelikhova, D.http://hdl.handle.net/123456789/15162021-04-28T19:19:55Z2021-04-28T00:00:00ZПарадигмологія діалектної форми української мови
Меліхова, Дар’я Леонідівна; Melikhova, D.
Кваліфікаційна робота студентки 63Ф групи факультету української філології та соціальних наук освітнього ступеня магістр спеціальності 035 Філологія (035.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2018).
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладений на 81 сторінці. Список використаних джерел нараховує 99 позицій.
Актуальність магістерської роботи зумовлена необхідністю розпрацювання нового напрямку в лінгвістичній науці, зокрема в морфології, – парадигмології, вироблення ефективних дослідницьких процедур, прийомів збору і аналізу діалектного матеріалу в галузі діалектології та україністиці в цілому.
Метою дослідження є оцінка евристичної цінності наявних методик діалектної парадигмології, можливості і доцільності перенесення теоретичних напрацювань, прийомів вивчення парадигмології літературного стандарту на діалектний матеріал і навпаки, перевірка дієвості окремих методологічних настанов і прийомів для вивчення морфологічного рівня українських діалектів.
Об’єкт дослідження – діалектна парадигмологія як наука про словозмінні, формотвірні, словотвірні парадигми в українських діалектах, особливості їхньої структурної організації в різних граматичних класах слів, взаємозв’язок парадигматики з лексикою, синтаксисом та іншими рівнями структури діалектної форми української мови.
Предмет дослідження – словозмінна, формотвірна і словотвірна парадигматика різних частин мови в українських діалектах як з погляду системного підходу до них, так і в порівнянні з морфологічною парадигматикою літературного стандарту.
Джерелами дослідження стали свідчення питальника, діалектні тексти зроблені особисто і взяті з діалектного фонду кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, матеріали атласів. Окремим типом джерел стали: електронна версія «Граматичного словника української мови» – проєкт «Електронний граматичний словник української літературної мови (словозміна) І етап» на сайті «Мова інфо», а ресурс «Словники України он-лайн».
Методологію дослідження характеризує комплексний підхід із застосуванням порівняльно-історичного, структурного, зіставного, функційного методів, описового методу діалектології та, частково, соціолінгвістичних методик.
Наукова новизна. У праці вперше схарактеризована діалектна парадигмологія як галузь мовознавства, визначена її мета, завдання, найважливіша проблематика і основні дослідницькі процедури. В межах праці вирішується чимало проблемних питань лінгвістики, парадигмології як нової галузі лінгвістичних знань, з’являється нова мовознавча термінологія, уточнюються поняття і дефініції старої.
Теоретичне значення праці полягає в тому, що завдяки її результатам мовознавство поповнюється новими теоріями, науковими ідеями, моделями, новими дослідницькими процедурами. Наприклад, визначено послідовність використання диференційного і системного підходів в діалектології, доведено ефективність перехресного застосування діалектних текстів і питальника як важливого джерела достовірної інформації про діалектну морфологічну парадигматику, необхідність багаторазових повторних перевірок з опитуванням різних соціальних категорій діалектоносіїв.
У першому розділі «Парадигмологія як наука: основні дефініції» визначено стан розвитку парадигмології як вчення про мовні парадигми і морфологічні парадигми зокрема; з’ясовано взаємозв’язок і взаємозалежність парадигматики і синтагматики як типів внутрішньорівневих відношень одиниць мовної структури; схарактеризовано парадигму як результат дії парадигматичних відношень у мовній системі і основний об’єкт граматичної науки; визначено відмінності цього об’єкта, особливості та евристичну цінність його вивчення на морфологічному і синтаксичному рівнях мовної структури та місце у відповідних розділах граматичної науки.
У другому розділі «Діалектна парадигмологія: проблеми і перспективи» зроблено оцінку стану розвитку діалектної парадигмології (проаналізовано окремі прийоми збору і аналізу матеріалу, дослідницькі процедури), порівняно його зі станом розвитку парадигмології літературної форми української національної мови, методологією цієї галузі; схарактеризовано евристичний потенціал використання діалектних текстів і програми під час аналізу говіркових морфологічних парадигм; обґрунтовано доцільність перехресного аналізу свідчень діалектних текстів і програм-питальників, глибинного аналізу суперечливих свідчень цих джерел фактичного матеріалу; доведено необхідність застосування системного підходу до мовних явищ в діалектній парадигмології як вихідного, основного, водночас доцільність використання диференційного підходу як додаткового; схарактеризовано стан дескрипції різних частиномовних класів в українській діалектній парадигмології; проаналізовано стан, проблеми і перспективи вивчення парадигматики іменних частин мови та дієслівних форм в українських діалектах.
Результати дослідження уможливлюють висновки, що в сучасному мовознавстві є чітка тенденція до виокремлення парадигмології як самостійної галузі лінгвістики, а морфологічної парадигмології – як окремої галузі граматики. Мета, завдання, настанови, методи тієї галузі мовознавства, об’єктом якої є літературний стандарт, значно відрізняються від того, що є в діалектологічній науці. Стосується це і парадигмологічних досліджень.
Thesis for a Magister Degree in Philological Sciences majoring in Ukrainian Language and Literature (035.01). The Izmail State University of Humanities, Izmail, 2020. 90 p.
Qualification work arises a lot of difficult problems of modern linguistics, in particular of paradigmology as a new its part. For the first time the author analyzes the tasks and problems of the dialectal paradigmology as a branch of dialectology, which investigates morphological dialectal paradigms due to relations of this linguistic level with other ones. On the example of information of the Ukrainian Southern Bessarabia dialects the author highlights desirability of morphological paradigms studying on the principles of multidisciplinary approach, complex application of such tools as collection and analyzing the material with the help of questionnaire and dialectal textography.
The compulsory fixation of paradigm forms in the dialectal texts of research idioms is very important, because the modelling, the suggestion about a certain form in the case of its absence in the dialectal texts basing only on the language sense of linguist can misrepresent the data about dialect, make it unreliable.
The author also distinguishes incomplete paradigms, defective paradigms, the deficiency and redundancy of their parts, lacuna paradigms, identify occasional and transform character of some lacuna forms, characterize their heuristic potential on the material of the Ukrainian Southern Bessarabia dialects. For example, archaic reduced forms of pronouns м᾽а, н᾽у in dialects of Bukovina-Podillya type of the villages Petrivka and Vysochansʼke are qualified as occasional transforms due to the peculiarities of realization in this area.
It is considered that scientists should take into account cross analysis from the forms to the meanings and from the meanings to the forms, modelling and contrasting the patterns of different language forms and idioms, paradigmologyʼs relations with other levels, dependence of morphological paradigmatic phenomenasʼ realization from syntagmatic functioning and communicative situation.
2021-04-28T00:00:00ZВзаємодія літературної і діалектної форм української мови в мультилінгвальному ареаліЛеусенко, Ангеліна ОлександрівнаLeusenko, A.http://hdl.handle.net/123456789/15152021-04-28T19:15:19Z2021-04-28T00:00:00ZВзаємодія літературної і діалектної форм української мови в мультилінгвальному ареалі
Леусенко, Ангеліна Олександрівна; Leusenko, A.
Кваліфікаційна робота студентки 63Ф групи факультету української філології та соціальних наук освітнього ступеня магістр спеціальності 035 Філологія (035.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2018).
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладений на 76 сторінках. Список використаних джерел налічує 72 позиції.
Актуальність роботи зумовлена необхідністю глибшого вивчення широкого спектру явищ взаємодії, взаємовпливу, взаємозв’язків різних форм національної мови в аспекті мовних контактів ідіомів. Дуже зручними природними лабораторіями для таких спостережень стають мультилінгвальні ареали, зокрема південнобессарабський регіон –полімовне, полідіалектне, поліетнічне, полікультурне середовище.
Метою дослідження стало моделювання конфігурації складної багатоаспектної взаємодії і взаємозв’язків мікроідіомів (говірок, діалектів, наріч, різних соціальних різновидів мови тощо), а також літературного стандарту, як складників національної української мови; особливості такої взаємодії в умовах її функціонування в мультилінгвальному ареалі межиріччя Дністра і Дунаю.
Об’єкт дослідження у роботі – складні взаємозв’язки, різновекторні взаємовпливи, взаємодія літературної і діалектної форм національної української мови як лінгвістична проблема, евристичний потенціал її розкриття.
Предмет дослідження – явища взаємодії різних форм української національної мови в аспекті мовних контактів ідіомів на прикладі їхніх проявів як діалектної форми і літературного стандарту в різних етнічних групах її носіїв мультилінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю.
Джерелами дослідження стали записи діалектного мовлення, зроблені упродовж 2019-2020 рр., записи мовлення діалектоносіїв південнобессарабського регіону з діалектного фонофонду кафедри української мови і літератури ІДГУ, карти «Атласу українських говірок межиріччя Дністра і Дунаю», свідчення переписів населення України, проведених Державною службою статистики України, про мовний і національний склад ареалу межиріччя Дністра і Дунаю, анкетні дані учнів шкіл регіону з самооцінкою національної, мовної ідентичності, рівня знань рідної та державної мов, власного говіркового мовлення, характеру мовної поведінки.
У роботі використано описовий, зіставний, структурний і порівняльно-історичний методи.
Наукова новизна. У праці вперше досліджено проблемні аспекти мовної взаємодії в мультилінгвальних ареалах задля глибшого розкриття складних механізмів контактування ідіомів, взаємозв’язку літературної і діалектної форм національної мови.
Теоретичне значення праці убачаємо в тому, що проведене дослідження дозволяє уточнити терміни (і їхні дефініції) на позначення форм буття національної мови, зокрема, літературна форма мови чи літературний стандарт / літературна мова, діалект, розмовна мова, а також рідна мова, материнська мова тощо.
Практичне значення праці полягає в тому, що вона фіксує і впорядковує нові соціолінгвальні та діалектні мовні факти; виявляє залежність характеру взаємовпливу літературної і діалектної форм української мови від територіальних та соціолінгвальних чинників мовного буття, що своєю чергою відкриває можливість пошуку і впровадження більш ефективних методик мовної освіти, заходів мовної політики, поліпшення роботи з удержавлення української мови в полілінгвальних регіонах.
У першому розділі «Діалекти і літературна мова: інтегральне та диференційне» висвітлено дискусійні погляди на поняття «літературна мова», з’ясовано співвідношення літературної і національної мови, літературної мови і мови художньої літератури, літературної і розмовної мови, проаналізовано різні погляди вчених на кореляцію термінів «літературний стандарт» і «діалект»; уточненню аспектів зв’язків літературної мови та діалектів, зокрема у світлі соціальної значущості (етноконсолідаційної, державотворчої) національної мови, мовної еволюції особистості тощо.
Другий розділ «Взаємодія діалектів і літературної мови як проблема лінгвоукраїністики» присвячено описові дискусійних питань співвідношення літературної форми мови та українських діалектів у вітчизняному мовознавстві; окресленню ролі діалектів у формуванні літературного стандарту української мови; розкриттю проблеми взаємовпливів літературної і діалектної форм української національної мови на сучасному етапі її розвитку; характеристиці евристичного потенціалу ареалу межиріччя Дністра і Дунаю для вивчення взаємовпливу літературного та діалектного різновидів української мови; висвітленню моделювання впливів полілінгвального середовища на мовні навички щодо використання державної мови діалектоносіїв з різною рідною мовою та культуру їхньої мовної поведінки; з’ясуванню характеру взаємодії літературного стандарту і діалекту в говірках ареалу різних генетичних і динамічних типів: мішаних і моногенних, стійких і редуктивних, основної і новішої формації тощо в різних мікроареалах Південної Бессарабії.
У результаті проведеного дослідження дійшли таких висновків. Взаємозв’язок літературної мови і діалектів, що здається на перший погляд нескладним, таким, що знаходиться на поверхні, самоочевидним, насправді є набагато складнішим і важливішим для мовознавства питанням. Науковий аналіз, спостереження над різновекторною взаємодією різних ідіомів, різних форм національних мов у полілінгвальному регіоні межиріччя Дністра і Дунаю, розкриває всю складність цього питання, а також допомагає побачити помилки традиційних підходів до розв’язання цієї проблематики у лінгвістичній науці (соціолінгвістиці, діалектології, ортології, лінгводидактиці), що стають на заваді розкриттю і розумінню, і особливо, доведенню до широкого загалу істинної конфігурації взаємозв’язку і взаємодії цих двох основних форм національної мови.
Thesis for a Magister Degree in Philological Sciences majoring in Ukrainian Language and Literature (035.01). The Izmail State University of Humanities, Izmail, 2020. 83 p.
Qualification work consists of an introduction, two sections, conclusions, a list of sources used. The main content of the work is set out on 76 pages. The list of used sources has 72 positions.
The paper deals with the problem of interaction of the dialectal and literary forms of the Ukrainian language spoken in multi-lingual and multi-dialectal area between the Danube and the Dniester rivers.
A complex, multicomponent in linguistic, dialectal and ethnic aspects region between the Danube and the Dniester rivers is an interesting object for scientists. Ethnographers and linguists compared such areas with natural laboratories.
This question has been the subject of linguistic research on numerous occasions. From the middle of the twentieth century, it has been studied by S. P. Bevzenko, T. V. Nazarova, P. Yu. Grytsenko, I. G. Matviyas, N. J. Marchuk and etc.
In the work, in particular, the author characterizes the contentious questions about correlation of literary standard and Ukrainian dialects in modern linguistics; outlines the role of dialects in formation of the Ukrainian literary standard; discusses the problems of the interaction of literary and dialectal forms of the Ukrainian national language on the modern stage of its functioning; analyzes the heuristic potential of territory between the Danube and the Dniester rivers as an object for studying; observes the character of the interaction of literary standard and dialects of different dynamic and genetic types spread in the area, such as: the newer formation and the old formation, reductive and stable, heterogeneous and homogeneous.
It is considered that investigation of speech behavior of representatives of dialects of different dialectal types and languages, factors of preservation / reduction of dialects in conditions of multilingualism, of influence of others or the Ukrainian literary language in the Southern Bessarabia are worthy of notice in future.
The materials can be used in studying language situations of other regions of Ukraine that is extremely important for creation of an overall picture of the existence of the Ukrainian Language in modern conditions.
2021-04-28T00:00:00ZУкраїнські говірки межиріччя Дністра і Дунаю у світлі мовних контактівЗоп, Руслана РусланівнаZop, R.http://hdl.handle.net/123456789/15142021-04-28T18:32:31Z2021-04-28T00:00:00ZУкраїнські говірки межиріччя Дністра і Дунаю у світлі мовних контактів
Зоп, Руслана Русланівна; Zop, R.
Кваліфікаційна робота студентки 63 групи факультету української філології та соціальних наук освітнього ступеня магістр спеціальності 035 Філологія (035.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2018).
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладений на 81 сторінці. Список використаних джерел налічує 90 позицій.
Актуальність роботи визначається тим, що в мовознавстві останніх років зберігається інтерес до соціолінгвістичних питань, порушених практикою функціонування мов у багатомовних і поліетнічних державах та окремих регіонах. До таких важливих питань належать і проблеми інтерференції мов, що взаємодіють, проблеми ортології, підвищення культури мовлення в умовах білінгвізму.
Мета кваліфікаційної роботи полягає у пошуку шляхів вивчення, ефективних дослідницьких процедур, а також перспектив, евристичного потенціалу дослідження українських південнобессарабських говірок інтерферентного ареалу межиріччя Дністра і Дунаю крізь призму мовних контактів.
У роботі розв’язуються такі завдання, як-от: схарактеризувати поняття мовного та діалектного контактування, мовної взаємодії та закономірностей розвитку мов у цих умовах; схарактеризувати запозичення та шляхи їхньої появи в контактних мовах, як результат багатовекторної мовної взаємодії в умовах полілінгвізму; проаналізувати евристичний потенціал вивчення мовних контактів як чинника розвитку українських говірок, зокрема переселенського типу, що побутують у полілінгвальних ареалах; схарактеризувати основні моделі міжмовної інтерференції в ареалі межиріччя Дністра і Дунаю, зокрема українсько-російську міжмовну і міждіалектну взаємодію, східнороманський вплив на українські говірки ареалу та українсько-болгарські мовні контакти в межиріччі Дністра і Дунаю.
Об’єкт дослідження – українські говірки полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю крізь призму мовних контактів як чинника їхньої динаміки, ціннісні характеристики досліджень такого плану для різних галузей лінгвістики.
Предмет дослідження – мовні риси українських південнобессарабських говірок, частково – й говірок інших контактних мов, що постали внаслідок тривалого побутування їх як ідіомів новожитнього типу в полілінгвальному латеральному ареалі.
Джерелами дослідження, окрім власних спостережень над діалектною і соціолінгвальною специфікою межиріччя Дністра і Дунаю, стали лінгвогеографічні праці, зокрема регіональний атлас та інші результати роботи вчених ІДГУ над державним науковим проєктом зі створення «Мультилінгвального атласу межиріччя Дністра і Дунаю»: питальник, наукові розробки, фонотека і текстотека.
У роботі використано описовий, зіставний, структурний і порівняльно-історичний методи.
Наукова новизна праці полягає в тому, що в ній уперше розв’язується завдання визначення евристичного потенціалу дослідження полілінгвальних ареалів не лише для соціолінгвістики, а й для діалектології, історії мови, а також мовної освіти.
Теоретичне значення праці убачаємо в тому, що в процесі дослідження українських говірок полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю крізь призму мовних контактів як чинника їхньої динаміки відбувається коригування багатьох лінгвістичних процедур (соціолінгвістичних, діалектологічних, лінгвогеографічних), а також уточнюється термінологія лінгвістики (інтерференція, суржик тощо), питання взаємозв’язку і взаємодії мовних форм і явищ (мова, літературний стандарт, говірка, діалект, ідіом).
Практичне значення праці полягає у фіксації й упорядкуванні нової соціолінгвальної та діалектної емпіричної інформації, поповненні діалектології, соціолінгвістики та історії мови новими знаннями про українські південнобессарабські говірки полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю, мовні контакти в ньому як чинник динаміки в часі цих ідіомів.
У першому розділі «Мовні контакти та їхні наслідки» схарактеризовано основні поняття мовного та діалектного контактування, мовної взаємодії та закономірностей розвитку мов у цих умовах; розмежовано поняття інтерференція і трансференція, кодові перемикання, запозичення в умовах мовних контактів, диференційовано і науково обґрунтовано крізь призму мовних контактів та мовної політики українсько-російський суржик як модель мовної поведінки у білінгвальному середовищі.
Другий розділ «Мовні контакти як чинник розвитку українських говірок межиріччя Дністра і Дунаю» присвячено описові евристичного потенціалу вивчення мовних контактів як чинника розвитку українських говірок, зокрема переселенського типу, що побутують у полілінгвальних ареалах, аналізові наслідків міжмовної інтерференції в ареалі межиріччя Дністра і Дунаю, зокрема досліджено українсько-російську міжмовну і міждіалектну взаємодію, східнороманський вплив на українські говірки ареалу та українсько-болгарські мовні контакти в межиріччі Дністра і Дунаю.
У результаті проведеного дослідження зроблено висновки, що мовні контакти, їхнє значення для розвитку мов, діалектів у лінгвістичних працях системно недооцінені. А в таких регіонах, як межиріччя Дністра і Дунаю, вони потребують систематизованого цілеспрямованого вивчення. Дослідження українських говірок межиріччя Дністра і Дунаю у світлі мовних контактів має безліч аспектів, а відтак перспектив наукового опрацювання та практичної реалізації результатів таких розвідок, актуальних для життя сучасної України.
Thesis for a Magister Degree in Philological Sciences majoring in Ukrainian Language and Literature (035.01). The Izmail State Humanitarian University, Izmail, 2020. 88 p.
Qualification work deals with analysis of some dynamic processes in the Ukrainian resettlement dialects, various in origin and dynamics, spoken in multi-lingual and multi-dialectal area between the Danube and the Dniester rivers as a result of language contacts.
The paper deals with the problem of searching the ways of investigation, effective research procedures, heuristic potential of studying the Ukrainian resettlement dialects, various in origin and dynamics, spoken in multi-lingual and multi-dialectal area between the Danube and the Dniester rivers from the standpoint of language contacts. In particular, the author characterizes multilingualism as a typical language phenomena, highlight positive (mutual enrichment as a result of harmonious interaction) and negative consequences (destruction of lingual and dialectal identity, formation of the reductive dialects) of language contacts in this region, a question of borrowings and the ways of their emergence in interacting languages in the conditions of multilingualism, analyze heuristic potential of studying language contacts as a factor of Ukrainian dialects development, especially of resettlement dialects which spread in multilingual areas.
It is considered that language contacts, their importance for languages and dialects’ progress are not underestimated in current linguistic studies. This question requires special attention in Southern Bessarabia. Studying of interference processes in the Ukrainian dialects of this area has a lots of aspects, perspectives of research and practical realization of their results, which are actual for modern life of our country. The investigation of the Ukrainian Southern Bessarabia dialects from the standpoint of language contacts assists of necessary changes in scientific dialectology paradigm, helps to diagnose dynamic and original phenomena in dialects.
2021-04-28T00:00:00ZФразеологізми зі значенням діяльності в українській і болгарській мовахБеркуця, Лілія В’ячеславівнаBerkutsa, Liliia Vyacheslavivnahttp://hdl.handle.net/123456789/15132021-04-27T17:38:06Z2021-04-27T00:00:00ZФразеологізми зі значенням діяльності в українській і болгарській мовах
Беркуця, Лілія В’ячеславівна; Berkutsa, Liliia Vyacheslavivna
Кваліфікаційна робота студентки 63 групи факультету української філології та соціальних наук ступеня вищої освіти магістр спеціальності 035 Філологія. Ізмаїльський державний гуманітарний університет (Ізмаїл, 2020).
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, коротких висновків до них, загальних висновків, списків використаної літератури та джерел. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи становить 80 сторінок.
Метою кваліфікаційної роботи є зіставний опис фразем з семою ‘діяльність’ в українській і болгарській мовах.
У роботі розв’язані такі завдання: виявлено ФО означеного змісту; здійснено зіставний опис українських фразеологізмів та їх болгарських відповідників за семантикою; досліджено фразеологічні одиниці зі значенням діяльності в українській та болгарській мовах з погляду їх походження.
Об’єктом дослідження стали фразеологічні одиниці в українській та болгарській мовах.
Предмет дослідження становлять семантичні, структурні та функціональні особливості виявлених фразеологічних одиниць на позначення дії.
В ході написання магістерської роботи використовувалися такі методи: квантитативний – для визначення кількості фразеологічних одиниць з метою встановлення їх частотності та структурування змісту дослідження; описовий – для класифікацій та характеристики фразем; зіставний – для виявлення спільного та відмінного у фразеологізмах обох мов.
Актуальність дослідження зумовлена постійним науковим інтересом мовознавців до особливостей національно-культурної інформації, що виявляється на всіх рівнях мовної системи у зв’язку з глобалізацією й усвідомленням етносами власної самобутності, посиленням ролі міжкультурної комунікації у сучасному світі.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що цілісне контрастивне студіювання фразеологізмів в українській та болгарській мовах здійснено на перетині лінгвістики, мовознавчої компаративістики та лінгвокраїнознавства.
Теоретичне значення результатів кваліфікаційної роботи полягає у виявленні й описі специфіки фразеологічних одиниць сучасної української та болгарської мов; дає зрозуміти національно-культурну семантику, закодовану у фразеологічних одиницях.
Практичну цінність роботи вбачаємо у використанні її результатів при вивченні дисциплін вільного вибору з мовознавчої компаративістики у вищій школі, в роботі лінгвістичних гуртків у закладах загальної середньої освіти; напрацьована інформація також слугуватиме основою для наукових робіт означеної галузі.
Джерельну базу дослідження становлять лексикографічні одно- та двомовні джерела «Фразеологічний словник української мови» В. Білоноженко, І. Гнатюк, В. Дятчук, Н. Неровні, Т. Федоренко, «Українсько-болгарський фразеологічний словник» К. Потапенко-Калоянової, «Малък фразеологичен речник на българския език» В. Вітова та результати опитування носіїв болгарських говірок Ізмаїльського та Болградського районів.
У першому розділі «Фраземіка української та болгарської мов як об’єкт наукового опису» детально описані класифікації стійких мовних одиниць, з’ясовано, що зіставне вивчення фразеологізмів здійснюється різновекторно: в класифікаційному, діалектологічному, лінгвокультурологічному, когнітивному, лексико-граматичному, фразеографічному, методологічному, художньому змістово-функційному аспектах; звернено увагу на національну специфіку ФО, зокрема і з семантикою діяльності.
Другий розділ «Фразеологізми з семою ‘діяльність’ в українській та болгарській мовах» присвячено зіставному описові фразеологізмів зі значенням фізичної, фізіологічної, розумової та мовленнєвої діяльності обох народів.
У третьому розділі «Генеза фразем на позначення діяльності в українській та болгарській мовах» встановлено групи досліджуваних фразеологізмів за походженням. Виявлено, що українські та болгарські фразеологічні одиниці зі значенням діяльності майже повністю репрезентують генетичну класифікацію Л. Булаховського.
У ході зіставного опису фразеологізмів української та болгарської мов зроблено висновки про мовне багатство обох народів. Встановлено, що найчастотнішими серед ФО зі значенням дії є сталі одиниці на позначення фізичної, фізіологічної, інтелектуальної, мовленнєвої дій. У межах кожної з цих груп в обох мовах виявлено семантичні, національно-культурні риси фразем, моделі їх творення, способи відтворення фразеологічних відповідників тощо.
Українська та болгарська фразеологія, описана в дослідженні, визначається синонімією, варіативністю та антонімією. Її усталений зміст, пов’язаний з пізнавальною діяльністю двох народів, їх мовомисленням, умовами життя, впливом природи і довкілля. Все це віддзеркалюється в мовній картині світу, оскільки фраземіка – етнічно маркована.
Qualification work of the student of the 63rd group of the Faculty of Ukrainian Philology and Social Sciences of Master's degree, specialty: 035 Philology. Izmail State University for Humanities (Izmail, 2020).
The master's thesis consists of the introduction, three chapters and brief conclusions to them, general conclusion, the list of references. The total amount of work is 80 pages.
The aim of the work is comparative description of phrases with the seed ‘activity’ in Ukrainian and Bulgarian languages.
The following tasks are solved in the work: phraseological units of the specified content is revealed; a comparative description of Ukrainian phraseologisms and their Bulgarian semantics equivalents is made; phraseological units with the meaning of activity in the Ukrainian and Bulgarian languages in terms of their origin are studied.
The object of the study is phraseological units in Ukrainian and Bulgarian languages.
The subject of the study is semantic, structural and functional features of identified phraseological units with the meaning of actions.
During the writing of the master's thesis the following methods were used: quantitative method — to determine the number of phraseological units in order to establish their frequency and structuring the content of the study; descriptive method — for classifications and characteristics of phrases; comparative method — to identify common and different in the phraseologisms of both languages.
The relevance of the study is due to the constant scientific interest of linguists to the peculiarities of national and cultural information, which is manifested at all levels of the language system in connection with globalization and the awareness of ethnic groups of their own identity, the strengthening of the role of intercultural communication in the modern world.
The scientific novelty of the obtained results is that the holistic contrastive study of phraseologisms of the Ukrainian and Bulgarian languages is carried out at the intersection of linguistics, linguistic comparative studies and linguistic country studies.
The theoretical significance of the results of the qualification work is to identify and describe the specifics of phraseological units of modern Ukrainian and Bulgarian languages; it makes clear the national-cultural semantics which is encoded in phraseological units.
The practical value of the work is seen in the use of its results in the study of disciplines of free choice in linguistic comparative studies in higher education, in the work of language groups in secondary school; accumulated information will also serve as a basis for scientific works in this area.
The source base of the research consists of lexicographic monolingual and bilingual sources “Phraseological Dictionary of the Ukrainian Language” by V. Bilonozhenko, I. Hnatiuk, V. Dyatchuk, N. Nerovni, T. Fedorenko, “Ukrainian-Bulgarian Phraseological Dictionary” by K. Potapenko-Kaloyanova, “A small phraseological dictionary of the Bulgarian language” by V. Vitova and the results of a survey of native speakers of Bulgarian dialects of Izmail and Bolhrad districts.
The first chapter “Phrasemics of Ukrainian and Bulgarian languages as an object of scientific description” describes in detail the classifications of stable language units, it is found that the comparative study of phraseology is carried out differently: in classification, dialectology, linguoculturological, cognitive, lexico-grammatical, lexico-grammatical, phraseographic, methodological, artistic semantic and functional aspects; attention is paid to the national specifics of phraseological units, in particular with the semantics of activity.
The second chapter “Phraseologisms with the seed 'activity' in Ukrainian and Bulgarian languages” is devoted to a comparative description of phraseologisms with the meaning of physical, physiological, mental and speech activity of both nations.
In the third chapter “Genesis of phrases of denoting actions in Ukrainian and Bulgarian languages” groups of studied phraseologisms by origin are established. It was found that Ukrainian and Bulgarian phraseological units with the meaning of activity almost completely represent the genetic classification of L. Bulakhovsky.
In a comparative description of the phraseology of the Ukrainian and Bulgarian languages, conclusions are drawn about the linguistic richness of both nations. It is established that the most frequent among phraseological units with the meaning of activity are constant units of denoting physical, physiological, intellectual, speech actions. Within each of these groups, semantic, national and cultural features of phrases, models of their creation, ways of reproducing phraseological equivalents, etc. were revealed in both languages.
The Ukrainian and Bulgarian phraseology described in the study is defined by synonymy, variability and antonymy. Its established content is related to the cognitive activity of two nations, their language thinking, living conditions, the influence of nature and the environment. All this is reflected in the linguistic picture of the world, because the phrasemics is ethnically marked.
2021-04-27T00:00:00Z